За словами Делуара, щоб здійснилося правосуддя, потрібно докласти більших зусиль, ніж будь-коли.

Фінал детективної історії, яка свого часу розбурхала світову пресу, досі лишається таємницею. Кіффер розслідував шахрайські оборудки з  какао у Кот д’Івуарі – джерелом найбільших прибутків африканської країни, головного  світового експортеру цього продукту.

У квітні 2004 року журналіст на парковці торгового центру в місті Абіджан зустрівся зі зведеним братом тодішньої першої леді Мішелем Легре (Michel Legré). Потім Кіффер безслідно зник за нез’ясованих обставин. Відтоді від нього не надійшло жодної звістки.

Ключем до розгадки може бути те, що у той час, як його викрали, він працював над статтею про відмивання грошей та незаконні валютні трансферні операції, до яких був причетний уряд.

Делуар наголошує, що за десять років «розпочаті судові розслідування не завершилися, свідки та обвинувачені несподівано відмовлялися від своїх показів, а уряди, які змінювали одне одного у Франції та у Кот д’Івуарі, подавали нечіткі сигнали про хід розслідування».

Стосовно подробиць розгляду справи «Репортери» відзначають, що торік у зв’язку із закінченням терміну повноважень було звільнено слідчого Патріка Рамаеля (Patrick Ramaël), який намагався розкрити заплутану справу. Він декілька разів їздив у Кот-д'Івуар, закликаючи, щоправда безуспішно, першу леді дати свідчення.

Паризький розслідувач допитував у Абіджані й Мішеля Легре. Той надав список ймовірно причетних до викрадення Кіффера впливових осіб, опублікований згодом у пресі. Поліція арештувала донощика, звинувативши його в співучасті у викраденні, незаконному ув’язненні та вбивстві журналіста.

Представник паризької Феміди вважає, що, боячись помсти, Легре  не міг висловлюватися вільно. А питання про те, щоб видати його Франції так і не було вирішене на міжурядовому рівні. Зрештою його «тимчасово» звільнили, і він втік з країни чи перебуває у невідомому місці.

Згідно з проведеним Рафаелем розслідуванням, Кіффера викрала група агентів розвідувальної служби Кот д’Івуара.

Відколи він пішов у відставку новопризначені французькі слідчі  офіційно навіть не вступали в контакт ані з родиною зниклого журналіста, ані з його адвокатами.

Сім’я Гі Андре Кіффера звернулася з проханням до президента Франції Франсуа Олланда та президента Кот д’Івуару Алассана Уаттари зустрітися й обговорити стан розслідування справи.  Вшановуючи пам'ять журналіста та прагнучи розкриття правди, вони влаштували зустріч на паризькій площі Ґамбетта з усіма тими, хто підтримував їх «протягом десятиріччя несправджених сподівань».

«Репортери без кордонів», які разом з родиною Кіффера були ініціаторами судового процесу. Спільно з місцевим Комітетом підтримки журналістів (Comité de soutien des journalistes ivoiriens)  вони з 16 квітня по 1 травня проводять кампанію в Абіджані. Вимагають від влади і особисто від президента африканської країни дотримуватися обіцянки «не брати під захист нікого» з причетних до викрадення  журналіста.

Гі Андре Кіффер народився 1949 року у буржуазній родині в Ельзасі. Мав подвійне громадянство – французьке й канадське.

Став знаковою постаттю в журналістиці. Спеціалізуючись в економічній сфері, Кіффер починав журналістську кар’єру в  Libération. Потім  тривалий час співпрацював із фінансовою газетою La Tribune. Особливий інтерес виявляв до сфери сировинних ресурсів.

Він був одним з керівників Cercle Cyclope – організації,  яка  об'єднує журналістів, економістів та експертів цього профілю. До кінця життя готував до друку місячні видання  під тією ж назвою та ґрунтовні річні доповіді з об’ємними аналітичними додатками.

2002 року Кіффер виїхав у Кот-д'Івуар, де на замовлення президента Лорана Ґбаґбо проводив аудит з торгівлі какао. У його документі було кинуто світло на масштабну корупцію. Прикметно, що висновки журналіста співпали з резюме опублікованої 2005  року Євросоюзом  доповіді про «какао-гроші».

Журналіст розширював сферу своїх розслідувань, додавши, зокрема,  утаємничену тему фінансування продажу зброї у Кот-д'Івуарі ліберійським повстанським угрупованням. Свої численні критичні статті він публікував під псевдонімами у пресі Кот-д'Івуару та у французькому La Lettre du Continent.

На момент зникнення Кіффер працював кореспондентом видання La Lettre du Continent, що спеціалізувалося на африканських проблемах. Через це став мішенню гострих нападок преси, близької до президента Кот д’Івуару.

Показаний 2008 року у програмі розслідувань на французькому Canal + фільм не випадково називається «Гі Андре Кіффер: журналіст, який докучав»( Guy-André Kieffer: un journaliste qui dérangeait).

У Кот д’Івуарі справа Кіффера стала небезпечною темою.

Кореспондентка телемережі CBC, авторка книги «Гіркий шоколад» (Bitter Chocolate) Керол Офф не має жодного сумніву, що зникнення та ймовірне вбивство Кіффера пов'язане з розслідуванням ним тіньових методів, якими користалися уряд та світ какаового бізнесу Кот- д'Івуара. Під час  поїздки  до цієї африканської країни, згадує вона, дипломати з канадського посольства відразу «суворо»  попередили її, що «не слід порушувати «питання про какао бо це дуже небезпечно» чи «принаймні, не ставити питань про Гі Андре Кіффера». Спілкуючись із місцевими бізнесменами, вона швидко збагнула, яка «неймовірно лиховісна ця історія».

Через тиждень після зникнення безвісти Кіффера і погроз смертю африканський журналіст і його друг Бодлер Мьє (Baudelaire Mieu), який розслідував його зникнення для  Associated Press, змушений був виїхати з Кот д’Івуар. Повернувшись через чотири роки, він створив групу підтримки розслідування  справи Гі Андре Кіффера.

Як повідомляє французька Wikipedia, у січні 2012 року на заході Кот д’Івуару було знайдено скелет і оголошено, що, можливо, це – залишки тіла безвісти зниклого журналіста. Однак аналіз ДНК показав, що то було хибне припущення.