Це питання найперше цікавило мовників, що зараз змушені сплачувати подвійні тарифи – за мовлення в аналогу та в «цифрі».

На думку більшості учасників форуму, до відключення аналогового мовлення у 2016 році Україна не готова. Члени Національної ради з питань телебачення та радіомовлення називали різні нові дедлайни відключення аналогу. Зокрема,Олег Черниш посилався на рішення Нацради, яке вважає такою датою 1 червня 2018 року, також він додав: «Кожна країна у відповідності до плану «Женева-2006» сама визначає, коли їй вимикати аналог».

Олег Черниш

Однак, за словами Олександра Ільяшенка, іншого члена Нацради, відключення аналогу може відбутись і швидше – у грудні 2017 року. Пан Іляшенко переконаний, що на відключення аналогового сигналу зараз можуть вплинути два чинники.

Перший – це указ Президента щодо впровадження нового покоління мобільного зв’язку (4G) у 2017 році. Це рішення потребує відключення цифрових дивідендів (смуг частот, на якій мовлять як аналогові, так і цифрові передавачі). Однак, пан Ільяшенко переконаний, що зробити це не можливо без повного відключення аналогового сигналу.

Другий чинник – це позиція великих національних мовників, що можуть самі зробити крок до цифри, зокрема, відмовитися від аналогового мовлення.

Представники комерційних телеканалів, що були присутні на форумі, підтримували якнайшвидше відключення аналогу, оскільки сьогодні вони змушені платити подвійні тарифи. «Ми хотіли б, щоб упродовж 2016 року було відключене аналогове мовлення. За 2017-2018 роки нічого не відбудеться», – підкреслив генеральний директор каналів М1/М2 Валентин Коваль. За його словами, наявність set-top-boх або відсутність технології вимірювання покриття не є причиною відкладення дати відключення аналогу.

Федір Гречанінов, директор зі стратегічного розвитку Starlight media додав: «Цього року ми очікуємо обсяг телевізійного ринку – 2,5-2,7 мільярдів гривень. З них технічні витрати на мовлення (аналог, цифра, супутник) становить 1 мільярд гривень».

Пан Гречанінов переконаний, що індустрія при відключенні аналогу зможе зекономити великі гроші: зокрема, при зупиненні половини аналогових передавачів можна удвічі зменшити витрати на мовлення.

Юлія Винокур, директор регіональної телекомпанії ТV-4 (Тернопіль), також вважає, що держава має визначити чітку дату відключення аналогового мовлення. Вирішити це питання, на її думку, потрібно на рівні Президента.

«Держава має захищати своїх мовників, і своїх глядачів», – наголосила вона. До відключення аналогового мовлення, за словами Юлії Винокур, її телекомпанія була готова три роки назад.

Юлія Винокур

Втім, телеканали, що не отримали ліцензії на мовлення у цифрі, не зацікавлені у найшвидшому відключенні аналогу. Бо таким чином вони втратять будь-яку можливість продовжити мовлення.

Директор місцевої телерадіокомпанії «Чернівці» Геннадій Сергєєв вважає, що для відключення аналогу потрібна згода індустрії. «Ці порушення потрібно вже давно врегулювати. Хіба складно було б зібратись для вирішення цього питання Нацраді, УДЦР та «Зеонбуду»? Тоді б було рішення проблеми і згода індустрії. Але цього не сталось. Чому не будується регіональний мультиплекс? Чому такі канали, як наш, не можуть увійти у мультиплекс «Зеонбуду»? Чому не можна провести перевірки серед тих каналів, які мають цифрові ліцензії і не забезпечують належного мовлення?», – зазначив він.

Також пан Сергєєв додав, що багато регіональних телеканалів припинили мовлення у «цифрі» через високі та подвійні тарифи.

Організатор IX Цифрового Форуму – Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ). Цифровий форум відбувся за фінансування спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні». Цифровий Форум відбувається за підтримки Національної  ради з питань телебачення та радіомовлення. Також захід відбувся у межах Українського медійного проекту «У-Медіа», що здійснює Інтерньюз Нетворк за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект підтримує SIDA.

Фото надані прес-службою НАМ