Як і вся кіноіндустрія, церемонія вручення кінопремії «Оскар» змушена адаптуватися до пандемії коронавірусу. Номінанти, які не можуть прилетіти в США, цього року будуть включатися з хабів у Лондоні та Парижі. Ідею з домашніми зум-включеннями відкинули після технічного хаосу та худі на «Золотому глобусі». Фільмам для участі в конкурсі дозволили не мати кінотеатрального прокату. Значну частину церемонії перенесли зі звичного кінотеатру Dolby на базу залізничної станції Union Station. А ще важливу роль у дійстві відіграватимуть маски: «Ця тема буде центральною для історії», — стверджує цьогорічний продюсер «Оскарів» Стівен Содерберг. На початку минулого року ми всі дивилися його фільм Contagion. 

Це помітні зміни для нагородження. Але далеко не наймасштабніші в 93-річний історії «Оскарів». Та що там, перші десять років премія навіть називалася інакше. 

Без телебачення та сюрпризів 

Єдине, що поєднує першу церемонію у травні 1929-го та сьогоднішні «Оскари», — це зовнішній вигляд тієї самої статуетки. При цьому її навіть не можна назвати однойменною, адже спочатку лицар на подіумі з плівки був відомий лише за своєю офіційною назвою: Academy Award of Merit (Нагорода Академії за заслуги). Слово «Оскар» почало фігурувати в Голлівуді лише близько 1935-го, офіційним його зробили в 1939-му. Парадоксально, але, незважаючи на важливість цієї назви, ніхто точно не знає, звідки вона взялася та що означає. Навіть сама Американська кіноакадемія наводить щонайменше три версії: колумніст Сідні Скольський назвав статуетку на честь жарту, одна з очільниць Академії Маргарет Геррік назвала нагороду на честь свого дядька, акторка Бетті Девіс назвала «Оскар» на честь чоловіка. Задня частина лицаря нагадувала Бетті коханого, коли той виходить із душу. 

«Оскар». Вид ззаду

Ще одна важлива складова сучасного нагородження — відчуття сюрпризу, коли весь світ дізнається переможців одночасно, — була відсутня на «Оскарах» більше десяти років. Під час першої церемонії призерів оголосили за три місяця. Аж до 1940-го газети заздалегідь отримували список щасливчиків у день премії. Все змінилося лише після того, як Los Angeles Times розголосила власників «Оскарів» до початку нагородження. До речі, знамениту фразу «And the Oscar goes to…» («І "Оскар" отримує…"), яку використовують, відкриваючи заповітний конверт, зробили офіційною тільки в 1989 році. До цього переможців оголошували за допомогою «And the winner is…» («І переможцем стає…»), яку пізніше визнали некоректною. 

З іншого боку, глядачів, мабуть, і не хвилював сюрприз. Адже цілих двадцять п’ять років, до 1953-го, в нагородження не було телевізійної трансляції. Хоча вже другу церемонію можна було почути по радіо. Лише в 1966-му «Оскари» почали показувати в кольорі. У 1970-му — наживо транслювати супутником за кордон. При цьому через різницю в часі особливого попиту на таку послугу не було. Європейці отримували запис події на плівці із запізненням у щонайменше чотири дні. І навіть сьогодні окремі держави, такі як Україна, не можуть подивитися «Оскари» нормально. Адже єдину легальну трансляцію на каналі «Україна» заглушують україньскі ведучі – цього року ними стануть Олена Вінницька та ведучий шоу «Маска». 

Деякі жарти актуальні досі

У сучасній історії, мабуть, найбільшою зміною в нагородженні стала відмова від ведучого. Раніше він був центром, обличчям та багато в чому організатором церемонії. А ще, звісно, генератором мемів та скандалів. У 2011-му, наприклад, «Оскари» вирішили омолодитися та влаштувати сучаснішу, веселішу премію з Енн Гетевей та Джеймсом Франко. Це виявилося великою, великою помилкою. Проте все закінчилося у 2019-му, коли вже обраний ведучий Кевін Гарт відмовився від посади після скандалу з його гомофобними «жартами» і твітами. Тепер уже три роки поспіль «Оскари» не мають єдиного хазяїна/хазяйки вечора й натомість глядачів розважає ціла купа зірок в епізодичних ролях. 

Крім того, кілька років тривають невдалі спроби зробити нагородження коротшим. Перша церемонія у 1929-му тривала буквально 15 хвилин, тоді як сучасні «Оскари» тягнуться по три години. Такий хронометраж впливає на рейтинги та настрій гостей, тож що тільки Академія не намагалася зробити. Починаючи від відмови виконувати протягом вечора всі номіновані пісні. І закінчуючи ідеєю вручати чотири статуетки (оператору, монтажеру, візажисту та за найкращу короткометражку) під час реклами. Обидві ініціативи закінчилися скандалами й так і не були втілені. А от промови переможців ще у 2010 році справді скоротили до 45 секунд. У 2016-му подяки та присвяти лауретів винесли в титр на екрані, щоб зірки не озвучували їх зі сцени. Щоправда, цьогоріч мешканцям Голлівуду, навпаки, обіцяють дати виговоритися.

Для особливих випадків в Академії є репресивні методи 

Узагалі в «Оскарів» доволі складні стосунки з часом. Хоча цьогорічна церемонія всього четверта, яку довелося перенести (попередні причини включали повінь та вбивство Мартіна Лютера Кінга), нагородження майже всю свою історію шукає ідеальну дату. Його 26 років показували в четвер, 4 роки — в середу, 40 років — у понеділок і тепер уже 23 роки — у неділю. До 2004-го подія відбувалася наприкінці березня/початку квітня. Але потім її пересунули на кінець лютого, щоби, зокрема, скоротити тривалість лобістських кампаній та мінімізувати виснаження глядачів від довгого сезону нагород. Якийсь час «Оскари» планували видавати взагалі в січні, але тоді академікам було б дуже складно встигнути переглянути всі фільми-конкурсанти. А сама Кіноакадемія змушена було б конкурувати за глядачів із Національною футбольною лігою.  

Урешті навіть кінотеатр Dolby (до 2012 року відомий як Kodak), без якого неможливо уявити «Оскари» сьогодні, супроводжує нагородження всього з 2002 року. До цього церемонія змінила майже десять різних локацій. А перші 270 гостей у 1929 році без проблем помістилися в Квітковому залі готелю Рузвельта. 

Ішов перший рік Великої депресії

Колір приходить, звук іде

У 2021 році Кіноакадемія нарешті об’єднає дві категорії «Найкраще зведення звуку» та «Найкращі звукові ефекти» в одну — «Найкращий звук». Це давно назріле рішення, яке відображає реалії сучасного кіновиробництва. Не просто так за останні десять років у цих нагород шість разів був однаковий власник. Премія з 90-річною історією узагалі міцно пов’язана з віяннями часу. І в першу чергу це відображається саме на номінаціях. 

Для початку вам потрібно знати, що на першу в історії церемонію «Оскарів» не номінували жодного фільму зі звуком. Організатори вирішили, що участь «Виконавця джазу», першої озвученої повнометражної стрічки, буде нечесною стосовно інших конкурсантів. Натомість лише дебютного року ви могли отримати «Оскар» за Best Writing (Title Writing). Тобто найкращі таблички з написами, які з’являлися між сценами в німому кіно. Надалі озвучені фільми почали домінувати, а нагорода за таблички зникла. Крім того, лише під час першої премії вручали одразу дві нагороди за найкращий фільм — Unique and Artistic Picture («Унікальний і високохудожній фільм») та Outstanding Picture («Видатний фільм»). Саме остання далі перетворилася на «Найкращий фільм року», хоча й мала протягом історії ще три інших назви. 

За що дали «Оскар» першій «Найкращій стрічці» 

В історії «Оскарів» збережені майже всі голлівудські анахронізми. З 1935 до 1937 року видавали нагороду за найкращу постановку танцю. До 1956 року існувала окрема від сценарної статуетка за написання «історії» фільму. Так працювала тогочасна студійна система: одна людина могла вигадувати зміст та персонажів (але зазвичай без детальних діалогів), а інша перетворювала це на готовий сценарій. Також до 1956 року «Оскари» за короткометражні фільми ділилися, зокрема, на «Best Short Subject – 1 Reel» та «Best Short Subject – 2 Reel». Reel — це котушка плівки, близько 11 хвилин. Усього п’ять років (1933–1937) окрему нагороду отримували помічники режисерів.

Крім того, з «Оскарами» кілька разів протягом історії траплявся поділ на комедії та драми. Зокрема, під час першої церемонії у 1929 році в цих жанрах нагороджували різних «найкращих режисерів». А з 1995 до 1998 року між собою змагалися комедійні та драматичні оригінальні саундтреки. Цю зміну впровадили після чотирьох за шість років перемог мультфільмів Disney. Узагалі музична номінація зазнала чи найбільше змін в історії «Оскарів». «Найкращу музику для мюзиклів» тільки перейменовували більше десяти разів. І так, у музичних фільмів була своя окрема номінація, але з 1985-го для неї не набирається достатньо учасників.  

Наразі останнє технічне досягнення, яке пройшло через історію «Оскарів», — це, звісно, колір. У 1940 році премія змушена була розділити категорію «Найкращі декорації» на дві окремих — для чорно-білих та кольорових стрічок. Наступного року схожа доля спіткала «Найкращу роботу оператора». У 1949-му нагороду за «Найкращі костюми» впровадили одразу у двох варіантах. І подібний поділ проіснував аж до 1968 року, коли рідкістю стали вже чорно-білі фільми.

«Віднесені вітром» — перший власник «Оскару» за «Найкращі декорації у кольоровому кіно». І перший кольоровий фільм, який здобув головний «Оскар»

Не менш важливі, ніж номінації, які змінилися, ті номінації, які з’явилися. Урешті на першому нагороджені їх було всього дванадцять. Під час другого лишилося тільки сім (прибрали всі поділи та нагороди за ефекти й таблиці з титрами). А цьогоріч категорій буде аж двадцять три.  

Останньою із сучасних нагород почали вручати «Оскар» за «Найкращий мультфільм» — це почалося у 2002 році. Раніше Академія вважала, що анімованих стрічок просто недостатньо для конкурсу, а особливо видатним авторам натомість інколи вручала статуетку за «Особливі досягнення». Зокрема, таку отримали за першу «Історію іграшок». Також у хроніках «Оскарів» був один мультфільм, який іще до впровадження окремої категорії номінували на «Найкращу стрічку року». Ним став «Красуня та чудовисько» у 1992-му.  

Перед цим Академія додавала, зокрема, «Найкращий грим» (із 1981 року), «Найкращі костюми» (із 1948 року), «Найкращий документальний фільм» (із 1942 року), «Найкращий монтаж» (із 1935 року). Сегмент In Memoriam про померлих протягом року учасників кіноіндустрії почали показувати з 1993-го. Повноцінну змагальну категорію для іншомовних фільмів ввели у 1957-му. Попередні вісім років одна подібна стрічка поза конкурсом просто отримувала спеціальну відзнаку.  

Проте, можливо, найдивніше, що перші вісім церемоній не існувало окремих «Оскарів» для виконавців другорядних ролей. Усі актори, незалежно від плану, змагалися за спільні статуетки — «Найкращому актору» та «Найкращій акторці». Академія змінила це лише в 1937-му, аби привабити більше учасників після масового бойкоту нагородження попереднього року. При цьому виконавці другорядних ролей аж до 1944 року, замість повноцінного «Оскара», отримували якусь дивну плиту. 

Наче й «Оскар», а наче і якийсь другорядний…

В останню чергу варто відзначити номінації, які на «Оскарах» пропонували, але так ніколи й не ввели. Серед них «Найкращий кастинг», «Найкраща постановка трюків» (дайте статуетку дублерам!), «Найкращий популярний фільм». Останню категорію  офіційно анонсували у 2018 році, щоби врятувати падаючі рейтинги нагородження. Але після бурхливої негативної реакції більше не згадували. Членам індустрії, кінокритикам та фанатам у першу чергу не сподобалося те, що подібна окрема нагорода фактично ліквідує шанси блокбастерів на номінацію на «Найкращий фільм». І хоча сьогодні подібна позиція може звучати дивно (як блокбастери взагалі можуть на таке претендувати?), якраз у цьому й полягає проблема. Адже до 1980-х практично кожен власник головного «Оскару» був у десятці найприбутковіших фільмів року. Але ця ситуація жодного разу не повторилася після 2003-го. Як і багато інших досягнень «Володаря перснів». 

Щоб якось це виправити, у 2010 році кількість номінантів на «Найкращий фільм» навіть збільшили з п’яти до десяти стрічок. Але так званий Oscar bait, тобто стереотипні фільми-номінанти, нікуди не поділися. У 1929-му з цим було якось легше, адже тоді людей номінували не за конкретні роботи, а за всю їхню діяльність протягом конкурсного періоду. Джанет Гейнор, перша власниця «Оскару» як «Найкраща акторка», отримала його за три стрічки одразу.  

Нарешті різноманіття 

Сучасні зміни «Оскарів», крім боротьби за рейтинги, найчастіше стосуються гендерного та расового різноманіття. Проблему з ними неважко помітити: у 2015 році за переможців голосували 92% білих та 75% чоловіків. Що проявляється, серед іншого, в єдиній в історії режисерці, яка здобула «Оскар». Та в жодному темношкірому режисеру, який би здобув «Оскара». Хоча населення США практично на 40% складається з расових меншин і на 51% — із жінок. 

Ситуація нарешті почала змінюватися у 2016 році після запуску хештегу «OscarsSoWhite». Кіноакадемія пообіцяла збільшити кількість жінок та представників расових меншин у своїх рядках майже удвічі. І станом на квітень 2020 року за переможців «Оскарів» голосували вже на 84% білі та 68% чоловіки. Для цього кількість членів організації збільшили з 6261 до 8469. Що, до речі, мало вплинути й на середній вік кіноакадеміка. У 2012-му він становив 63 роки. 

Урешті «Оскари» анонсувала нові стандарти репрезентативності та інклюзивності, яким муситимуть відповідати претенденти на звання «Найкращого фільму» із 2024 року. Проте вони настільки гнучкі та ліберальні, що, якщо чесно, важко згадати фільм, який їм уже не відповідає. Наприклад, для номінації на головний «Оскар» фільму достатньо буде мати важливого другорядного персонажа з недорепрезентованої расової групи та жінок на чолі всього двох із цілої купи кінодепартаментів: сценарію, кастингу, саундтреку, костюмів, монтажу, макіяжу, декорацій, звуку, спецефектів та ін. Одну з цих посад також має обіймати представник недорепрезентованої расової групи. Але можливі й численні інші варіанти, які також впишуться в нові правила.  

Наразі складно сказати, наскільки всі ці зміни реально вплинуть на репрезентацію на «Оскарах». Але цього року статуетку принаймні отримає друга в історії режисерка.  

Хлої Чжао уже виграла за свій Nomadland майже все. І тепер їй лишилося тільки зайти за «Оскаром»

***

Незважаючи на всі зміни, перераховані в цьому тексті, «Оскари» — це неймовірно інертна кінопремія. Щороку її критикують за те, що відстає від індустрії: примітивно відзначає звук та музику, грубо оцінює монтаж, ігнорує дублерів. І все ж на статуетці Американської кіноакадемії ледь не геологічними шарами збережа майже вся історія голлівудського кіно. Численні новації, які починалися зі спеціальних відзнак, а потім перетворилися на постійні номінації. У 2017-му першу спеціальну відзнаку дали за використання віртуальної реальності. І численні зміни в індустрії, матерія якої викривилася вже під масою самих «Оскарів». Наприклад, тепер існує так званий «сезон "Оскарів"», кінець осені — початок зими, коли студії випускають свої найкращі фільми. У сподіванні, що академіки краще запам’ятають їх перед початком голосування.  

Як і на всі інші нагородження в час пандемії, на статуетку Американської кіноакадемії цього року, радше за все, чекає значне падіння рейтингів. Але це не означає, що вам потрібно пропускати, як пишеться історія. І десь о шостій ранку дізнаватися, який же фільм став найкращим цього року. До речі, головну номінацію почали завжди оголошувати останньою лише з 1973-го.

ЧИТАЙТЕ  ТАКОЖ:

За «Оскар» у номінації «Найкращий фільм» з 2021 року змагатимуться 10 номінантів

«Оскар» запровадив нові правила, у тому числі через карантин

Традиційній «Оскарівський марафон» на «Україні» проведуть Володимир Остапчук і Альона Вінницька

Оголошено номінантів премії «Оскар–2021» (ПЕРЕЛІК)

Кіноакадемія оголосила шорт-лист премії Оскара-2021 – українські фільми вибули зі змагання

Тріумф «Паразитів», провал фаворитів і Елтон Джон. Як вручали «Оскар–2020» (ФОТО)

Фото: Oscars. org, Britannica.com, Hollywoodgoldenguy.com,  Forbes, колаж Ярослав Зубченко