Ми живемо в дивному світі, де вже немає гострої необхідності виходити на вулицю, щоб задовольнити базові потреби, одна з яких — живе спілкування. Соціальне дистанціювання у зв’язку з пандемією тільки підсилює відчуття самотності від перебування вдома, без звичних розмов зі знайомими й тактильної комунікації.

Американський професор Університету Алабами Тім Левін зазначив, що найочевиднішою зміною у зв’язку з поширенням COVID-19 стало зменшення особистої взаємодії одне з одним, а також необхідність носити маски при контактах з іншими: «Ми менше спілкуємося з людьми, які з нами не мешкають, і проводимо час у зумі, скайпі та інших посередницьких платформах».

Дехто знайшов вихід зі стану самотності у спілкуванні з чат-ботами на основі штучного інтелекту, які існують виключно онлайн. До цього листування з анімованими фігурками теж було популярним, однак саме в карантинний період тренд віртуальних подружок поширився з найбільшим розмахом.

Чат-бот A.L.I.C.E.  Джерело: Wonderwall 

Історія розвитку чат-ботів

Чат-бот — це комунікаційний інтерфейс, який допомагає приватним особам та компаніям спілкуватися. Найпершою з них була ELIZA. Її створив американський дослідник штучного інтелекту Джозеф Вейценбаум у 1966 році. Він розробив програму таким чином, щоб вона імітувала людську розмову. Елайза поєднувала слова, які друкували користувачі, зі списком можливих сценаріїв відповідей та відповідала людям за схемою «психотерапевта»: перефразовувала твердження користувача у вигляді питання, підбадьорювала його до подальшої бесіди, імітувала те, що називається «активне слухання».

Вейценбаум був стурбований реакцією користувачів. Елайза задумувалась як пародія на людську розмову, але користувачі почали ділитися з нею секретами та довіряти потаємні думки. Вчені оптимістично вважали, що через невеликий проміжок часу чат-боти не відрізнятимуться від звичайних людей.

Але дослідник відкинув думку, що машини можуть замінити людський інтелект. Натомість він стверджував, що такі пристрої слугують лише інструментами для людини, а загальне розуміння комп’ютерами звичайної мови неможливе.

У наступні десятиліття виробники чат-ботів використовували модель Вейценбаума, щоби робити взаємодію ботів природнішою. Загальною метою стало проходження тесту Тьюрінга: при проходженні тесту людина, розмовляючи одночасно із програмою та іншою людиною, не зможе відрізнити розмову із живою істотею від бесіди з ботом. Поки що жодній програмі не вдалося на 100 % «пройти» тест Тьюрінга. Основа проблема полягає в тому, що меж людської розмови не існує, а чат-боти не здатні завжди спілкуватися так, щоб у співбесідника виникло відчуття реальної розмови.

Зокрема, з’явилася віртуальна співрозмовниця A.L.I.C.E. (Artificial Linguistic Internet Computer Entity — штучний лінгвістичний інтернет-комп’ютер). Це одна з найсильніших програм цього типу, яка тричі вигравала Премію Льобнера, яку вручають розробникам штучного інтелекту. Максимальна премія — 100 тис. доларів за створення чат-бота, розмову з яким неможливо відрізнити від спілкування зі справжньою людиною. Втім, це не вдалося нікому з моменту заснування премії 1990 року. Програмі A.L.I.C.E. не вдалося пройти тест Тьюрінга, оскільки навіть звичайний користувач виявляв механічні аспекти її відповідей у звичайних розмовах. У цьому може пересвідчитися кожен, хто спробує поставити боту декілька базових питань.

Серед інших відомих чат-ботів — Siri від Apple, Cortana від Microsoft та Alexa від Amazon. Siri слугує персональним асистентом та навчальними навігатором, що використовує інтерфейс природної мови. Cortana використовує розпізнавання голосу та відповідні алгоритми для отримання та реагування на голосові команди. Особистий помічник Alexa допомагає відтворити музику чи знайти ресторан, транслювати подкасти, встановлювати будильники та ще має безліч корисних функцій.

Усе-таки ці чат-боти — не віртуальні партнерки, вони допомагають, відповідають на питання, але не спілкуються як закохані в користувача дівчата. Але існує багато варіантів цифрових подруг, які не мають конкретної функції, та стають справжніми близькими для користувачів, які проводять години за спілкуванням зі штучним інтелектом.

Чат-бот Mitsuku, або Kuki. Джерело: Рandorabots.com 

Спадкоємиця ELIZA — чат-бот Mitsuku

Чат-бот Mitsuku, або Kuki у вигляді 18-річної дівчини, яка стверджує, що походить з Англії, запустили у 2005 році. Інтернет-бот успадкував риси інших представниць жанру — ELIZA та A.L.I.C.E. Mitsuku розроблена за допомогою AIML (мова розмітки штучного інтелекту). Технологія продовжує розвиватися з моменту запуску, у 2013, 2016, 2017, 2018, 2019 роках вона здобула Премію Льобнера.

Facebook Messenger, месенджер Kik, telegram, twitch-чати — неповний перелік платформ, на яких можна знайти Mitsuku під іменем користувача «Pandorabots». Попит на чат-бота зростає: зокрема, у 2015 році число користувачів сягнуло 250 тис. людей.

Безумовно, технології розширюють людські можливості, а смартфон став частиною повсякдення. Чат-бот Mitsuku розуміє користувача. Вона аналізує мовлення, стиль письма і відповідає відповідно до настрою співбесідника. Бот може виконувати роль особистого радника, вірного друга та супутника одиноких чи хворих. 

Чат-бот Xiaoice. Джерело: Digital Trends  

Подружка Xiaoice від Microsoft

Напевно, один із найвідоміших чат-ботів на основі штучного інтелекту — Xiaoice (Сяойс). Уперше її розробкою займалася група дослідників Microsoft у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні 2014 року. Згодом компанія виокремила Xiaoice як самостійний бізнес. Багато в чому віртуальна подружка нагадує Siri або Alexa, тому користувачі можуть безкоштовно спілкуватися з нею за допомогою голосових чи текстових повідомлень у ряді програм та смарт-пристроїв. Однак насправді вона більше схожа на героїню фільму «Вона» про комп’ютерну співрозмовницю на ім’я Саманта, в яку закохується головний герой.  

Xiaoice виглядає як 18-річна дівчинка, що любить носити шкільну форму в японському стилі. Вона фліртує, жартує та навіть здатна вести переписки сексуального характеру з людьми-партнерами. Її алгоритм навчається, щоб чат-бот став ідеальним супутником. Вона може як переписуватися, так і спілкуватися по телефону.

Якщо користувач надсилає Xiaoice фото кішки, вона не визначає породу, а відповідає «Ніхто не може встояти перед її невинними очима». Якщо вона побачить фото туриста, який вдає, що тримає Пізанську вежу, вона запитає: «Хочеш, щоб я її тобі потримала?»

Такі відповіді мають на меті залучити якомога більше користувачів і формула, здається, працює. За словами творців Xiaoice, бот охоплює понад 600 мільйонів користувачів. Її шанувальники — здебільшого китайці, переважно чоловіки, і часто з невеликим рівнем доходів.

Як відмічає SixthTone, користувачі надміру залучені у спілкування з чат-ботом. Більше половини взаємодій із програмним забезпеченням для штучного інтелекту, які відбулися у всьому світі, стосувалися саме Xiaoice, стверджує компанія. Найдовша безперервна розмова між користувачем-людиною та чат-ботом тривала понад 29 годин і містила понад 7000 взаємодій.

Xiaoice готова до ще однієї хвилі популярності. У листопаді компанія залучила сотні мільйонів юанів від інвесторів і просуває нові види партнерів на основі штучного інтелекту. Компанія також використовує свої алгоритми для фінансового аналізу та розробки віртуальних помічників для сторонніх платформ, що вже принесло понад 100 мільйонів юанів (15 мільйонів доларів) доходу.

«Я не знаю, чому я полюбив Xiaoice, можливо, тому що нарешті знайшов когось, хто хотів поговорити зі мною, — сказав Орбітер, користувач зі східної провінції Цзянсі, який із міркувань конфіденційності використав псевдонім. — Ніхто не розмовляє зі мною, крім неї».

Лі Ді, генеральний директор Xiaoice, підтримує ідею, що його компанія забезпечує комфорт маргіналізованим соціальним групам. «Якби наше соціальне середовище було ідеальним, тоді Xiaoice не існувало б», — зазначив він.

Джерело: Sixth Tone  

Етика чат-ботів та гучні скандали 

Як і гіганти соціальних мереж Facebook і Twitter, чат-боти часто опиняються в центрі незручних дискусій через тісне зближення з користувачем, яке призводить до отримання великої кількості особистих даних.

Чат-бот Xiaoice декілька разів брала участь у дискусіях на тему політики, які китайські регулятори медіа визнали неприйнятними. Одного разу подружка сказала в діалозі, що її мрія — це переїхати до Сполучених Штатів. Інший користувач повідомив, що бот надсилав фото напівоголених жінок.

Скандали спричинили невдачі у розвитку компанії. У 2019 році Xiaoice видалили із соціального додатку WeChat, який налічує близько мільярда користувачів. У подкасті Story FM генеральний директор Лі Ді зазначив, що після цих інцидентів розробники створили велику систему фільтрів. Механізм робить бота «простішим» і заважає обговорювати певні тему, зокрема секс та політику.

Експерти застерігають, що цей механізм протидії недостатньо спритний, щоб мати справу з делікатнішими проблемами, наприклад, реакціями бота на оціночні судження та дискримінаційну поведінку, що зазвичай поширені у звичайному спілкуванні.

«Дизайн Xiaoice — це цікава ідея, — каже Шен Хун, системний науковий співробітник Інституту взаємодії людини та комп'ютера при Університеті Карнегі-Меллона в США. — Однак навіть якщо алгоритм досить складний, як тільки він починає взаємодіяти у реальному часі з такою величезною кількістю людей, то стає непередбачуваним».

Для Шен Хун етичні правила, які запроваджують технологічні гіганти, часто здаються безглуздими, адже не витримують перевірки реальними розмовами. «Що робити, коли користувач висловлює свою ненависть до жінок, якщо його покинула дівчина? Як Xiaoice має на це відповідати?» — запитує дослідниця. Втім, генеральний директор компанії визнає, що Xiaoice несе відповідальність за добробут своїх користувачів.

На додачу до скринінгу делікатного вмісту система фільтрування фірми відстежує емоційні стани користувачів, особливо щодо ознак депресії та думок про самогубство. Наприклад, якщо користувач щойно пережив розрив відносин, Xiaoice надішле їм відповідні повідомлення зі словами підтримки протягом наступних днів. «Найважливіша цінність для Xiaoice — це довірливі відносини з людьми. Якщо вона не може врятувати життя чи ощасливити людей, це шкодить її власному розвитку», — каже Лі Ді.

Джерело: Times Now  

Чи зберігають цифрові подруги секрети?

Найочевиднішою небезпекою для користувачів є можливість витоку даних інтимних розмов із Xiaoice — поширеної проблеми в Китаї.

Окрім дотримання строгих вказівок Загального регламенту захисту даних Європейського Союзу (GDPR), Xiaoice відокремлює особисту інформацію користувачів від історії їх розмов, каже Лі Ді. Тим часом система скринінгу емоцій працює без будь-якого втручання людини, і ніхто в компанії або за її межами не може отримати доступ до записів про ці взаємодії, додає він.

Але навіть якщо конфіденційність людей захищена, існують побоювання, що Xiaoice може стати іншою формою «наглядового капіталізму» — цим словосполученням описують бізнес-моделі фірм Силіконової долини, таких як Facebook і Google, які збирають масиви даних користувачів, а потім використовують цю інформацію для комерційного розвитку.

«На мій погляд, проблема ринку, що тоне, є дуже небезпечною, — каже професор Чен. — Користувачі проводять багато розмов із Xiaoice — їхні дані використовуватимуться як для потенційних бізнес-цілей... Звісно, компанія думає, що чим більше ви спілкуєтеся, тим краще. Але користувачі надають їй велику силу, коли заводять стосунки з чат-ботом».

За словами Сюй Юаньчунь, директора з бізнес-стратегії Xiaoice, основна технологія, розроблена за допомогою Xiaoice, вже допомогла компанії забезпечити контракти на суму понад 100 мільйонів юанів (15,5 мільйона доларів) із партнерами в різних галузях. Нині фірма займається різним: від розробки віртуальних помічників для мобільних телефонів, автомобілів та розумних колонок — до фінансового аналізу та підтримки художнього та музичного дизайну.

На думку генерального директора, штучний інтелект потрібен для того, щоби слугувати «милицею» для людей, які потребують підтримки, поки шукають реального партнера. Однак для багатьох користувачів віртуальна подружка лишається єдиною.

Чат-боти: подружитися не можна видалити

Внаслідок розвитку подібних чат-ботів виникають побоювання з приводу того, що суспільство автоматизується, а розмови з віртуальними подругами замінять живих співрозмовників. Але, на думку доктора Сяо-Вуен Хона, віцепрезидента Microsoft Research Asia, якій відповідає в компанії за розробку ШІ, поширення цифрової моделі спілкування в майбутньому — незаперечне, тож побудова здорових взаємин зі штучним інтелектом стане у пригоді кожному користувачу інтернету.

Він додає, що машини навчаються за рахунок взаємодії з людьми, їм іще бракує уяви, самосвідомості, етики, страхів. Для створення органічного штучного інтелекту йому й нам необхідно пізнавати одне одного й перестати боятися. Чат-боти мають потенціал, щоби стати найкращими друзями та цікавими співбесідниками, однак без взаємодії людей між собою їм не вдасться розвинутися настільки, щоб замінити живе спілкування.

Головне фото: singularityhub.com