Протягом серпня та вересня на Київському залізничному вокзалі відбувається імерсивна вистава Pomitna, присвячена жінкам, що чекають своїх близьких з війни. Як розповіли  «Детектору медіа» організатори заходу, загалом заплановано 28 вистав тривалістю 90 хвилин, кожна з яких розрахована на 25 глядачів.

Вистава відбувається у форматі інтерактивної прогулянки зі спеціальними навушниками, які учасники отримують на початку події. Імерсивний формат, за словами організаторів, допомагає глядачам безпечно зануритися в новий досвід, краще його зрозуміти і відчути. Залізничний вокзал обрали місцем проведення заходу, адже саме тут зустрічаються і прощаються родини з військовими. Слухачів вистави проводять різними локаціями вокзалу, під час заходу «можна все: плакати, сміятись, закривати очі, тільки не знімати навушники», зазначають організатори.

Співзасновниця Veteran Hub Івона Костина розповіла «Детектору медіа», що на створення вистави їх надихнуло дослідження «Шлях коханої воїна»: «Минулого року ми презентували це дослідження, воно було першою спробою описати суб'єктний досвід, тих, хто кохає та чекає. Тих, хто не є в активній бойовій позиції, а перебуває “між військовим і цивільним світом”. Це формулювання з дослідження і воно лунає у виставі. На презентацію цього дослідження прийшла Іванна Стець, яка потім доєдналася до нашої команди, саме в неї з’явилась ця ідея. Вона уявила собі імерсивну виставу для тих, хто має в близькому оточенні партнерів, коханих, воїнів і ветеранів, і хто не наважується поговорити з ними про цей досвід, хоче познайомитися з ним безпечно. Ми разом дооформили цю ідею, доопрацювали її за рік, змогли знайти партнерів у вигляді програми PFRU — Фонду “Партнерство за сильну Україну”, який підтримав нас фінансово. Потім ми обрали Uzahvati як партнерів, які, власне, втілили цю ідею».

Починається вистава біля Київського залізничного вокзалу

Команда Uzahvati працює з імерсивними виставами з 2016 року. Як повідомила «Детектору медіа» креативна директорка Uzahvati та співавторка вистави Ірина Муравйова, «Pomitna» — це мікс документального та художнього. Команда взяла 20 глибинних інтервʼю жінок-коханих воїнів, а також написала, художньо адаптувала й озвучила щоденники, та особисті замітки жінок, які чекають. Таке обʼєднання, на думку Ірини, має посилити сприйняття аудиторією та занурити глибше в історії. «Я хочу стати помітною, щоб бути тут голосом свого чоловіка», «Всі кажуть, що треба трошки почекати. Тепер “трошки” — моя нова одиниця часу», — кажуть героїні вистави.

«Залізничний вокзал завжди був дуже символічною локацією. Але зараз, стоячи на пероні, кожен із нас усе відчуває по-новому. Тут і спогади, і очікування, і щем, і радість. Усе-усе. Для наших героїнь та їхніх чоловіків — це точка відліку. Чоловіки поїхали воювати. Жінки стопнулись у відчуттях на пероні, але "пішли жити життя".

Наша місія — привернути увагу до жінок, які опинилися в нових для себе ролях. Вивести жінку, що чекає, з тіні. Головний меседж, який ми закладали і для самих героїнь, і для аудиторії — це "нормально потребувати і отримувати підтримку" та "хотіти дати цю підтримку". Виставою ми ніби промовляємо: я тебе бачу. Я тебе відчуваю. Ти є», — розповіла Ірина Муравйова.

На вокзалі слухачі вистави проходять маршрут жінок, які зустрічають близьких з війни — металодетектор, зала очікування, залізнична платформа

Деякі з жінок у рамках проєкту зверталися по психологічну підтримку. «Veteran Hub є сервісною організацією, — каже Івона Костина. — Ми надаємо консультації психологів, юристів і менеджерів підтримки постійно. Цей проєкт насправді більший за виставу Uzahvati, в ньому є інші компоненти, зокрема подкаст "Світи", гра на основі цього подкасту, дослідження, є комунікаційна кампанія. Uzahvati теж мають психологів, які вичитували абсолютно все, що ми питали у жінок. Наші інтерв'ю є етичними, ми підходили дуже обережно до того, про який досвід запитувати і де варто зупинитись. Взагалі за останні два роки група підтримки для коханих воїнів — це одна з найбільш актуальних послуг, у нас було вже понад дві тисячі учасниць».

Частина вистави проходить біля камер схову, де можуть зберігатися речі військових

Також Івона Костина пояснила, чому деякі жінки, які чекають когось із фронту, почувають себе непомітними в оточенні навіть дуже близьких людей: «Помітність, вона формується не від того, що людина себе закрила чи не закрила, а від того, що ти опиняєшся в ситуації такої вразливості, в якій ти маєш так багато просити про допомогу і підтримку, що в якийсь момент ти перестаєш це робити. І якщо твоє оточення не йде тобі на зустріч, то ти з часом зникаєш з їхнього життя. В тебе просто немає сил просити про допомогу і підтримку, тому ця помітність — це заклик скоріше до оточення про те, щоби звернути увагу, помітити, подумати про цей досвід і піти йому на зустріч, замість того, щоб очікувати, що той, кому треба допомога, має про неї попросити», — пояснює співзасновниця Veteran Hub.

Вистава «Pomitna» безоплатна. Дізнатися точні дати та місця проведення, а також зареєструватися на подію можна на сайті pomitna.com.ua. 

Фото надані командою Uzahvati