Які фото на тему війни публікувати не варто та яка інформація може зашкодити Україні? На це радить зважати віцепрем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук. У своєму дописі на фейсбуку вона поділилася інфографікою для представників ЗМІ, блогерів, громадських журналістів.

Після оголошення тривоги виходити з укриття чи з дому не варто взагалі, радять у Мінінтеграції. Тим паче, що будь-яке уточнення даних про обстріл може бути використане для коригувавання вогню. Якщо ж ви вирішили записати на відео наслідки авіаудару, уникайте таких даних, як назва вулиці чи номери будинків. 

Не поспішайте оприлюднювати відео влучання ракети чи руйнування будівель. Краще витримати паузу, щоб цією інформацією не скористалася ворожа армія.

Подбайте про те, щоб у кадр не потрапляла довколишня місцевість.

До поширення повідомлень про втрати ЗСУ, загибель цивільних чи вимкнення мобільного зв'язку варто ретельно перевірити цю інформацію. Пам'ятайте, що пропаганда і дезінформація — ще одна зброя росіян. 

З обережністю варто репостити інформацію про збір коштів. Вашою довірою можуть скористатися шахраї.

Тим часом ми продовжуємо спростовувати російську брехню на нашому сайті. Читайте, що стоїть за такими фейками, як:

• українські «схрони боєприпасів» в енергоблоках Запорізької АЕС
• чумні комарі-убивці на службі України та Пентагону
• підготовка українського «наступу на Донбас»
• хлорка для водоканалу в Києві

Фото: «Патріот Донбасу»