Роменський клуб медіаграмотності у Сумській області існує сім років і збирає різні покоління на своїх заходах. Приблизно 150 людей регулярно збираються, щоб навчатися нового, вдосконалювати свої вміння виявляти дезінформацію та перевіряти факти. Але не тільки.

Одна з лідерок клубу Галина Хиценко розповіла «Детектору медіа» про принципи роботи й історії успіху членів клубу.

Клуб почав формуватися у 2019 році за її ініціативи та за підтримки адміністрації ліцею №1 Ромен, де Хиценко працює вчителькою іноземних мов. Тоді вона стала фасилітаторкою англомовного курсу Very Verified від «Всеосвіта» за співпраці з IREX в Україні. Пізніше клуб почав розвиватися за підтримки  національного проєкту «Фільтр».

«Перший масовий проєкт — англомовний курс Very Verified за підтримки IREX. Трохи пізніше, вже після пандемії, як тільки ми змогли збиратися й організовувати зустрічі, почалася активна співпраця з “Фільтром” та ГО “Інтерньюз-Україна”. В цей час у 2020—2021 роках ми і сформувалися. Ми були серед п’яти клубів, обраних на конкурсній основі “Фільтром”. За його підтримки провели три масових заходи, стали відомими в громаді», — каже Хиценко.

Галина Хиценко працює з колегами по ліцею Сергієм Порожнетою і Лесею Гедз, які є також лідерами клубу.  Ще у клубі є 15 волонтерів, які допомагають вчителям.

«Усе більше учасників почало доєднуватися до регулярних зустрічей. І таким чином ми розгорнули нашу роботу. А вже розквітли ми у співпраці з громадською організацією “Інтерньюз-Україна”. Тут ми отримали потужну інформаційну, організаційну, також фінансову допомогу, структурували роботу нашого клубу. Вона набула систематичності», — розповіла вона.

Лідерки клубу Леся Гедз та Галина Хиценко на тренінгу в Києві. Фото з фейсбук-сторінки клубу

Галина Хиценко вважає, що клуб у виграшній ситуації, бо територіально — у центрі міста. Педагоги ліцею й учні є активними учасниками клубу. Тому немає проблем із залученням молоді та старших людей.

«Частину занять у 2022—23 роках ми проводили онлайн, а з облаштуванням гарних укриттів у ліцеї користуємося цими зручностями. Тепер більше зустрічей ми проводимо в очному форматі, а це сприяє ефективнішій нашій роботі», — розповіла вона.

Хиценко каже, що після тренінгів у Києві, теж організованих «Інтерньюз-Україна», представники клубу як педагоги вважають одним зі своїх завдань впровадження медіаграмотності у своїх предметах.

«Нинішні методики, ігрові прийоми дають нам можливість обігрувати різноманітні ситуації не лише на уроках громадянської освіти, а безпосередньо на всіх інших уроках. А в позаурочний час ми зустрічаємося в дружній, невимушеній атмосфері. Таким чином молодь співпрацює зі старшим поколінням, волонтери залучають членів клубу з громади міста, молодше покоління приводить своїх друзів», — розповіла Хиценко.

Повідомляють про події клубу у соцмережах і особисто.

«Під час організацій наших зустрічей ми намагаємося якомога менше використовувати слово “медіаграмотність”. З одного боку, ми дотримуємося рекомендацій фахівців, які отримали під час тренінгів. З іншої — інтуїтивно, як педагоги, які занурилися в цю тему, не хочемо нав’язувати думку, що хтось є неграмотним, або що люди, яких ми запросили до участі, потребують наших настанов, аби стати грамотнішими. Ні, якраз навпаки. Вся робота під час зустрічей будується на конструктивному діалозі. Ми обов’язково залучаємо ігрові елементи та проводимо дискусії», — сказала вона.

На думку Хиценко, зустрічі в клубі популярні саме через можливість висловитися:

«Ми помітили, що молодь із захватом висловлюється, дивиться, що старше покоління слухає. У нас існують правила поведінки, у нас дуже толерантне сприйняття думок один одного, іноді виникають жваві дискусії. Я хочу донести думку, що будь-якій людині приємно, коли її вислухають. Розумна людина завжди відкрита до нових ідей. Нашим завданням насамперед є створення безпечного місця, де б вислухали кожного і надали інформацію кожному. Людина, яка відвідала наш захід, може сказати, що тепер знає більше, не напружувалася, щось зрозуміла».

Важливо, що учасники отримані навички застосовують у житті, додає Хиценко. У клубі популярними темами стали шахрайство та фішинг.

«Наші лідери клубу є у різних вайбер-спільнотах через нашу роботу в ліцеї. Буквально рік тому був пік спостережень, що багато акаунтів були зламані. Хотілося б вірити, що наша робота теж посприяла тому, що тепер набагато менше таких випадків. Наприклад, за останні пів року жодного акаунту з тих спільнот не зламані. Судячи з обговорень, то це було корисно. Учасники розповідали, як шахраї хотіли їх обдурити, але, озброєні знаннями, змогли протистояти таким нападам», — розповіла вона.

Ще приклад Роменського клубу показує, що медіаграмотність — це не лише тренінги, а й спосіб створення спільноти.

Роменський клуб медіаграмотності працює в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії» за підтримки уряду Канади. Проєкт здійснюється ГО Internews Ukraine.

Фото зі сторінки групи клубу на сторінці у фейсбуці