Сезон блокування проросійських та російських медіа в Україні відкрився на початку лютого, коли під санкції потрапили канали Медведчука. Відтоді заблокували два десятки російських і сепаратистських ресурсів, серед яких Russia Today і «Газета.ру». Втім перелік медіа, які відверто працюють на Кремль на українській території або ведуть інформаційну війну проти України, далеко не вичерпаний. У Раді національної безпеки і оборони не виключають, що після розв’язання нагальних економічних і безпекових проблем повернуться до блокування російської пропаганди. У Комітеті з національної безпеки Верховної Ради оцінили витрати Кремля на поширення пропаганди, спрямованої проти України, в мільярд доларів на рік.

MediaSapiens розповідає про кілька медіа, які  займаються проросійською пропагандою.

Канал «Наш»

Коли після закриття каналів Медведчука президента запитали, чи потрібно готуватися до аналогічної долі каналу «Наш», який транслює такі самі концентровані проросійські маніпуляції, Володимир Зеленський відповів: ні. У лютому на «Наш» перейшла не більшість, але значна частина людей, які раніше дивилися канали Медведчука («Детектор медіа» пояснював, чому так сталося). Представники влади, які здебільшого ігнорували канали Медведчука, поки що регулярно приходять в ефір каналу «Наш». Одна з них — заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки Мар’яна Безугла.

Вона не виключає, що РНБО може розглянути санкції проти каналу «Наш» «у перспективі, якщо буде достатньо відповідних доказів і вже консолідованої інформації». І нагадала, що санкції проти каналів Медведчука запровадили тільки після того, як назбирали доказову базу щодо фінансування тероризму, «тому що це дуже тонке питання інформаційної безпеки». Інформацію, яка подається в ефірі каналу «Наш», Мар’яна Безугла називає «спотвореною»: «Вони працюють у тому ж наративі, що ZIK, NewsOne i “112”». І розповідає, що коли провела у фейсбуку опитування «чи загрожує “Наш” національній безпеці?», канал у коментарях захищали переважно боти або люди, пов’язані з Росією та сепаратистськими організаціями. Мар’яна Безугла зібрала інформацію про цих коментаторів і передала їх до Служби безпеки України.

«Це додаткова аргументація для аналізу, чи використовується це медіа як інструмент в інформаційній війні, — пояснює депутатка. — Звісно, це не мені оцінювати. СБУ має провести дослідження або навіть досудове розслідування».

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення не раз ініціювала перевірки каналу «Наш», але поки що каже, що не має підстав позбавляти його ліцензії. Канал обороняється в судах і отримує нові перевірки, однак не пом’якшує проросійську пропагандистську риторику. Колишній мер Харкова Михайло Добкін відкрито пов’язав канал із бізнесменом і політиком Вадимом Новинським, партнером Ріната Ахметова. Колишній нардеп Євгеній Мураєв, який офіційно є власником каналу «Наш», це заперечує.

Російський Euronews

Поки українська влада розмірковує про повторний запуск української версії Euronews, варто було би звернути увагу на російську. Адже в ефірі цього «європейського» мовника можна побачити повідомлення про успіхи Федеральної служби безпеки Росії, почути «термінову новину» щодо заяви Путіна тощо. І так, російський Euronews можна бачити в Україні, зокрема в пакетах провайдера «Ланет».

Euronews — це міжнародний телеканал, контрольний пакет акцій якого належить компанії Media Globe Networks египетського бізнесмена Нагіба Савіріса, та контент якого частково фінансує Єврокомісія. Його створили 1993 року, співзасновниками виступили два десятки євпропейських суспільних мовників. Зараз він транслюється тринадцятьма мовами у 150 країнах. У 2011–2017 роках виходила україномовна версія, яка була збитковою й набралася боргів, які після закриття українського Euronews виплачувало ні в чому не винне українське Суспільне.

Модель Euronews передбачає, що часткою в кожній службі володіє національний мовник. У Росії це Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія. Тож не дивно, що Euronews російською виглядає і звучить як кремлівське телебачення, а в деяких сюжетах репортери тримають у руках мікрофони каналу «Россия-1». У рухомому рядку можна прочитати повідомлення російських силовиків.

Поза тим, у «Ланеті» кажуть, що Euronews російською не заборонений, тож його трансляція не порушує закону. «Ми не транслюємо російські телеканали. Це європейський телеканал. З приводу наповнення: ми, на жаль, це не можемо контролювати, але він не російський», — відповіли MediaSapiens у компанії «Ланет».

У Національній раді з питань телебачення і радіомовлення пояснили: Euronews в Україні дозволяють показувати, бо мовник має французьку ліцензію. Щоби з’ясувати, яку саме версію Euronews ретранслює «Ланет», Нацрада мусить провести моніторинг: «Якщо буде встановлено, що це програма, яка має російську юрисдикцію, або будуть встановлені ознаки порушення Європейської конвенції про транскордонне телебачення чи вимог українського законодавства, Національна рада вживатиме відповідні заходи». Закон «Про телебачення і радіомовлення» забороняє трансляцію програм, «виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України».

Що ж, такі приклади в ефірі російського Euronews точно були. 2018 року канал зняв пропагандистський сюжет про те, як російська армія навчає школярів у Криму. Міністерство закордонних справ України закликало канал негайно виправити інформацію в англомовній версії, вказавши на незаконну окупацію Криму. Зараз таких вимог уже не чуємо, хоча в ефірі російського Euronews про Крим говорять у термінах на кшталт «для одних аннексия, для других воссоединение».

У матеріалі «"Эскалация" вокруг Донбасса» можна почути, що «война на Украине, унёсшая более 13 000 жизней, началась в 2014 году после прихода к власти в Киеве прозападных деятелей».

У матеріалі «Зеленский на передовой» лунає думка проросійського політолога Метью Рожанскі, який називає українського президента «місцевими акторами, які намагаються спровокувати та загострити конфлікт». А в матеріалі «Шарль Мишель съездил в Донбасс» останні 20 секунд присвячені Віктору Медведчуку й забороні російської вакцини в Україні. У сюжеті «Муниципальные выборы на Украине, Зеленский и Донбасс» стверджують, що «Донбас» підтримує «Опозиційну платформу — За життя». У травні 2019 року канал показував сюжет про святкування п’ятиріччя так званої Донецької народної республіки, а потім — про акцію з вимогами приєднати окуповану частину Донеччини до Росії. Формулювання, до яких вдається російська редакція Euronews, не залишають сумніву — тут визнають законність так званої республіки.

Провайдери, які ретранслюють російські телеканали

Державні та приватні, але близькі до Кремля російські телеканали в Україні заборонили ще шість років тому. Однак є оператори кабельного, супутникового та інтернет-телебачення, які порушують цю заборону. 7 квітня до студії Прямого каналу зателефонував вісімдесятирічний мешканець Дніпра й запитав, коли вимкнуть російські канали. Ведучим нічого не залишалося, крім сказати йому, що, напевно, його будинок підключений до супутникового телебачення.

Офіційно за 2020 рік Національна рада з питань телебачення і радіомовлення виявила такі порушення в кількох містах: у Запоріжжі, Попасній на Луганщині, Олешках на Херсонщині. Цих провайдерів оштрафували.

У квітні 2021 року у Троїцькому на Луганщині виявили, що місцевий провайдер без ліцензії транслює канали «Мир», ТНТ та інших заборонених російських мовників. Нацрада повідомила, що поліція «припинила діяльність» провайдера, а його обладнання вилучили. «Час від часу трапляються випадки, ці канали транслюють у громадських закладах без будь-яких дозвільних документів, — розповіла MediaSapiens пресслужба регулятора. — Представники Нацради в областях разом із правоохоронними органами попереджають власників про юридичну відповідальність і припиняють порушення». Тож поки що для боротьби з такими порушеннями санкції РНБО навряд чи знадобляться. А ось розробити та втілити систему оперативного моніторингу місцевого ефіру, аби швидко виявляти незаконну трансляцію, було б корисно. Адже не всюди й не завжди знаходяться небайдужі громадяни, які повідомляють про порушення.