20 липня, на річницю вбивства Павла Шеремета, телеканал «Інтер» випустив тематичний сюжет, у якому майже не згадується про самого загиблого журналіста. Замість цього «Подробности» критикують правоохоронців, вдаючись інколи до зовсім суб’єктивних та незбалансованих звинувачень.

Ведуча Катерина Лисенко анонсує сюжет: «Год без Павла. Под таким названием в столице прошла акция, посвященная памяти погибшего год назад Павла Шеремета. Активисты и родные взорванного в машине журналиста пришли на место гибели, а позже колонной отправились к зданию МВД». Узагалі-то, спочатку колона пішла до Адміністрації Президента і лише потім до МВС, але це «Подробности» замовчують. Із цього моменту на «Інтері» починається суцільна критика силового міністерства.

Від кореспондента Олександра Васильченка дістається й чиновникам: «С активистами не встретились ни глава МВД, ни руководитель Нацполиции», і двірникам: «Едва митингующие ушли от здания Министерства, как дворники тут же цинично смыли с асфальта все надписи и варварски выбросили лампадки». Чому так сталося, журналісти у відповідних відомств не запитали.

Також оцінку силовикам дають анонімні експерти. Наприклад, із посиланнями на них журналісти розповідають: «...информацию полиция вбрасывает в СМИ для отвода глаз. На самом же деле, спустя год после преступления, найти заказчиков и исполнителей уже практически невозможно. Эксперты полагают — следствие специально затягивают». Також кореспондент уже самостійно критикує версії слідства: «Спустя год у следствия полная неразбериха в версиях». Між тим, наприклад, на сайті «УП» матеріал викладено куди повніше й переконливіше. Що ж до «вкидання» інформації та затягування — подібні твердження просто не можна подавати анонімно й без фактів, адже тоді виходить, що кого завгодно можна звинуватити в чому завгодно.

Синхрони — це окрема історія. Їх у сюжеті аж шість, і п’ять із них критикують МВС. Єдиний формально некритичний коментар — це заява самого керівника департаменту комунікації міністерства Артема Шевченка, у якому він зізнається, що нової інформації повідомити не може. На жоден із численних закидів «Інтера» в МВС ніхто не відповідає. Зате багато коментують інші люди.

Наприклад, одразу після заяви кореспондента, що «ответственность за отсутствие результатов, причем не только по делу Шеремета, по словам политологов, лежит на главе МВД — Арсене Авакове», слово бере політолог Андрій Золотарьов: «Никто никуда уходить не собирается, поскольку если бы политическая ответственность в украинской политике была реальностью, а не пустым звуком, то уйти надо было бы уже давно....». Не зрозуміло, чому політолог критикує результати кримінального розслідування, до якого навіть не має доступу. І що, виходить, лише сам Аваков винен у відсутності результатів?

Кирило Куликов, колишній керівник українського бюро «Інтерполу», критикує версію слідства про російський слід: «Вот какой мотив у Кремля был убить Шеремета? Я такой мотив не нахожу. Ну зачем он им был нужен, когда они его, помните, там вытягивали из белорусских... и все остальное. Дестабилизировать ситуацию на Украине? Да не смешите меня». Куликов покинув українське бюро «Інтерполу» рівно десять років тому і відтоді займався політичною діяльністю. Тож його думка про ситуацію, звісно, цікава. Але він, як і Золотарьов, не володіє матеріалами справи. Крім того, Комітет захисту журналістів вважає версію про російський слід реалістичною. МВС наводить аргументи на підтвердження своєї теорії. А от «Подробности», які мають власну історію відбілювання Росії, їх ігнорують. І одна справа, якби журналісти хоробро й ґрунтуючись на фактах спиралися офіційній версії, а інша — що вони просто посилаються на людину, яка такий мотив «не знаходить».

Експерт-кримінолог Анна Маляр, яка постійно надає коментарі в ефірах каналів «Інтер» та «112», узагалі називає МВС причетним до вбивства: «Із великою вірогідністю є працівники в правоохоронних органах, які мали стосунок з замовниками та організаторами або з їхніми посередниками. І вони навмисно тепер гальмують це розслідування. І доказами цього є витоки інформації, яка чомусь передувала проведенню оперативно-розшукових заходів». Звісно ж, ця заява в сюжеті теж ніким не підтверджена та не прокоментована поліцією. Про які саме «витоки» йдеться, «Інтер» не пояснює.

Фактично в сюжеті, точна тривалість якого складає чотири хвилини та сорок дві секунди, Павлу Шеремету й пам’яті про нього безпосередньо присвячено 20 секунд. Увесь інший час тут лише критикують МВС. Хоча, наприклад, учасники акції журналістів висували претензії й до СБУ, й до особисто Президента Порошенка.

Так само розслідування «Української правди» та матеріал на річницю загибелі колеги від цього ж ЗМІ очевидно доводять, — критикувати МВС є за що. Але ця критика конструктивна. Журналісти вказують на конкретні проблеми та факти й вимагають звернути на них увагу.

Силовиків 20 липня критикували також інші канали, наприклад, ось сюжети «1+1» та 5-го каналу. Але й тут журналісти оперували лише фактами, не переходячи на диванну критику версій слідства та політичного майбутнього Авакова.

Але головна відмінність сюжетів «Інтера» від інших каналів полягає в тому, що за схожого хронометражу «1+1» і 5 канал присвятили більшість часу саме постаті загиблого журналіста. Тут поговорили про нього з колегами, згадали світлі історії, розповіли про улюблені пісні журналіста, що грали під час акції 20 липня. І кадри з двірниками, що прибирають лампадки, на тлі цього виглядають набагато сильніше, — адже спочатку тут розкривають Павла Шеремета як людину, яку варто пам’ятати.

«Інтер» же просто використовує його для власної розправи з ворогами: тут немає жодної згадки про Шеремета як про людину чи журналіста. Та й сама критика МВС на каналі дуже сумнівна: не можна просто заявляти, що силовики замішані в убивстві, не наводячи вагомих фактів та не надаючи слова представникам відомства. Не можна просто критикувати варіант «російського сліду», тим паче, не маючи доступу до матеріалів справи. Так само із заявами про навмисне гальмування слідства чи «вкиди» поліції. Критика має бути гострою, але конкретною й об’єктивною. Інакше це просто провокує дискредитацію держави та зневіру в поліції як інституті.

На роковини Шеремети «Інтер» приділив Авакову в 13 разів більше часу, ніж самому загиблому журналісту.

Детальніше про це й те, як Гройсман покоряв піар на комбайні, а Порошенко — на співпраці з Пінчуком, читайте в публікації «Гройсман на комбайні та Рабінович з салом. Моніторинг теленовин за 17–23 липня 2017 року».