Про це повідомляє видання Politico з посиланням на дані звіту про боротьбу з онлайн-екстремізмом «The New Netwar: Countering Extremism Online», створеного британським аналітичним центром Policy Exchange.

Друге місце за активністю посідає США, а серед європейських країн лідирує Велика Британія.

Дослідники з’ясували це, порахувавши кількість кліків на посилання, що вели на сторінки ісламістів, в період з лютого по травень 2017 року.

До десятки країн, які найбільш активно переглядають контент ісламських екстремістів, увійшли (відповідно): Туреччина, США, Саудівська Аравія, Ірак, Велика Британія, Єгипет, Ємен, Алжир, Йорданія та Марокко. Одинадцяте місце посіла ще одна європейська країна – Німеччина.

«Онлайн-радикалізація створює реальну і безпосередню небезпеку», – йдеться в звіті.

Аналітики Policy Exchange також стверджують, що радикалізація в інтернеті відіграла певну роль у наверненні винуватців трьох терактів в Великій Британії до насильства.

У документі також повідомляється, що екстремістські мережі через соціальні медіа вербують бійців, ведуть комунікацію та координують терористичні акти. Відповідні групи поширюють фотографії, відео та повідомлення серед основної аудиторії за допомогою Telegram, але також активно використовують такі соціальні медіа як Twitter, Facebook і YouTube.

 «ІДІЛ втрачає контроль над територіями в Сирії та Іраку, але залишається потужною терористичною загрозою, яка все ще може звернутися до прихильників у всьому світі», – йдеться в звіті.

На думку дослідників, прихильні до ІДІЛ групи в мережі продемонстрували свою довговічність та адаптивність.

У звіті зазначається, що екстремістські рухи мусульман-сунітів виробляють в середньому по 100 онлайн-публікацій на день. Нерідко ця цифра є значно більшою.

У Policy Exchange також констатували, що «контрзаходи, які застосовуються, не є успішними, тож контент джихадистів продовжує поширюватися в Інтернеті зі стабільною частотою».

Вчені рекомендують соціальним мережам врегулювати це питання. «Звісно, ми потребуємо інтернет-компаній на нашому боці. Вони славляться своїм інноваційним потенціалом, вмінням розуміти тенденції та лідирувати, але ми не бачимо, щоби вони застосовували цю енергію та інвестуватували ресурси для вирішення цієї проблеми. Хоча це є зокрема й їхнім найбільшим інтересом», – зазначає один із дослідників Мартін Фремптон.

Якщо саморегуляція не спрацьовуватиме, то, на думку пана Фремптона, це питання повинно регулюватися урядами. Дослідник наголосив, що опитування громадської думки демонструють підтримку ідеї державного регулювання.

Як відомо, великі соціальні мережі заявляють, що активно видаляють пости з джихадистським контентом та блокують певних користувачів. Facebook, Microsoft і Twitter об'єдналися для боротьби проти терористичного контенту. Компанії оголосили про створення спільної бази даних, де файлам будуть присвоєні «цифрові відбитки», що спростить процес блокування терористичного контенту при повторних завантаженнях.

У лютому виконавча директорка Facebook Шеріл Сендберг розповіла, як в компанії борються з ісламістською пропагандою.

Минулого року британський парламент розкритикував соцмережі за слабку боротьбу з екстремізмом.

У травні Європейське поліцейське управління повідомило про виявлення медіаплатформи, яку створюють ісламісти для поширення пропаганди.

Раніше в матеріалі MediaSapiens «2015 рік у соцмережах: як це було» йшлося про укріплення тенденції використання соцмереж та мультимедіа бойовиками як інструменту вербування послідовників та їх мобілізації для здійснення терактів. 

Медійний центр ISIS «Аль-Хайят» (Al Hayat) випустив сотні фільмів, починаючи з трихвилинних відео, на яких зображено відтинання голів, і закінчуючи повнометражними фільмами, що тривають годину. Вони неймовірним чином поєднують елементи подорожей, історичних документальних стрічок і порнографічних жорстокостей. Серед них — чимало високоякісних виробів із використанням прийомів та спецефектів у голлівудському стилі.