Соцмережі — хороший інструмент для пошуку інформації про здоров’я. Водночас, на жаль, вони є й джерелом поширення недостовірних чи псевдонаукових медичних «сенсацій». Раніше ми публікували добірку цікавих і перевірених українських медичних блогерів та пояснювали, як не купитися на приховану рекламу медичних препаратів у соцмережах. Сьогодні пишемо про те, як ведуть свої акаунти і як комунікують із підписниками найвідоміші у країні лікарі — виконувачка обов'язків міністра охорони здоров’я докторка Уляна Супрун та педіатр, телеведучий і нині радник Володимира Зеленського з медичних питань Євген Комаровський.

Фейсбук Уляни Супрун: конкуренція за увагу людей

Один із найпопулярніших українських ресурсів, де можна почитати доступною мовою про медицину з посиланням на наукові джерела або офіційні документи, — фейсбук-сторінка в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. Завдяки публікаціям, що гучно розвінчували низку усталених уявлень про здоров’я та медицину, пані Супрун кілька років тому назвали «руйнівницею міфів». Багато дописів із її сторінки стали вірусними. В них нерідко використовуються популярні меми, що стає, за словами самої очільниці МОЗу, ще одним способом привернути увагу громадян до свого здоров’я, культивує в суспільстві ранні обстеження та профілактику захворювань.

Станом на кінець травня 2019-го офіційну сторінку Уляни Супрун читають понад 200 тисяч користувачів. На закиди на кшталт «краще б у міністерстві займалися реформами, ніж писали у фейсбуку», в МОЗ нагадують, що для створення контенту в них працює ціла група експертів. Сама міністерка затверджує спершу теми для публікацій, а потім — готові тексти й ілюстрації до них.

Під час Національної конференції з громадського здоров’я, що відбулася в Києві 6 квітня 2019 року, Уляна Супрун та її радниця Діана Руснак розповіли про те, як інформують людей про здоров’я за допомогою соцмереж, і пояснили, як сторінка в. о. міністра у фейсбуку набула популярності.

«Сьогодні в нашому медійному просторі існує велика конкуренція за увагу людей. Навіть тема здоров’я потребує ефективної комунікації та просвітницької роботи і привернення уваги до того, щоб люди це почули», — підкреслила під час зустрічі з аудиторією Уляна Супрун, доповідь якої на конференції мала назву «Маленька сторінка з великою місією: запобігати, а не лікувати».

Сторінка Уляни Супрун у фейсбуку існувала з моменту її вступу на посаду у 2016 році, проте кількість її підписників, за її ж словами, почала рости швидше, коли в лютому 2018 року її сторінка повідомила про те, що «манту можна мочити».

«Пост став настільки вірусним, що українська компанія-розробник відеоігор 4A Games навіть використала це у своїй грі Metro Exodus про постапокаліптичну Росію. Там в одній із локацій на початку гри є напис “Мочи манту!”. Ми тоді побачили, що в суспільстві є запит на інформацію про здоров’я. Так почалася просвітницька робота, яку веде наша команда», — згадала кейс пані Супрун під час виступу. А за словами Діани Руснак, головна мета ведення сторінки — донесення думки про те, що про здоров’я треба піклуватися. «Треба ним цікавитися, і тоді не доведеться думати про хвороби», — впевнена вона.

Страшилки, антифейк, роз’яснення

База для публікацій на сторінці очільниці міністерства — доказова медицина. Команда МОЗ обрала кілька основних форм подання матеріалів — страшилки, меми, рубрика «антифейк» та детальні пости-роз’яснення. Страшилки — це об’ємні публікації у форматі сторітелінгу, де нерідко використовуються шокові зображення, щоби привернути увагу читачів і, за словами Дарини Руснак, «трошки налякати». Наприклад, щоб нагадати про важливість вакцинації й те, що саме завдяки щепленням у світі було подолано ряд небезпечних хвороб, публікували нагадування, як виглядав хлопчик із віспою поряд зі здоровим. Окремо є рубрика, в якій публікують смішні картинки. Але не просто окремі картинки, а такі, що логічно пов’язані з текстом публікації.

«Українці дуже бояться системи охорони здоров’я. Ми вирішили боротися з тим страхом за допомогою гумору. Сміх є найкращими ліками від страху. Це допомагає подолати бар’єри або діє тоді, коли ми ведемо складні переговори», — зауважує Уляна Супрун.

У рубриці «антифейк» розбирають неправдиві публікації у ЗМІ, популістські цитати політиків. Пояснюють, у чому полягає фейковість, підкріплюючи науковими обґрунтуваннями або офіційними документами. Наприклад, нещодавно спростували фейк про те, що в Україні бригадам швидкої допомоги нібито заборонили використання каталок.

«Прообразом “антифейків” стали наші розвінчування міфів. Вони стосувалися певних звичаїв, рецептів лікування, про які всі знають, але підозрюють, що щось не так. Проте не ставлять під сумнів, бо “всі так кажуть”. Доказове спростування подібних речей завжди стає вірусним. За допомогою доказової медицини ми показуємо, що часом не все так, як багато хто думав», — пояснює виконувачка обов'язків міністра. Приміром, на її сторінці розвінчали усталені міфи про те, що сидіння на холодному викликає запалення сечового міхура або що протяги та відкриті вікна «надзвичайно шкодять організму».

Окремо на сторінці Супрун «простою мовою» подають нормативні документи й розповідають про зміни в системі охорони здоров’я, які вже відбулися або ще плануються. Наприклад, нещодавно писали, як змінилася сімейна медицина за рік трансформації абояк працює ангіографічна система на Волині.

На офіційний акаунт Уляни Супрун у твітері підписані 24,5 тис. осіб. Там вона публікує актуальну інформацію щодо діяльності міністерства, офіційні документи з посиланнями на сайт МОЗу.

Крім цього в очільниці Міністерства охорони здоров’я є офіційна сторінка в інстаграмі. Там вона має понад 9,3 тис. підписників і розміщує більш персональний контент, але так чи інакше пов'язаний із роботою. Наприклад, публікує фото із зустрічі зі студентами різних навчальних закладів або селфі з Конференції громадянського суспільства у Кривому Розі. Також викладає фото зі значних подій: наприклад, коли відвідує «Книжковий арсенал» або підтримує під стінами Верховної Ради разом з іншими активістами прийняття закону про мову.

Соцмережі Євгена Комаровського: хто і як їх веде

Чи не найвідоміший український лікар — педіатр, автор книжок, телеведучий і віднедавна радник Володимира Зеленського з медичних питань Євген Комаровський. Його офіційну сторінку у фейсбуку вподобали майже мільйон користувачів, а на персональний акаунт підписані майже 143 тисячі.

Як влаштовані комунікації доктора Комаровського та як формується контент на його сторінках — «Детектору медіа» розповідає Наталія Мороз. Вона — помічниця Євгена Комаровського в питаннях контенту, має медичну освіту і працює у «Клінікомі» — закладі, заснованому самим Комаровським у Харкові.

«У нас на фейсбуку близько мільйона фоловерів (969,9 тис. — Ред.). А в інстаграмі — 5,3 мільйона підписників. Понад мільйон підписників має канал у ютьюбі, й недавно ми отримали “Золоту кнопку” (8 квітня 2019 року Євген Комаровський опублікував на своєму особистому акаунті в інстаграмі фото із “Золотою кнопкою YouTube”, — премією, яку портал надсилає авторам каналів, коли ті набирають 1 млн фоловерів. — Ред.)».

«Відео — теж хороший освітній інструмент. А сторінка у фейсбуку — це радше данина традиціям, оскільки головну ставку зараз ми робимо на інстаграм», — пояснює пані Наталія. За її словами, всі сторінки доктора ведуться невеликим колективом. У ньому немає професійних smm-спеціалістів, але є дипломовані лікарі: «Колектив у нас невеликий — кілька людей. Та в цілому можна сказати, що Євген Олегович веде сторінку особисто. Жоден пост ніколи не публікується без його погодження», — розповідає вона.

Цільова аудиторія сторінок — молоді батьки, каже пані Наталія: «Ми акцентуємося на інстаграмі, бо ця соцмережа розвивається найбільш інтенсивно. Коротка інформація у форматі фото й невеликого допису сприймається найлегше: картинка і 5–10 пунктів порад. Ще років двадцять тому Євген Олегович частіше писав статті об’ємом по 20–22 тисячі знаків. Часи змінилися, і якщо опублікувати таку статтю в соцмережах зараз, то до кінця її прочитає 5 % нашої аудиторії. Натомість короткий список порад прочитає 80 % підписників».

В інстаграмі команда веде календар, згадуючи значні медичні події. Наприклад, писали про день народження Едварда Ентоні Дженнера — англійського лікаря, який розробив першу у світі вакцину — проти натуральної віспи, та інші важливі дати, як-от День матері. Є й гумористичні картинки та душевні ілюстрації, в яких багато хто може впізнати себе. А також корисна практична інформація. Наприклад, про ангіну й антибіотики.

«Розміщуємо і телепроєкти. Наприклад, є один із повних випусків “Школи доктора Комаровського”. Українські канали зараз не показують цей проєкт, тому Євген Олегович викуповує права на інтернет, щоб “наші” батьки теж могли дивитися і вчитися. Крім того на каналі є коментарі доктора з приводу медичних новин, відеовідповіді на запитання користувачів, а також детальні розбори публікацій, які викликали найбільший резонанс, тобто ді, які активно коментуються і обговорюються», — згадує Наталія Мороз.

Віднедавна також у Євгена Комаровського є офіційний телеграм-канал. На момент підготовки публікації 31 травня на нього підписано 28,404 тис. користувачів. На каналі викладають короткі витримки із сайту лікаря. А також відео з його ютьюб-каналу. Наприклад, відео про інгаляції і статтю про те, чи справді діти, які часто хворіли, виростуть «слабкими». Приблизно той самий контент від лікаря доступний і в двох офіційних додатках «Доктор Комаровский» для смартфонів: для iOS та для Android.

Сайт Комаровського: статті й запитання від користувачів

Дизайн головної сторінки сайту Євгена Комаровського розробила студія iStar Design Bureau: «Ми запропонували кілька нововведень для адаптації сайту під різні розширення екрана. Весь сайт був розбитий на пропорційні блоки, які легко переміщуються один під інший залежно від того, на якому пристрої відкритий сайт», — пишуть розробники.

«На сайті ми акумулюємо всю основну інформацію, яка за об’ємами більша, ніж короткі пости в соцмережах. Наприклад,статті, запитання від пацієнтів до лікарів та відповіді на них, відеопрограми. Матеріали із сайту на сторінку в інстаграм не йдуть. Для інстаграму контент створюється окремо. Зазвичай це одне фото й короткі тези до нього — поради з якоїсь теми або пояснення певного питання», — розповідає Наталія Мороз.

На сайті є розділ «Книги», де можна придбати електронні або друковані версії книжок педіатра. На даний момент видано 15 книжок Комаровського російською мовою, дві з них перекладені українською, дві — китайською та одна — польською мовами.

На сайті є й «гід-путівник» по книжках, де користувачам радять, із якої книжки варто почати, а які — читати далі. Наприклад, почати знайомство із працями доктора радять із книжки «Здоровье ребенка и здравый смысл его родственников». У рубриці «Статті» сайту збирають публікації на різноманітні корисно-практичні теми. Зокрема, про речі, які брати з собою в пологовий, або «10 відповідей на запитання про вакцинацію дорослих від дифтерії». Статті пишуть різні автори-медики.

«Статті готують кілька авторів-лікарів. Ми публікуємо статті українських (гінеколог Наталія Лелюх, інфекціоніст Андрій Сніцар, педіатр Олександр Катилов), російських (неврологи Олег Корінь, Анна Островерхова) докторів, які керуються принципами доказової медицини і порушують цікаві для пацієнтів питання, матеріали Американської академії педіатрії, інших професійних зарубіжних спільнот про дитячої безпеки, профілактики дитячих хвороб, вихованні дітей», — розповідає Наталія Мороз.

За її словами, в жодному з акаунтів Євгена Комаровського в соцмережах ніколи не користувалися інструментом реклами: «Ніколи не ставимо пости на рекламу, в цьому просто немає сенсу. Просто спостерігаємо, як кількість підписників росте. Але рекламу замовляють у нас — на сторінках у соцмережах, на сайті. Та розмістити в нас рекламу непросто, ми прискіпливі: ніколи не публікуємо того, з чим самі принципово не згодні. Наприклад, у нас ніколи не буде реклами гомеопатії, не буде реклами засобів для підвищення імунітету. Але можемо розмістити рекламу судинозвужувальних крапель у ніс, вакцини від грипу. Це буде тільки те, чим користується доказова медицина», — каже вона.

Фейкова реклама від імені Комаровського

Найбільша проблема у веденні сайта й акаунтів доктора Комаровського в соцмережах, на думку пані Наталії, — це періодична поява фейкової реклами, де Комаровський нібито рекомендує той чи інший лікарський засіб.

«Основна наша проблема — це реклама нібито від імені Євгена Олеговича. На жаль, нерідко використовують його ім’я для реклами “засобу від глистів” та багато інших, часто псевдонаукових засобів. Це наш основний головний біль. Шахраї хочуть продати товар, створюють для цього сторінку, ліплять туди фото Євгена Олеговича і пишуть навіть нібито інтерв’ю, де він детально “описує”, чому радить той чи інший засіб. На жаль, із такими випадками боротися практично неможливо. Ми зверталися у правоохоронні органи, але добратися до цих злочинців практично неможливо, — констатує Наталія Мороз. — Ми пишемо про такі випадки в нас на сайті, закликаємо не реагувати на цю псевдорекламу від шарлатанів. Але іноді складається враження, що коли ми великими літерами пишемо “не купуйте це”, то навіть така згадка цих “ліків” є для них додатковою рекламою».

Вона закликала ретельно перевіряти інформацію, в якій будь-яким чином фігурує Євген Комаровський, і коли є сумніви, то перевіряти все на його офіційному сайті. Бо, радше за все, чергова реклама «чудодійного засобу від ста хвороб» виявиться не рекламою, а обманом.

Нагадаємо, раніше ми писали про українських медичних блогерів, яких варто читати у фейсбуку.