Менш ніж через місяць, з 16 грудня, в Україні набуде чинності закон про заборону куріння в кафе та ресторанах, проте бізнес знайшов вихід із ситуації – ресторатори обладнують спеціальні місця для куріння на вулиці.

Правда, курцям доведеться мерзнути – у курилок не повинно бути ні стін, ні дверей, оскільки заборона стосується всіх без винятку приміщень.

Нова заборона стосується тільки приміщень HoReCa (Hotel, Restaurant, Cafe), на вулиці курити буде можна, каже Тарас Шевченко, директор Інституту медіа права. «Багато громадян помилково вважають, що на вулиці, як в громадському місці, курити заборонено – за аналогією з алкоголем, який заборонено розпивати на вулиці», – відзначає експерт. Виняток становлять зупинки транспорту і дитячі майданчики – тут заборона теж діє.

Традиційно деякі положення заборони важко інтерпретувати. Наприклад, залишається дискусійним питання, чи можна курити в додатково встановлених для цього на вулицях приміщеннях. Якщо місце для куріння на вулиці перетворюється на прибудоване приміщення зі стінами, стелею і вхідними дверима, то в ньому також діятиме заборона, вважає директор Інституту медіа права. Але, наприклад, стіл, поставлений біля входу в ресторан, і призначений для курців, не підпадає під заборону, вважає Шевченко.

До цих пір не до кінця зрозуміла норма, що вимагає виділяти для курців 10% площі підприємств та інших установ усіх форм власності. «Ця норма не поширюється на ті місця, де куріння заборонено повністю (наприклад, бари і ресторани). Ця норма поширюється виключно на ті установи, де дозволено за законом встановлювати місця для курців, наприклад, в аеропортах, на вокзалах, в офісах»,  – пояснив директор Інституту Медіа права.

У місцях для куріння має бути встановлений графічний знак (у вигляді знаку оклику) і напис про шкоду, якої завдають курінням здоров'ю. А в приміщеннях, де курити заборонено, повинен розташовуватися знак (у вигляді перекресленою сигарети) з відповідним написом. Якщо ресторан виділить для курців столик на вулиці, то роздільну табличку на ньому встановлювати не обов'язково, вважає Шевченко. «Закон не регулює те, що відбувається на вулиці біля ресторану, він регулює те, що відбувається в приміщенні»,  – пояснює експерт.

Але головною проблемою рестораторів стануть клієнти-порушники, які будуть курити в приміщенні, незважаючи на зауваження персоналу. Адже відповідальність за куріння в ресторані понесе його власник. Діапазон штрафних санкцій становить від 1 тисячі до 10 тисяч гривень, для деяких закладів такі штрафи просто згубні. «Ресторан у якомусь маленькому містечку через штраф у розмірі 10 тисяч гривень просто закриється, а штраф в 1 тисячу гривень великі київські ресторани можуть включати в щоденний бюджет і чхати на закон», – стверджує Костянтин Красовський, завідувач сектором контролю над тютюном Українського інституту стратегічних досліджень при МОЗ України.

«Закон не визначає, коли слід виписувати максимальний, а коли мінімальний штраф, але з досвіду можна сказати, що максимальний призначається за зухвалого порушення норм закону та невиконанні інших приписів», – пояснив Олег Кобельков, начальник відділу департаменту споживчої політики та реклами Держспоживінспекції. За його словами, після перевірки закладу інспектор складає акт про порушення, бере пояснення у керівника закладу, і вже керівник територіального відділення визначає розмір санкції.

У випадку, якщо відвідувач не звертає увагу на вимогу керівництва ресторану припинити куріння, Тарас Шевченко радить викликати міліцію, яка оштрафує конкретного відвідувача, а не власника закладу.

Побоювання рестораторів

Найбільше дію заборони відчують на собі заклади, які спеціалізуються на продажу сигарет і кави, а також спиртного. У плачевну ситуацію потраплять пивні паби, не кажучи вже про кальян-бари, говорить президент Асоціації ресторанів України Ольга Насонова. «Не у всіх закладів є можливість влаштувати літню площадку. Тому вони будуть змушені або закриватися, або щось вигадувати», – вважає вона.

Відтік відвідувачів-курців може призвести до скорочення середнього чека. «Для бізнесу курці – це велике благо: вони більше п'ють, більше їдять і сидять в закладі по 3-4 години», – говорить Насонова.

Але є на ринку й приклади вдалої відмови від тютюнового диму. Майже всі заклади мережі ресторанів «Піца Челентано» ще 5 років тому ввели заборону на куріння, розповіла директор фінансово-юридичного департаменту мережі Олександра Клементьєва. «Я не можу сказати, що у нас катастрофічно впали каси. Ми навіть відчули «плюс»: у нас приємний запах в залі, і не так зношується устаткування», – говорить вона.

Ігор Сухов, керівник проекту «Ключ до успіху ресторанного бізнесу», переконаний, що 70% ресторанів у Києві навіть не помітять жодних змін, пов'язаних із забороною. На його думку, головний мотив людини, що йде в ресторан або бар – не бажання покурити, а необхідність добре провести час. А покурити можна, просто вийшовши з ресторану на вулицю.

Павло Гачковський, гендиректор компанії ресторанного консалтингу Resthelp, співвласник ресторанів «Route 66» і «Масонська ложа», припускає, що перший час заборона на куріння може мати негативні наслідки, але надалі обернутися перевагою. «У нас в закладах дуже багато курять, більше 50%. А чому так? Напевно, тому що люди, які не курять, туди не ходять, а тепер матимуть можливість», – говорить власник ресторанів. Гачковський також розповів, що тривалий час виплачував премії некурящим працівникам своїх закладів.

Табачники теж не бачать катастрофи в новій забороні. «Ґрунтуючись на досвіді інших країн, де заборона на куріння в громадських місцях була введена раніше, ми не очікуємо зниження рівня споживання та продажу тютюнових виробів», – говорить Юрій Кішко, директор з корпоративних питань Imperial Tobacco Ukraine. Судячи з досвіду аналогічних заборон, в перші місяці обсяги продажів знижуються в середньому на 2%, але вже протягом 6 місяців повертаються до колишнього рівня.

Автор матеріалу: Дмитро Говдя

Повну версію можна прочитати на ЛIГАБiзнесIнформ