30 грудня група «1+1 медіа» надіслала офіційні листи до міністра культури, голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності, голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики голови Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, голови Державного агентства України з питань кіно з проханням роз’яснити нові списки персон нон ґрата і закони, які регулюють правила показу російських телесеріалів.

На думку «1+1 медіа», за існуючих обставин ані суб’єкти телевізійного ринку, ані телеглядачі не розуміють, у якому правовому полі вони насправді знаходяться. «Чи заборонено в Україні розповсюдження й демонстрування аудіовізуальних творів (в тому числі фільмів), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті Міністерства культури України? Чи є обов’язковим до виконання (в тому числі для державних органів) оприлюднений наразі на офіційному веб-сайті Міністерства культури України Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, а якщо ні – то навіщо такий перелік розміщено на сайті? Чи має Державне агентство України з питань кіно право на свій розсуд приймати рішення про те, призводить чи ні участь такої особи в фільмі до відмови у видачі або анулювання державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів? Які серіали виробництва країни агресора мають право показу в Україні?», - цікавиться «1+1 медіа».

«Ми дуже занепокоєні ситуацією, яка склалась та спекуляціями навколо закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» з одного боку, та намаганнями держави створювати нові і нові переліки персон нон ґрата і, таким чином, забороняти продукти, які вже мають прокатні посвідчення, з іншого боку. Наразі повністю відсутній механізм контролю за дотриманням чинного законодавства та розмита відповідальність органів державної влади. Ми закликаємо регуляторів та учасників ринку приєднатись до широкої дискусії мета якої – виробити механізми та принципи роботи ринку у нових реаліях. Вкрай важливо, щоб індустрія погодилась сумлінно виконувати законодавства та не шукати можливостей для маніпуляцій заради власних бізнес інтересів. «1+1 медіа» готова виступити ініціатором такої першої дискусії та надати площадку для проведення. Відповідні запрошення ми розішлемо відразу після Різдвяних свят», - прокоментував заяву Олександр Ткаченко, генеральний директор «1+1 медіа».

Нагадаємо, норма закону «Про телебачення і радіомовлення» (абзац 10 частини 2 статті 6 – внесений законом щодо захисту інформаційного телерадіопростору України) прямо забороняє, незалежно від наявності прокатного посвідчення, трансляцію аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є фігурант Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Цей перелік відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» оприлюднило Міністерство культури, з 24 грудня до нього входять 83 особи. До переліку потрапили, наприклад, Валентина Тализіна, Олег Табаков, Михайло Боярський, Наталія Варлей, Дмитро Харатьян. Тобто мовникам не можна показувати такі фільми за їх участі, як «Іронія долі, або З легкою парою», «Д’Артаньян і три мушкетери», «Кавказька полонянка», «Гардемарини, вперед!».

23 грудня Нацрада нагадала мовникам і провайдерам про Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, тож фільми та телепрограми за участі них заборонені для показу. Але 24 грудня Держкіно заявило, що включення зарубіжних митців Міністерством культури України до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, не означає автоматичної заборони показу фільмів, серіалів і програм за участі цих осіб. Для заборони мають бути скасовані прокатні посвідчення фільмів і серіалів.

25 грудня відбулася спільна нарада представників Нацради, Міністерства культури, Держкіно та індустрії. За її результатами Нацрада опублікувала роз’яснення, що під час моніторингу братиме до уваги наявність у телеканалів прокатних посвідчень на фільми за участі осіб, які створюють загрозу національній безпеці. При цьому прокатні посвідчення більшості радянських фільмів за участі таких осіб Державне агентство з питань кіно не відкликало (хоча Держкіно мало переглянути прокатні посвідчення відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» ). А стосовно осіб, які становлять загрозу національній безпеці України, регулятор має намір керуватися тільки офіційно отриманими від Міністерства культури України документами.

З роз’яснень Нацради й Держкіно виходить, що телепрограми взагалі ніяк не регулюватимуться на предмет показу осіб, які створюють загрозу національній безпеці. Адже для телепрограм не існує прокатних посвідчень, якими збирається керуватися Нацрада при виконанні закону.

28 грудня Міністерство культури офіційно надало Нацраді й Держкіно Перелік осіб, які становлять загрозу національній безпеці України, для прийняття відповідних рішень і здійснення моніторингу телерадіопростору.

Очевидним є неоднозначне тлумачення норм законодавства державними органами, що створює підстави для їх вибіркового підходу до різних суб’єктів ринку під час нагляду за дотриманням чинного законодавства. Очевидною є також недосконалість закону, який забороняє будь-які аудіовізуальні твори за участі осіб з так званого «чорного списку», незважаючи на те, що у створенні цих творів могли брати участь діячі, які не загрожують національній безпеці, а навпаки підтримують Україну та засуджують дії російської влади. Наприклад, в «Іронії долі» поряд з Валентиною Тализіною, яка публічно підтримує політику Путіна, грає Лія Ахеджакова, яка публічно підтримує підтримує Україну.

Однак, на думку громадської організації «Телекритика», недосконалість закону не звільняє від необхідності його виконувати. Тим часом ми бачимо, що індустрія та Держкіно з Нацрадою, які пристали на позицію індустрії, за майже сім місяців дії закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» не ініціювали виправлення його прогалин, а натомість знаходять способи обійти його виконання.

Нагадаємо, що торік, коли ще не було закону щодо захисту інформаційного телерадіопростору України й не було ніяких переліків осіб, які створюють загрозу національній безпеці, Нацрада оголосила попередження телеканалу «Інтер» за показ новорічного концерту, у якому з-поміж інших брали участь Йосип Кобзон, Олег Газманов і Валерія, відомі своїми антиукраїнськими заявами. Тоді правових підстав для санкції не було, але регулятор відреагував на суспільний резонанс і численні скарги глядачів. Телеканал оскаржив попередження, і, зрештою, сторони підписали мирову угоду, згідно з якою «Інтер» узяв на себе зобов’язання виваженіше підходити до своєї програмної політики.