2018 рік у голлівудському кіно можна без перебільшення назвати роком Marvel. Культурний вибух та численні касові й кінокритичні рекорди «Чорної пантери», десятиріччя існування студії, «Війна нескінченності» — четвертий фільм в історії, який зібрав два мільярди доларів у прокаті, й тепер «Людина-мураха та Оса» — двадцята стрічка в межах одного франчайзу. Запущений у травні 2008 року механізм на сьогодні став найприбутковішою та, що дивніше, найвитривалішою кіноепопеєю в історії. На честь другого десятку років у кінобізнесі і третього десятку в кількості стрічок ми вирішили присвятити текст феномену Marvel Studios.

There was an idea...

Про історію та контекст становлення Marvel Studios написано достатньо текстів, нам же слід усвідомити дві речі. Персонажі коміксів Marvel присутні в кіно дуже давно: «Людина-павук», «Люди Ікс», «Фантастична четвірка», «Блейд» — права на екранізацію всіх цих та інших героїв коміксовий видавець колись продав різним кіностудіям, щоби впоратися зі складним фінансовим становищем. Проте у 2005 році парадигма змінилася: Marvel вирішив заснувати власний незалежний продакшн і випускати фільми про тих персонажів, які ще лишилися в компанії (головним чином, маловідомих). Тож «Залізна людина» 2008 року була фактично незалежним фільмом, проспонсорованим на кредит у банку. Аби логічно завершити абсурдну ризикованість цього задуму, на головну роль узяли колишнього наркомана Роберта Дауні-молодшого, постановкою зайнявся режисер без досвіду блокбастерів Джон Фавро, а сценарій... із ним не дуже склалося через страйк сценаристів, тож більшість діалогів у фільмі довелося імпровізувати. Чим завершилася історія, добре відомо: Iron Man став восьмим найприбутковішим фільмом року, Роберт Дауні — однією з найдорожчих зірок Голлівуду, а незалежну студію Marvel уже наступного року викупив Disney за чотири мільярди доларів.

Фільми Marvel у десятці найприбутковіших стрічок в історії. За даними Box Office Mojo.

Деконструкція жанру

Успіх «Залізної людини», як і багато в чому всіх наступних фільмів Marvel, полягав у деконструкції жанру супергероїки. Поки колеги тримали особистості титульних персонажів під масками («Бетмен», «Людина-павук»), Тоні Старк зізнався у своєму альтер-его на прес-конференції. Й досі абсолютна більшість героїв Всесвіту не мають таємних особистостей. Поки інші персонажі кінокоміксів втілювали жертовні, героїчні типажі, «Залізна людина» був фільмом про запального мільярдера, що слухав AC/DC, спав із моделями й торгував зброєю. Насправді, до виходу перших «Месників» єдиним справжнім героєм у команді був Капітан Америка, через що й ставав постійним приводом для жартів колег. Із часом Marvel багато в чому відмовився також від типових для жанру origin-story, себто сюжетних ліній, у яких пересічні обивателі стають супергероями. І Людина-павук, і Чорна Пантера були показані глядачам уже сформованими металюдьми, хоч і не сформованими особистостями. Додайте до цього постійні жанрові експерименти («Зимовий солдат» — це політичний трилер, «Людина-мураха» — фільм-викрадення, «Стражі галактики» — комічна космоопера) і ви зрозумієте: супергероїка Marvel тримається так довго, бо не продовжує півстолітньої історії жанру в кіно. Це фактично нова ексклюзивна версія, яка, до того ж, зазнає постійних трансформацій. До прикладу, «Тор» і «Тор: Рагнарок» відрізняються так, немов їх знімали різні студії.

«Народна творчість».

Ризики та відсутність ризиків

Разом із тим стержнева основа у фільмах Marvel практично не змінюється. Ось, наприклад, фрагментарні порівняння першої «Залізної людини» та «Доктора Стрейнджа» й «Людини-мурахи». Останній фільм доводить авторитаризм студійної формули особливо яскраво, адже через творчі розбіжності стосовно цієї стрічки звільнили режисера Едгара Райта. Вимальовується не надто перспективна картина, чи не так?

Проте справедливо буде зазначити, що Marvel нехай і недавно, але почав боротися з цією проблемою. «Тор: Рагнарок» — цілком авторський фільм Тайки Вайтіті, «Чорна Пантера» сповнена власною атмосферою, а останні «Месники» не бояться різких змін статус-кво. 

Ще важливішим фактором для успіху й витривалості студії стало те, що вона не боїться ризикованих персонажів. Частково це фізичне обмеження, адже, як ми вже згадували раніше, в обоймі Marvel у 2008 році просто не було таких гучних імен як Супермен чи Бетмен. Натомість компанія випустила фільми про Залізну людину, Тора, Капітана Америку та Халка. Лише останній із них з’являвся в кіно раніше (у 2003 році) і, якщо чесно, той фільм навряд чи позитивно вплинув на впізнаваність персонажа. Проте навіть після карколомного успіху «Месників» кіностудія не відмовилася від експериментів. Фільм про розумного єнота й дерево в космосі? Так, звісно. Фільм із назвою «Людина-мураха»? Чому б ні. Голлівудський блокбастер, де майже всі актори чорношкірі, а події відбуваються в Африці? Звучить немов касовий рекорд. Про перевагу такого підходу можна розповідати довго, проте найважливішими є два фактори. По-перше, екранізуючи невідомого персонажа, студія може не стримувати себе очікуваннями аудиторії й не повторювати помилок колег із Warner Brothers (авторів «Ліги справедливості», «Загону самогубців» та «Бетмена проти супермена»). По-друге, таким чином фільми максимально відрізняються тонально й за масштабами, а отже не набридають, навіть виходячи по три щороку.

Скандинавський бог, космічне дерево-підліток та генетично модифікований єнот. Avengers: Infinity War уже заробив більше двох мільярдів доларів.

Всесвіт

Проте діамантом у короні успіху Marvel, безсумнівно, є Кіновсесвіт. Усі персонажі та події місцевих фільмів взаємопов’язані й періодично зустрічаються, радуючи фанатів. Marvel Cinematic Universe нагадує ситком (у тому числі кількістю жартів), коли кожна окрема серія дарує емоції, проте найбільше задоволення можна отримати від взаємодії героїв та сезонних сюжетних ліній. Більшість захоплених кінокритиків після «Месників» 2012 року хвалили саме неймовірну майстерність, із якою студія звела різних персонажів під одним дахом. Аналогічно спільному світові та зустрічі його частин своїм успіхом завдячує й Infinity War.

Насправді, Кіновсесвіт Marvel створив новий тренд, який студія започаткувала й тепер, здається, пережила. Адже жодна спроба іншої компанії повторити цю концепцію не увінчалася успіхом. Всесвіт монстрів Universal розпадався вже двічі — після Dracula Untold та останньої «Мумії». «Трансформерів» від Paramount, у межах яких нам обіцяли десятки фільмів, здається, чекає новий старт після провалу останньої частини. Всесвіт «Людини-павука» від Sony закінчився одразу після анонсу, а права на героя частково повернулися до Marvel. Найдовше тримається Warner Brothers зі своєю «Лігою справедливості». Але навіть ця компанія, здається, вирішила відмовитися від концепції спільного світу і знімати не пов’язані між собою фільми.

Отже, ідеї спільного Всесвіту недостатньо для успіху франчайзу. І насправді головний секрет Marvel, на нашу думку, полягає навіть не в цьому.

Проста й зрозуміла історія всесвіту Marvel.

Герої нашого часу

Доволі очевидно, що головний елемент успіху фільмів про супергероїв — це герої. Перша «Залізна людина» була досить примітивним фільмом із банальним сюжетом, одноклітинним злодієм та сумнівною художньою цінністю. Але складний, яскравий та контраверсійний центральний персонаж цього фільму захопив серця фанатів та критиків. І далі саме «героєцентричність» стала мантрою Marvel.

У будь-якому своєму фільмі компанія, навіть шкодячи іншим елементам сюжету, найбільше інвестує саме в героїв. Це ефективно як із тактичної, так і зі стратегічної точки зору. По-перше, розуміючи протагоніста (його вчинки, принципи та межі), глядачі краще співпереживають навіть найбанальнішим сюжетним поворотам. По-друге, створюючи максимально різних, проте цікавих героїв, Marvel підживлює в аудиторії інтерес дізнатися, що ж буде, коли ці персонажі зустрінуться. І саме сцена першої зустрічі різних фрагментів Всесвіту завжди подається в місцевих фільмах та трейлерах як money shot.

Уся команда вперше в зборі. The Avengers, 2012 рік.

Marvel в Україні

Як і в усьому світі, фільми Marvel популярні також в Україні. Насправді, під час виходу цього тексту деякі кінотеатри досі (вже два місяці) прокатують Infinity War. Наразі ця стрічка найприбутковіша в нашому річному бокс-офісі й удвічі випереджає найближчого конкурента. Вона взагалі найприбутковіша з 2014 року.

Про подібні звершення ми вирішили поговорити з Богданом Батрухом, засновником кінодистрибуторської компанії B&H Film Distribution та кінопрокатником фільмів Marvel (Disney) в Україні. Витривалість Infinity War на екранах він пояснює просто: «Кінотеатри самостійно обирають, як довго показувати фільми. Це як, наприклад, із парфумами. Магазин продає їх доти, доки є попит, а потім замінює іншим продуктом».

Що ж до причин подібного успіху, то кінодистрибутор переконаний: «Секрет Marvel полягає передусім у тому, що їхні фільми відбивають сучасний стан світу й культури. У час Ілона Маска (образ якого, до речі, частково надихнув авторів «Залізної людини»), дронів та штучного інтелекту герої коміксів більше не здаються майбутнім. Це реалістична частина сьогодення, яку комп’ютерна графіка може відобразити в реалістичний спосіб. Це більше не казки».

Окремо ми поцікавилися долею назв стрічок Marvel в Україні, які інколи зовсім не відповідають своєму оригіналові. Civil War — «Протистояння», Captain America — «Перший месник». Кінопрокатник запевняє, що назви фільмів обов’язково затверджують зі студією-виробником. А щодо історії із Captain America: The Winter Soldier, який в Україні виявився «Першим месником: друга війна», Богдан Батрух зізнається: таку назву було затверджено зі студією з міркувань не пропагувати надто патріотично-«американську» подачу, а зробити її більш міжнародною.

До речі, про переклад: Infinity War додатково порадувала фанатів Marvel в Україні тим, що стала першою картиною компанії, показаною в нас, зокрема, мовою оригіналу. Богдан Батрух пояснює: «Наявність сеансів мовою оригіналу залежить від того, чи можемо ми дістати копію та чи маємо право на подібний показ із точки зору прокатного посвідчення. Avengers: Infinity War був першим фільмом Marvel, який ми показували в оригіналі. До нас просто прийшли кінотеатри і сказали, що на подібні речі є попит».

Але найголовніше питання, яке стоїть і перед Marvel, і перед їхніми конкурентами, — це так зване superhero fatigue, тобто втома від супергероїки. Про неминучий спад в оцінках критиків та касових зборах різноманітні профільні видання говорять, здається, ще з 2012 року після успіху перших «Месників». Що, власне, не дивно, адже, наприклад, і в 2016-му, і в 2017 році вийшло одразу по шість фільмів про супергероїв. Проте, судячи з оцінок «Чорної пантери», касових зборів «Месників» та прогнозів окремих кінокритиків, поки що подібна втома, принаймні від фільмів Marvel, глядачам не загрожує.

Думку про майбутнє кінокоміксів добре сформулював Богдан Батрух. Він вважає, що успіх залежить не від жанру, а від талантів, які стоять за фільмами. Як у футболі: ти можеш скільки завгодно говорити про команду, проте перемог та визнання шанувальників вона добивається грою.