30 вересня Верховна Рада ухвалила закон «Про електронні комунікації», робота над яким тривала майже два роки – до закону подали близько тисячі правок, понад триста за них врахували. Закон ще не підписав президент Володимир Зеленський. Якщо він його підпише, закон набуде чинності з 1 січня 2022 року. До цього часу мають ухвалити низку підзаконних актів, які мають сприяти його реалізації.

До цього часу діятиме попередній закон «Про телекомунікації» від 2004 року. За 16 років до нього було внесено десятки правок і доповнень. Мобільні оператори кажуть, що він морально застарів і потребував заміни.

Як відмічає один з авторів нового закону, народний депутат Олександр Федієнко, за цей час законодавство про телекомунікації в країнах Європейського Союзу встигло змінитись кілька разів.

«Оскільки український народ уже визначився зі стратегічним напрямком руху до Європейського Союзу, то просто немає сенсу топтатися в парадигмі минулого. Швидкість, із якою новітні цифрові технології змінюють світ, вимагає адекватного законодавства», — каже пан Федієнко.

MediaSapiens розбирався, що змінює новий закон для ринку телекомунікацій — для мобільних операторів, для абонентів та для держави. Для цього ми поспілкувалися з представниками трьох мобільних операторів, а також з авторами й експертами, які працювали над текстом нового закону.

Що зміниться для мобільних операторів

Головною новацією закону «Про електронні комунікації» є так звана технологічна нейтральність. У тексті закону визначається, що «технологічна нейтральність — це право користування зазначеними в ліцензії смугами радіочастот без обмеження застосування дозволених в Україні радіотехнологій, за умови дотримання електромагнітної сумісності».

Як пояснює керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський, раніше оператор отримував ліцензію на конкретну частоту для чітко визначеної технології та не міг на цій частоті використовувати іншу. Через це, наприклад, 3G в Україні з’явився з великою затримкою. Новий закон дозволяє оператору вибирати будь-яку технологію з переліку Національної комісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), і використовувати на своїй частоті.

Оператори отримають дозвіл розгортати малопотужні базові станції за спрощеною процедурою. Присвоювати окрему радіочастоту для обладнання, як це було раніше, для цього не потрібно. Ця норма сприятиме розвитку ринку IoT (інтернет речей) та впровадженню технологій 5G.

«У перспективі це дозволить мати єдиний цифровий ринок із Євросоюзом, який передбачає вільний рух капіталу, компаній та людей без додаткових дозвільних документів серед країн ЄС», — пояснює пан Самоходський.

Іншим важливим нововведенням нового закону є так званий spectrum sharing. Це дасть можливість операторам ділитися радіочастотним спектром між собою, що було заборонено в законі від 2004 року.

Сьогодні це позбавляє їх гнучкості та ефективності у використанні частот. У результаті радіочастотний ресурс може «простоювати» чи використовуватися не на повну потужність.

У компанії «Київстар» кажуть, що шеринг радіоспектру сприятиме розвитку нових мобільних технологій у віддалених населених пунктах.

Що зміниться для абонентів

Новий закон підготував кілька дуже важливих змін для користувачів телекомунікаційних послуг.

Зокрема, закон надає користувачу право вибрати конкретну послугу поза пакетом або замовити окремо потрібну йому послугу та сплатити виключно за неї. Наприклад, тепер можна буде взагалі не оплачувати пакет, а вибрати лише мобільний інтернет чи хвилини дзвінків на інші оператори мобільного зв’язку. Також закон зобов’язує операторів вказувати вартість кожної послуги, що входить у тарифний пакет, аргументуючи у такий спосіб своє ціноутворення.

Іншим важливим нововведенням закону є захист споживачів від спаму. Для цього закон передбачає внесення зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Вони передбачатимуть штрафи до 8,5 тисяч гривень за спам-повідомлення і спам-дзвінки.

Якщо спам іде від оператора і це було встановлено НКРЗІ, то закон передбачає штраф від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 8500 грн) за кожен факт порушення.

За даними Міністерства цифрової трансформації, майже 30% українців не мають доступу до високошвидкісного інтернету. Особливо цифровий розрив відчувається в сільській місцевості. Тому одним з головних завдань закону «Про електронні комунікації» є подолання цього розриву. Для цього держава в особі НКРЗІ гарантує громадянам України можливість доступу до мережі інтернет.

«У старому законодавстві зазначено, що держава фактично гарантує доступність тільки дротового телефонного зв’язку. Відтепер дії держави будуть спрямовані на те, щоб доступним так само став і широкосмуговий інтернет», — каже Ігор Самоходський.

Новий закон спрощує для абонентів мобільного зв’язку можливість захистити свої права. За законом 2004 року для цього необхідно було звернутися до суду. За новим законом ці питання може вирішувати НКРЗІ. Це дозволить пришвидшити і здешевити розгляди суперечок між абонентами й операторами, адже абонентам не доведеться платити тепер судові збори й наймати адвоката.

Що зміниться для держави

Ігор Самоходський зауважує, що до ухвалення нового закону в держави не було об’єктивної інформації про стан покриття інтернетом території України, оскільки не існує єдиної системи, яка б збирала дані від операторів та користувачів.

За новим законом, НКРЗІ не рідше, ніж раз на рік, проводитиме географічні огляди мереж та оновлюватиме дані про інтернет-покриття. Це сприятиме будівництву нових мереж на місцях з поганим чи відсутнім покриттям.

Крім того, закон передбачає створення електронної регуляторної платформи. Вона дозволить абонентам і операторам дізнатися інформацію про ціни та якість послуг. За допомогою цієї платформи абоненти можуть дізнаватися про оновлення тарифів та подавати скарги на операторів до НКРЗІ.

Що ж до операторів, то, на думку авторів закону, запровадження такої платформи сприятиме функціонуванню відкритого й конкурентного ринку електронних комунікацій.

Як телеком-оператори оцінюють закон

Мобільні оператори вважають, що закон потрібен. Наприклад, у «Київстарі» відзначають, що закон запроваджує в Україні основні принципи Кодексу електронних комунікацій ЄС, що сприятиме швидшій інтеграції в європейську спільноту. При цьому законодавці врахували й особливості національного регулювання.

«Робота над оновленням законодавства у телеком-сфері тривала багато років. Нарешті галузь отримала збалансований закон, який матиме потужний вплив на розвиток в Україні нових перспективних технологій, що стануть базою для розвитку інноваційних продуктів та сервісів», — вважає президент «Київстар» Олександр Комаров.

Серед переваг нового закону в компанії називають те, що в ньому зберігається існуюча процедура погодження нормативно-правових актів регулятора, що значно знижує потенційний адміністративний тиск на бізнес.

У компанії Vodafone також привітали ухвалення нового закону.

«Європейським законодавством, на імплементацію якого спрямований закон, передбачено багато проривних реформ для галузі. Це і спільне використання спектра, і технейтральність, і прозорість, і прогнозованість галузевого регулювання. Сподіваємося, що все це буде в повній мірі відображено у фінальній версії ухваленого закону», — заявила GR директор «Vodafone Україна» Ольга Дейнега.

А в ПАТ «Укртелеком» звертають увагу на недоліки деяких положень нового закону. У компанії вважають, що українська телеком-галузь суттєво відрізняється від європейської, адже в Україні діють сотні операторів. Тому відсутність втручання держави у формування тарифів на доступ до телеком-інфраструктури може призвести до небажаних наслідків у вигляді цінової дискримінації. Це може негативно вплинути на проєкти операторів, пов'язані з розвитком оптичного інтернету в сільській місцевості.

Інший нелогічний момент, на думку «Укртелекому», – положення про інформування споживачів про зміни в тарифах на універсальну послугу за 20 календарних днів до їх застосування. Наразі цей термін складає сім днів. Враховуючи швидкість розвитку технологій було б логічно залишити цей термін без змін.

Фото: Unsplash, Mind.ua