Автори:

Юлія Поліковська

Танцювальний перформанс на відкритті Олімпійських ігор 2024 у Парижі, за який організатори вже перепросили в католиків та усіх інших християнських конфесій, насправді ніяк не пов’язаний з «Таємною вечерею» Леонардо да Вінчі. Художній керівник церемонії Томас Джоллі пояснив, що згадана сцена натомість зображала язичницьке свято, пов’язане з богами Олімпу, повідомив Reuters.

«Ви не знайдете в моїх роботах бажання очорнити когось чи щось», — сказав Джоллі.

Образ для перформансу був запозичений з картини художника Яна ван Бейлерта під назвою «Бенкет богів», на якій зображено бенкет язичницьких богів на Олімпі. Згадана картина написана пізніше «Таємної вечері», то ж існує ймовірність, що Ян ван Бейлерт надихався картиною Леонардо да Вінчі.

Якщо уважно придивитися до деталей перформансу, то можна побачити схожість саме з картиною «Бенкет богів», а не «Таємною вечерею»: кількість учасників та семипроменева корона (сонячний німб), повідомили у проєкті «По той бік новин».

Людина синього кольору в перформансі є інтерпретацією давньогрецького бога виноробства та родючості Діоніса.

«Інтерпретація грецького бога Діоніса дає нам зрозуміти абсурдність насильства між людьми», — зазначено на офіційній сторінці Олімпійських ігор у соцмережі Х.

Вводячи у перформанс драг-королеву, трансгендерну модель та оголеного співака, Томас Джоллі та команда намагалися привернути увагу до питання різноманітності в сучасному суспільстві, можливості бути разом за толерантного ставлення одне до одного.

«Ми хотіли говорити про різноманітність. Різноманітність означає бути разом. Ми хотіли включити всіх, ось і все», — сказав він журналістам.

Про інші культурні відсилання та інтерпретації у сценарії відкриття Олімпіади в Парижі розповіла блогерка Ірина Улітенко у фейсбуці.

«Французи втілили та оживили важливі культурні чи історичні теми, які іншим можуть бути не зрозумілим», — написала вона.

Одним з основних персонажів церемонії, за її словами, була таємнича фігура в масці та капюшоні, яка з олімпійським вогнем у руках перетинає Париж у режимі паркур по дахах столиці. Вона символізує персонажа з відомої комп’ютерної гри «Assassin's Creed».

Леді Гага виконувала пісню Зізі Жанмер «My thing in feather» на золотих сходах, вони повторюють сходи Гран-Пале та під легендарним знаком Гімар паризького метро.

Також можна побачити сцену, яка нагадує аналогічну в романі «Знедолені» Віктора Гюго.

Звертаючись до французької літератури, сценаристи у відомій бібліотеці Парижа підсвітили «Романси без фраз» Поля Верлена, «Небезпечні зв’язки» П’єра Шодерло де Лакло і «Тріумф любові» Маріво.

Уздовж Сени струмені води, фонтани прямо перегукуються з Версалем з його парком і фонтанами, спроєктованим Андре Ленотром, і взагалі культурою замків. Можна також побачити дві історичні постаті: Наполеона та Людовика XIV.

Після реконструкції картини «Свобода, яка веде народ» Ежена Делакруа, у Консьєржері, французька метал-група Gojira переосмислила революційну пісню «Ah! ça ira» , яка починається зі сцени червоної Марії-Антуанетти, яка тримає власну голову в руках. Консьєржері — це місце, де королева була ув’язнена перед стратою.

Зображення крадіжки Джоконди повертає до історії зникнення в 1911 році картини Леонардо да Вінчі, відомої в усьому світі. Напівзанурені в Сену роботи, між яких рухалися човни команд-учасниць, є відсиланнями до картин, що виставляються в музеї Лувр.

• Читайте також: Офіційний мовник Олімпійських ігор закликав операторів уникати сексизму, фотографуючи спортсменок

Повітряна куля з олімпійським вогнем у парку Тюїльрі, яка піднялася в повітря, була прямою згадкою про братів-винахідників Монгольф’є. Перша проліт кулі, з виходом на висоту в 1 тис. м, відбувся над садами Тюїльрі.

Фото: ілюстративне / проєкт «По той бік новин»