Відколи літературне гурманство в молодіжному середовищі вподобало твори з присмаком сучукрліту і стьобною стружкою, ця читацька публіка обирає книжки «за автором». У студентів у фаворі Сергій Жадан. Школярам і дошкільнятам зрозумілий майстер жанру Всеволод Нестайко. Такий вийшов зріз інтересів читацької аудиторії за свідченнями молодих столичних книгоманів і місцевих книгарень.

Жадан – the best у столичній книгарні

Автор провела бліцопитування поміж кивських книгарень, щоб довідатися, чи читає нині молодь, і якщо читає – то що. А також які книжки наважуються купувати батьки для своєї малечі, щоб виплекати смак до читання.

Молодь, як і дітваків, слід завжди лаяти – як не за діло, то хоча б для профілактики. Згідно з інструкцією до користування цим штампом, слід казати: молодь безграмотна, для підготовки чергового реферату замість книжок гортає сторінки в мережі, має прірву вільного часу, який використовує на посиденьки в барах та ігрових кафе. Ще кажуть, сучасна молодь бездіяльна. Що ж поробиш, пощастило «молодечити» в час, коли все вже зробили – від колеса до жуйки. Яка ще українська молодь? Та всяка – на бідність лексики українська мова ніколи не скаржилася. Завдячуючи бездонній синонімії, гіперболізації, гумору, а то й іронії та іншим підручним засобам, молоді сучасні письменники закріпилися в пам’яті налаштованих як на спротив, так і на зміни молодих читачів.

Стосовно авторів, які тепер творять літпріоритети серед молоді, то, як повідомили в київській книгарні «Знання», покупці беруть усе, що є нового в українській та зарубіжній літературі. І ласкаво перерахували аж двадцять п’ять часто запитуваних авторів: Жадан, Дереш, Роздобудько, Муракамі, Подерв’янський, Кожелянко, Забужко, Харрисон, Достоєвський, Камю, Пєлєвін, Паланік, Курков, Булгаков, Апдайк, Маркес, Коельйо, Макіавелі, Толкін, Андрухович, Лук’яненко, Беґбеде, Гришковець. У столичній книгарні «Є» на Лисенка з молодіжними вподобаннями ситуація аналогічна: серед авторів – популярні сучасники, які пишуть у художніх жанрах. Так, часто запитують про новинки Жадана, найчастіше називаного працівниками книгарень, та інших авторів цьогорічного рейтингу Бі-бі-сі, як-от згаданого книгарнею Володимира Лиса. Така ж ситуація і в інтернет-книгарні Petrovka.ua: за словами директора Євгенія Матвєєва, найчастіше молодь замовляє всіляку художню літературу. «Намагаємося представляти нові книги всіх видавництв. З новинок – що чують, те й купують. Підручників у нас менше, бо це сезонний товар», – розповів він.

Загалом на першому місці в молодих читачів – художня сучасна українська і зарубіжна літератури, а за нею класика, – каже Наталя Гарбуз, адміністратор книгарні «Є» на Повітрянофлотському: «А оскільки в нас тут поряд є університет, то беруть не тільки художню, а й навчальну літературу. Найменше беруть детективи, бо в нас їх небагато».

Молодь – саме та аудиторія, яка максимально може цікавитися сучасною літературою. В книгарні «Смолоскип», зі слів поета і працівника цієї книгарні Миколи Леоновича, цікавість до Жадана, Забужко, Світлани Пиркало і молодих українських поетів часто виявляють студенти. Для навчання частенько купують посібники з культурології.

Як знайти потрібну книжку за кольором обкладинки

У добре відомій у студентських колах книгарні з великим вибором навчальної літератури художні твори – прогнозовано – купують уже менше. Надія Павлюк, директор «Могилянської книгарні», каже, що може допомогти знайти книжку за назвою або автором. Але буває й таке, що доводиться шукати за ознаками. «Викладач сказав студентам почитати книжку, ну й вони пішли шукати. Хто не знає ні назви, ні автора, пробує “підказувати”за зовнішніми ознаками. Наприклад, “така зелена книжечка”або переповідають зміст. Вважаю прорахунком, що у вишах і школах уже не навчають правильно користуватися пошуком у книгарні», – зауважує пані Надія. Назва потрібної книжки може перегукуватися з іншою, може бути дві книги одного автора, тому для вдалого пошуку варто знати назву видавництва і рік видання, а краще – й тираж книжки: як невеличкий, то й не має чого дивуватися відсутності книжки.

Інша штука, коли книжку проанонсували і видавництво, і критики, а в книгарні вона ще не надійшла або саме розібрали все замовлення. «В інтернеті інформація про книжкові новинки поширюється раніше, ніж продукція з’являється в магазині, – каже Микола Леонович. Приміром, каже Наталя Гарбуз, «молодь питає Ліну Костенко – нову її книжку, але ще немає».

А от у книгарні при Могилянці Ліну Костенко, як і інших авторів, відвідувачі не запитують. Зі слів Надії Павлюк, читають ті, хто професійно штудіює літературу, викладачі і деякі студенти. «Рівень зацікавленості літературою спадає. Думаю, це вже свідчить про якісь проблеми в країні», – прокоментувала вона. Прогнозувати, які книги купуватимуть у 2011-му, пані Надія не наважилася, бо ще не відомо, які видавництва втримаються на ринку і працюватимуть далі.

«Молоду аудиторію найбільше цікавлять книжкові новинки популярних авторів. І ця тенденція зберігатиметься наступного року. Захоплено читали й продовжують читати Стефані Майєр. Тенденції останніх років – збільшення попиту на електронний контент, – каже Вікторія Руденок, директор із розвитку книгарні «Читайка». У 2011-му, на думку пані Вікторії, купуватимуть книжки, пов’язані з кар’єрним зростанням і особистісним розвитком, хоч вони й дорогі. «Традиційно читатимуть книги, за якими знімуть/знімають художні фільми, наприклад, популярний цього року “Шантарам”. Читатимуть новинки популярних українських, російських і західних сучасних авторів: Забужко, Дереша, Дашвар, Пєлєвіна, Акуніна, Донцову, Шилову, Устінову, Вербера, Беґдебеде», – додала вона.

А ось як у «Смолоскипі» спрогнозували читацькі вподобання молодіжної аудиторії на наступний рік: «Думаю, що книжка, яка спричинить найбільше зацікавлення в наступному році стане нова книжка Ліни Костенко («Записки українського самашедшого». – Авт.). І книжки, які ввійшли в п’ятірку рейтингу від Бі-бі-сі. Чекатимуть новинок від наших знаних авторів, бо 2010-й не був багатим на них, тож у 2011-му кожна нова книга сучасного українського автора користуватиметься попитом». Зарубіжних авторів в українському перекладі молоді читачі рідко коли можуть дочекатися. Адже в російському варіанті зарубіжні новинки, зазвичай, можна прочитати раніше.

Проти Задзеркалля – Країна сонячних зайчиків

Хоча під кінець року цифри засвідчили скорочення книгодрукування в країні, видавці дитячої літератури, як завжди, демонструють успішність своїх позицій. На дітях, як відомо, рідко хто економить. Головне, щоб книжка була якісною, і не тільки поліграфічно, а й змістовно. Тоді й заплатити дорожче не шкода.

«Діти читають. Батьки дітям теж читають, – констатує Вікторія Руденок. – І для цієї аудиторії часто важливі два фактори – якість книжки й ціна. На дітях не економлять, і саме для них видавці випускають книжки з чудовою поліграфією, а останнім часом з’являється все більше книг-іграшок – книги-мандри з 3D-ефектами і звуком, книги з іграшковими героями».

За словами Наталі Гарбуз, до свят купують «новорічні» книжки – з розмальованими динозаврами і драконами, енциклопедії, а почитати – «Гаррі Поттера». «Правда, я б не сказала, що вже геть більше інших беруть», – додає вона про «Гаррі Поттера». У цій книгарні на Повітрянофлотському якось був випадок: розкупили всього Іллєнка. Причиною ажіотажу виявилась авторська презентація в школах, тож учні тоді все й розкупили.

І на Повітрянофлотському, і на славнозвісній Петрівці школярі часто беруть фентезі, щось із зарубіжних авторів, пригоди. Як зауважили в «Читайці», класику, яку учням потрібно читати за шкільною програмою, дітям купують батьки.

Замість Льюїса Керрола і Ганса Крістіана Андерсена малеча, як і декілька десятиліть тому, охоче читає класика жанру Всеволода Нестайка. Як каже Наталія Лубська, продавець у книгарні «Грамота»: «Завдяки й нашій роботі повсякчас гарно продається Нестайко. Його книжечки підбираю із задоволенням. У нас популярна “Незвичайні пригоди у лісовій школі”. Батьки ідуть до нас одразу ж з дітьми – тому я розмовляю з дитиною індивідуально. Дізнавшись, що дитині подобається більш за все, підбираю книжечки».

Розповідаючи про популярні серед дитячої аудиторії книжки, пані Наталія зазначила: сьогодні вони відрізняються від відомих кожному народних казок, казок Андерсена чи братів Грімм. На запитання, яких же літературних героїв люблять діти, пані Лубська відповіла, що досі не помічала, щоб у дітей був якийсь дуже популярний казковий герой на кшталт Вінні Пуха. А втім, розповіла вона: «Відвідувачі, котрі в нас уперше, трапляється, бігають по магазину і шукають “про спайдерменів”. Хоча я постійно розказую – такого в нас немає і не буде ніколи».

Як підсумував Георгій Мішогло, власник «Грамоти», він завжди урізноманітнює асортимент, відслідковуючи новинки всіх видавництв, із якими працює. Тільки «Гаррі Поттера» не продає, бо «нащо пропонувати те, чого й так удосталь в усіх магазинах». Із сучасної літератури однаково добре купують усе, що пропонується на стелажах. Наприклад, Зірка Мензатюк та Іван Андрусяк чудово уживаються з класиками – Наталею Забілою, Юрієм Збанацьким, Всеволодом Нестайком.

У молодіжних колах модно захоплюватися літературою не поодинці, а спільно

Як митці об’єднуються в творчі спілки чи мистецькі тандеми, так літературні шанувальники гуртуються в різні літературні клуби, студії, квартирники, спільноти в соціальних мережах та спілкуються на форумах літвидань. Можливо, колись їх теж назвуть двотисячниками і вивчатимуть у школі. :)

Анастасія Печериця, студентка НАУ Інституту міжнародних відносин за спеціальністю «журналістика» і координатор літературного клубу «Маруся», передусім цінує в літературному творі сюжетну лінію, глибину подачі і новизну. «Якщо це не перша книжка одного автора, яку я читаю, важливо і наскільки в цій книзі автор виріс», – каже вона. – Моя улюблена книга цього року – “Коханець”Марґеріт Дюрас, яку отримала на живому буккросингу. Рейтингами можу цікавитись, але купую за ними не завжди: “Книгою року”може стати книжка, яка мене зовсім не цікавить. Обираю книги вже знайомих мені авторів чи за рекомендацією друзів. Іноді хороша рецензія може мене змусити купити книгу».

В літературному клубі Анастасія організовує зустрічі для палких прихильників буккросингу. Крім того, що адепти буккросингу, як відомо, мають можливість отримати хорошу книгу задарма, вони цінують взаємне спілкування: «Я можу поділитися книгою, яку вважаю вартою уваги, з кимось іще. Люблю формат живого буккросингу, бо це весело та цікаво: спілкування з людьми, які не байдужі до літератури, кожну книжку бачиш очима того, хто її презентує». Як зазначає Анастасія, на буккросингу можна натрапити на хорошу книжку, про існування якої ти не здогадувався ніколи. Проте щоб книжками обмінюватися, їх варто ж десь спочатку купувати. Улюблені книжкові гуртовні Анастасії та її колег по літклубу – «Форум видавців», «Медвін»: «Придбала на виставці першу прозову книгу Ліни Костенко “Записки українського самашедшого”, бо ж не кожен рік вона видає книжки і таку річ просто неможливо пропустити. Серед сучукрліт – четверта книжка Люко Дашвар “Мати все”. Цього разу на “Форумі видавців”придбала 13 книжок, зовсім різних».

За інформацією Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів, позитивну динаміку в кількості книжкових назв продемонструвала картографічна, дитяча, юридична, художня, прикладна література. Негативна динаміка спостерігається серед наукових, довідкових, частини науково-популярних видань, навчальної літератури для вишів та з комп’ютерної тематики.

Різноманітні книжкові рейтинги та премії покликані підвищити продажі. Та хай би й так, аби допомагало творчості і книгодрукуванню. Втім, можна ж просувати в рейтингах не тільки новинки. Чом би не запровадити ще один загальнонаціональний рейтинг – «Неновинка»? Тим паче, що новинок в українських книгарнях у 2010-му було небагато. Значно частіше видавці пропонують купувати перевидання новинок попередніх років.