Після того, як рік тому Сі Цзіньпін посів найвищу державну посаду, в країні посилився контроль над інформацією, відзначає медіаорганізація. Щодня відділ пропаганди Комуністичної партії Китаю надсилає пресі десятки директив. Посилилися арешти журналістів і кібердисидентів. За рейтингом свободи преси, опублікованим у лютому 2014 року,  Китай посідає 175 місце серед 180 країн світу. Він більшою мірою, ніж будь-коли, виправдовує належність до «ворогів Інтернету».

Щонайменше 74 громадянські журналісти, серед них лауреат Нобелівської премії миру Лю Сяобо (Liu Xiaobo), і 30 репортерів перебувають у тюрмах. За оцінкою «Репортерів», нині Китай – найбільша у світі в'язниця для новинарів.

Медіаорганізація привертає увагу до того, що у Пекіні чинять спроби перекласти вину «з хворої голови на здорову». Влада звинувачує журналістів у «нестримній корупції». Натомість через численні викриття корупції медіями у самій компартії Китаю їм інкримінують «поширення чуток».

У вересні 2013 року Верховний народний суд та Верховна народна прокуратура КНР опублікували спільне рішення. Згідно з ним автор будь-якого вміщеного в Інтернеті «наклепу», переглянутого 5 тисяч разів чи поширеного понад 500 разів користувачами, може бути засуджений до 3-річного позбавлення волі.

Торік у жовтні після 37-денного перебування під вартою звинуватили «у дифамації» журналіста щоденного видання  Modern Express Лю Ху (Liu Hu). Причиною стало те, що на своєму аккаунті у Weibo він закликав владу розслідувати діяльність чиновника, підозрюваного у корупції.

Із посиленням цензури «Репортери без кордонів» пов'язують нагляд за інтернетом та нову хвилю арештів кібердисидентів. До їхнього числа належать Го Фейсьон (Guo Feixiong) та Сюй Дзійон (Xu Zhiyong). Їх арештували «за порушення громадського порядку».

Ця організована кампанія проти медіа викликає побоювання стосовно безпрецедентного зростання в країні самоцензури, роблять висновок «Репортери».

Завідувач Азійсько-Тихоокеанського бюро медіаорганізації Бенджамін Ісмаїл (Benjamin Ismail) вважає підсумок першого року президентства Сі Цзіньпіна «гнітючим». «Сьогодні, – сказав він, – ми є свідками однієї з найдраматичніших репресивних хвиль, яку інформаційні провайдери відчували від часу Олімпійських ігор 2008 року».

Генеральний секретар «Репортерів без кордонів» Крістоф Делуар (Christophe Deloire) заявив: «У порядку денному переговорів з китайськими колегами лідери Європейського союзу, його держав-членів, зокрема Франції, повинні порушувати питання стосовно прав людини та свободи інформації. Будь-яка відмова сприяти основним свободам може призвести до того, що Пекін посилить жорсткість своєї політики стосовно провайдерів новин».