Про це пише BBC. 

Ще до виходу фільму із назвою «Третя світова війна: у командному пункті» (WW3: Inside the War Room) сам факт появи такого сценарію викликав доволі різку реакцію у Росії та Латвії.

Телепроект представляє гіпотетичну, вигадану ситуацію.

Зйомки фільму тривали упродовж кількох годин у одному приміщенні, де засідав «комітет із оборони». До цього автори стрічки провели кілька місяців, вивчаючи ситуацію в регіоні, реальні події минулого, і моделюючи гіпотетичну ситуацію, на яку повинні були реагувати учасники програми.

І якщо спершу герої фільму почувалися цілком упевнено, то із вживанням у створену для них реальність їм явно ставало дедалі складніше.

Останні хвилини стрічки, коли герої мали відповісти «так» чи «ні» на запитання, чи має Британія завдати ядерного удару по цілях у Росії у відповідь, - це повні драматизму сцени, які слід дивитися, аби зрозуміти: у реальності рішення такого рівня ухвалюватимуться у аналогічних обставинах, схожими людьми, які будуть розглядати для себе приблизно ті ж «за» та «проти».

«Воєнна гра» ведеться у фільмі за всіма правилами драматичного жанру: актори - часом переконливо, часом не дуже - грають російськомовних жителів Латвії, які почувають себе в країні громадянами другого сорту.

Скандуючи «Росія! Росія!», натовп переходить до зміни прапорів над будівлею мерії Даугавпілса і взяття контролю не лише над цим містом, а й над іншими населеними пунктами сходу країни, а також частини кордону з Росією.

Лунають заклики до такого собі Латгало-Російського союзу і проведення референдуму із визнання «Латгальської Народної Республіки».

Із таким поворотом подій і мають спершу мати справу учасники воєнної гри. За столом головує екс-посол Британії в США Крістофер Мейєр, і його завдання - формулювати питання, які періодично виносяться на голосування.

Головне питання, що постає перед героями фільму із самого початку дискусій - це реалізація п'ятої статті Договору НАТО, відповідно до якої напад на одного члена альянсу є нападом на всю організацію.

Ще до трансляції фільму, і відповідно, не знаючи про його точний зміст, голова комітету Держдуми Росії із міжнародних справ Олексій Пушком назвав його інформаційним злочином.

У Латвії фільм також викликам неоднозначну реакцію. Так депутат латвійського Сейму від Латгалії Іван Рибаков заявив, що «сусідів не обирають, з ними треба жити мирно, уникати навіть висловлювань, які можуть їх зачепити. Тим паче не можна грати у будь-які ігри, у тому числі віртуальні, комп'ютерні».

Варто зазначити, що під час регулярних навчань НАТО, що проходять на території Латвії, відпрацьовується саме захист цієї країни від можливих нападів ззовні.

Минулої осені норвезьке телебачення транслювало серіал «Окупація», у якому показувалася не менш гіпотетична ситуація окупації Норвегії Росією «з метою захисту енергетичної безпеки ЄС». Цей серіал також викликав протести з боку деяких російських політиків і посольства Росії в Норвегії.

Російське диппредставництво тоді заявило, що автори серіалу вирішили у найгірших традиціях «холодної війни» залякати норвезького глядача неіснуючою загрозою зі Сходу.

«Хоч автори серіалу старанно наголошують на вигаданості сюжету, що нібито не має нічого спільного з реальністю, мова в цьому фільмі йде про цілком реальні країни, причому Росії, на жаль, відведена роль агресора», - заявили у російському посольстві.

Нагадуємо, що наприкінці минулого місяця телеканал BBC One показав документальний фільм Річарда Білтона «Таємні багатства Путіна», в якому російського президента звинувачують у тому, що він використовував свою владу для накопичення таємних статків.