Люди не шукають відео українською, бо не вірять, що вони можуть бути, — блогер pad0n

Люди не шукають відео українською, бо не вірять, що вони можуть бути, — блогер pad0n

10:30,
20 Липня 2018
8850

Люди не шукають відео українською, бо не вірять, що вони можуть бути, — блогер pad0n

10:30,
20 Липня 2018
8850
Люди не шукають відео українською, бо не вірять, що вони можуть бути, — блогер pad0n
Люди не шукають відео українською, бо не вірять, що вони можуть бути, — блогер pad0n
Летсплеї — це відеоролики, в яких автор грає в комп’ютерну гру й водночас її коментує. Зірки цього жанру на Заході мають мільйони підписників і заробляють величезні гроші на рекламі в Ютубі. В Україну мода на летсплеї прийшла через Росію, тому своїх відеоблогерів-геймерів у нас не надто багато. Особливо тих, хто коментує українською. Один із них — львівський програміст Юліан Грицевич, відомий як pad0n.

Свій перший канал на YouTube він створив п’ять років тому. Пояснює: хотів, щоби на YouTube було більше україномовного контенту. На той час глядачі здебільшого шукали й дивилися російськомовні ролики, тож ніша залишалася практично вільною. За цей час Юліан встиг створити ще кілька каналів, спробувати себе в озвучці мультфільмів, закінчити університет та почати працювати. Заробляти на своєму каналі йому поки що складно, але блогер не припиняє знімати ролики про ігри, називаючи головними мотиваторами своїх підписників.

Про летсплей та комп’ютерні ігри

Юліане, чому ви вирішили знімати саме летсплеї й огляди?

Я робив і звичайні лайфстайл-блоги, але зупинився саме на летсплеях тому, що я завжди фанатів від комп’ютерних ігор. Це те, про що я можу найбільше розказати й показати своїм глядачам.

Мені здається, що ігрова тематика набагато менш популярна, ніж звичайні блоги, скажімо, якби я ходив купувати модний одяг. Це все радше на чистому ентузіазмі. Нецікаво робити те, що мені нецікаво. Тому я й залишився на іграх.

 

На вашу думку, чим відеолетсплеї приваблюють глядачів?

Спершу були огляди ігор — коли оглядач уже пройшов гру від початку до кінця, ознайомився з усіма її нюансами, знає всі її закутки й просто переказує плюси та мінуси глядачам. Це було популярним десь із 2007 до 2011 року. В україномовному сегменті тоді був, мабуть, єдиний представник, який робив такі відео — сайт PlayUA. А далі з’явився летсплей.

Чому він здобув популярність? У порівнянні з оглядами летсплей пропонував більш свіжі враження. Людина, яка до цього не запускала гру, наживо записує свої враження від неї. Так глядач може побачити живу реакцію. Це набагато цікавіше, ніж наперед записаний ролик зі сценарієм. Думаю, це й підкупило більшість глядачів летсплеїв.

Тепер відеолетсплеї перейшли в наступну стадію еволюції: ігрові стрими, або прямі трансляції. Знову ж таки, в них є ті самі плюси: людина може побачити перше враження, емоції, але крім цього глядач отримує це не записаним наперед, а наживо. Реакція відбувається в ту ж секунду.  Глядач має можливість ще й взаємодіяти із самим стримером, написавши коментар у чат. Набагато приємніше, коли ваш улюблений стример тут же відповідає вам, аніж написати коментар під наперед записаним відео. В останні два роки стрими стали значно популярніші, ніж летсплеї в їхньому першопочатковому вигляді.

Існує багато дискусій щодо того, чи приносять комп’ютерні ігри користь, чи, навпаки, шкоду. Яка ваша позиція?

Я вважаю, що не варто узагальнювати. Не всі ігри є злом. Є різні жанри ігор, різні їх напрямки та цілі. Сучасні ігри можна умовно поділити так: із сюжетом, ігри на виживання (виживастик без сюжету), стратегії. Minecraft, по суті, не має сюжету, це просто велика «пісочниця», в яку закидають гравця, навіть не пояснюючи, що треба робити. Ця гра здобула нереально велику популярність, бо кожна людина знайшла в ній щось для себе. Я знаю багатьох людей, які гралися в цю гру й розвивали свою креативність. Там можна щось будувати, є складові комп’ютерної інженерії, там можна програмувати найбазовіші якісь тригери (збережені процедури, які автоматично запускаються при настанні певних заданих подій. — MS), нулі-одинички тощо. Це ще й соціалізація, оскільки Minecraft у першу чергу мультиплерєна гра і в неї набагато цікавіше грати з іншими людьми. Minecraft — це як віртуальна версія конструктора Lego.

 

Найбільше я люблю ігри з сюжетом. Як на мене, це окремий вид мистецтва поруч із фільмами, книжками, музикою, живописом. Фактично вони є комбінацією цього всього. Люди люблять дивитися фільми й читати книжки, щоб розважатися, відпочивати, дізнаватися нові історії. У грі з сюжетом у вас є можливість самим прожити цю історію. Ви стаєте головним героєм, усі рішення якого залежать від вас.

«Блогерська кухня»

У блогерів є можливість працювати з партнерськими програмами в медіамережах — організаціями, які об’єднують багато каналів, підтримують їх, але беруть за це певний відсоток від заробітку. Ви ними користуєтеся?

Є люди, які не підключаються до партнерських мереж, вважаючи їх непотрібними. Автори не хочуть віддавати свої гроші невідомо кому й частково я з цим погоджуюся. Більшість цих мереж нічого не робить і не дає ніякого просування. Я спробував уже три медіамережі. В AIR зі мною час від часу зв’язувався персональний менеджер, який підказував мені, що варто виправити на каналі, як краще оформити описи, щоб відео просувалося в мережі. От хіба що таким чином медіамережі можуть допомагати блогерам, але й це вже добре.

Та з усіма мережами я співпрацюю, бо вони дають доступ до величезної аудіобібліотеки безкоштовної музики, яку можна використовувати на YouTube без остраху, що відео буде заблоковане через порушення авторських прав. Я працював із RPMNetworks, а тепер працюю з мережею Yoola. Обидві мають доступ до крутої аудіобібліотеки Epidemic Sound. Її використовує дуже багато блогерів і я часто впізнаю в інших відео мелодії, які й сам десь вставляв. У моєму випадку вигідно підписати контракт із якоюсь медіамережею, віддавати їм певну частку заробітку й отримати доступ до хорошої аудіобібліотеки.

Коли ваш контент хтось краде, ви можете звернутися до медіамережі та повідомити про це порушення. Й тоді це вкрадене відео або усунуть, або ж ролик залишиться, але всі доходи від нього отримаєте ви.

Бували у вас випадки, коли хтось викрадав відео?

Так, доволі часто хтось пробує завантажити собі мої ролики. Але для мене це поки що не проблема. А ось у блогера EeOneGuy, який першим на пострадянському просторі зібрав десять мільйонів підписників, крадуть багато. Є кілька каналів, назва яких повністю збігається з назвою оригінального, тільки немає галочки, яка свідчить, що канал верифікований. Вони заливають відео EeOneGuy і набирають мільйони переглядів. На цьому можна чимало заробити. Я здивований, що цього ніхто не контролює.

 У 2017 році рекламодавці почали масово йти з YouTube через те, що їхні оголошення з’являлися в роликах із екстремістським чи насильницьким контентом. Відтік рекламодавців вплинув і на заробітки блогерів. Чи вирівнялась якось ситуація з показниками реклами та з доходами на YouTube?

Ця проблема триває вже близько півтора року. Відтоді YouTube, аби задобрити всіх рекламодавців, почав виконувати їхні побажання й запровадив нові правила, які почали псувати життя блогерам. Із того, що я помітив, за цей час заблокували багато дитячих каналів через нововведення в правилах. Під блокування потрапили й ті, хто давав рекламу онлайн-казино. На платформі запровадили новий алгоритм для пошуку неприйнятного контенту. Якщо у вашому відео десь в описі є щось у стилі «кров», «жорстокість», «вбивство», «тероризм», то автоматично воно позначається як неприйнятне для рекламодавців. Раніше було дві категорії роликів: «немонетизовані» та «монетизовані», а тепер з’явився ще цей третій вид, який не підходить для більшості рекламодавців. У результаті, якщо ваше відео позначили як цей третій вид, то ніякої реклами в ньому не з’явиться. Заробітку з такого ролика теж не буде.

Я помітив, що через ці нові правила багато ютуберів намагаються заробляти іншими додатковими способами — заводять сторінки на платформі Patreon, налаштовують отримання пожертв від своїх глядачів за допомогою спеціальних програм, продають мерчандайз. Намагаються якось крутитися. (Сміється.)

Ви доволі давно займаєтеся створенням україномовного контенту на YouTube. Чи змінилася ситуація за останні роки?

Ситуація точно змінилася. Я би навіть сказав, що в кращий бік. Тепер є дуже багато україномовних блогерів, але проблема в тому, що глядачів не так уже й багато. Більшість людей привчилася шукати інформацію в інтернеті російською, тож навіть не натрапляють на україномовні відео. Чи навіть не шукають, бо не вірять, що вони можуть бути.

З іншого боку, є й такі великі канали, як «Телебачення Торонто». Є канали, які роблять колишні творці пародійного інтернет-шоу «Чоткий Паца» — «Вертуха», «Василь, «Тьоха», «Станіславська». Єдина проблема, що це не чисто україномовний проект, там доволі багато контенту із суржиком. Вони орієнтовані на те, щоб захопити й російськомовну аудиторію, тому їх дивляться не тільки в Україні. Фактично, якщо враховувати усе згадане вище, то вже є й канали-стотисячники. Україномовного контенту на YouTube більшає, й це дуже добре.

Як ви плануєте далі розвивати свої канали, враховуючи, що вони не виходять на окупність? 

Я навіть не розраховував, що канал може стати прибутковим. Я створював його для того, щоби популяризувати україномовний контент та україномовність. Це була основна мета. Тож фактично яйого розвиватиму в тому ж напрямку, що й раніше. Було б чудово, якби з часом канал зміг приносити доходи. Що змінилося, так це те, що до мене почали звертатися різноманітні компанії й пропонувати співпрацю. Перша моя така співпраця була з компанією Aula, виробником техніки. Вони запропонували надіслати декілька зразків ігрової техніки, щоб я потім розіграв їх серед підписників. Великої вигоди від такої співпраці я не отримую, але, з іншого боку, це нагода спробувати щось нове на каналі. Так у мене і з’явилися відео з оглядами техніки. Тепер багато компаній пишуть мені і пропонують подібну співпрацю. Щоправда, ніхто поки не пропонував гроші за огляди. Можливо, з часом і до цього дійде.

Про дивні запитання від підписників та коментарі «о, хохол»

Ви досліджували, хто ваша аудиторія?

Це складно зробити. Хоч на YouTube і є інструменти для аналізу аудиторії, але вони не завжди дають правдиву картину. Якщо вірити цій статистиці, то більша частина моєї аудиторії — це люди віком 18–24 роки. На мою думку, це хибні дані. Коли мені було 12, я реєструвався на всіх сайтах і вказував, що мені років 26–30, просто аби мати доступ до всього контенту. Підозрюю, що ця тенденція є й тепер.

Водночас я бачу свою аудиторію й на прямих трансляціях. Тому й кажу, що трансляції наживо — класна річ. І там я бачу, що аудиторія дуже різноманітна. Є люди, які давно закінчили школу, є й такі, які лише скоро до неї підуть. Середньостатистично більша частина моїх глядачів — це 12–13 років. Але є й велика частка студентів або людей, які нещодавно закінчили університет. Летсплеї приваблюють не лише дітей.

 Як ви будуєте спілкування зі своїми підписниками? Чи встановлюєте певні межі, за які не можна переступати, наприклад, баните тих, хто нецензурно лається чи ображає інших дописувачів?

Загалом YouTube дозволяє контролювати такі речі. Наприклад, у налаштуваннях самої відеоплатформи є пункт, який дозволяє автоматично відсіювати неприйнятні коментарі. Але українською мовою ця функція працює не до кінця правильно. Я проводжу модерацію в коментарях і можу відсіяти якісь неадекватні дописи, заблокувати агресивних людей. Найчастіше таке трапляється, коли якийсь росіянин бачить мій канал і починає ображати просто через національну приналежність. У мене навіть є відео, яке зібрало близько тисячі коментарів на кшталт «о, хохол». Такі коментарі я переважно блокую. Крім того, YouTube дозволяє блокувати ключові слова. Я ввів перелік слів, які бажано не показувати в мене на каналі.

Якщо ж ідеться про прямі трансляції, то мені допомагають мої ж підписники. Я набрав таку собі команду хороших, лояльних модераторів, які мені допомагають контролювати те, що під час трансляцій пишуть у чаті. У нас є певний набір правил, яких ми намагаємося дотримуватися. Приміром, не вживати лайку, не ображати модераторів та одне одного.

Яке найдивніше питання вам ставили підписники?

У коментарях здебільшого пишуть банальні запитання. Через це я створив сторіночку з FAQ й відсилаю туди людей. Але час від часу ставлять і доволі розумні запитання. У чому сенс життя тощо. Деколи глядачі можуть мене «загрузити» таким важким питанням, що я поринаю в нього й хвилин десять потім можу думати, як відповісти. Коли люди шукають сенс життя й при цьому дивляться мої відео, це вже дуже дивно й водночас цікаво. (Сміється.)

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
YouTube / pad0n
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2024 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду