«Репортери без кордонів» засуджують влаштоване підприємцем-ядерником Сіро Сіракавою (Shiro Shirakawa) судове переслідування незалежного журналіста Мінору Танаки (Minoru Tanaka). Репортер розслідував таємну змову між ним, політиками, компаніями з будівництва АЕС і TEPCO (Tokyo Electric Power Co. - Токійська енергетична компанія), що володіє аварійною атомною електростанцією ​​«Фукусіма-1».

Сіракава, який очолює компанію з енергетичної безпеки New Tech, вимагає від журналіста сплатити компенсацію 67 мільйонів єн (670 тисяч євро) за те, що у статті, опублікованій торік у грудні в тижневику Shukan Kinyobi, той нібито вдався до дифамації проти нього.  Ця сума включає компенсацію за збитки, завдані  через   наклеп, судові витрати та видатки за публікацію спростування у всіх провідних газетах країни.

9 липня справу розглядав токійський окружний суд. Наступне слухання призначено на 7 серпня.

«Не нам вирішувати, чи зводив Танака наклеп на  Сіракаву. Та нас непокоїть правова колізія, в яку потрапив  журналіст, - заявляють «Репортери без кордонів». - Непомірно  великий розмір затребуваних відшкодувань і вочевидь нерівні фінансові можливості двох сторін-учасників правничого протистояння, вимагають від суду відповідної реакції».

«Якщо Сіракава хотів спростувати звинувачення Танаки, єдине, на чому   він мав наполягати, - на праві опублікувати свою відповідь у тижневику Shukan Kinyobi, - додають «Репортери без кордонів» .  Однак нині ми стали свідками того, що  можна  охарактеризувати не інакше як помсту  журналісту, як дії, спрямовані на те, щоб віднаджувати усіх інших репортерів писати про будь що у тому ж дусі».

«Репортери без кордонів» закликають токійський суд негайно відмовитися від розгляду цієї справи.

Навіть якщо у  кінцевому підсумку буде ухвалене рішення на користь Танаки,   вважають «Репортери без кордонів»,     на нього важким тягарем ляже загроза банкрутства. Будь-який подальший розгляд судової  справи тільки посилить її вплив на журналістів з погляду  самоцензури. Вони вже й тепер двічі думають перш, ніж торкнутися теми, дотичної до «Фукусіми-1», чи намагатися здійснити прорив на шляху до транспарентності, пов’язаної з діяльністю TEPCO  та атомної енергетики загалом.

Танака описав роль Сіракави, як  посередника між TEPCO, компаніями з будівництва АЕС та провідними політиками – такими, як Сізука Камей (Shizuka Kamei), і навіть з представники  підпільних організацій на основі публічної інформації (статей у пресі, дослідницьких  документів громадських груп тощо).

Журналіст викрив те, що гроші прокручувалися через канали його компанії з ядерної безпеки, а   також дослідив  зв'язки  між  Сіро  Сіракавою та деякими ключовими адміністраторами  ядерної промисловості -  колишнім президентом TEPCO  Хіросі Аракі (Hiroshi Araki) і  керівництвом підприємства з переробки   ядерних відходів у місті Роккасо (Rokkasho).

Напередодні першого слухання 52-річний Танака отримав листа від Сіракави, в якому той застеріг: якщо суд ухвалить рішення не на його користь, він приведе його до фінансового банкрутства.

Танака охарактеризував справу як приклад того, що відомо як SLAPP -  Стратегічний судовий позов проти участі громадськості (Strategic Lawsuit Against Public Participation). Йдеться про використання  загрози збільшення правничих витрат і завдання колосальних збитків, щоб залякати та змусити замовкнути жертву. Нею може стати окремий журналіст  чи навіть  невелика  неурядова організація. Мета часто полягає не в тому, щоб виграти судову справу, а просто заткнути рота критикам, не допустити, щоб інші прийшли їм на допомогу і повторили той  самий шлях.

«Очевидно, що цей процес - ядерний SLAPP, затіяний  особою, що як керівник підприємства в ядерній промисловості має величезні переваги проти окремого журналіста», - сказав Танака.

На останньому судовому слуханні він  розкритикував позов і сказав «Репортерам без кордонів»: «Якщо я програю битву, це означатиме, що жоден інший журналіст не зможе писати про небезпеку відновлення ядерного реактора. Цей процес дуже важливий для майбутнього усіх репортерів».

Танака також оголосив про свій намір використовувати судову справу як  знаряддя у боротьбі проти цензури, разом з Ю.Терасавою (Yu Terasawa)  та  Їро Уґая (Yiro Ugaya) – двома іншими  незалежними журналістами, що стали  об’єктами звинувачень у дифамації.

Це не перший випадок, коли Сіракава подавав подібні судові позови. За останні  три роки він порушив SLAPP принаймні, проти чотирьох видань: Gekkan FACTA (Monthly FACTA), the Chuo Journal and the Tokyo OutLaws. Більшість з них піддалися тискові, врегульовували справи у позасудовому порядку і не обговорювали їх публічно.

Судовий позов проти Танаки - перший SLAPP у ядерному секторі, відколи у березні 2011 року на АЕС «Фукусіма-1» сталася ядерна катастрофи. Це також перший випадок, коли об’єктом було обрано окремого фрілансера.

Джерело: «Репортери без кордонів»

Переклад: Аркадій Сидорук