Українська консалтингова компанія Центр контент-аналізу дослідила використання української і російської мов в українському сегменті соціальних мереж в червні 2022 року. Про це повідомляється на сайті компанії.

Для аналізу були зібрані дописи з найпопулярніших в Україні соціальних мереж Facebook, Twitter, Instagram, Youtube, TikTok, а також з заборонених, але дотепер використовуваних на деяких територіях російських платформ VK та OK.

Було підраховано частоту вживання в кожній соціальній мережі пар слів (лексем), які мають відмінні корені в українській та російській мовах. Лексеми добиралися так, аби вони могли бути вживаними різними категоріями людей, а не лише певними групами. Приклади таких лексем: крок-шаг, червень-июнь, цукор-сахар, гарбуз-тыква, лікарня-больница. Лексеми добиралися з різних аспектів людського життя: харчування, побут, економіка домогосподарств, здоров’я тощо.

Всього було зібрано і проаналізовано 866 тисяч дописів, які містили названі лексеми та були написані в період з 5 червня по 5 липня 2022 року користувачами, що вказали у профілі Україну своїм місцем перебування.

Завдяки порівнянню взаємної частоти вживання українських і російських лексем і усередненню цих частот, було виявлено приблизні оцінки співвідношення вживання української і російської мов як в цілому в українському сегменті соціальних мереж, так і окремо для кожної соціальної мережі і кожної області. Було враховано в тому числі тимчасово окуповані райони Донецької, Луганської, Харківської, Запорізької та Херсонської областей, а також Крим та Севастополь.

Аналогічне дослідження з ідентичним набором лексем вперше було проведене Центром контент-аналізу в жовтні 2020 року. Це дало змогу порівняти дані й скласти певне уявлення про динаміку мовних уподобань користувачів.

«Два роки тому простір соціальних мереж залишався територією майже тотального домінування російської мови. Хоча 77% громадян України називали українську мову рідною, 70% надавали їй перевагу на роботі або на навчанні й 63% переважно користувалися нею удома, в соціальних мережах державною мовою тоді робився лише кожен шостий допис (16%). В червні 2022 року, на четвертому місяці повномасштабної війни, ситуація помітним чином змінилася», - зазначають дослідники.

Отже, на четвертому місяці війни російська мова втратила домінантне становище в українському сегменті соціальних мереж. Але якщо розглядати найпоширеніші платформи разом, то вона ще помітно переважає (37% постів українською мовою проти 63% російською).

Ключові соцмережі Facebook, Twitter та Instagram показали порівняно з осінню 2020 року посутню українізацію користувачів. Якщо два роки тому частка дописів українською мовою коливалася в цих спільнотах у діапазоні 13-27%, то тепер сягнула двох третин. Почасти це пов’язано з набуттям чинності в січні 2021 року норми закону про обслуговування клієнтів українською мовою, внаслідок чого більшість організацій, що надають послуги, перейшли на державну мову ведення своїх сторінок. Разом із тим, поточне дослідження показало, що з-поміж приватних акаунтів частка дописів українською мовою (45%) зросла навіть більше, ніж серед спільнот та груп по інтересах. «Логічно припустити, що українізація простору соціальних мереж була не тільки зумовлена законодавчо, але й стала наслідком мовного вибору (самовизначення) користувачів. В цілому можна сказати, що користувачі трьох названих соціальних мереж відтепер перебувають в переважно україномовному середовищі, що створює сприятливі умови для переходу на українську мову тих, хто ще надає перевагу російській мові», - зазначають дослідники.

Воднораз дослідження показало, що на противагу Facebook, Twitter та Instagram, російська мова дотепер домінує в інших популярних в Україні соціальних мережах. Напрочуд малою лишається частка контенту українською мовою Youtube (5%), що пов’язано, найімовірніше, з алгоритмами монетизації, що вони спонукають користувачів працювати на ширшу російськомовну авдиторію. В підсумку кількість матеріалів державною мовою у Youtube за два роки зросла лише в межах похибки – на 2%. Таким чином, дерусифікаційні процеси, які повною мірою себе проявили в Facebook, Twitter та Instagram, у Youtube майже зовсім не спрацювали.

Аналогічну тенденцію показав і TikTok – середовище спілкування дітей, підлітків й молоді. Частка матеріалів державною мовою тут залишилася на довоєнному рівні (приблизно третина), засвідчивши вищий рівень русифікації молодшої вікової групи населення порівняно з середнім по країні. Вплив війни в цьому середовищі (принаймні станом на зараз) не був істотним.

Російські платформи ВКонтакте та Одноклассники, що з 2017 року заборонені в Україні, ще 5 років тому перестали бути майданчиком для офіційної комунікації влади, політиків, лідерів громадської думки та ЗМІ, а після повномасштабного вторгнення РФ, вочевидь, втратили й ту частину приватних користувачів, які прагнуть відмежуватися від зв’язків із Росією. Фактично це перетворило реліктові соціальні мережі країни-агресора на середовище спілкування осіб, здебільшого індиферентних до суспільно-політичних питань або відвертих прихильників Росії.

Що стосується регіонального виміру, то порівняно з 2020 роком спостерігається помітна українізація користувачів західних областей України. Хоча за опитуваннями 98% мешканців західного макрорегіону спілкуються вдома і на роботі державною мовою, ще два роки тому кожен другий пост в соцмережах вони залишали російською мовою. Зараз частка останньої впала до 10-25%. Помітно підтягнувся й Центр України. Разом із тим, домінує або посідає вагоме місце російська мова на сході та півдні країни, а також в Києві. Найбільш русифікованим регіоном (поряд із Донбасом та Кримом) виступає Одещина, де лише кожен четвертий допис у соціальних мережах пишеться українською мовою. Частка постів українською мовою на Донеччині та Луганщині в червні була мінімальною, вочевидь, з двох причин: окупація й вимушене переселення більшості мешканців в інші області України.

«Таким чином, російська агресія спричинила помітні зміни в порядку вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж. Facebook, Twitter та Instagram зазнали відчутної українізації. Разом з тим, війна (принаймні в короткостроковій перспективі) практично не вплинула на мовний режим Youtube і TikTok. Для українізації першого з них потрібні додаткові соціальні та/або законодавчі умови. Натомість другий виглядає найменш піддатливим на впливи ззовні й пов’язаний з комунікативною ситуацією в молодіжних та підліткових середовищах, змінювати яку можливо лише комплексно», – роблять висновки експерти Центру контент-аналізу.

Раніше «MediaSapiens» повідомляв про те,  як змінити російську видачу в Google та YouTube на українську.

Фото: Youtube