Автори:

Юлія Поліковська

Російські рекламні кампанії у фейсбуці спекулюють на темах, що викликають резонанс в українському суспільстві: фронт, мобілізація, корупція, енергетика. Таким чином ворог намагається деморалізувати населення. Про це йдеться в дослідженні щодо поширення російської дезінформації через рекламні публікації у фейсбуці, проведеному Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦСКІБ) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Упродовж березня-листопада 2023 року дослідники виявили та проаналізували 596 рекламних повідомлень з 396 профілів, таргетованих на українську аудиторію соцмережі.

Аналіз активності цих профілів дав змогу виявити закономірності застосування інструментів реклами для розміщення шкідливих повідомлень у фейсбуці:

• відпрацювання визначеного переліку тем;
• узгодження меседжів із поточним напрямком російської пропаганди;
• автоматизоване створення сторінок під розсилку реклами;
• обов’язкове використання візуального контенту.

Під час аналізу виявленого масиву повідомлень виокремили 12 ключових тем, які протягом усього досліджуваного періоду відпрацьовували автори повідомлень:

• Фронт. Ситуація в зоні бойових дій, битва за Бахмут, наступ ЗСУ на півдні України.
• Мобілізація. Несправедливість мобілізації, спекуляції на пов’язаних з нею страхах.
• Захід. Недовіра західних партнерів до української влади, наратив про зовнішнє управління, втручання західних країн у внутрішньополітичні справи та військове планування, затримка військової допомоги, зацікавленість Заходу у війні, наявність територіальних претензій у сусідів до України, погане ставлення іноземців до українців).
• Зброя. Погана якість західних озброєнь, недостатня кількість зброї на фронті, неспроможність України виготовляти власну зброю.
• Корупція. Тотальна корумпованість української влади, розкрадання західної допомоги.
• Влада. Некомпетентність української влади, персональні атаки на президента України та його сім’ю, інших представників політичного керівництва, звинувачення у згортанні демократії, конфлікти всередині влади.
• Енергетика. Вимкнення електроенергії та опалення.
• Демографія. Людські втрати України через війну, небажання біженців повертатися з-за кордону.
• Деморалізація. Спекуляції на регіональних та мовних відмінностях, дискредитація західних цінностей, втрата ціннісних орієнтирів в українському суспільстві, низький бойовий дух ЗСУ, зростання рівня злочинності.
• Бідність. Низький рівень матеріального достатку українців, зокрема соціально незахищених верств населення.
• Виплати. Фейкові повідомлення про грошову допомогу українцям від уряду, іноземних партнерів або міжнародних організацій.
• Турбота про військових. Байдужість держави до військовослужбовців та їхніх сімей, відсутність належної підтримки поранених.

Читайте також: Помилки, емоції, упередження, міфи. Все, що треба знати про модерацію фейсбуку в Україні

Було виявлено 136 дезінформаційних платних повідомлень, присвячених ситуації на фронті. Вони склали майже 23% від загального масиву.

108 повідомлень, що становить 18% від загальної кількості, були спрямовані на формування антизахідних настроїв в аудиторії. Серед ключових меседжів, які поширювалися у фейсбуці, можна виділити:

• Захід не довіряє українській владі через її некомпетентність, корумпованість і ось-ось припинить підтримувати Україну.
• Захід роздратований постійними проханнями Києва про підтримку.
• Захід корумпує українських можновладців;
• Україна перебуває під зовнішнім управлінням Заходу.
• Держави-сусіди мають територіальні претензії до України.
• Громадяни держав Заходу зневажливо і зверхньо ставляться до українців загалом і до українських біженців зокрема.

Значні зусилля фейкоробів були спрямовані на зрив мобілізації в Україні — 82 публікації, або 13,8%, були присвячені цьому.

Тема «Корупція» посіла четверте місце за кількістю публікацій, було виявлено таких 70 публікацій, що склало 11,7% від загального масиву.

Серед найбільш популярних сюжетів: розкрадання гуманітарної допомоги; розкрадання військової допомоги і продаж західної зброї на чорному ринку; корумпованість Міністерства оборони та військових. Найчастіше тема корупції поєднувалася з антизахідними наративами, а з вересня — для дискредитації мобілізації.

• Читайте також: Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки запустив бот для боротьби з російськими фейками

Ворожа пропаганда поширювала повідомлення, спрямовані на дискредитацію військово-політичного керівництва країни за допомогою різноманітних претензій та обвинувачень. Серед найбільш поширених меседжів можна виділити:

• Влада некомпетентна.
• Влада непатріотична і зрадить Україну за першої можливості.
• Представники влади свідомо знищують населення України та коять інші злочини.
• У владі є внутрішні конфлікти, через які страждають прості українці.

Найчастіше об’єктом інформаційних атак в рамках відпрацювання теми був президент України Володимир Зеленський. Неодноразово атаковано його дружину Олену Зеленську, міністрів оборони Олексія Резнікова та Рустема Умєрова.

До теми «Деморалізація» включено повідомлення зі «свідченнями» втрати моральних орієнтирів українським суспільством, а також націлені на експлуатацію різноманітних фобій.

Для просування тем використовувалися такі сюжети та меседжі:

• низький бойовий дух військових, добровільна здача в полон;
• аморальна поведінка цивільних та військових, взаємна неповага;
• військові — загроза для цивільних (поза контекстом мобілізації);
• радість мешканців окупованих територій через прихід росіян;
• погіршення криміногенної ситуації;
• «чорна» трансплантологія.

Дослідження включає аналіз наративної складової реклами, встановлення зв’язків між дезінформаційними повідомленнями та актуальними подіями, а також використанням різних типів медіа й зовнішніх посилань. Дослідження застосовує різні методи, включаючи моніторинг рекламних повідомлень на платформі Meta та класифікацію їх за ключовими критеріями, такими як меседж, дата і контекст публікацій, і використання медіаконтенту. В результаті аналізу сформульовані рекомендації для платформи Meta щодо підвищення ефективності протидії російській дезінформації.

• Читайте також: Росія є головним джерелом антукраїнської пропаганди в соцмережах, — звіт Meta

Дотичною до «Деморалізації» є тема «Турбота про військових». Виокремлення публікацій на цю тему в осібну групу зумовлене тим, що вона присвячена не аморальності суспільства, а неповазі держави до військовослужбовців. Ключові меседжі теми:

• Влада кидає напризволяще поранених бійців.
• Влада зневажає сім’ї військових, зокрема загиблих і зниклих безвісти, не турбується про них.

Всі проаналізовані рекламні повідомлення були таргетовані на користувачів фейсбуку в Україні, без виокремлення певних регіонів чи демографічних груп. Розміщення публікацій в групах сторінок також могло здійснюватись автоматизовано. Протягом весни найбільша інтенсивність рекламних хвиль фіксувалася в перших числах місяця. Від вересня-жовтня розподіл публікацій став більш-менш рівномірним.

У межах дослідження було виявлено рекламні повідомлення, таргетовані на аудиторію в Ізраїлі, Польщі, Угорщині, Словаччині, Німеччині та інших державах. За допомогою реклами просувалися антиукраїнські меседжі, адаптовані під аудиторію конкретної країни.

На європейські країни транслювалися традиційні антимігрантські меседжі для розпалювання ненависті до біженців з України, а також твердження про нібито ксенофобію українців щодо нацменшин та сусідніх народів. Для просування антиукраїнської реклами було задіяно ті самі інструменти, що й для реклами на авдиторію в Україні:

• порожні сторінки з автоматично згенерованими назвами;
• використання фото, відео, мемів і карикатур;
• посилання на клони інформаційних ресурсів (зокрема, на фейкову сторінку польського сайту Onet).

«Ідентичність інструментів, узгодженість меседжів а також використання одних і тих самих сторінок для поширення реклами, таргетованої на Україну та інші держави, дає підстави вважати, що інформаційними атаками на різні країни займаються одні й ті самі структури», — вважають автори дослідження.

Додамо, збір даних щодо поширення російської дезінформації за допомогою рекламних інструментів фейсбуку триває.

Фото: SPRAVDI / телеграм