В умовах постійних карантинних обмежень та самоізоляції соціальні мережі стали головним інструментом для спілкування та зв’язку між людьми. Та чи стало спілкування якісним і менш токсичним? Як доносити важливу інформацію до людей, які мають протилежні до ваших погляди? Автори проєкту «Молодь говорить» пояснюють, як налагодити комунікацію в соцмережах із людьми, чиї погляди на актуальні для України проблеми не збігаються з вашими.

За рік пандемії деякі наші звички змінилися, в тому числі зросла присутність у соцмережах. За даними компанії GlobalLogic, у 2021 році кількість українців, які користуються інстаграмом, зросла до 14 мільйонів, фейсбуком — до 16 мільйонів. За даними The New York Times, починаючи з березня 2020 року відвідуваність фейсбука зросла на 30%.

Креативне агентство We Are Social та платформа Hootsuite у своєму звіті Digital 2020 July Global Statshot пишуть, що на момент проведення дослідження соціальними мережами користувалася понад половина населення світу. У середньому типовий користувач інтернету проводить в онлайні майже сім годин на день, із яких близько двох із половиною годин іде на використання соцмереж.

Можливість спілкуватися з рідними та близькими онлайн мала би полегшити емоційно-психологічні наслідки життя в умовах обмежень. Але чи стало онлайн-спілкування якісним?

Задовго до початку пандемії в експертному середовищі лунали застереження щодо токсичності соцмереж. Ви, мабуть, і самі помітили, наскільки важко буває спілкуватися з людьми в соцмережі, особливо в коментарях. Спробуйте порахувати, скільки разів за останні пів року ваша рука тягнулася до кнопки «видалити з друзів», і проаналізувати причини такого рішення. Часто  таке бажання пов’язане з тим, що у вас з іншим користувачем різні погляди на розв’язання якоїсь проблеми, а домовитися не вдається.

Конфліктність загострюється й через те, що соціальні мережі засновані на алгоритмах, які самі добирають контент, який показують і рекомендують користувачам. Стрічку формує та інформація, яка, на «думку» алгоритму, відповідає вашим інтересам. Кілька лайків, репостів чи коментарів — і ось ви опинилися в так званій інформаційній бульбашці.

За словами авторів онлайн-курсу з медіаграмотності «Very Verified», соціальні медіа та пошукові системи можуть ізолювати користувача від інформації, яка суперечить його переконанням. І відмежувати його від різноманіття ідей та поглядів на події, тренди та проблеми світу.

Через інформаційні бульбашки ви можете думати, що весь світ вважає так, як ви. Але це не так. Просто ви ізольовані від інших поглядів, оскільки вони перебувають поза вашою інформаційною бульбашкою. Згодом це може призвести до ще більшої політичної поляризації суспільства, а також до того, що люди поділятимуть ще радикальніші політичні погляди.

Чим небезпечні інформаційні бульбашки? Ви не тільки споживаєте інформацію однобоко, а й розучується сприймати іншу, ніж ваша, точку зору. Це призводить до конфліктів навіть із найближчими людьми.

Тим часом підтримувати здорову атмосферу спілкування важливо для емоційного та фізичного здоров’я. Дослідники виявили, що найщасливіші люди мають одну спільну рису: насичені та приємні соціальні зв’язки. Добрі стосунки можуть бути «необхідною умовою» для високого рівня щастя. Люди, які перебувають у гармонійних стосунках, значно рідше хворіють, якщо порівнювати з тими, для чиїх стосунків характерний хронічний стрес. Повноцінні соціальні зв’язки здатні зробити людей щасливішими. А в умовах епідемії, постійних карантинних обмежень та необхідності постійного спілкування в соцмережах важливо будувати здоровий діалог із людьми.

З чого почати? Ось деякі поради від авторів проєкту «Молодь говорить»:

1. Спробуйте справді зрозуміти. Уважно слухайте і спробуйте зрозуміти суть того, про що говорить співрозмовник. Підсумуйте почуте. Можете, наприклад, сказати щось на зразок: «Ви кажете, що…» або «на вашу думку, це…» Зупиніться після того, як спробуєте передати сенс того, що казав співрозмовник, щоб дати йому можливість підтвердити або спростувати те, як ви його зрозуміли. Тільки після підтвердження ви можете бути впевненими, що правильно зрозуміли співрозмовника.
2. Використовуйте більше відкритих запитань. Ставте відкриті запитання. Таким чином ви демонструєте бажання по-справжньому зрозуміти точку зору співрозмовника. Крім того, це допомагає створити міцну основу для подальших дискусій. Найважливішим питанням для успішної розмови є: «Чому ви думаєте, що...?»
3. Шукайте спільну мову. Щось спільне можна знайти в кожному обговоренні та з кожним співрозмовником. Відзначайте моменти, коли ваші думки збігаються. Це створює позитивну атмосферу для подальшого обговорення та допомагає визначити момент, коли ваші кути зору розходяться. Можливо, ваші позиції не такі вже й віддалені, як ви спочатку думали.
4. Уникайте читання лекцій. Моралізаторство, навішування ярликів та осудження можуть змусити співрозмовника оборонятись і нападати на вас у відповідь. Замість цього кажіть, що це — ваша думка. Іноді початок речення з «мені здається, що…» знімає напругу.
5. Обґрунтовуйте свою точку зору. Мало що можна отримати від простого зіткнення протилежних думок. Для справжньої дискусії важливо пояснити, чому саме ви дотримуєтеся своєї позиції. Спирайтеся на факти. Обґрунтуйте свою точку зору і попросіть співрозмовника зробити те ж саме. Самі лише висловлення думок та тверджень не сприяють здоровій дискусії.
6. Будьте терплячим у своїх інтерпретаціях. Не нападайте на вочевидь слабкі сторони аргументів партнера. Намагайся почути кожен довід і зрозуміти, що саме має на увазі співрозмовник, навіть якщо він не може ідеально розвинути свій аргумент.
7. Працюйте з емоціями та потребами. Звертайте увагу на власні емоції та потреби, що за ними стоять, та намагайтеся зрозуміти емоції та актуальні потреби свого співрозмовника. Для досягнення розуміння та визнання емоцій можна сказати щось на кшталт: «Це дратує тебе тому, що тобі важливо, щоб…?» Подавайте це як питання, а не як діагноз. Так само можна будувати і власні промови. Шукайте спільні потреби. Потреби не конфліктують, конфліктують стратегії їх задоволення.
8. Слухайте з емпатією. Наші моральні концепції можуть заважати нам зрозуміти інших. У таких випадках може бути корисно поглянути на проблему з точки зору партнера.

Будувати здоровий діалог із людьми, які мають протилежні до ваших погляди, нелегко, але важливо. Це запорука здорового інформаційного простору без токсичності, образ та ненависті до співрозмовників. Пам’ятайте, що протилежності притягуються. Щоб мати щось спільне, не обов'язково думати однаково, потрібно слухати, говорити, взаємодіяти.

Якщо ви вже вмієте будувати діалог із людьми або тільки хочете навчитися, можна провести невеличкий соціальний експеримент: до 25 квітня заповніть заявку на участь у проєкті «Молодь говорить». Якщо до 28 квітня ви отримаєте лист із контактами та подальшими кроками, то у травні ви матимете можливість зустрітися з людиною, яка має діаметрально протилежне до вашого бачення актуальних для України проблем. Так і дізнаєтеся, чи ви голові до діалогу та вмієте слухати.