17 жовтня 2019 року глава Facebook Марк Цукерберг провів в Університеті Джорджтауну публічний виступ, який анонсував раніше. Врешті його 40-хвилинна розмова зі студентами торкнулася багатьох тем — від політичної реклами і небезпеки, яку несе китайська цензура, до історій з його власного минулого, коли він тільки планував створити всесвітньо відому соцмережу.

Повну текстову версію виступу Цукерберг згодом опублікував на своїй сторінці у Facebook. Деякі тези, які він озвучив, викликали критику багатьох журналістів та користувачів соцмереж. Що саме говорив засновник соцмережі у своєму виступі та чому це сподобалося не всім — з’ясовував «Детектор Медіа».

Змістив акценти в історії про створення Facebook

На початку свого виступу Цукерберг вирішив поринути в історію створення Facebook. Разом з тим нагадав, що під час його навчання в університеті США саме розпочала війну в Іраку. За його словами, багатьох незгодних з цим людей тоді просто не почули, і тому громадяни відчували себе безсилими.

«Я пам’ятаю це відчуття, що якби більше людей мали поділитися своєю думкою, можливо, все пішло б інакше. Ці ранні роки формували мою переконання у тому, що коли дати голос кожному, то у слабких з’явиться сила, а суспільство з часом стане кращим», — сказав він.

Відтоді, за словами Цукерберга, він зосередився на створенні сервісу, який би дав можливість людям вільно висловлювати свої думки. Журналістка Bloomberg Сара Фрієр у своєму твіттер-акаунті звернула увагу на те, що справжня історія створення соцмережі все ж відрізняється від тієї, яку озвучив Цукерберг у виступі.

Вона нагадала, що колись Марк Цукерберг під час навчання створив веб-ресурс facemash.com, що став своєрідним прототипом Facebook. Зараз сайт не працює, але тоді він був був створений, щоб визначати найбільш привабливих студентів. Фото тих, хто навчався в університеті, публікувалися парами — один студент поруч з іншим студентом тієї самої статі. За них голосували користувачі, і врешті ті, хто набрали найбільше голосів, потрапляли до рейтингу найкрасивіших.

Щоб отримати знімки для сайту, Цукерберг зламав сайти дев’яти факультетів. Його звинувачували в порушенні безпеки, порушенні авторських прав та конфіденційності приватних осіб.

«Створивши сайт, Цукерберг розсилав посилання на нього кільком друзям, але це посилання швидко поширювали серед інших, і відвідуваність сайту різко зросла. За один день кількість відвідувачів збільшилася в чотири рази —  одного дня станом на 10:00 сайт відвідували 450 людей, які проголосували щонайменше 22 000 разів», — писали у статті за 2003 рік про тодішні звинувачення проти Цукерберга. Тоді така відвідуваність, тим більше для локального студентського сайту, вважалася дуже високою. 

Але після цього гучного випадку зі зламом сайтів факультетів правління університету вирішило все ж не відраховувати Цукерберга.

Звісно, про цей інцидент у своєму виступі перед студентами Цукерберг не згадав, зосередившись натомість на емоційних гаслах про «свободу думок». Тим часом деякі російські ЗМІ писали, що Цукерберг взагалі придумав історію створення Facebook.

Критика доньки Мартіна Лютера Кінга

Чи не найсильнішу хвилю критики Цукерберг отримав після того, як прирівняв підхід до політичної реклами та судовий процес, пов'язаний з Мартіном Лютером Кінгом, легендарним борцем за громадянські права у 1960-х у США. Зокрема, у промові Цукерберг говорив про завідомо неправдиву політичну рекламу. За його словами, у Facebook вирішили не забороняти її, оскільки заборона давала би переваги традиційним політикам.

«Не думаю, що для приватної компанії буде правильно цензурувати політиків або новини в демократичній країні», — заявив Цукерберг.

У якості прикладу на захист цієї позиції він навів судовий процес 1964 року в Америці, коли Верховний суд США відмовився вважати наклепом на адресу поліції статтю The New York Times в підтримку Мартіна Лютера Кінга, незважаючи на те, що вона містила велику кількість фактологічних помилок. У промові, наповненій відсилками до Першої поправки Конституції США, Цукерберг взагалі виступив проти будь-якої політичної цензури.

«Величезні можливості для самовираження, які отримали люди, — це нова сила в світі. Це “п'ята влада”, що існує поряд з усіма іншими інститутами влади в суспільстві», — заявив він.

Однією з перших такий підхід розкритикувала у своєму твітер-акаунті дочка самого Мартіна Лютера Кінга Берніс Кінг. Вона зазначила, що саме дезінформація в ЗМІ відкрила шлях до вбивства її батька.

«Я б хотіла допомогти Facebook краще зрозуміти ті виклики, з якими зіткнувся Мартін Лютер Кінг через кампанії з дезінформації, запущені політиками», — написала вона. Допис пані Кінг швидко набрав понад 28 тис. поширень та понад 79 тис. лайків.

Студентам не дали поставити запитання, а в трансляціях зустрічі були дивні коментарі

Цікавою деталлю виступу Цукерберга стало те, що під час промови «за свободу самовираження» організатори зустрічі не дозволили студентам ставити запитання, а заздалегідь відібрали список запитань, які будуть ставити. Про це журналістам повідомив один з присутніх студентів факультету журналістики Університету Джорджтауна. 

За словами журналістки Кари Суішер з видання Recode, яка про це дізналася, питання відібрали заздалегідь. Вона також додала: вважати це прямим рішенням самого Марка Цукерберга, підстав немає.

Окрім того, багато користувачів помітили «дещо дивне» у коментарях до прямих трансляцій зустрічі Марка Цукерберга зі студентами. Було помітно, що відгуки користувачів про подію виглядали як потік похвали та подяк на адресу засновника Facebook. Зокрема, на це звернув увагу у своєму твітер-акаунті журналіст американської медіакомпанії NBC Бен Коллінз.

Трансляція супроводжувалася коментарями на кшталт «бережи вас бог», «дуже дякую вам», «ви — надзвичайна людина» і так далі.

Журналіст порівняв коментарі з привітаннями на адресу диктатора на параді, пише Meduza.

«Китай будує власний інтернет» — Цукерберг

Окремо Цукерберг розкритикував китайську соцмережу TikTok і китайський уряд за цензуру і заявив, що «Китай експортує своє бачення інтернету в інші країни». За словами очільника глобальної компанії, «Китай будує власний інтернет, орієнтований на дуже різні цінності».

«До недавнього часу інтернет майже в усіх країнах за межами Китаю визначався американськими платформами з вільним вираженням цінностей. Немає гарантії, що ці значення виграють. Десятиліття тому майже всі основні інтернет-платформи були американськими. Сьогодні шість із першої десятки — китайські», — зазначив він.

Він додав, що такі сервіси, як WhatsApp, протестувальники та активісти використовують через захист конфіденційності, а от у китайському додатку  TikTok, що швидко стає популярним по всьому світу, згадки про ці протести піддаються цензурі навіть у США.

«Чи такий інтернет ми хочемо?», — риторично запитав він. І додав, що й далі боротиметься за можливість відстоювання цінностей, «у які ми віримо» та боротиметься за можливість вираження думок.

«Якщо платформи іншої країни встановлюють правила, наш дискурс визначатиметься зовсім іншим набором значень», — додав Цукерберг.

«Детектор медіа» раніше писав, що під час зустрічі зі співробітниками Facebook Марк Цукерберг розповів про плани випередити китайську соцмережу TikTok за допомогою схожого сервісу. У відповідь на запитання одного зі співробітників про цю соцмережу він визнав, що TikTok стає популярним серед молоді, в тому числі в США та в Індії.