Як народилися «Свідомі». Історія створення нестандартного медіа
Як народилися «Свідомі». Історія створення нестандартного медіа
5 вересня 2022 року в мережі з’явився сайт «Свідомі» (Svidomi.in.ua). Цей бренд відомий в інстаграмі вже понад три роки, але досі багато хто сприймав його як тимчасовий проєкт або блог. Після 24 лютого інтерес як читачів, так і грантодавців до видання посилився. «Свідомі» цим вдало скористалися: найняли людей, створили сайт, запустили комерційний напрямок та свій перший подкаст. Студентське хобі перетворюється на повноцінне суспільно-політичне медіа.
«Ідея виникла випадково, коли мені було двадцять, — розповідає засновниця "Свідомих" Анастасія Бакуліна. — Розпочалася президентська кампанія. І я почала помічати, що медіа мають своїх улюбленців: когось хейтять, когось навпаки. Мені стало лячно за своє покоління. Вони і так не цікавляться новинами, а якщо почнуть щось читати, то будуть упереджені. Я подумала, що це можна змінити». Звідси й назва «Свідомі» — мається на увазі молодь, яка усвідомлено робить свій вибір. Цільова аудиторія видання — люди віком 18—25 років, є й старші читачі, але їх відносно небагато. Сама редакція видання також складається з двадцятирічних.
Анастасія Бакуліна з плакатом «Хто замовив Катю Гандзюк?» на акції протесту у червні 2020 року. Фото з www.facebook.com/anastasiabakulinaa
Анастасія почала питати подруг про новини. Хтось казав, що не читає їх, бо незрозумілі. Хтось — що їх забагато та вони нудні. Це було схоже на проведення фокус-групи. Результатом опитування стала сторінка в інстаграмі.
Ось як це працює. Ви гортаєте стрічку в інстаграмі, та раптом серед фото друзів, зірок та рекламних оголошень з’являється пост із серйозними суспільно-політичними новинами. Вони подані в легкій формі, коротко та зрозуміло. Зазвичай супроводжуються зображенням. І цим новинам можна довіряти.
«Люди приходили, бачили, що я роблю. Як воно мене запалює. І запалювалися так само. Іншим просто сподобалась ідея. Наприклад, Орест Підлісецький. Він спочатку нас читав, а потім прийшов допомогти та очолив дизайнерський відділ», — розповідає Анастасія про створення редакції.
Особливості дизайну
«Я хотів акцентувати на фотографіях у дизайні. Але водночас — щоб було чітко видно заголовки. Щоб читач спочатку побачив зображення, далі прочитав заголовок і лише після цього текст. Саме в такій послідовності», — пояснює вибір шрифтів Орест.
Обрали шрифт Almaz, створений українськими графічними дизайнерами Кирилом Ткачовим та Сергієм Макаренком. Орест Підлісецький описує цей шрифт як «строгий, читабельний та з характерними елементами». Щоправда, шрифт довелося модифікувати після 24 лютого. В оригіналі замість звичної літери «З» була давньослов’янська Z. Але після російського вторгнення літера почала асоціюватися з окупантами, тому розробникам шрифтів посипалися скарги від клієнтів. У результаті вони надіслали редакції оновлений шрифт з іншою літерою «З».
Сама верстка слайдів в інстаграмі, місце розміщення зображень, текстових блоків — усе це нагадує традиційну журнальну верстку. Ви гортаєте так звану карусель зі слайдів, ніби гортаєте сторінки глянцевого журналу. Іноді на одному слайді ви бачите лише частину фото, і щоб роздивитися іншу частину, вам треба перегорнути сторінку.
До та після російського вторгнення
До 24 лютого 2022 року сторінку «Свідомі» читали близько 50 тисяч людей, редакція з 12 співробітників працювала на ентузіазмі, але все змінилося.
Символічні гроші з Patreon редакція отримує вже два роки, але досі витрачала їх на редизайн, на купівлю шрифтів та на разові гонорари фотографам, коли треба сфотографувати когось для інтерв'ю. Одразу після російського вторгнення редакція спрямувала частину грошей із Patreon у фонд «Повернись живим». Регулярних зарплат не було. Щоб заробляти на життя, Анастасія за три роки змінила п’ять робіт: працювала у стоматологічній клініці, у медіапроєкті The Ukrainians, у Музеї гідності у Львові.
Третя зліва Анастасія Бакуліна у Музеї гідності у Львові в лютому 2020 року. Фото з www.facebook.com/anastasiabakulinaa
Зараз у «Свідомих» на інстаграмі — основній платформі для поширення новин серед молоді — 163 тисячі фоловерів на українській версії, ще 53,6 тисячі на англійській. А є ще сайт, твітер, телеграм та фейсбук.
Редакція зросла з 12 людей до російського вторгнення до 35. Видання отримало грант від Європейського фонду за демократію (EED) та має підтримку Lviv Media Forum та Planit Inc. Але грантові гроші та пожертви не є запорукою розвитку видання. Тому 15 вересня «Свідомі» запустили комерційний напрямок, який очолила Ольга Круглій.
«Ми дуже перебірливі. Не працюємо з алкогольними та тютюновими брендами, з гральним бізнесом, із російським бізнесом, із магазинами зброї. Не беремо гроші в політиків. І можемо відмовитися від співпраці, якщо така співпраця не відповідає нашим цінностям. Водночас гроші не є для нас самоціллю, і якщо ми можемо отримати від співпраці додаткову експертність або збільшити свою аудиторію, ми таку пропозицію розглянемо», — пояснює Ольга.
В чому особливість
«Вони з самого початку пішли в політично-активістську нішу. І це було правильним рішенням — сконцентруватися на вужчій аудиторії в момент, коли ресурси обмежені. Важливим також є те, що вони активно комунікують з аудиторією. Часом, на мою думку, допускають помилки, але вони щирі у спілкуванні і це суттєвий плюс, бо робить аудиторію більш лояльною», — говорить Роман Рак, керівник видання NZL («Новини здорової людини»).
Це видання входить у групу The Ukrainians та створювалося як медіа для молоді, яка зазвичай не читає новини. В інстаграмі NZL має понад п’ятдесят тисяч читачів. Видання також має сайт. На відміну від «Свідомих», каже Роман, NZL не концентрується виключно на суспільно-політичній тематиці, а пише ще й про нові технології, культуру, мистецтво, літературу, кіно та музику.
Експертка із соціальних мереж Олена Дуб каже, що багато видань полюють за молоддю виключно в інстаграмі і ще не мають своїх сайтів: «Такі видання я називаю мікромедіа або інстаграм-медіа». Серед помітних українських — «Ікла» (понад 50 тисяч фоловерів) та The Kolo (26 тисяч). Є й регіональні мікромедіа з меншою аудиторією, наприклад, запорізький проєкт «Як ти там» (6,8 тисяч).
«Але, як і зі звичайними медіа, перед тим, як читати та довіряти, спочатку дізнайтеся про засновників цієї сторінки, чим вони займаються, що це за люди», — радить Олена.
Роман Рак звертає увагу не тільки на кількість фоловерів (це теж важливо), а й на цінності редакції: «Я вважаю, що такі медіа як NZL та "Свідомі", можуть конкурувати, але бачу в цьому значно менше сенсу, ніж в експансії на ширші аудиторії. Що більше аудиторій буде довіряти медіапроєктам з адекватною системою цінностей, то менше споживатиме сумнівний контент від олігархічних медіа та інформаційних смітників».
Ми говоримо із засновницею видання «Свідомо» Анастасією Бакуліною в центрі Львова, на терасі кав'ярні «Французькі канікули». Тут у неї сьогодні кілька зустрічей, тому часу обмаль. Ми пройшли по всіх питаннях, але я намагаюся з’ясувати, звідки в неї ця енергія: створити медіа, роками робити його на ентузіазмі, мотивувати та вести за собою інших людей. Без чого пазл не зійшовся би? Збирається такий список:
- сам Львів, атмосфера цього міста;
- Український католицький університет, де Анастасія вчилася спершу на психолога, а далі в магістратурі на журналістиці. Більшість редакції видання також з УКУ, хоча є й представники інших університетів, наприклад, із Києво-Могилянської академії;
- не так пісні, як ціннісні промови Святослава Вакарчука;
- менторство Юрія Опоки, який очолював Школу журналістики УКУ та був керівником Lviv Media Forum;
- підтримка та поради Владислава Грезєва, засновника кадрового агентства LobbyX.
Насамкінець Анастасія згадує ще одне прізвище: політологиня Оксана Дащаківська, викладачка УКУ. Саме під впливом її лекції про активне громадянство та про демократію Анастасія вирішила розповідати одноліткам, що відбувається насправді. І ось куди це її привело.
Це другий текст про нові українські видання від Андрія Яніцького, керівника Центру журналістики Київської школи економіки. Раніше він розповідав про твітер-медіа War in Ukraine (зараз має назву Ukraine Daily), яке з’явилося 25 лютого, на другий день російського вторгнення.