Центр медіакомунікацій «Нова Україна» провів аналіз цитат лідерів президентських перегонів — Петра Порошенка та Юлії Тимошенко. Мета дослідження — дізнатися, які слова та поняття в устах кандидатів викликали найбільшу довіру громадян, і які теми в передвиборчій риториці сьогодні для нашого суспільства стали найбільш актуальними.

Спеціальний метод дослідження

Для цього дослідження центр виробив спеціальний метод відбору даних. З усього масиву інформації від кандидатів за час активної виборчої кампанії з 1 квітня по 25 травня були виділені прямі унікальні цитати. Пошук проводився як українською, так і російською мовами. Загалом було проаналізовано482 статті в 92 виданнях друкованих ЗМІ, 19752 статті у 307 виданнях інтернет-ЗМІ, а також праймові інформаційні ефіри провідних вітчизняних телеканалів, а саме випуски новин, політичні ток-шоу, «Національні дебати».

Оскільки у загальному масиві кількість унікальних цитат Ю.Тимошенко значно перевищує аналогічний показник П.Порошенка, для релевантності висновків порівнювалася частота вживання слова у відсотках від усього масиву цитат спікера.

Право перемогло війну

Одним з висновків, який на інфографіці зображено у вигляді великих квадратів, є так званий «коефіцієнт егоїзму». Він показує згадування слова «я», власного прізвища у цитатах політика. Загалом Юлія Тимошенко згадувала про себе у виступах у 1,8 рази частіше за Петра Порошенка (під час дослідження бралося до уваги як згадування власного прізвища, так і всі форми займенника «я»).

ТОП-5 унікальних слів показують слова, які явно виділяються з загальної лексики кандидата нетиповою частотою, тобто є характерними лексикону та полю ідей власне цього спікера. У Петра Порошенка такими словами стали слова «право», «абсолютний», «народ», «український», «парламент». Натомість ТОП-5 слів Юлії Тимошенко —  «війна», «проти», «треба», «хочу», «агресія».

Тривожна лексика війни, негатив, зовнішні фактори (Кремль, НАТО), разом з чіткою власною відповідальністю – такою виглядає основа «меседж-боксів» Юлії Тимошенко. Натомість у Петра Порошенка за основу були взяті безпека, порядок, увага до внутрішніх факторів державної політики, хоча і без посилення власної ролі у обіцянках. Разом з тим, кількісні показники вказують на більш чітку позицію Юлії Тимошенко, а значна кількість безособових дієслів та формулювань в невизначеному часі вказують на деяку розмитість фраз лідера перегонів.   

В межах дослідження було виокремлено слова-символи, які найбільше використовувалися при описанні внутрішньої та зовнішньої політики кандидатами в Президенти. Було проаналізовано частоту вживання цих слів обома персонами. З центральної діаграми видні головні тенденції. Слова «Донбас», «Кличко», «народ», «парламент», «ЄС» та «МВФ» були притаманні заявам Петра Порошенка, а слова «Путін», «НАТО» та «Кремль» — Юлії Тимошенко. Слова «Луганськ», «Київ», «Європа», «Президент», «Янукович», «Майдан», «Росія», «Крим», «влада», «Донецьк» та «Україна» часто вживались обома політиками. Хоча, методи донесення позиції була обрані різні: якщо в Ю.Тимошенко це були переважно короткі оперативні коментарі, то у П.Порошенка це розлогі матеріали – інтерв’ю та заяви. 

Загалом тенденції очевидні. Войовнича, тривожна лексика з лідерською позицією поступилася місцем мирним словам і розміреній позиції. Лексика «права» і «народу» перемогла «війну» та «агресію».

Це дослідження здійснене в рамках проекту моніторингу інформаційних технологій MediaTransparency, який реалізує Центр медіакомунікацій «Нова Україна» в партнерстві з інтернет-виданням «Телекритика».

Проект MediaTransparency включає моніторинг й аналіз інформаційних технологій в українському медіаполі.