Коли 1977 року Вінт Серф створив інтернет-протокол IPv4, він не уявляв, що 4,3 мільярда варіантів адреси у форматі ххх.ххх.ххх.ххх колись закінчаться. Але це станеться найближчим часом, пише РБК Daily.

«Це моя вина. Я сприймав це як експеримент і вважав, що 4,3 мільярда адрес для нього цілком достатньо. Хто, чорт забирай, міг тоді знати, скільки адрес знадобиться?», - сказав Серф в інтерв’ю The Sydney Morning Herald. Щоправда, причиною  нинішнього «армагеддону» є не лише фантастичні темпи розширення Інтернету, але й нераціональне використання ІР. Якби всі компанії, які на різних етапах розвитку інтернету отримували величезні масиви адрес, поділились частиною, яка так і не була використана, ресурсу ІРv4 могло б вистачити до 2012 року, кажуть фахівці.

Вільні адреси в інтернет-провайдерів вичерпаються вже в найближчі тижні, але це не зупинить стрімкий розвиток мережі: Інтернет перейде на протокол IPv6, який передбачає вже трильйони варіантів адрес. Новий протокол удосконалить можливості мережі та позитивно вплине на безпеку її користувачів.

Адреса вузла Інтернету, побудована за протоколом ІР, являє собою запис у вигляді чотирьох десяткових чисел від 0 до 255, розділених крапками, наприклад 192.168.0.1. Натомість, довжина адреси протоколу ІРv6+ 128 біт замість 32.  Числа в адресі розділені двокрапками, й виглядатиме вона приблизно так: fe80:0:0:0:200:f8ff:fe21:67cf.

ІРv6 був прийнятий ще в середині 90-х років, і перехід на нього не повинен викликати жодних труднощів – усі сучасні операційні системи та мережеві пристрої вже підтримують цей протокол. На більшості користувачів ця зміна не позначиться жодним чином. Після переходу на IPv6провайдери зможуть надавати всім користувачам унікальні мережеві адреси, тоді як зараз багато користувачів виходять у мережу під однією ІР-адресою, використовуючи технологію NAT (механізм у мережах ТСР/ІР, що дозволяє перетворювати ІР-адреси транзитних пакетів). Це дозволить веб-сервісам точніше оцінювати кількість відвідувачів, а до спам-листів потраплятимуть конкретні комп’ютери, а не цілі локальні мережі.

«Медіаграмотність»