Повний огляд читайте тут.

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022 до вересня 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій/депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Вступ

Знову повертаємося до тематичного формату моніторингу. Головну для України подію тижня (а можливо й року і більше) — вибори президента і Конгресу США — телемарафон висвітлював нерівномірно і неповноцінно. Перший канал Суспільного висвітлював тему набагато системніше і якісніше.

Висвітлення подій на фронті на Першому каналі Суспільного теж було набагато системнішим за телемарафон.

Наслідки ворожих бомбардувань і ракетних атак і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали паритетно.

Перший канал Суспільного висвітлював більшу кількість важливих тем, ніж телемарафон.

Було повне домінування фракції «Слуга народу» в «депутатських» гостьових студіях телемарафону і збалансоване представлення політсил в ефірах Першого каналу Суспільного.

Найбільше проявів політичного піару в підзвітні дні було в ефірі каналів ICTV з СТБ, також на каналі «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного проявів політичного піару у ці дні не було.

1. Висвітлення основних тем тижня

Президентські й конгресові вибори в США:

У телемарафоні більше уваги цій непересічній події приділили канали «1+1» і «Ми — Україна», які робили спеціальні проєкти. З репортажною частиною краще впорався канал «1+1», який задля висвітлення подій розгорнув виїзну студію в Нью-Йорку і делегував власних кореспондентів до Вашингтона (де був виборчий штаб кандидатки Камали Гарріс) і до Флориди (де був штаб кандидата Доналда Трампа). Натомість канал повністю провалив аналітичну складову.

В ефірі каналу «Ми — Україна» репортажна частина була слабшою, ніж на «1+1», аналітична — умовно сильнішою. Втім, канал обмежився звичним пулом експертів.

Набагато слабше висвітлювали ці вибори інші учасники телемарафону. Телеканали «Рада», ICTV та СТБ взагалі поставилися до цих виборів як до пересічної події. Зрештою, свою роль зіграла й абсолютна нескоординованість учасників телемарафону. Загальний же ефір для постійного глядача марафону виглядав украй несистемно зі зміною слотів каналів, адже одні канали приділяли події підвищену увагу, інші — майже не приділяли уваги взагалі, тож розтягнутий у часі ланцюжок виборних подій то висвітлювався тотально (аж до повного зникнення всіх інших важливих тем), то не висвітлювався майже взагалі.

Натомість Перший канал Суспільного висвітлював подію на порядок системніше за телемарафон. Як за репортажною складовою — завдяки різним засобам змальовували об’ємнішу і ширшу за географією картину (крім більшої кількості та ширшої «географії» прямих ввімкнень, залучали й велику кількість прямих трансляцій із різних важливих локацій, і свідчення більшої кількості спостерігачів і суто американських україномовних виборців), Так і за аналітичною — завдяки якісному розширенню кола експертів і політичних коментаторів, зокрема значно ширшим за телемарафон залученням суто американських політичних експертів, зокрема й нинішніх і колишніх американських політиків.

Ситуація на різних ділянках фронту:

Протягом проаналізованих трьох днів ефіру фронтова тематика висвітлювалася в телемарафоні дуже нерівномірно. Відповідно до зведень і оцінок Генштабу, найбільш активними бойові дії були на Курахівському і Покровському напрямках. У телемарафоні при цьому найбільше уваги сумарно приділяли Харківському напрямку, а вже в другу чергу — Покровському і Курахівському (взагалі мінімум уваги приділяли цим напрямкам на каналах «Інтер» і «Рада»). Мало уваги приділяли в телемарафоні Лиманському і Куп’янському, майже не звертали уваги на Времівський.

По каналах більш-менш системними намагалися бути ICTV з СТБ і «Ми — Україна».

На каналі «1+1» системність у висвітленні подій на фронті, як і раніше, з’являлася лише в середу, коли в ефір  виходила якісна спеціалізована рубрика «Оперативний черговий». В інші дні уваги до фронту було мінімум.

Дуже слабко і несистемно висвітлював події на фронті телеканал «Рада».

Значно системнішим за телемарафон у висвітленні й аналізі подій на фронті знову був Перший канал Суспільного. Як ширшим охопленням — намагалися не упускати жодні напрямки, де бойові дії були хоч мінімально інтенсивними, так і глибшим висвітленням і аналізом найбільш проблемних напрямків фронту. Крім всього іншого, на каналі значно ширшою за телемарафон була й палітра спікерів — як військових із фронту і речників підрозділів, так і воєнних експертів.

Наслідки ворожих обстрілів і бомбардувань цивільних об’єктів:

Найсерйознішими за наслідками у ці дні була ракетна атака по Запоріжжю 5 листопада (8 загиблих і 25 поранених) і влучання росіян у супермаркет у Харкові 4 листопада (15 поранених). Загалом і телемарафон, і Перший канал Суспільного висвітлювали ці події доволі оперативно і повно. Менше уваги й у телемарафоні, і на Першому каналі Суспільного присвятили російському удару по Ківшарівці Харківської області 4 листопада (3 загиблих).

Світова політика:

На тлі виборів у США значно менше уваги було до підсумків другого туру президентських виборів у Молдові, які пройшли 3 листопада. Телемарафон висвітлював цю подію лише короткими повідомленнями та спорадичними розмовами з експертами. Натомість Перший канал Суспільного делегував на вибори власну кореспондентку, яка робила прямі ввімкнення з Кишинева і репортажний сюжет у підсумку. Значно кваліфікованішими за телемарафон були й аналітичні студії на каналі, зокрема і з залученням суто молдовських політичних експертів.

Частина тем і подій, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

• «Радіо Свобода»: після вторгнення Росія пропонувала Україні «мирну угоду», яка нагадувала вимогу капітуляції (4 листопада).
• Google на оновлених мапах показав розміщення українських військових систем (4 листопада).
• Опитування КМІС: 63 % українців готові терпіти продовження війни стільки, скільки буде потрібно (4 листопада).
• Росія затягує процес передання тіла журналістки Рощиної Україна (4 листопада).
• Акція родичів полонених захисників Маріуполя під Верховною Радою (6 листопада).

Частина подій, про які не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

• У «Резерв+» розпочали тестування онлайн-відстрочок (4 листопада).
• У 53-й та 47-й бригадах закликали військових повернутися на службу з СЗЧ (4 листопада).
• У 2025 році для студентів запровадять базову воєнну підготовку (5 листопада).
• Bihus.Info: у Херсоні, попри протести місцевих, школи будують підрядники, пов’язані з владою (5 листопада).
• Вирок отримав екснардеп Колесніченко і два експолковники міліції часів Януковича (5 листопада).

2. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 4–10 листопада

Депутати в телемарафоні:

Протягом тижня в ефірі було 22 «депутатських» студії. Як і завжди, перевага представників владної фракції партії «Слуга народу» в телемарафоні була тотальною — 18 гостей були «слугами», це майже 82% від усіх «депутатських» ефірів.

Двічі до ефіру допустили депутатів від фракції «Батьківщини», обидва рази на «Раді». В ефірі ICTV та СТБ побувала також формально позафракційна (втім делегована тією ж «Батьківщиною») віцеспікерка Олена Кондратюк. Ще в один ефір «Ради» запросили також представницю депгрупи «За майбутнє». Народних депутатів опозиційних фракцій «Європейської солідарності» й «Голосу» в ефір телемарафону не запрошували.

Персонально найчастіше гостями телемарафону були представники «Слуги народу» Єгор Чернєв, Євгенія Кравчук, Дмитро Соломчук і Роксолана Підласа. Всі інші депутати в ефірі телемарафону побували лише по разу. Натомість радник голови Офісу президента Михайло Подоляк був в ефірі цього тижня тричі, а сумарно близько 70 хвилин.

Депутати на Першому каналі Суспільного:

Як і раніше, Суспільний мовник запрошував депутатів частіше, ніж це робили «марафонці», — 27 разів. Представництво фракцій традиційно було збалансованим. Найчастіше депутатські студії були дискусійними. Зазвичай у них обов’язково були представники владної фракції та представники опозиційних. Двічі «слуги народу» були запрошені, але не долучалися до ефіру, про що ведучі каналу повідомляли аудиторії. Персонально канал не надавав якихось преференцій окремим депутатам, кожен із депутатів побував в ефірі каналу не більш як двічі.

3. Прояви політичного піару в телемарафоні 4–6 листопада

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні було 20 проявів політичного піару. Найбільше таких було на каналах ICTV та СТБ (8 проявів) і «Рада» (7 проявів). На каналі «1+1» проявів політичного піару не було. Найчастіше бенефіціарами позитивного піару були в ці дні віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк (8 разів) і перша леді Олена Зеленська (7 разів). Усі прояви були позитивного змісту, негативного піару не було.

4. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 4–6 листопада

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону й Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня зафіксовано не було. Як і завжди, ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.

Cкриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб