Сергію Капліну 37 років, і він уже вдруге став народним депутатом. У VII скликанні політик входив до фракції «Удар» Віталія Кличка, нині ж він є членом Блоку Петра Порошенка. Обидва рази пан Каплін проходив у Раду мажоритарником, детальніше про методи його агітації можна подивитися тут. Але його політичний шлях почався дещо раніше: у 2007–2010 роках він був помічником Наталії Королевської та радником Анатолія Кінаха.

У 2015 році політик створив уже власну «Партію простих людей», що тепер називається «Соціал-демократичною». Саме лідером цієї сили Сергія Капліна постійно титрують на «Інтері», хоча для цього, здавалося б, немає підстав. По-перше, на місцевих виборах у 2015 році вона отримала лише 0,93 % голосів, та, наприклад, другу найменшу фракцію у Полтавській міській раді, рідному місті Капліна. По-друге, для загальнонаціонального телеканалу ця посада взагалі не мала би нічого означати, адже Сергій Каплін у першу чергу — депутат Верховної Ради й член коаліції (яку намагався покинути, але лишився). Ця, здавалося б, невеличка умовність, — титр, видає все ставлення «Інтера» до Сергія Капліна. Він приходить на телеканал не як член провладної партії, а як персона, яку разом із його особистою політичною силою можна використати. Заради інтересів власників телеканалу — Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна.

І використовують Капліна добре й часто. У щотижневому моніторингу новин ГО «Детектор медіа» Сергій Каплін уже вдруге поспіль стає лідером тижня за кількістю згадок. Лише за період із 16 по 21 січня його можна було побачити у вечірніх новинах на «Інтері» сім разів. Себто частіше, ніж по разу на день. Головні ж інструменти, які використовує сам Сергій Каплін, щоби бути корисним власникам телеканалу «Інтер» — це епатаж, популізм та агресія. Вкладаючи в кожен свій коментар ці три складових і пам’ятаючи про депутатську недоторканність, через яку його не можна притягнути до відповідальності за наклеп, політик продукує на «Інтері» все нові й нові перли. Він прямо називає міністрів «суками», незасуджених людей — «убивцями», а політичні сили — такими, що готують «державний переворот». Телеканал «Інтер» же спокійно пропускає це в ефір, часто навіть не монтуючи. Так, у черговому сюжеті каналу з критикою Сергія Пашинського, що тривав п’ять хвилин, 5 січня можна було спостерігати двохвилинний телефонний коментар Сергія Капліна. Взагалі ж із коментарями Капліна на «Інтері» не надто стараються, раніше вони хоча б записували їх на мітингах чи у Верховній Раді, нині ж практично всі появи політика — це його телефонні записи чи пости у Facebook.

Усі вони на «Інтері» стосуються «Народного фронту». Телеканал має трирічну історію протистояння з цією партією і в цьому теж сходиться з Капліним. Він подав до Верховної Ради 103 закони, сім із яких стосуються розслідування «злочинів фронтовиків» — Яценюка, Авакова, Пашинського. Цікавий факт, що зі 103 його законів ухвалених теж лише сім. Тож появи політика в «Подробностях» виконують одразу дві функції — піару самого Капліна та чорного піару «Народного фронту». На відміну від журналістів, депутат Верховної Ради може сказати з екрана практично що завгодно, чим у «Подробностях» активно послуговуються. Ось лише невеличка добірка заяв Сергія Капліна, що прозвучали на телеканалі «Інтер»:

«Партия “Народный фронт” осуществила давеча переворот. Они полностью контролируют и шантажируют президента, премьера, правительство и парламент»;

«І я хочу нагадати Арсенію Петровичу Яценюку, Турчинову, Пашинському і Авакову — “Народний фронт”, мабуть, означає фронт полювання на людей, на простих пересічних громадян»;

«Аваков раздает боевое оружие, тем самым объединяя вокруг себя, консолидируя определенные силы, с целью во-первых защиты от отставки, второе, я не исключаю, что в будущем захвата власти»;

«Если не будет изгнан Аваков... будет гражданская война. Люди встанут бороться против этих подонков»;

«...2017 рік покажеться квіточками у порівнянні з 1917 роком»;

«Киевская область сегодня дрожит каждую ночь в ожидании преступников. Этот подонок, эта сука довела до предела ситуацию в этой стране. Он должен быть отставлен! Я извиняюсь за свои эмоции, но, если завтра война… Кто будет защищать моих детей? Его детей? Аваков? Его нужно гнать!»;

«Я, как всегда, прямо скажу: Аваков — убийца. На его совести десятки тысяч людей, которые погибли на Донбассе. Сотни ребят из полиции, которые погибли после так называемого начала реформы в украинской полиции»;

«Если сейчас после рюкзаков, коррупции, крышевания казино, проституции, наркоты, чем занимается сегодня реформированная полиция по всей стране, мы не завершим это расследования — это будет жирная точка в существовании нашей страны».

Окремо хочеться розглянути еволюцію «намірів» Сергія Пашинського, який напередодні Нового року прострелив ногу жителю Васильківщини. Отже, за словами Сергія Капліна:

3 січня — «Сьогодні ця людина точно винна, на мою думку і думку експертів, у тому, що відбулося у переддень Нового року»;

5 січня — «Пашинський, майже вбивши людину, покалічивши батька двох дітей...»;

9 січня — «Коли цей народний депутат, який полює на людей...»;

17 січня — «Пашинський намагався вбити просту звичайну людину, батька двох дітей».

І після всього цього 18 січня на «Інтері» передають заяву Сергія Капліна про те, що «Народний фронт» замовив проти нього інформаційну кампанію на «десятках інтернет-сайтів»! Він подає до суду, щоби партія спростувала інформацію, що Каплін «підтримує якусь там позицію з приводу повернення Криму чи неповернення Криму Росії». О іронія.

Заяви Капліна тенденційні і, як видно вище на прикладі з Пашинським, із часом лише гіпертрофуються, набуваючи абсурдних форм. Справжні журналісти не запрошували б такого гостя після жодної зі згаданих фраз, — на «Інтері» його «запрошують» щодня. Заяви Капліна ніколи нічим не доводяться, він просто розкидається звинуваченнями. Справжні журналісти перебили би гостя після будь-якої з цих фраз і запитали би: «Де ваші докази?». Заяви Капліна навіть в інтерв’ю майже ніколи не перебивають і майже ніколи не монтують у записаному форматі. Ба більше, якщо їх поміняти місцями у випусках, то ви не помітите різниці, адже здебільшого вони ідентичні: Аваков і зброя, Пашинський і зброя, «Народний фронт» і корупція. Справжні журналісти ніколи б не подавали однотипних, позбавлених новин заяв. І головне — Сергію Капліну на «Інтері» ніколи не ставлять справжніх запитань. Певно, в будь-кого, хто знайомий із його творчістю, виникає питання: «Чому він критикує “Народний фронт”, будучи з ними в одній коаліції?». Чи, наприклад, чому обурюється тим, що «Народний фронт» буцімто контролює уряд, якщо сам казав, що «буде боротися, аби контролювати уряд»? Чи як це він у 19 років став радником голови Держкомітету України з питань розвитку підприємництва та регуляторної політики? Справжні журналісти запитали би.

Загалом, чи несе «Інтер» відповідальність за все, що каже в його ефірі Сергій Каплін? Нам це бачиться в тому ж ключі, що й питання «Хто вбиває: зброя чи той, хто натискає на гачок?» Ми розуміємо, що «Подробности» навряд чи стануть показувати Сергія Капліна менше і що його коментарі навряд чи стануть ближчими до реальності. Маємо лише прохання: шановні журналісти, монтуйте хоча би телефонні коментарі, залишаючи в них тільки суть, адже комусь це доводиться переслуховувати.

Детальніше про найсвіжіші заяви політика ви можете прочитати в публікації «Каплін із дьогтем для “Народного фронту”. Моніторинг теленовин за 16–21 січня 2017 року».