Вимоги Дональда Трампа провести вибори в Україні під час бойових дій є сталою ознакою ходу думок лідера США, коли він не домагається від України поступок.
У відповідь на питання журналістки Тетяни Козирєвої, що він хотів би сказати людям в Україні, які щодня потерпають від російських ракет і голодують в окупації, президент США Дональд Трамп 10 жовтня запропонував українцям обрати «нового лідера», «здатного укласти угоду» з Росією.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на слова Дональда Трампа, що рішення про вибори ухвалює український народ, а заяви з-за кордону лише підтверджують, що президент добре виконує свою роботу. А президент України Володимир Зеленський відповів, що готовий до виборів, якщо Росія піде на «повне припинення вогню на 60 днів».
Вимоги Дональда Трампа провести вибори в Україні, як свідчить аналіз Центру досліджень «Детектора медіа», актуалізуються по кілька разів на рік. Слова Дональда Трампа є одним із найпомітніших каталізаторів обговорень за проведення виборів під час бойових дій.
Проте заклики Дональда Трампа провести вибори в Україні, схоже, є не послідовною позицією, а емоційною. Вони найчастіше йдуть поряд чи після вимог погодитися на такий варіант завершення бойових дій, якого бажають в оточенні Дональда Трампа або у Росії.
Динаміка та піки обговорень проведення виборів в українських соцмережах із початку 2025 до осені 2026 року. «Детектор медіа» за даними YouScan
Вимоги змінити президента від Дональда Трампа та представників його найближчого оточення розпочалися за кілька тижнів після того, як Трамп повернувся на посаду президента США у січні 2025 року. У лютому того року відбулася сварка між Володимиром Зеленським і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом в Овальному кабінеті. Після неї президент і віцепрезидент США почали говорити про зміну президента України.
За дослідженням «Детектора медіа» публікацій із понад 1000 переглядів-реакцій і від користувачів із понад 1000 підписників у телеграмі, Х, тредс i блюскай, саме у лютому 2025 року стався перший за цей рік сплеск обговорень про проведення виборів в Україні під час бойових дій. У лютому 2025-го частка публікацій на користь виборів під час бойових дій зросла майже до 17% від усіх публікацій у аналізованому масиві, де йшлося про проведення виборів.
Наступний пік вимог від президента США провести вибори президента України був у грудні-лютому 2026 року. Тоді вимоги провести вибори йшли за вимогами до України погодитися на «мирну ініціативу» Дональда Трампа. Серед вимог тієї ініціативи було, що Україна в обмін на безпекові гарантії від США поступиться Росії територіями Донецької та Луганської областей, які Росія не окупувала, і закріпить у Конституції позаблоковість, невходження до військово-політичних альянсів, таких як НАТО. До перетворення «мирної ініціативи» Дональда Трампа на міждержавну угоду не дійшло.
За повторюваними вимогами провести вибори йдуть повторювані аргументи, чому під час війни вибори в Україні відбутися не можуть. Аргументи проти проведення виборів під час бойових дій базуються на повторенні переліку юридичних, безпекових і організаційних перешкод для їх проведення.
Головною юридичною «опорою» аргументації проти проведення виборів є стаття 19 закону «Про правовий режим воєнного стану», яка забороняє вибори під час воєнного стану. Аргументи безпекового й організаційного спрямування стосуються того, що під час бойових дій неможливо організувати вільне волевиявлення, агітацію, голосування військових, біженців і людей на окупованих територіях.
.
Кластери аргументів за і проти проведення виборів під час бойових дій в Україні в аналізованій вибірці. «Детектор медіа» за даними YouScan
Вимоги Дональда Трампа і його оточення провести вибори президента України в українському інформаційному просторі породжують дискусії за і проти проведення виборів. На додачу до трампового «варто» в українському інфопросторі додають аргументи про недостатню ефективність держави під час бойових дій і корупцію.
Аргументи про проведення виборів як запоруку збереження демократії в Україні ще раз актуалізувалися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Тоді ексміністр закликав шукати «законний, безпечний і реалістичний механізм» відновлення виборів.
Прикметно, що Дональд Трамп і лідери думок з України фокусуються на зміні президента. Тоді як про оновлення парламенту й місцеві вибори згадують частіше як «доважок». Так, ніби з переобранням чи зміною людини на посаді президента має автоматично змінитися те, як працює решта державних інституцій, зовнішньополітичний курс України. Чи ніби без ефективної роботи правоохоронних органів має зменшитися корупція.
Полеміка про вибори в Україні дає поживу ботам. 67% публікацій у масиві даних, на якому базоване дослідження, були перепостами чи дослівними повторами два й більше разів, а 81 допис мав понад сотню поширень. У цих найтиражованіших текстах зустрічаються тези, що вибори потрібні «зовнішнім силам», що партнери мають зловмисні наміри щодо України. А це рикошетом шкодить іміджу США в Україні та підіграє російській пропаганді.
Разом із тим висловлювання Дональда Трампа, його оточення, українських лідерів думок і ботів ніяк не впливають на законодавство, яке забороняє проводити вибори в Україні. І не додають ясності, як організувати вибори, коли тривають бойові дії, Росія не погоджується на їх припинення та порушує «перемирʼя», які оголошує Дональд Трамп.
Востаннє так сталося 11 жовтня. Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемирʼя». Володимир Зеленський сказав, що згода України на перемирʼя для нього виявилась новиною. А Росія під час цього перемирʼя ні на день не припинила атаки на цивільну інфраструктуру України, наприклад, атакувавши теплоелектростанцію у Харкові.
Наступного дня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія готова припинити обстріли лише на один день, в день голосування, і нічого не сказав про наступ російської армії. А очільник російського МЗС Лавров узагалі повторив тезу, що оголошення припинення вогню на час підготовки виборів в Україні — це, мовляв, «передишка на полі бою», яку, на думку Лаврова, «Зеленський не заслужив».
У підсумку Дональд Трамп найчастіше заводить мову про вибори в Україні тоді, коли не отримує від України бажаного. А це «бажане» дедалі частіше, схоже, стосується двох речей: поступок його бізнес-інтересам і готовності підкоритися умовам, які влаштовують агресора — Росію. Ця закономірність не доводить прямого причинного зв’язку, але така «колія» ходу думок Дональда Трампа є схожою на сталу.
Висловлювання Дональда Трампа про вибори в Україні завдяки його посаді майже гарантовано трансформуються у новини в медіа й обговорення у соціальних мережах. Але від цих висловлювань ніяк не змінюється реальність. Президенту наймогутнішої держави сучасності вкотре не вдається витиснути з російського режиму дотримання умов, за яких проведення виборів в Україні стане можливим.
Вибори «на вимогу»: Трамп знову згадав про «нового лідера» для України
Вимоги Дональда Трампа провести вибори в Україні під час бойових дій є сталою ознакою ходу думок лідера США, коли він не домагається від України поступок.
Олексій Півторак
У відповідь на питання журналістки Тетяни Козирєвої, що він хотів би сказати людям в Україні, які щодня потерпають від російських ракет і голодують в окупації, президент США Дональд Трамп 10 жовтня запропонував українцям обрати «нового лідера», «здатного укласти угоду» з Росією.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на слова Дональда Трампа, що рішення про вибори ухвалює український народ, а заяви з-за кордону лише підтверджують, що президент добре виконує свою роботу. А президент України Володимир Зеленський відповів, що готовий до виборів, якщо Росія піде на «повне припинення вогню на 60 днів».
Вимоги Дональда Трампа провести вибори в Україні, як свідчить аналіз Центру досліджень «Детектора медіа», актуалізуються по кілька разів на рік. Слова Дональда Трампа є одним із найпомітніших каталізаторів обговорень за проведення виборів під час бойових дій.
Проте заклики Дональда Трампа провести вибори в Україні, схоже, є не послідовною позицією, а емоційною. Вони найчастіше йдуть поряд чи після вимог погодитися на такий варіант завершення бойових дій, якого бажають в оточенні Дональда Трампа або у Росії.
Динаміка та піки обговорень проведення виборів в українських соцмережах із початку 2025 до осені 2026 року. «Детектор медіа» за даними YouScan
Вимоги змінити президента від Дональда Трампа та представників його найближчого оточення розпочалися за кілька тижнів після того, як Трамп повернувся на посаду президента США у січні 2025 року. У лютому того року відбулася сварка між Володимиром Зеленським і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом в Овальному кабінеті. Після неї президент і віцепрезидент США почали говорити про зміну президента України.
За дослідженням «Детектора медіа» публікацій із понад 1000 переглядів-реакцій і від користувачів із понад 1000 підписників у телеграмі, Х, тредс i блюскай, саме у лютому 2025 року стався перший за цей рік сплеск обговорень про проведення виборів в Україні під час бойових дій. У лютому 2025-го частка публікацій на користь виборів під час бойових дій зросла майже до 17% від усіх публікацій у аналізованому масиві, де йшлося про проведення виборів.
Наступний пік вимог від президента США провести вибори президента України був у грудні-лютому 2026 року. Тоді вимоги провести вибори йшли за вимогами до України погодитися на «мирну ініціативу» Дональда Трампа. Серед вимог тієї ініціативи було, що Україна в обмін на безпекові гарантії від США поступиться Росії територіями Донецької та Луганської областей, які Росія не окупувала, і закріпить у Конституції позаблоковість, невходження до військово-політичних альянсів, таких як НАТО. До перетворення «мирної ініціативи» Дональда Трампа на міждержавну угоду не дійшло.
За повторюваними вимогами провести вибори йдуть повторювані аргументи, чому під час війни вибори в Україні відбутися не можуть. Аргументи проти проведення виборів під час бойових дій базуються на повторенні переліку юридичних, безпекових і організаційних перешкод для їх проведення.
Головною юридичною «опорою» аргументації проти проведення виборів є стаття 19 закону «Про правовий режим воєнного стану», яка забороняє вибори під час воєнного стану. Аргументи безпекового й організаційного спрямування стосуються того, що під час бойових дій неможливо організувати вільне волевиявлення, агітацію, голосування військових, біженців і людей на окупованих територіях.
.
Кластери аргументів за і проти проведення виборів під час бойових дій в Україні в аналізованій вибірці. «Детектор медіа» за даними YouScan
Вимоги Дональда Трампа і його оточення провести вибори президента України в українському інформаційному просторі породжують дискусії за і проти проведення виборів. На додачу до трампового «варто» в українському інфопросторі додають аргументи про недостатню ефективність держави під час бойових дій і корупцію.
Аргументи про проведення виборів як запоруку збереження демократії в Україні ще раз актуалізувалися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони України. Тоді ексміністр закликав шукати «законний, безпечний і реалістичний механізм» відновлення виборів.
Прикметно, що Дональд Трамп і лідери думок з України фокусуються на зміні президента. Тоді як про оновлення парламенту й місцеві вибори згадують частіше як «доважок». Так, ніби з переобранням чи зміною людини на посаді президента має автоматично змінитися те, як працює решта державних інституцій, зовнішньополітичний курс України. Чи ніби без ефективної роботи правоохоронних органів має зменшитися корупція.
Полеміка про вибори в Україні дає поживу ботам. 67% публікацій у масиві даних, на якому базоване дослідження, були перепостами чи дослівними повторами два й більше разів, а 81 допис мав понад сотню поширень. У цих найтиражованіших текстах зустрічаються тези, що вибори потрібні «зовнішнім силам», що партнери мають зловмисні наміри щодо України. А це рикошетом шкодить іміджу США в Україні та підіграє російській пропаганді.
Разом із тим висловлювання Дональда Трампа, його оточення, українських лідерів думок і ботів ніяк не впливають на законодавство, яке забороняє проводити вибори в Україні. І не додають ясності, як організувати вибори, коли тривають бойові дії, Росія не погоджується на їх припинення та порушує «перемирʼя», які оголошує Дональд Трамп.
Востаннє так сталося 11 жовтня. Дональд Трамп оголосив про «енергетичне перемирʼя». Володимир Зеленський сказав, що згода України на перемирʼя для нього виявилась новиною. А Росія під час цього перемирʼя ні на день не припинила атаки на цивільну інфраструктуру України, наприклад, атакувавши теплоелектростанцію у Харкові.
Наступного дня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія готова припинити обстріли лише на один день, в день голосування, і нічого не сказав про наступ російської армії. А очільник російського МЗС Лавров узагалі повторив тезу, що оголошення припинення вогню на час підготовки виборів в Україні — це, мовляв, «передишка на полі бою», яку, на думку Лаврова, «Зеленський не заслужив».
У підсумку Дональд Трамп найчастіше заводить мову про вибори в Україні тоді, коли не отримує від України бажаного. А це «бажане» дедалі частіше, схоже, стосується двох речей: поступок його бізнес-інтересам і готовності підкоритися умовам, які влаштовують агресора — Росію. Ця закономірність не доводить прямого причинного зв’язку, але така «колія» ходу думок Дональда Трампа є схожою на сталу.
Висловлювання Дональда Трампа про вибори в Україні завдяки його посаді майже гарантовано трансформуються у новини в медіа й обговорення у соціальних мережах. Але від цих висловлювань ніяк не змінюється реальність. Президенту наймогутнішої держави сучасності вкотре не вдається витиснути з російського режиму дотримання умов, за яких проведення виборів в Україні стане можливим.
ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
