«Тарифний геноцид». Хто виграє від зниження ціни на газ?
«Тарифний геноцид». Хто виграє від зниження ціни на газ?
З початку січня в частині регіонів України люди виходили на протести проти підняття тарифів на комунальні послуги. Політики з партії «Опозиційна платформа — За життя», які системно спекулюють на темі тарифів, одразу включилися в організацію й медійну розкачку ситуації через свої ресурси (ZIK, «112.юа», NewsOne, MigNews), називаючи зростання цін результатом дій влади й «тарифним геноцидом». Люди вимагають зберегти тарифи, які діяли в Україні до 1 січня 2021 року, і скасувати нові тарифи на газ та його транспортування, а також повернути пільговий тариф на електроенергію. Претензії протестувальників більшою мірою адресовані президенту Володимиру Зеленському, оскільки саме він під час своєї виборчої кампанії в ролі кандидата в президенти натякав на несправедливість тарифів, хоча регулювання цін на послуги й не належить до його повноважень. Користуючись ситуацією, «ОПЗЖ» та ряд інших політичних партій вимагають підтримати вимоги протестувальників та заразом відправити у відставку уряд на чолі із прем’єром Денисом Шмигалем.
Насправді зарплати, пенсії, тарифи, антикорупційна діяльність — питання, підвідомчі Кабінету Міністрів, прем’єр-міністру та іншим органам виконавчої, судової і місцевої влади. Президент, згідно з Конституцією, представляє Україну в міжнародних відносинах, займається зовнішньополітичною діяльністю держави, опікується питаннями війни й миру, відповідальний за подання і призначення осіб на вичерпний перелік державних посад, а також за підписання або ветування законів, прийнятих Верховною Радою. Тому президент не може знизити тарифи, в тому числі на газ, бо це не його сфера впливу. Він може лише зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України, — і тільки в разі наявності підстав вважати їх неконституційними. І для цього йому потрібно подати звернення до Конституційного Суду (п. 15 ст. 106).
Ба більше, з 1 серпня держава взагалі більше не може втручатися в процеси ціноутворення і вибору газопостачальника. Це було представлено як започаткування «вільного ринку газу» для побутових споживачів. При цьому 2021 року тарифи на комунальні послуги для підприємств тепло-, водопостачання і водовідведення повинні встановлюватися виключно на місцевому рівні. Як повідомив у жовтні 2020 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль, «уряд виконує свої зобов’язання за програмою з МВФ, які мають дедлайн цього року». Однак, як бачимо на практиці, голова держави вже в січні взявся за вирішення тарифних питань через доручення Кабміну, а Денис Шмигаль уже повідомив, як виконуватиме доручення президента.
Що зробив президент Зеленський?
11 січня 2021 року глава держави поставив уряду завдання терміново розв'язати питання з тарифами на газ для населення. Відповідна енергетична нарада під головуванням Зеленського відбулася в Офісі президента. Там зібралися прем’єр-міністр Денис Шмигаль, тимчасовий виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко, міністр фінансів Сергій Марченко, міністр соцполітики Марина Лазебна, керівник ОПУ Андрій Єрмак і його заступники. Президент вкотре заявив, що країні потрібна справедливість.
«Тарифи на газ для населення мають бути справедливими. Ціна на газ зростає на ринку через погодні умови та інші причини, які склалися в Європі, і ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян», — аргументував своє рішення Зеленський.
І вже через тиждень Кабінет міністрів 18 січня додав природний газ до товарів першої необхідності на час боротьби з епідемією коронавірусу і встановив граничну ціну на газ для населення — 6,99 грн за кубометр з урахуванням ПДВ. Така ціна буде діяти з 1 лютого до завершення карантину, але не пізніше 31 березня. Прем’єр-міністр уточнив, що це не вплине на нарахування субсидій. Однак за січень українцям необхідно платити повну ціну без обмежень, нові ціни почнуть діяти з лютого, платіжки за який громадяни отримають у березні.
Шмигаль повідомив під час засідання Кабміну, що газопостачальні компанії представлять свої річні газові продукти, що мають фіксовану ціну на рік, цієї весни.
«За прийнятим рішенням ціни на газ для населення знизяться на понад 30%. Ми разом працювали, аби знайти механізми для цього. Це рішення також спонукатиме гравців ринку працювати чесно та прозоро і насамперед турбуватися про свого клієнта, тобто простого українця», — відреагував президент на ухвалення урядом постанови про зменшення тарифів на газ для населення, повідомляється на його офіційному сайті.
Чому регулювання тарифів за вказівкою президента — не дуже гарна ідея?
Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» у своїй публікації на сайті «Економічної правди» підкреслила, що «невидима рука» ринку мала би змусити всіх продавців знижувати ціни і таким чином боротися за клієнта. «Проте, не в усіх була така потреба — адже після запуску ринку споживачі залишилися клієнтами газзбутів», — пише вона. У своєму фейсбуку вона додала пізніше, шо «бомба закладена і чекає свого часу».
За її словами, чи втримається уряд у цій бурі — невідомо. «Але є надія, що він отримає "вакцину" від безвідповідальності та відкладання проблем, оскільки проблему сьогоднішню ситуацію з тарифами можна було передбачити ще влітку. Бо до опалювального сезону готуються взимку. А до опалювального сезону в час ринкових змін — ранньою весною. Весна на носі. Час готуватися».
Аналітичні центри на офіційному сайті Економічної експертної платформи опублікували спільну заяву, в якій сказано, що торік було завершено багато очікуваних роками реформ. Найуспішнішою стало відкриття роздрібного ринку газу, де споживачі отримали змогу обрати своїх постачальників. Великим кроком стало завершення анбандлінгу — відокремлення оператора транспортування газу від інших функцій. Зараз активно розвивається сервіс зберігання газу, зростає довіра до послуг українського оператора із транспортування газу з боку європейських компаній. Вдосконалюється також регулювання — зокрема, правила з балансування та розподілу потужностей відповідно до кодексів мереж ЄС. Рівень зарегульованості та державного контролю газового ринку зменшився.
Однак, як зазначають підписанти, уряд пропонує повернення до державного регулювання тарифів на газ. Вони називають такі заходи контрпродуктивними, бо ті дискредитують «ринок газу», знищуючи конкуренцію на ньому і дають можливість для появи монопольної змови, що може спричинити необґрунтоване зростання цін, конфлікт із міжнародними партнерами тощо.
«Очевидно, що вразливі споживачі повинні бути захищені від високих цін на енергоносії, але найбільш ефективним механізмом захисту, згідно світового досвіду, вважається використання адресних субсидій і фінансових виплат, а не встановлення граничних цін», — вказують аналітики.
Як зазначив у бесіді з MediaSapiens Андрій Старостін, аналітик, журналіст із питань міжнародного газового ринку з понад 25-річним досвідом роботи у сфері енергетичної безпеки, розбиратися в тому, чи мав право президент давати подібне доручення уряду, повинен Конституційний Суд. Озвучені президентом причини для введення «ручного регулювання» тарифів на газ, Старостін називає недостатніми, а саме доручення «неграмотним».
Фахівець припустив, що після місцевих виборів-2020 партія «Слуга народу» стає менш однорідною й такими діями, як підняття цін на газ і «ручне» їх регулювання, певні кола, з одного боку, допомагають президенту, а з іншої — підставляють його: «Якщо сильно підвищувати ці тарифи декілька місяців поспіль, а потім скинути 3 копійки, то на якийсь короткий період це дасть позитивний ефект». Щодо рейтингу влади, то згідно представлених у січні результатів опитування групи «Рейтинг», за чинного президента Зеленського, якби вибори відбулися найближчим часом, готові були проголосувати 26,2 %, в жовтні-листопаді — 31,2 %.
Тарифні протести. Луганська область
Кому вигідно це тимчасове зниження тарифів?
У разі зниження цін на газ директивою «згори» є вірогідність, що ті постачальники, які були змушені змінити тарифи для населення, згодом через суд компенсують понесені збитки. «Що зараз відбувається з “облгазами”? У їх документах написано, що за начебто воєнний час, якого не було, вони понесли втрати за 2015–2019 рік. Таким же чином вони виставлять рахунок через рік-два-три. І це бізнес. Вони через певний час вимагатимуть компенсацію за те, що втратили, коли був локдаун. Якби в них не було перспективи заробити, то Фірташ би давно вже продав ті облгази, якби він побачив, що там буде мінус», — попередив Старостін.
Він також вважає, що на відносини з Міжнародним валютним фондом такі дії влади навряд вплинуть, оскільки міжнародний кредитор не диктує Україні умови гри, а лише погоджується чи не погоджується на пропозиції української сторони і виносить зустрічні, і тоді це записується в документ, що українська сторона прийняла вимоги МВФ: «Ніхто ногами не стукає і не каже як треба… Тільки з української ініціативи. З того боку не існує примусу, це дійсно цивілізований світ, там дуже з повагою відносяться до клієнта».
Хоча, як нагадує «LIGA.Бизнес», міністр фінансів Сергій Марченко в одному зі своїх інтерв’ю казав, що в МВФ були стурбовані можливим поверненням держрегулювання цін на газ, що суперечить умовам співпраці з Фондом. У свою чергу, радник ОПУ Тимофій Милованов стверджує, що двомісячне регулювання цін на газ з боку держави не порушує домовленостей, оскільки не змінює принципи роботи газового ринку, не повертає ПСО і «Нафтогаз» не зобов'язують продавати газ приватним компаніям дешево, а тому після втрати сили постанови вся архітектура ринку залишається колишньою.
Окрім економічних питань, є й політичні складові цієї тарифної війни. І її активно використовує «ОПЗЖ», яка традиційно виступає за припинення співпраці з МВФ і повернення до купівлі газу напряму з Росії. Політсила підтримала «тарифні протести», називає підвищення цін «тарифним геноцидом» та вимагає зниження тарифів на газ як постійний, а не тимчасовий захід.
«Заяви влади про зниження ціни на газ — це ще один системний обман. Сьогодні ціну знизили до 6,99 грн за куб. м. газу — не з ініціативи влади, це заслуга всіх локальних протестів, які пройшли по всій країні. Але заяви — це одне, а невідомо, чи підуть облгази на це зниження при розподілі газу населенню. Крім того, заявлене зниження буде діяти тільки до кінця опалювального сезону, потім ціни накрутять. Народ знову обдурили», — стверджує народний депутат Ілля Кива.
Народний депутат, співголова політичної партії «ОПЗЖ» Вадим Рабинович в ефірі телеканалу NewsOne заявив, що «нинішня ситуація досить революційна, оскільки знахабніла влада, що вже просто зійшла з розуму, вирішила обібрати людей до останньої нитки».
Зрозуміло, що й голова «ОПЗЖ» Медведчук використовує ситуацію з тарифами на свою користь — і після заяви Шмигаля про тимчасове зниження тарифу на газ вимагає відставки уряду та «повної відміни хотєлок МВФ». Його однопартійці прямо радять Шмигалю попросити допомоги в Медведчука. А той, у свою чергу, звернеться до Путина і все порішає з кумом.
Інші політичні опоненти Зеленського і «Слуги народу» теж не стали гаяти часу, та заробити дивідендів на поточній ситуації.
Серед таких Партія Шарія, «Наш край», партія Олега Ляшка, «Національний корпус» та ряд інших, зокрема місцевих політсил.
На своїй фейсбук-сторінці лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила, що її партія вимагає зниження ціни на газ для українців утричі, бо «люди не повинні платити за непрофесійність уряду та жадібність "Нафтогазу"».
«Європейська солідарність» у своїх заявах робить акцент на тому, що таким чином нинішня влада начебто робить крок до експорту російського газу і повернення України в енергетичну залежність від Москви.
«Ці плани влади синхронізовані з пропозиціями Бойка-Медведчука. Вони — у руслі відомої антиатлантичної ініціативи Коломойського щодо стратегічного розвороту України від Заходу у бік Росії. І все це поставили на порядок денний саме тоді, коли Газпром стрімко втрачає позиції на європейському ринку, а Сполучені Штати посилюють зусилля, щоб заблокували будівництво Північного потоку. В цій критичній ситуації українська влада поспішає Путіну на допомогу», — так партія відреагувала на заяву виконувача обов’язків міністра енергетики Юрія Вітренка, який допустив можливість імпорту газу «незалежними компаніями з Росії».
Окрім цього, до протестів «Стоп тарифний геноцид» долучилися підприємці з руху #SaveФОП, які з грудня 2020 року на Майдані Незалежності в Києві вимагають відмови від введення обов’язкових касових апаратів, виступаючи за спрощення системи оподаткування та скасування локдауну.
Фото: сайт ОПЗЖ, Facebook / СТОП Тарифный Геноцид Одесса