У таборі ISIS: історія одного репортажу

У таборі ISIS: історія одного репортажу

11:55,
28 Листопада 2015
2792

У таборі ISIS: історія одного репортажу

11:55,
28 Листопада 2015
2792
У таборі ISIS: історія одного репортажу
У таборі ISIS: історія одного репортажу
Журналіст каналу PBS зняв, як в Афганістані терористи «Ісламської держави» навчають дітей вбивати й ставати смертниками. Репортеру знадобилося вісім місяців для того, щоб отримати дозвіл для зйомки в таборі ISIS.

17 листопада в ефірі американського каналу PBS вийшов документальний 35-хвилинний фільм «ISIS в Афганістані». В основі фільму — репортаж журналіста Наджибулли Курайші (Najibullah Quraishi), знятий у таборі «Ісламської держави» в регіоні Шайгал (Shaigal).

Проект став частиною серії репортажів PBS Frontline, які розповідають про дії терористів. Зараз ISIS воює з бойовиками «Талібану» за контроль над провінціями Афганістану й поширює там свій вплив. У репортажі знято, зокрема, як терористи страчують в’язнів, використовуючи наземні міни. Однак особливість фільму в тому, що він показує, як бойовики проводять «уроки джихаду» для дітей молодшої школи. В одній зі сцен дітей вчать убивати людей, стинати голови або ставати смертниками з вибухівкою.

Наджибулла Курайші — журналіст афганського походження PBS Frontline, він уже десять років висвітлює події в Афганістані. «Я проникав у Талібан багато разів, — каже Курайші. — Але коли я вперше почув про ISISв Афганістані, то був шокований. Я думав: що вони роблять у моїй країні?».

Наджибулла розповів виданню Poynter про досвід зйомки цього документального проекту: «Це був момент шоку — бачити, як дітей навчають джихаду. Це був найжахливіший момент у моєму журналістському житті». У цю мить, за його словами, він усвідомив загрози майбутнього, оскільки зараз може з’явитися покоління, що не вміє жити в мирі. «Я не бачу світлого майбутнього для Афганістану», — зізнається він. У репортажі «ISIS в Афганістані» журналіст бере інтерв’ю у двох підлітків, які кажуть, що готові вчинити самогубство заради цілей ISIS.

Кадр з фільму «ISIS в Афганістані»

«Всіх місцевих дітей “Ісламська держава” навчає, починаючи з трирічного віку», — йдеться в репортажі. На відео видно, що тренери показують дітям, як тримати автомат Калашникова та підривати гранату. «Ви маєте принести себе в жертву, щоби здобути вічне життя», — каже один із лідерів ISIS.

Як пояснив Наджибулла, ISIS дозволили йому розповісти їхню історію, оскільки вони хочуть, щоби світ «дізнався про їхні цілі». «Терористи використовують разючі відео вбивств як інструмент вербування у свої лави, — розповідає журналіст. — Вони не хочуть завоювати провінцію, Пакистан чи Афганістан, їхня ціль — завоювати світ. Я їм казав, що розповім світу, що почув від них. Але скажу чесно, що розповідати цю історію — дуже ризиковано».

Питання безпеки під час зйомок було головним. Адже всьому світу відомо, наскільки жорстоко терористи «Ісламської держави» можуть чинити з журналістами. Найбільш резонансні випадки — вбивства Джеймса Фоулі та Стівена Сотлоффа.

Перевагою Наджибулли було те, що він добре знайомий із Афганістаном та порядками в цій країні (хоча живе зараз у Лондоні з родиною). В першу чергу він встановив контакти зі «старійшинами» — лідерами думок найближчих регіонів, що перебувають під контролем «Ісламської держави». Вони допомогли йому зв’язатися з представниками ISIS та могли гарантувати відносну безпеку. «Мій меседж для ISIS був таким: “Ми маємо розповісти людям, хто ви, яка ваша мета, чого ви хочете”. Важливо розповісти цю історію, оскільки це найбільш небезпечні люди, яких я бачив», — пояснює Наджибулла.

Репортеру знадобилося вісім місяців для того, щоб отримати дозвіл для зйомки. Наджибулла подорожував із місцевим «фіксером», який є старійшиною та місцевим гідом. Фіксер використовував камеру Go Pro, щоб зафільмувати сцени роботи Курайші. Ніхто з команди (включно з оператором та водієм) не одягав захисних жилетів, оскільки журналіст не хотів виділятись у натовпі.

 Курайші каже, що ISIS обіцяли бути дуже відкритими з ним, однак на місці все змінилося: «Хоча вони обіцяли, що дозволять знімати 3–5 днів все, що я захочу, коли я приїхав, то я зрозумів, що вони не дотримуються цих обіцянок». Йому забороняли записувати багато разів, зокрема й тоді, коли він хотів поговорити з місцевими жителями — фермерами, продавцями.

В інтерв’ю для PBS Курайші розповів, що хоча він має великий досвід роботи в угрупованнях бойовиків, перебування в таборі ISIS було найгіршим, оскільки це найстрашніша терористична мережа у світі. «Коли ти працюєш усередині чогось, ти вже не належиш собі, — каже він.  — Ти в руках когось іншого, й ти не знаєш, що вони зроблять із тобою. Іноді я відчував захоплення від того, що зустрінусь із найнебезпечнішою групою… Але в інший момент я думав про те, що вони зробили з іншими журналістами, і як вони взагалі чинять із людьми у світі, тоді я думав про свою безпеку й не мав надії повернутись. Я казав собі, що це може бути кінець мого життя…Вони можуть зробити все що завгодно. І я переживав через це. Я вдягав відповідний афганський одяг, із білим головним убором, щоб показати, що я звичайна людина, але все одно було багато ризиків. Але як журналіст, якщо ви хочете досліджувати світ, ви маєте ризикувати».

Наджибулла Курайші

Один із моментів, за словами журналіста, був найбільш ризикованим: «Я йшов за двома підлітками, яких навчали бути смертниками, — вони пішли всередину мечеті, і я не знав, що не можна знімати їх усередині. Один із бойовиків закричав на мене, власне, не закричав, а вилаявся. Мій фіксер підійшов до мене, взяв за руку та сказав виходити з мечеті. Коли ми вийшли, він сказав: “Ти не чув його крику?” Я чув, але не знав, що це в мій бік. Ми після цього залишили селище, хоча збиралися переночувати там. Але я передумав, бо це було б дуже небезпечно для нас. Я сказав водію: якщо ми лишимося на ніч, він може щось заподіяти нам . Безпека була моїм пріоритетом. Не лише моя, а й моєї команди».

Журналіст у документальному фільмі розповідає, як ISIS поширює свій вплив в Афганістані. Терористи хочуть, щоби світ вірив у те, що «“Талібан” був недостатньо могутнім» і що «ISIS прагне робити все в імя релігії». Але Курайші пояснює, що він спілкувався з колишніми членами «Талібану», які приєдналися до ISIS — і не через релігійні переконання, а тому що вони можуть заробити більше грошей — до 700 доларів за місяць. Зараз ISIS бореться з «Талібаном» за контроль над територією Афганістану. В деяких селищах вони збирають податки, члени ISIS живуть у спільнотах, якими керують, у тому числі йдеться й про школи.

Місцеві експерти та журналісти прогнозують, що частину території Афганістану контролюватиме «Талібан», частину ISIS і частину — уряд. Таким чином, країна буде поділена на три частини. «Але афганське населення проти ISIS», — каже Наджибулла. Він розповідає, що терористи в Афганістані нещодавно стяли голови сімом людям, включаючи двох жінок і дитину — таких звірств «Талібан» ніколи не робив. Без підтримки місцевого населення, їм важко буде контролювати територію; з іншого боку, вирішальним буде фінансовий аспект: «Якщо ви маєте гроші в Афганістані, ви можете робити все що завгодно. Час покаже. Зараз можу лише сказати, що якщо вони продовжать діяти як зараз, як я бачив, вони захоплять весь Афганістан, і там не буде ні “Талібану”, ні інших групу».

Попередні репортажі Наджибулли були не менш резонансними. Один із найвідоміших — «Танцюючі хлопчики Афганістану» (The Dancing Boys of Afghanistan), в ньому показано, як заможні афганці чи лідери бойовиків купували молодих хлопців для розваг. Інший фільм — «Наречені Опіуму» (Opium Brides), він розповідає про «непередбачений побічний ефект від боротьби з наркоторгівлею в країні». «Ми маємо розповідати історії зблизька, ми маємо бути там із ними, — каже Наджибулла. — Хоч це й великий ризик, але як журналіст я маю розповісти їхню історію, тому я це робив».

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Скрін-шот PBS Frontline
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду