Українські меломани влаштували свято в соціальній мережі. «Дочекались, кошенята!», «Ура, ну нарешті», «Неймовірно» – такі реакції можна зустріти в постах і коментарях про те, що 15 липня найбільша у світі музична платформа Spotify нарешті офіційно запрацювала в Україні.

А ще – в Албанії, Білорусі, Боснії та Герцеговині, Хорватії, Казахстані, Косово, Молдові, Чорногорії, Північної Македонії, Сербії, Словенії та Росії. MediaSapiens пояснює, як працює Spotify та чим корисна платформа як артистам, так і слухачам.

Чарівні алгоритми

Будучи родом зі Швеції, сервіс Spotify охоплює понад 36% світового аудіостримінгу та має більш ніж 286 мільйонів активних користувачів (станом на березень цього року), з яких 130 – з платною підпискою. Для порівняння: уже не перший рік присутні в Україні сервіси Apple Music, YouTube Music, Google Play Music та Deezer мають, відповідно, 60 млн, 20 млн, 15 млн та 7 млн підписників по всьому світу за даними 2019 року.

Народна творчість, присвячена появі Spotify в Україні /Facebook

Найбільше платформу люблять за її алгоритми. Як саме вони працюють – таємниця, але, заручившись штучним інтелектом, Spotify визначає ваші музичні смаки та на їх основі підбирає старі та нові пісні, яких ви, можливо, ніколи й не чули, але з великою вірогідністю вподобаєте. А ще платформа щотижня підбирає вам 30 нових треків та має понад 2 мільярди тематичних, жанрових, локальних та інших плейлистів. Spotify також синхронізується з іншими пристроями: можна слухати пісні на ноутбуці та перемикати їх на телефоні.

Можливо, усього цього комусь і не треба. «За великим рахунком я не розумію, чому всі радіють Spotify, – каже техноблогер Антон Кривко. Скептиків, подібних йому, у коментарях під радісними постами в соцмережах теж вистачає. – Щоб відчути всі ці переваги, треба бути неабияким поціновувачем музики, якому не вистачає бази Google Play Music/Apple Music/Deezer чи фанатіти саме від цих ексклюзивних плейлистів. В інших випадках, на мою думку, може вистачити існуючих сервісів, тим паче вони дешевші».

Найдешевший тариф – 60 грн на місяць – пропонує сьогодні Google Play Music. Але до кінця року Google закриє цей сервіс і нині переводить абонентів на YouTube Music. Для старих абонентів діятиме стара ціна підписки, а для нових індивідуальна підписка YouTube Music коштує 79 грн на місяць (сімейна – 149 грн). Решта музичних сервісів коштують більш-менш на рівні зі Spotify, де місяць обійдеться у $4,99 ( 135 грн). Проте можна зекономити з тарифом для двох за $6,49 (175 грн) чи для сім’ї – $7,99 (216 грн). Подібно до інших платформ, Spotify також має студентський тариф за $2,49 (68 грн), а також безкоштовну версію – там можна перемикати лише 6 треків за годину, і в перервах між ними грає голосова реклама.

Перенести свою музичну бібліотеку з однієї платформи на іншу можна через окремі сервіси. З французьким Soundiiz, наприклад, це можна зробити за 4,5 євро, у безкоштовній версії існують обмеження.

Та справа не лише в ціні.

Піратська зона закрилась

Spotify в Україні чекали так само трепетно, як IKEA – гіганта меблів, який уже в Україні, чи мережу кав’ярень Starbucks, про досі бажаний прихід якої легко створити фейки. Поява таких міжнародних авторитетних брендів є провісником того, що ринок пережив певну кризу та змінюється.

«Такі великі гравці, як Spotify, мають великі фонотеки із сотні мільйонів треків, кожен з яких має правовласника з усілякими забаганками», – пояснює нюанси затягування приходу Spotify в Україну музичний продюсер компанії Mamamusic Андрій Уреньов. Припустимо, правовласники Прінса можуть не хотіти, щоб його пісні грали в країнах диктаторів, а умовна Тейлор Свіфт хоче отримувати за кожен стрим своєї пісні не менше 5 центів, що може бути не по кишені українцю. Щодо кожного такого пункту, в тому числі можливості слухання окремих пісень у певних країнах, компанії треба домовлятися з артистами, говорить продюсер.

«Враховуючи те, що наш пострадянський табір довгий час був піратською зоною, Spotify, вочевидь, було нецікаво займатись усією цією роботою, щоб потім просто вийшов пшик. А зараз же, коли зникло багато піратських ресурсів і виросло нове покоління людей, для яких зручно платити кілька доларів на місяць, – сервіс вважає наші ринки достойними уваги», – каже пан Уреньов.

Насправді пісні українських артистів з’являлись там і раніше. За словами пана Уреньова, який працює з Вєркою Сердючкою та нині популярним гуртом Kazka, щойно релізи артистів MamaMusic завантажувались – вони тут же потрапляли в усі наявні музичні магазини. У тому числі в Amazon та інші, що офіційно в Україну не зайшли. Користуючись VPN-сервісом, українці могли зайти в будь-який з них. Проте тепер кількість українських користувачів на платформі Spotify, вочевидь, збільшиться.

Продюсер незручним VPN не користувався, і лише зараз відкриває для себе всі можливості Spotify. Виявляється, там існує найбільш зрозуміла статистика по артистах, яку Андрій Уреньов не бачив ніде в Україні, а саме – реальні цифри трансляцій та стримів пісень кожного артиста за будь-який період, а також у порівнянні з конкурентами. Також там можна слухати плейлисти артистів, відстежуючи їхні смаки. «Щоправда, підбирає їх артист чи його лейбл зі своїх же пісень – ми поки не розуміємо, але такі можливості є. Це для нас нова сфера, нова грань», – каже продюсер.

Нові часи для радіостанцій

Виконавчий директор, а заразом музичний редактор «Радіо Сковорода» Артем Галицький щиро тішиться за шоу-бізнес, який відкриває для себе нове після карантинного періоду одних лише онлайн-концертів.

Він називає Spotify «зеленим світлом світлофору», «хорошим маркером для ринку» та «новою опцією монетизації». Але також усвідомлює, що прихід сервісу означає зміни для телебачення та радіо. Саме туди раніше необхідно було потрапити артистам для промоції своїх пісень, а зі зростанням популярності стримінгових сервісів це більше не обов’язково.

«Тепер артисти можуть знайти собі слухача і на Spotify. Це новий, потужний гравець, і в управлінців, продюсерів радіостанцій і телеканалів має бути розуміння, що однією голою музикою, нескінченною рекламою та дурними жартами ведучих уже нікого не візьмеш. Треба перебудовуватись. І цікаво, як ринок на це відреагує», – каже пан Галицький.

Сервіс відкриває й нові можливості для росту, а саме індустрії подкастів, що також існують на Spotify. У перший же день роботи сервісу в Україні свою добірку туди залило «Радіо Поділ», і колеги зі «Сковороди» теж невдовзі до них приєднаються.

Чому в Росії дешевше

Із цінами на Spotify є цікавий нюанс. На іноземних форумах можна знайти чимало розмов про те, що сума за послуги сервісу різниться від країни до країни – усе нібито залежить від купівельної спроможності та бажання місцевих платити за контент онлайн.

Загалом, така ж тактика і в Google, і в YouTube, і в Netflix, але саме прихильники Spotify активно переписуються про те, «чи можна підписатися з іншої країни». Натомість українці обурені, чому в Росії ціна вдвічі менша – не $4,99, а $2,38 за місяць.

Продюсер Андрій Уреньов припускає, що через свої розміри російський ринок для Spotify може бути більш пріоритетним, і для них розробили спеціальний пакет. « Але думаю, що і в нас згодом буде така сама ціна», – коментує він.

Техноблогер Антон Кривко звертає увагу, що в Росії ціни поставили в рублях, а для України – в доларах, і це теж може зіграти не на користь платформі. У приклад він наводить магазин ігор Steam. До 2015-2016 років їх офіційно на ринку не було, й українці купували ігри за цінами в євро. «Відповідно, ціни могли бути вищими в перерахунку на купівельну спроможність. Тому й піратили. Потім Steam додав ціни в гривнях, і вони змінилися в меншу сторону, а українці почали більше купляти», – каже пан Кривко.

Якщо ж усе складеться добре – виграють усі. Артистам надходитиме більше роялті (згідно з фінансовим звітом Андрія Уреньова серед стримінгових сервісів Spotify і до виходу на український ринок був другим найбільшим джерелом надходження цих коштів), ринок здихається піратів, а українці слухатимуть музику тієї якості, у якій вона задумувалась.

Фото: фейсбук-сторінки Андрія Уреньова, Артема Галицького, Антона Кривко, dailymotion.com.