Телеведучий-фактчекер Віктор Дяченко: «Безглузді фейки можуть буквально вбивати»

Телеведучий-фактчекер Віктор Дяченко: «Безглузді фейки можуть буквально вбивати»

10:08,
28 Жовтня 2020
1427

Телеведучий-фактчекер Віктор Дяченко: «Безглузді фейки можуть буквально вбивати»

10:08,
28 Жовтня 2020
1427
Телеведучий-фактчекер Віктор Дяченко: «Безглузді фейки можуть буквально вбивати»
Телеведучий-фактчекер Віктор Дяченко: «Безглузді фейки можуть буквально вбивати»
Автор і ведучий програми про фактчекінг на «Суспільному» пояснює, як «озброїтися» проти маніпуляцій і перевіряти інформацію з мережі.

У серпні 2020-го у програмі «Ранок на Суспільному» запустили рубрику про фактчекінг: щотижня в ефірі почали розповідати, як перевіряти інформацію з телебачення, соцмереж, онлайн- і друкованих ЗМІ.

Як кажуть самі автори проєкту, рубрика покликана навчити якомога ширше коло глядачів ставити собі запитання щодо будь-якої інформації, яку вони отримують із різних джерел, та навчатися критичного мислення, яке допомогло би розрізняти маніпулятивні повідомлення. За словами шефредакторки «Ранку на Суспільному» Наталки Волянюк, критичне мислення є однією з найважливіших у житті навичок.

Автором і ведучим програми став Віктор Дяченко. Для нових випусків він шукає найвиразніші приклади маніпулятивних новин у ЗМІ й пояснює, чому ця інформація подана неправильно та як сам глядач може перевірити її правдивість.

MediaSapiens поспілкувався з ведучим рубрики, присвяченої фактчекінгу, та з’ясував, як Віктор Дяченко готує випуски про маніпуляції, як сам перевіряє інформацію та що радить робити всім іншим, аби вони не «купилися» на черговий фейк із мережі або інших джерел.

Вікторе, розкажіть, будь ласка, як і чому вирішили створити таку програму? Які основні її цілі?

— Був час, коли я просто не хотів заходити в соціальні мережі. Бо одразу ж бачив дивакуваті новини, рекламу, коментарі «диванних експертів». І тут справа не у фільтрації підписок чи друзів. Ця інформація просочується крізь будь-які фільтри.

Із часом подібна інформація почала приходити й у месенджерах. Люди просили перевідправити смс, за що мають нарахувати гроші, приміром.

І стало зрозуміло, що від цього не втечеш. Із цим треба боротися. А найкраще — пояснювати людям, як користуватися інформацією, яку вони отримують у соціальних мережах та від медіа.

Як ви шукаєте фейки для випусків це свіжі фейки чи й старі, які давно циркулюють по мережі і якось видозмінюються?

— Фейки навіть шукати не треба. Відкриваєш соцмережу й гортаєш. Вони ж усюди. Алгоритми працюють так, що ви бачитимете найпопулярніше серед користувачів вашого регіону. А саме фейки й різноманітна дурня приваблює людську увагу та мотивує реагувати вподобаннями, коментарями й поширеннями, розбурхуючи увагу до фейків.

Які інструменти ви особисто використовуєте для пошуку фейків і їх розвінчання для випусків програми?

— Для журналіста це загалом стандартний набір, але наша мета — навчити користуватися цими інструментами всіх охочих, а не тільки журналістів. Перерахую цей набір інструментів:

  • повторно шукаємо інформацію та першоджерело, яке першим про це написало. Причому не варто сподіватися, що інформація, яку опублікували десять медіа, — це вже автоматично правда;
  • шукаємо підтвердження слів на відео, якщо воно є;
  • перевіряємо достовірність фотографій, аби це не був монтаж;
  • відео теж фальсифікують, тому звіряємо із першоджерелами й шукаємо їх;
  • перевіряємо статистику і звіряємо дані з Держстатом та іншими офіційними джерелами, якщо такі дані там є.

Який найбезглуздіший фейк щодо коронавірусу вам траплявся під час підготовки до програми?

— Біда в тім, що безглузді фейки можуть буквально вбивати. Пам’ятаю, як писали в мережі, що для профілактики коронавірусу варто вживати гідроксихлорохін. У результаті багато хто вживав ліки, що містили цю речовину. Пізніше ВООЗ перевірила конспірологічну теорію і встановила, що вживання цієї речовини підвищує ризик смертності.

Загалом я помітив, що останнім часом коронавірус витіснив усе, і для кращого впливу на людей фейкотворці теж узялися за CОVID-19. Наприклад, 5G став причиною появи коронавірусу.

Серед безглуздих фейків на інші теми — коли космонавтка Олена Сєрова (представниця Росії в Парламентській Асамблеї ОБСЄ) повідомила, що з Міжнародної космічної станції спостерігала за військовими діями на сході України. Це ж абсурд. Як люди в таке вірять?

(Раніше MediaSapiens писав, що російська космонавтка Олена Сєрова стала об’єктом жартів у соцмережах через свою заяву про те, що вибухи українських снарядів на Донбасі нібито «видно з космосу». MS).

А пам’ятаєте випадок із кабаном в Ірпені, який нібито вкрав у чоловіка речі? Цю новину опублікували всі авторитетні національні медіа, але це був фейк. Дехто перепросив у читачів, а дехто досі збирає вподобайки на цих матеріалах.

В одному з випусків ви розповідаєте, як нами маніпулюють у ЗМІ. Перерахуйте, будь ласка, основні способи маніпуляцій у медіа, які вам траплялися. Як людина самостійно може «озброїтись» проти таких маніпуляцій?

— Пропоную найперше визначити найпоширеніші цілі маніпулятивних дій. Це допоможе зрозуміти, як із цим боротися.

1. Дехто пише маячню або непідтверджені факти задля піару своїх ресурсів.

Схема наступна: шокуюча новина — репости і вподобання в соцмережі — нові читачі — збільшення трафіку сайту — більше грошей від реклами.

Кожна людина, яку вразить факт, вважає за потрібне поділитися цією інформацією.

Наприклад, у період карантину чимало груп у фейсбуку, каналів у телеграмі публікували нібито офіційну картинку від МОН стосовно продовження карантину і скасування ЗНО у 2020 році.

Деякі представники певних медіа самі теж у це повірили й тимчасово розмістили в себе таку новину. Інформація викликала гострі відчуття (обурення, страх, розгубленість) в абітурієнтів, батьків, родичів, учителів. У такому стані не кожен може опанувати себе й перевірити правдивість інформації. Перша дія — поділитися поганою новиною, щоб розділити переживання, вберегти інших. Натомість правильно спочатку заспокоїтися, перевірити й думати, як вийти з ситуації. Адже поширенням ви точно нікого не врятуєте, а лише паніку нагоните.

2. Політичні маніпуляції.

Найчастіше під час прямоефірних шоу на телебаченні політики роблять гучні заяви про нібито статистичні дані, чужі емоційні висловлювання. Загалом складається відчуття довіри, але якщо проаналізувати і звірити з фактами та реальними цифрами, то часто виходять суцільні побрехеньки.

3. Фейки «задля добра».

Як виявилося, в мене з цим і в самого проблема. Пам’ятаю, як готували випуск про австралійські пожежі. Є відома на весь світ світлина, що маніпулює співчуттям, викликаючи хвилю емоцій:

Насправді це фотомонтаж:

І тут бачимо інший бік фейків. Завдяки цій світлині весь світ звернув увагу на екологічну проблему, активісти збирали фінанси для допомоги людям і тваринам.

У той момент у моїй голові промайнула думка, що завдяки аналогічній маніпуляції ми теж могли би привернути увагу світової спільноти до пожеж у Чорнобилі. Бо наші флора й фауна теж постраждали. Але тут починається риторика. Я за правду й ніякої брехні задля добра не визнаю. Будьмо реалістами. Є чимало інших способів зробити добро.

(MediaSapiens траплялися й інші фотоманіпуляції в новинах про пожежі. Проте  не в Австралії, а в Сибіру влітку 2019 року. Наприклад, з’ясувалося, що у фейсбуку масово поширювали не ті фото пожеж. Деякі з них виявилися звичайними стоковими тематичними світлинами.  MS)

Також серед анонсів побачила випуск вашої програми про те, де користувачам можна шукати правдиву статистику. Статистика річ непроста, й розібратись у ній навіть фаховій людині часом складно. Як же в ній розбиратися? Може, є якісь прості універсальні поради?

– Насправді все просто. Цей випуск вже є в мережі. Головне — розібратись у структурі сайту Держстату. Він дещо застарів в аспекті дизайну, але інформація від цього не страждає. Дані українського Держстату використовують МВФ та Світовий банк.

Щомісяця виходять експрес-випуски на різні теми, де узагальнено дані, є зріз достовірної інформації. Якщо вам цього мало, то з кожної теми є щомісячні звіти. Варто пам’ятати, що актуальна інформація — це завжди дані за минулий місяць (у вересні є інформація за серпень). І це не через те, що Держстат повільний. А тому що на узагальнення, передачу, зведення та публікацію інформації потрібен час. Лише 1 вересня можна узагальнити інформацію за всі дні серпня.

Знаючи це, не вірте новинам, де посилаються на дані Держстатистики в розрізі останніх днів. Якщо видання посилається на інформацію, то в публікації завжди має бути активний лінк на першоджерело. Якщо його немає, то користувачеві варто перевіряти й шукати ці дані деінде вже власноруч.

Фото й ілюстрації надані Віктором Дяченком

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду