Після початку великої війни суттєво зросла кількість вироків, у яких месенджери кваліфікуються як знаряддя злочину. Про це йдеться в матеріалі «Економічної правди».

З початку 2021 року по жовтень 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень є інформація про 13,2 тис. вироків, у яких згадано принаймні один із семи найпопулярніших месенджерів — Viber, Instagram, Telegram, Signal, TikTok, WhatsApp та Facebook.

Аналіз отриманих «ЕП» даних показав, що після початку великої війни суттєво зросла кількість вироків, у яких месенджери кваліфікуються як знаряддя злочину. Якщо до 2022 року щомісяця суди виносили в середньому 100 таких рішень, то після вторгнення росіян їх стало вп'ятеро більше.

Найбільш поширеним протиправним діянням, у якому використовуються месенджери, є торгівля та зберігання наркотиків (ст. 307 та ст. 309 КК) — 44% вироків за останні чотири роки.

Проте з 2022 року, пише «ЕП», зросла роль месенджерів у вчиненні злочинів, пов’язаних з війною. Їх масово використовують для виготовлення фальшивих документів (16% справ).

У провідну десятку статей КК, за якими у вироках згадуються месенджери, також потрапили: посягання на територіальну цілісність (ст. 110), держзрада (ст. 111), шпигунство (ст. 114), незаконне переправлення через кордон (ст. 332). Через месенджери зрадники отримують інструкції від кураторів з РФ.

Найпопулярнішим месенджером серед злочинців є телеграм. Проте аналіз «ЕП» свідчить, що на нього припадають лише 53–55% від усіх згадок у вироках за 2023–2024 роки. «Це суттєво менше, ніж можна було очікувати, і менше, ніж частка користування цим месенджером населенням», — пише видання. За даними дослідження InMind, у жовтні 2023 року телеграм використовували 81% українців.

Редакція припускає, що кримінальна статистика відображає той факт, що Telegram відмовлявся співпрацювати з правоохоронцями в Україні та інших країнах, за що його власника Павла Дурова заарештували у Франції.

Найчастіше злочинці використовують телеграм для торгівлі та зберігання наркотиків (59% справ).

Інші платформи теж мають свої специфічні ролі, відзначає «ЕП». Наприклад, вайбер частіше використовують для підробки документів (32% вироків), зокрема довідок про непридатність до служби або дозволів на виїзд. Вотсап чи сигнал — для координації груп осіб, які намагаються незаконно перетнути кордон.

Найменш популярним серед злочинців є тікток — він частіше фігурує в судових рішеннях, пов'язаних з поширенням інформації про пересування українських військових або публікацією відео на підтримку Росії.

Нагадаємо, у вересні, після арешту засновника Telegram Павла Дурова у Франції, платформа почала співпрацювати з місцевими правоохоронними органами. Telegram надав інформацію французькій владі в межах розслідувань кіберзлочинів, а згодом запити надійшли й від інших країн, таких як США, Південна Корея та Бельгія.

Згодом Дуров також повідомив, що платформа за запитами влади надаватиме IP-адреси та номери телефонів тих, хто займається нелегальною діяльністю. Компанія внесла відповідні оновлення до умов надання послуг та політики конфіденційності для користувачів по всьому світу.

Telegram також почав звітувати про кількість розкритих даних користувачів за запитом влади різних країн.