Соціальні мережі відіграють значну та шкідливу роль у формуванні світогляду та політичних уподобань простих виборців у країнах Заходу. 

Таким спостереженням в інтерв’ю Укрінформу поділився колишній виконавчий редактор інформаційного агентства Франс Пресс (Agence France-Presse, AFP) Дені Йо, який з моменту повномасштабного вторгнення Росії став волонтером та особисто привозить до української Умані гуманітарну допомогу. 

«На сьогодні факти вже не є такими важливими чи визначальними. Важливіші переконання», — вважає Дені Йо. 

«Протягом усього професійного життя я працював у сфері ЗМІ і маю відчуття, що серйозні, відповідальні медіа поки що виконують свою роботу. Але люди тепер під час ухвалення рішень здебільшого керуються тим, що читають і бачать у соціальних мережах», — зауважив він. 

Як приклад такого впливу соцмереж Дені Йо, зокрема, згадав обрання Дональда Трампа президентом США у 2017 році та Брекзит у Великій Британії. «Виборців вводять в оману брехливими обіцянками», — стверджує ексредактор Франс Пресс. 

«Якщо виборців просто переконають, що, приміром, Трамп — найкращий президент для США, вони відповідно віддадуть свої голоси. І, вочевидь, результат виборів у США матиме великий вплив на допомогу, яку надає провідний донор Україні», — пояснив  Дені Йо. 

Колишній медійник зазначив, що хоча у Франції і не відбувається скоординованої атаки на зусилля щодо допомоги Україні, «соціальні мережі справді впливають на рівень уваги чи симпатії людей до України, і це відбувається у різних країнах». 

«Керуючись порядком денним, який диктують соцмережі, люди починають обговорювати певні речі в себе на кухнях, зокрема те, що, можливо, сторонам уже варто домовитися, щоб нарешті припинити російську війну проти України», — сказав Дені Йо. 

Нагадаємо, у дослідженні, яке у травні цього року провели фахівці зі Стенфордського та Нью-Йоркського університетів та компанії Meta, зокрема йшлося про те, що користувачі фейсбуку, які деактивували свої облікові записи на шість тижнів, були менше обізнані з новинами і при цьому трохи рідше вірили в дезінформацію. Таким чином відмова від фейсбуку мала «злегка значимий позитивний вплив на знання фактів», повідомили дослідники.

Фото: Укрінформ