Поки світ стежить за подіями в Білорусі, новий сплеск антирасистських протестів відбувся у США. Вони почалися ще 25 травня з міста Міннеаполіс, де поліцейський Дерек Чавен натиснув коліном на шию чорношкірого затриманого Джорджа Флойда, внаслідок чого останній помер.

Цього поліцейського звільнили й обвинуватили у вбивстві без умислу при вчиненні тяжкого злочину, що передбачає ув’язнення до 40 років. Трьох інших його колег, присутніх при інциденті, обвинувачують у пособництві та підбурюванні до ненавмисного вбивства Флойда. Такими були новини на початку червня, коли антирасистські протести вже охопили всю територію США, а згодом і багато країн світу, перетворившись на рух під назвою Black Lives Matter («Життя чорношкірих мають значення». Міжнародна організація з такою назвою існувала й раніше, але саме у 2020 році виник масовий рух протесту.

Демонстранти у світі та США розпочали кампанію знесення пам’ятників діячам, які кілька століть тому некоректно висловлювалися про чорношкіре населення чи підтримували рабство. Відбулися також зміни в політиці великих компаній, дискусії про те, чи варто дозволяти перегляд класичних фільмів, що містять расові упередження. Події у США дали поштовх широкій інтелектуальній дискусії про цінності і право на свободу слова, про нетерпимість і вільний обмін думками, учасники якої декларували свої міркування у відкритих листах.

Здавалося б, рух перейшов у культурне русло. А протести, тим паче такі, як у Міннеаполісі, де в перші ж дні пошкодили та розграбували 170 магазинів, а також кілька десятків автомобілів і будівель – у минулому. Та наприкінці липня все почалося знов.

У Сіетлі штату Вашингтон підпалили будівництво центру для утримання неповнолітніх, у натовпі протестувальників Остіна (Техас) загинула людина, у Луїсвіллі (Кентуккі) група озброєних демонстрантів вимагала правосуддя для Бреонни Тейлор, яка загинула від пострілу поліції, що зайшла до будинку цієї чорношкірої жінки без попередження. А в Портленд (Орегон) через кількатижневі зіткнення людей з місцевою поліцією адміністрація президента Дональда Трампа два тижні тому направила співробітників федеральних правоохоронних органів.

Спочатку президенту все подобалося: «Вони (федеральні сили – Ред.) дійсно виконали фантастичну роботу за дуже короткий проміжок часу». І на перший погляд, силовики справді були там потрібні: люди створювали хаос і підпали у місті, зокрема націлившись на будівлю суду в центрі Портленда. Цифри також свідчать про те, що за останній місяць випадки стрілянини, порівняно з минулим роком, зросли у місті в чотири рази. Тож федеральна поліція мала встановити суворий порядок. Втім, саме проти свавілля правоохоронців і виступають нині люди у США.

Головна мета – системна реформа поліції. «Усі вони там корумповані», – намагається пояснити MediaSapiens вимоги американців 28-річний Джеймс Турецкін зі штату Нью-Джерсі. Крім того, перш ніж приступити до роботи, необхідно як слід перевіряти психологічний стан поліцейських, «аби переконатись у тому, що вони можуть переносити стрес та не зриватимуться».

«Протестувальники хочуть, аби поліції зменшили фінансування, а також розміри їхніх департаментів. Вважається, що вони надто великі, що дає правоохоронцям можливість залякувати та принижувати людей», – пояснює MediaSapiens 38-річний Кіян Сальмон, чорношкірий учитель із Флориди. Він з юних років звик до того, що має особливо тихо та шанобливо поводитися при будь-якій взаємодії з поліцією, що вирізняється своїм дискримінаційним ставленням, хоча з-за кордону США і видаються країною, що давно переборола расові упередження. «Так думають багато людей, і це (присутність расизму – Ред.) такий собі брудний секретик Америки», – каже чоловік.

Та схоже на те, що федеральна влада не дослухається цих вимог: силовики у Портленді не лише активно застосовують сльозогінний газ та шумові гранати проти демонстрантів, а й затримують та арештовують випадкових перехожих, не маючи ні на собі чи своїх автомобілях розпізнавальних знаків. Кейт Браун, губернатор-демократ від штату Орегон, порівняла такі дії з «диктатурою», спікерка Палати представників Ненсі Пелосі назвала офіцерів «штурмовиками», а Джим Клайберн, конгресмен і соратник кандидата в президенти Джо Байдена – «гестапо». Прес-секретарка Білого дому Кейлі Макенані у свою чергу заявила, що така риторика політиків лише «породжує насильство», а також обвинуватила мера Портленда Тодда Уіллера, який у разі присутності федеральних сил передбачав ескалацію в місті, у спробах боротися за прихильність виборців.

Утім, мер мав рацію: у відповідь на дії поліції люди в Портленді знову почали палити магазини і навіть увірвались до будівлі поліцейської асоціації міста з наміром улаштувати пожежу. Проте Трамп і далі наполягає на своєму, а 10 серпня написав у Twitter наступне: «Портленд, що виходить з-під контролю, має нарешті, через майже 3 місяці, ввести Національну гвардію. Мер і губернатор ризикують життями людей. Вони будуть нести відповідальність. Гвардія готова діяти негайно».

Поки цієї ідеї не підтримав жоден політик. Тим часом як вогнище протестів небезпечно розгорається і в Чикаго, де за останні тижні значно зросла злочинність. У неділю, через неправдиві чутки про те, що поліція знову вбила невинного чорношкірого чоловіка, люди тут же вийшли на вулиці, а дехто відразу приступив до грабунку магазинів і закладів у центрі міста. «Вони вийшли з машин і почали рухатись прямо в бік бізнесу, – розповів виданню The Washington Post свідок дійства, 33-річний менеджер ресторану. – Це вже стало новою нормою».

Про проблему дезінформації, що особливо загострилася з протестами, знають і активісти міжнародної організації Black Lives Matter. Вона виникла ще 2013 року після резонансного вбивства поліцейським 17-річного чорношкірого хлопця на ім’я Трейвон Мартін, а цього року значно активізувала свою діяльність. Активісти відстоюють ту ж реформу поліції, відсутність дискримінації у суспільстві за расовою ознакою, а також збільшення фінансування соціальних ініціатив для чорношкірого населення. В організації намагаються виявляти фейкові новини, засуджують насилля, проте і відмічають, що люди часом уже не бачать іншої альтернативи домагатись своїх вимог і справедливості. «Люди займаються руйнуваннями, тому що їм здається, що в такий спосіб вони щось змінюють, – говорить Джеймс Турецкін з Нью-Джерсі. – У той час як насправді становище лише погіршується».

Хтозна, чого саме і як скоро вдасться досягти обуреним американцям. Як підсумовують журналісти The Washington Post: «Події вихідних показують, що довге спекотне літо вуличних протестів і насилля в Америці ще не закінчилось, а Трамп – який будує свою кампанію на зображеннях палаючих міст і страхах перед злочинцями – намагається капіталізувати ці події».