У ході теледебатів не порушувалися теми, які хвилюють виборців, заявив у інтерв’ю корреспонденту сайту головний редактор «Чегемской правды» Інал Хашиг.

«Реальних теледебатів, під час яких відбувається змагання ідей, не вийшло, - наголосив він. – Зазвичай окремо ведуть мову про економіку, окремо - про інші галузі. А тут протягом півтори години потрібно було обговорити усе. У підсумку це нагадувало сварку, коли кожен намагався «наїжджати» на іншого».

Взаємні напади під час теледебатів, вважає Хашиг, значною мірою спричинен  «емоційним перегрівом» під час виборчої кампанії. Крім того, для виборчих перегонів в Абхазії це нова  форма. Тож зорієнтуватися його учасникам, відзначає він, було важко.

Головний редактор «Нужной газеты» Ізида Чанія вважає, що «теледебатів як таких не було, оскільки модератор не впоралася  зі своєю роллю».

Водночас вона відзначила, що єдиним кандидатом, який представив свою програму, був фаворит виборчих перегонів – опозиціонер Рауль Хаджимба. «Я підозрюю, що у решти претендентів її  просто не було», - додала вона. Це відверто визнав кандидат від влади, котрий «у зв’язку з несподіваними виборами» ще тільки збирав думки електорату.

Про президентські теледебати, відзначає «Кавказский узел», критично  висловилися чимало абхазьких журналістів та експертів.

Ця форма змагання особистостей політиків та їхніх програм, яка була започаткована у США й утвердилася у країнах зрілої демократії, не прижилася на пострадянському просторі. Абхазія не є стосовно цього сумним винятком.

Deutsche Welle нагадує, що поштовхом до проведення у самопроголошеній і не визнаній абсолютною більшістю країн світу Абхазії дострокових виборів президента стали масові протести наприкінці травня 2014 року. Внаслідок цього змушений був піти з посади президент Абхазії Олександр Анкваб.

За першими офіційними даними, оприлюдненими у ніч на 25 серпня, на виборах понад 50 відсотків голосів набирає опозиційний політик Рауль Хаджимба.

Його біографія щодо відносин з Росією, відзначає DW, «дуже суперечлива». На виборах 2004 року Хаджимбу розцінювали як «людину Кремля». Однак останнім часом він висловлювався на адресу Москви критично. Натомість у Грузії, де до нього від самого початку ставилися як до майбутнього переможця, вважають, що він «перебуває у ближчих стосунках з російською владою, ніж попередні президенти Абхазії».

У Тбілісі побоюються, що Хаджимба піде на поступки Москві й почне розпродаж єдиного стратегічного багатства Абхазії – прибережної смуги.

Після анексії Криму Росією висловлювалися припущення щодо претензій Москви на інші території  пострадянського простору. Однак опитані DW експерти переконані, що очікувати приєднання Абхазії до Росії у найближчій перспективі немає підстав.

Кремль не анексуватиме нові території, щоб не підвищувати градус міжнародної напруженості і ще тому, що у самій РФ сильні антикавказькі настрої, вважає експерт з проблем регіону берлінського фонду «Наука і політика» (Stiftung  Wissenschaft und Politik) Уве Гальбах (Uwe Halbach). Ще один важливий фактор – небажання входити до складу Росії самих абхазців.

Разом з тим Абхазія, яка опинилася під військово-політичним протекторатом Росії, не має інших альтернатив на зовнішньополітичній арені, вважає  DW.

Грузія, на думку опитаних експертів, змінила свій політичний курс стосовно Абхазії від конфронтації до спроб налагодити переговори та економічне співробітництво. Проте реальних досягнень на шляху діалогу між Тбілісі і Сухумі поки що немає.

«Жодних драматичних змін» в Абхазії передбачати не варто, резюмує Уве Гальбах. А сама DW розцінює тамтешні президентські вибори як «глухий кут по-абхазьки».

Сьогодні МЗС України заявив, що не визнає легітимність так званих «президентських виборів», що були проведені в Абхазії 24 серпня та підтверджує свою підтримку територіального суверенітету Грузії.