15 січня виповнилося 25 років з дня заснування Вікіпедії — найбільшої у світі безплатної онлайн-енциклопедії. Наразі ресурс налічує 65 мільйонів статей понад 300 мовами та 250 тисяч волонтерів-дописувачів. Платформа містить більш як 132 мільйони відео, аудіо, фото та зображень під вільною ліцензією.

«Детектор медіа» розпитав адміністратора української Вікіпедії та члена правління ГО «Вікімедіа Україна» Валентина Нефедова про те, чи здатен штучний інтелект витіснити Вікіпедію з ролі головного довідкового ресурсу, як платформа переживає інформаційні війни та чому саме жива людська спільнота залишається її головним захистом від маніпуляцій.

— Штучний інтелект може стати альтернативою Вікіпедії, чи радше він змінює спосіб її використання?

— Варто пам’ятати, що штучний інтелект, хоч добре справляється з такими задачами, як транскрибування записів, є поганим інструментом для розділення фактів та вигадок. Саме тому експеримент Ілона Маска з ШІ-енциклопедією Грокіпедія по суті нічим не завершився: отримали клон Вікіпедії, який не має модерації та поширює конспірологічні теорії. Вікіпедія завжди робить ставку на якість, нейтральність та більш детальний контекст, тому замінити її неймовірно важко, а може навіть і неможливо.

Валентин Нефедов

— Чи є якісь ризики в інтеграції ШІ в процеси написання й редагування статей у Вікіпедії?

— Вікіпедисти почали експериментувати з ШІ-інструментами для різних технічних задач ще у далекому 2015 році, коли був випущений внутрішньовікіпедійний додаток на основі ШІ для знаходження вандальних правок, однак ми завжди ставились з великою обережністю до генерації текстів через галюцинації та вбудовані упередженості: наша стратегія це завжди ставити людей на перший план, саме тому у нас заборонена публікація статей, створених за допомогою ШІ без детальної перевірки людиною.

— ШІ якось підриває мотивацію редакторів або, навпаки, допомагає в роботі?

— Я би сказав, що проблема для волонтерів полягає саме в поширенні саме генеративного тексту та зображень з ШІ чат-ботів, це збільшує кількість роботи для патрульних та адміністраторів, що мають визначати та видаляти такі матеріали. Водночас, через значне покращення роботи автоматичних перекладачів, зробити україномовну версію, статті з іншомовних версій Вікіпедії, скажімо з французької, стало набагато простіше в останні роки.

Фото: Українські вікіпедисти з волонтерами з інших країн на CEE Meeting 2025 в Греції

— Наскільки Вікіпедія є надійним джерелом інформації під час активних збройних конфліктів? Як війни та політичні кризи впливають на «війни редагувань» і боротьбу за трактування подій у Вікіпедії?

— У Вікіпедії є набір правил, які не перестають діяти на період війн та конфліктів: вся інформація має подаватись нейтрально, неупереджено з посиланнями на авторитетні джерела й цей принцип поважають читачі, демонструючи, тим що статті на воєнну тематику в українській Вікіпедії традиційно в топі найпопулярніших. Водночас, не варто сприймати Вікіпедію як джерело швидкозмінної чутливої інформації, де йде питання життя чи смерті. Інформація, наприклад, про окупацію населених пунктів та інші воєнні дії, може бути застарілою й у такому випадку ми рекомендуємо використовувати офіційні канали комунікації. Російсько-українська війна не викликає значних суперечок у трактуванні через очевидний консенсус серед авторитетних джерел, однак такі конфлікти як, наприклад, війна у Газі, через велику політизацію та, частково, відсутність інформації з місць подій, викликають більші контроверсії.

— Чи здатні існуючі механізми перевірки фактів у Вікіпедії протистояти дезінформаційним атакам?

— Вікіпедія нині святкує 25 років, й протягом усіх 25 років її існування ми успішно боремось з вандалізмом, спамом та іншими атаками на контент Вікіпедії, але в той же час дозволяючи будь-кому вносити зміни. Механізми, які ми розробляти і постійно тестували вже чверть століття, й досі можуть протистояти таким атакам.

У Вікіпедії існують кілька рівнів перевірки правок: спершу редагування проходять через автоматичні фільтри, що виявляють найочевидніший вандалізм, потім правки, що залишаються, відображаються читачам, але мають перевірятись патрульними. Однак найпопулярніші статті мають автоматичний захист: будь-яка правка у таких статтях перед тим, як бути показана читачу, має пройти перевірку. Крім того, є група волонтерів-адміністраторів, до якої належу і я, що може блокувати користувачів та діапазони IP-адрес у випадку масових атак, повністю захищати статті від редагування. Ми також маємо право видаляти статті: у випадку явного вандалізму чи фейків, видалення відбувається одразу після виявленння, однак у випадках сумнівів зі значущістю, спочатку відбувається обговорення зі спільнотою, що може зайняти досить довгий час.

— Можете згадати приклади маніпуляцій або інформаційних атак на Вікіпедію, які можна вважати найбільш показовими?

— Найбільш показовою атакою проти Вікіпедії за останні роки є позиція російської влади: більше 130 статей, пов’язаних з російсько-українською війною були офіційно заборонені й одночасно відбувається просування та фінансування «альтернативи» для російської Вікіпедії — сайту «Рувікі», у якій, наприклад, відсутня інформація про воєнні злочини російських військових у Бучі.

— Чим відрізняється подання війни в Україні в різних мовних розділах Вікіпедії — насамперед українському, російському та англомовному?

— Ідеологічно подання війни в цих трьох розділах Вікіпедії відрізняється мало: грубо кажучи «війною» війну називають усюди. Варто зауважити, що у мовних розділів Вікіпедії немає жодних прив’язок до країн, тому і російськомовну й англійськомовну Вікіпедію можуть та редагують редактори з України. Єдина велика різниця, яка одразу кидається в очі при читанні російськомовної Вікіпедії — це використання застарілого прийменника «на» по відношенню до України.

Я не маю чіткої статистики щодо того, скільки волонтерів з України редагують російськомовну Вікіпедію, однак виправляти помилки може кожний. Серед найвідоміших редакторів російськомовної Вікіпедії в Україні був адміністратор Юрій Лущай, що, на жаль, загинув у 2024 році, захищаючи Україну.

— Чи можна говорити про системну асиметрію: коли одні мовні версії більш вразливі до дезінформації, ніж інші?

— На жаль, так. Український чи англійський мовні розділи мають багато редакторів та вироблені й протестовані механізми для боротьби з дезінформацією, однак так звані «малі» розділи Вікіпедії, наприклад, гагаузькою мовою, які мають всього кілька тисяч статей та всього кілька дописувачів, теоретично більш уразливі до дії по дезінформації через відсутність стабільної спільноти редакторів. Саме тому Вікімедіа Україна (організація, що займається промоцією Вікіпедії в Україні, але не впливає на контент енциклопедії) активно намагається залучати редакторів до іншої «малої» Вікіпедії — кримськотатарської. Бо більше дописувачів, у цьому випадку це не тільки збереження мови та більше контенту, а й захист проти атак.

Фото: Вікіпедисти під час неформальної зустрічі “Ukraine and Friends Meet-up”

— Наскільки голос локальної спільноти (українських редакторів) є визначальним у глобальній Вікіпедії? І скільки загалом людей на різних позиціях працює над розвитком україномовної Вікіпедії?

— Загалом у самій Вікіпедії немає оплачуваних позицій, однак є Фонд Вікімедіа, який займається підтримкою її проєктів, сайту, підтримки технічної сторони тощо.

Ми є його українським афіліатом, і саме тут працюють семеро людей (менеджери проєктів, координатор програм, бухгалтерка тощо), тобто це більше як підтримуюча команда, аніж ті, хто буквально пишуть Вікі, а далі вже є волонтери — члени правління, волонтери, члени організації тощо. Саме волонтери є головним рушієм розвитку української Вікіпедії в цьому випадку.

Українські вікімедійці є активними і в глобальному Русі Вікімедіа: наприклад, щороку відбувається конференція «Вікіманія», що збирає вікімедійців з усього світу й репрезентація України завжди відбувається на найвищому рівні.

Фото: Члени української делегації Kate Kifa, Мар’яна Сеньків та Вячеслав Мамон на конференції “Вікіманія” в Найробі

У 2024 році, наприклад, до Вікіманії у Польщі долучилося 20 українців та українок — це найбільша українська делегація конференції за весь час її проведення. Тоді про український досвід делегати представили 6 виступів — від повноцінних сесій до бліц-промов, зокрема присвячених досвіду української вікіспільноти під час війни та як ми, як «Вікімедіа Україна», підтримуємо волонтерів та висвітлюємо їх історії, що в цей час може бути корисно і для іноземних спільнот.

Також тоді ми подали свою роботу на постер-сесію, де усі охочі презентували досягнення їх спільноти та проєктів у форматі постерів, ми також подали свою роботу, де представили результати першої спеціальної номінації «Війна руйнує пам’ятки» фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» про війну. Постер, оформлений у стилі традиційного українського елементу «дерево життя», на закритті Вікіманії отримав нагороду як найкрасивіший постер серед 36 поданих робіт.

Фото: Користувач Amr F. Nagy, Вячеслав Мамон, Мар’яна Сеньків та Кейт Кіфа поруч з українськими постерами

Окрім Вікіманії, яка щорічно збирає 800—1000+ учасників з усього світу, також проходять менші за розміром, але не менш важливі, конференції, до яких також по максимуму стараються долучатися українці: так, у 2025 році у Греції, 6 українців та українок взяли участь у CEE Meeting (Central Eastern European Meeting) — конференції вікіпедистів з центральної та східної Європи; 5 з них представили 9 виступів — від технічних сесій до презентації результатів наших проєктів про редагування для людей з нейровідмінністю, подолання гендерного дисбалансу завдяки кампанії «(Не)відомі жінки у Вікіпедії», масштабного щорічного Місяця культурної дипломатії України, який ми організовуємо з Міністерством закордонних справ та Українським Інститутом тощо.

На іншій меншій конференції, GLAM Wiki Conference — вузькоспеціалізованій конференції про Вікіпедію, вікіпроєкти та їх взаємодію з бібліотеками, музеями, галереями, та архівами — поїхало лише двоє учасників з України, що не завадило їм представити 3 виступи, зокрема, знову ж таки, про те, як вікіпроєкти та конкурси в Україні допомагають нам документувати культурну спадщину під час війни.

Окрім самої участі у конференціях, де ми ділимося нашим українським досвідом, українських редакторів та адміністраторів відзначають нагородами: на вищезгаданій Вікіманії 2024 року адміністраторка української Вікіпедії Ата отримала відзнаку «Функціонерка року» у межах престижної вікімедійної нагороди «Вікімедієць року» (Wikimedian of the Year).

Фото: Ата біля українського постеру “Wikimedia Ukraine for educators and scholars”

Та це не вперше українських редакторів відзначали так високо: вперше український користувач отримав нагороду «Вікіпедист року» (колишня назва нагороди) у 2014 — нагородженим посмертно став вікіпедист Ігор Костенко — активний редактор української Вікіпедії та Герой Небесної сотні, учасник Революції Гідності, один із убитих під час протистояння на вулиці Інститутській 20 лютого.

— Як інформаційні війни впливають на саму спільноту вікіпедистів?

— Поганий глобальний тренд, який ми спостерігаємо в останні роки в Європі, це, на жаль, збільшення кількості судових позовів до вікіпедистів через поширення компрометуючої інформації про осіб (так звані SLAPP-позови) та навіть кримінальні справи проти вікіпедистів, особливо у авторитарних країнах. До прикладу в Білорусі відомо про 6 випадків затримання вікіпедистів.

— Чи виникає напруга між глобальними правилами Вікіпедії та локальним досвідом проживання війни?

— Для багатьох українських вікіпедистів волонтерство у Вікіпроєктах стало віддушиною у складний воєнний час, можливістю більш детально описати події війни й таким чином самим долучитись до написання майбутніх підручників історії. Глобальна спільнота вікімедійців завжди дивиться з підтримкою до нас, тому напруги не виникає.

— Які загальні глобальні тренди сьогодні визначають розвиток Вікіпедії як платформи?

— Як зовнішні фактори — розвиток ШІ та більше поширення відео та аудіо як інструменту до знаходження інформації впливають на розвиток Вікіпедії. З внутрішніх проблем, про які варто згадати це «старішання» спільнот й менша залученість молоді до вікіпроєктів та зменшення кількості активних адміністраторів Вікіпедій.

— Що, на вашу думку, має змінитися у Вікіпедії, аби вона залишалася надійним довідковим ресурсом у часи інформаційних війн?

— Варто пам’ятати, що Вікіпедія це останній інформаційний ресурс в інтернеті на який абсолютно кожен може позитивно вплинути. Ми завжди закликаємо не забувати, що кнопка «редагувати» є на кожній сторінці, тому у випадку натраплення на помилку у Вікіпедії, не варто йти і писати про це у соцмережах, а виправити самостійно й зробити інтернет трішки кращим та таким, яким його нам обіцяли — колаборативним та відкритим. Якщо кожен це розумітиме, якщо кожен поважатиме вже встановлені правила Вікіпедії, у нас є гарний шанс залишатися єдиним універсальним майданчиком для надійної інформації.

Фото надане Валентином Нефедовим