Підсумки моніторингу порушень журналістських стандартів у щоденних новинах центральних телеканалів, що його здійснює громадська організація «Детектор медіа», за період 13–18 березня 2017 року.

Головними подіями тижня стали: акція із блокуванням «Сбербанку», розгін блокади на Донбасі, завершення досудового розслідування справи Віктора Януковича, запровадження офіційної торговельної блокади ОРДЛО, відзначення 100-річчя Української революції.

У річницю української революції журналісти й Петро Порошенко намагалися уникнути революцій

17 березня, в день 100-річчя Української національної революції 1917–1921 років (існують, як відомо, й інші версії щодо дати), більшість телеканалів вирішили зосередитися не на події, а на проханнях Президента не повторювати її.

«Не расшатывать и не поджигать Украину — призвал политиков Петр Порошенко. А еще заявил: досрочных выборов в Украине не будет. Через два года должны состояться плановые, и это время власть должна использовать для укрепления экономики страны», — розповідають на телеканалі «Україна». Синхрон гаранта в «Событиях» обрали суголосний своїй інформаційній політиці: «У сьогоднішній Україні багато хто демократію плутає з махновщиною. Залізничні колії слід підривати на території ворога, а не в тилу власних військ».

«Досрочных выборов парламента в Украине не будет. Об этом заявил Петр Порошенко — во время выступления в Национальном музее истории по случаю столетия украинской революции», — розповідає Олексій Ліхман на «Інтері». Передача подібних заяв є парадоксальною для телеканалу, адже риторика про перевибори, що наближаються, — ледь не наріжний камінь політкоментаторів «Інтера»: до них постійно закликає то «Опозиційний блок», то Сергій Каплін, то просто місцеві експерти. Тим не менше, на «Інтері» продовжують: «Президент пообещал противодействовать всем, кто расшатывает ситуацию в стране, в том числе и при помощи правоохранительных органов. Проводя аналогию с событиями прошлого века, Порошенко заметил: “Традиция не прошла бесследно, и в сегодняшней Украине многие путают демократию с махновщиной”». Далі за себе говорить сам Президент: «Ми втратимо державність, якщо всі і кожен не усвідомлять, що монополію на владу, монополію на застосування сили має лише держава. Всі акції протесту повинні носити винятково мирний характер[...] Хочеться боротися проти Президента? Прошу дуже, ви на те і опозиція. Але Україну не розхитуйте і не підпалюйте. Розхитування ситуації у нашій державі зсередини є, на моє глибоке переконання, лише одним із способів гібридної війни Кремля проти України».

На «1+1» у тематичній новині було хоч щось, крім Президента: 20 секунд тут розповідали про урочисте засідання у Верховній Раді. Потім переходять до гаранта: «Україна має пам’ятати уроки минулого, мовляв, в час цієї революції Україна втратила свою незалежність. Передусім через політичні чвари, часту зміну влади і тиск Росії. Нині, певен Петро Порошенко, Україна в схожій ситуації: сусід так само хоче позбавити Україну незалежності[...] А на політичній ниві загострення, саме тому, каже Порошенко, зроблених колись помилок не можна допустити». Останні 20 секунд «ТСН» знову віддає Верховній Раді.

На всіх цих телеканалах історичного екскурсу не було взагалі. А от на «UA: Першому» йому присвятили майже третину сюжету, ще й використали кадри хроніки. Та далі матеріал теж зводиться до заяв Президента: «Нині Україна знову захищає свою незалежність. В цій війні головне не повторити помилок минулого, заявив Президент Порошенко на урочистостях з нагоди століття від початку української революції; Промову він зачитав в Національному музеї історії України. Сказав, вирішальну роль в придушенні революції тоді теж відіграли російські війська, зброя і пропаганда».

Питань тут постає, головним чином, два. По-перше, чому сюжети з приводу відзначення такої події звели до «паркету» Президента? Усім журналістам варто було подати хоча б історичну хроніку. Найкраще з цим завданням, до речі, впорався 5 канал — єдиний, де сюжет виглядав історично, а не паркетно. Варто було подати бекґраунд про те, як святкуватимуть річницю, про комікси, ігри та музичні альбоми, які випустять на честь свята, про тематичну виставку, яку глядачі можуть відвідати. По-друге, чому журналісти взагалі передали саме ці слова Президента? Повідомлення того ж «Інтера» звучить так, наче Петро Порошенко боїться повторення ситуації 1917 року. Та й узагалі, досить дивно чути заклики від Президента не «розхитувати державу». Особливо враховуючи, як сам Порошенко прийшов до влади.

«Інтер» не хоче говорити українською

Законопроект про мовні квоти на телебаченні Верховна Рада прийняла в першому читанні 16 березня, а вже 17-го числа «Інтер» оприлюднив офіційну заяву, в якій виступив категорично проти запропонованих обмежень у 75 % україномовного контенту на телеканалах. Проте кампанію проти цього закону «Подробности» почали ще до голосування, 14 березня.

«...Замахнулись депутаты и на двуязычное вещание», — заявляють на «Інтері» перед тим, як подати перший на тижні тематичний сюжет. Спочатку слово в ньому надається співавторці законопроекту Вікторії Сюмар: «В умовах війни ми говоримо про торгівлю, про товари держави-агресора. Мова держави агресора — так само, це є дуже серйозним моментом. Це є спосіб захисту України. Але, окрім того, це дуже суттєвий крок до національної ідентичності». Після цього починаються маніпуляції: «Поблажку сделали для музыкальных телеканалов. Там на украинском должны будут выходить 20 % клипов. Правда, вот что делать, если нужного количества не найдут и не придётся ли дублировать на украинский, к примеру, клипы группы Pink Floyd или других, пока неизвестно». Навколо 25 % пісень на радіо вже влаштовували таку паніку, і якщо там українську музику таки знайшли, не зрозуміло, чому її не можуть використати й на телебаченні, навіть із урахування того, що потрібні кліпи. Далі «Інтер» традиційно для себе маніпулює думками експертів. «Медиаэксперты хоть и не сомневаются в необходимости закона, однако не уверены, что отечественных сериалов и фильмов без господдержки в эфире станет больше», — кажуть журналісти. Хоча далі медіаюрист Роман Головенко заявляє про орієнтацію наших серіалів на Росію, а не вплив закону. У цьому фрагменті «Інтер» посилається на думку експерта, заявляючи, що той каже: мовні квоти не збільшать кількість українських серіалів. А сам медіаексперт у синхроні каже інше: що українські серіали виробляються з орієнтацією на російський ринок і законодавчо це важко змінити.

«Многие эксперты уже успели заявить — закон может нарушить права украинцев, которые в быту говорят на русском или другом языках. К примеру, по последним данным центра Разумкова, таких людей куда больше 25 %», — стверджує «Інтер», а далі директор центру Разумкова Андрій Биченко просто зачитує статистику про мовний розподіл українців. В «Опозиційному блоці» заявляють, що квоти розхитуватимуть ситуацію в країні.

Наступний сюжет вийшов уже після голосування 16 березня, маніпуляції в ньому стали агресивнішими. «А у нас, как водится, на фоне грандиозных внутренних скандалов обществу предлагают снова обсудить “мовне питання”, — починають підводку на «Інтері» й переходять на показову українську. — Чому закон про квоти на телебаченні викликав так багато суперечок і чому нардепи не дослухалися до рекомендацій Ради Європи?» Починають знову з Вікторії Сюмар, вона заявляє, що 25 % мовлення недержавною мовою відповідає відсотку нацменшин на території України. «Однако такие цифры противоречат данным социологов», — заявляють журналісти й беруться спростовувати національний розподіл, про який казала депутатка, мовним: 40 % українців розмовляє в побуті російською, а проти обмежень мови виступає 45 % опитаних Центром Разумкова.

Після цього проти мовних квот виступають жителі Бахмута й на фоні їхніх заяв журналісти кажуть: «Подобные языковые ограничения могут привести к тому, что жители таких городов попросту переключатся на российские телеканалы, а, значит, на российскую пропаганду, говорят эксперты (експерти, звісно, анонімні. — MS)... Если Украина потеряет информационное влияние на такие регионы, это уже станет угрозой нацбезопасности». Політологи каналу називають квоти загрозою реінтеграції та причиною повернення аудиторії на російські канали. А журналісти згадують звіт Ради Європи, де «Украину предостерегли от принудительных мер в этой сферы, заявив, что ограничение продаж иностранной продукции противоречит европейским нормам». Це правда, у звіті вказано, що «квоти не повинні використовуватися для запобігання продажу на внутрішньому ринку своєї продукції не вітчизняними виробниками». От тільки українські телеканали, серед них і «Інтер», — це ж не іноземні виробники? Отже й цитувати цей звіт недоречно.

17 березня в «Подробностях» апелювали до того, що експертизу закону не проводили в Раді Європи та розкритикували в Українській Гельсінській спілці: «И еще одно заявление по этой теме сделал председатель правления Украинского Хельсинского союза по правам человека Евгений Захаров. Он считает, что языковые квоты в объеме не менее 70 % эфира на государственном языке — это вмешательство в свободу взглядов». Проте, як з’ясував «Детектор медіа», сам Євген Захаров вважає, що його слова вжито в сюжеті неправильно, до того ж він уже чотири роки не є головою вказаної організації.

Ми ж зазначимо, що мотивація «Інтера» може полягати зовсім не в інтересах населення Бахмута. На цьому каналі виявилося всього 26 % української мови, згідно з даними Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Також про причини такої позиції «Детектор медіа» спілкувався з експертами.

Телеканал «Україна» проти Володимира Парасюка

15 березня «События» на телеканалі «Україна» присвятили сюжет подіям попереднього вечора під Слов’янськом, де відбулася сутичка між правоохоронцями й активістами. На боці останніх виступав і народний депутат Володимир Парасюк.

«В ход шли кулаки и слезоточивый газ. Сколько силовиков пострадало и как на выходки депутатов отреагировала прокуратура?» — запитують у «Событиях», одразу визначаючи жертв та агресорів у майбутньому сюжеті. «Автоколону остановили для проверки документов, но начинаются скандалы и провокации. Одного полицейского госпитализировали с ожогом глаз, а нападающие разгромили блокпост», — описують ситуацію журналісти. Правоохоронці такий перебіг подій підтверджують.

Далі на «Україні» згадують про події, що відбулися «накануне», — 20 днів тому в Бахмуті, а також іще раз розповідають про актуальну ситуацію під Слов’янськом. У цьому фрагменті використано кадри з нічних подій, а попередні кадри подавалися з ранкових сутичок; і оскільки журналісти не зазначають, що йдеться про один і той самий конфлікт, може скластися враження, що Парасюк із товаришами проривався через два блокпости за вечір. Ілюструють ситуацію 25-секундним відео, де депутат свариться з правоохоронцями та рве якісь документи. «Тогда пострадали шесть полицейских [...] У двоих бойцов ожоги лица от слезоточивого газа. У еще одного проблемы с ногой, его пытался переехать машиной один из нападающих», — розповідають журналісти й передають слово Юрію Голубану, командиру роти спецпризначення донецької поліції, він скаржиться: «Он оскорблял: мрази, суки, сепары и все остальное...»

Думки Володимира Парасюка в матеріали немає взагалі, хоча на своїй сторінці у Фейсбуку він виклав одразу кілька дуже цікавих записів. Наприклад, відео, де видно, як образи лунають і від правоохоронців. Медичну довідку, яка доводить, що він теж отримав травми, про що на «Україні» змовчали. Також на каналі не розповіли про погрози, що лунали в бік сім’ї депутата, й про те, що травми отримала його сестра. Тим, що ЗМІ проігнорували його думку, до речі, Володимир Парасюк теж обурюється: «Якщо вже обговорюються мої вчинки, то можна до мене подзвонити за коментарем! Бо виходить якось дивно. Парасюк то зробив, Парасюк сьо зробив, а запитати Парасюка, як було насправді, бо він там був, то ніхто не має бажання».

Замість цього після матеріалу про бійки з правоохоронцями на «Україні» Володимиру Парасюку згадали інші «гріхи» та дали психологічну оцінку: «Нардеп эмоционально неустойчив. Распускает не только руки, а и ноги».

На ICTV допомогли стартувати новому політичному об’єднанню

16 березня у «Фактах» на ICTV показали матеріал про об’єднання «Правого сектору», «Свободи» та «Національного корпусу». Сюжет звівся до піару політиків і трансляції їхніх програмних обіцянок.

«Новий політичний проект в Україні», — анонсує ведуча Олена Фроляк й оголошує головне гасло об’єднання: «Повернення ядерного статусу Україні та розрив дипломатичних відносин з Росією». Далі вона розповідає про записані в маніфесті цілі: посилення відповідальності за корупцію та ефективна боротьба з нелегальною міграцією. «Відповідні законопроекти у націоналістів уже напрацьовані, але ухвалити їх зможуть, коли прийдуть до влади», — оптимістично заявляє журналістка й утретє перераховує обіцянки політиків: запровадження механізмів імпічменту Президента, відкликання депутатів, виборності суддів, створення єдиної помісної церкви й культивування традиційних цінностей.

Далі слово надають двом із трьох присутніх лідерів партій. Андрій Білецький із «Національного корпусу» заявляє, що їхній маніфест — це новий підхід до влади, а Олег Тягнибок зі «Свободи» — що об’єднуються політики заради величі української нації. На цьому, власне, все. ICTV просто переповів обіцянки політиків, не подавши жодного бекґраунду чи експертних оцінок. Канал не зазначив, що сумарний електоральний потенціал трьох сил ледь перевищує 6 %. Що на втілення їхніх слів про «ядерний статус» Україні знадобиться, за словами Леоніда Кравчука, 80 млрд доларів (три українських бюджети). Навіть вигідну для політиків динаміку того, що кількість прихильників правих партій у Європі зростає, канал просто проігнорував.

Перевагу на телеканалах отримали такі політики й політичні сили:

Петро Порошенко — 100-річчя української революції принесло Президенту піарну популярність: одразу десять сюжетів на його користь. Три на «Інтері», по два на «Україні» та «1+1», по одному на ICTV, 5-му каналі та «UA: Першому».

Володимир Гройсман — матеріали з ознаками замовності на користь голови уряду можна було побачити шість разів. По два таких повідомлення було на ICTV та каналі «Україна», по одному на «1+1» та «UA: Першому».

Олег Ляшко — лише раз головного «радикала» рекламували на «Україні».

Сергій Каплін — цього тижня депутата від БПП та свого улюбленця «Інтер» піарив лише двічі.

«Народний фронт» — партію одного разу піарили на «Україні».

«Опозиційний блок» — партію рекламували на «Інтері» чотири рази.

«Батьківщина» — піар партії Юлії Тимошенко можна було один раз побачити на «Інтері».

«Укроп» — пов’язану з Ігорем Коломойським партію рекламували на «1+1» двічі.

Марина Порошенко — піарні сюжети про першу леді вийшли на «Україні» (двічі) та на СТБ.

Критика:

Олег Ляшко — один раз «радикалу» дісталося від «Інтера»

Володимир Парасюк — критику позафракційного депутата можна було один раз побачити на телеканалі «Україна».

Мовні квоти — цю тему на «Інтері» критикували протягом тижня двічі.

Загалом експерти ГО «Детектор медіа» нарахували протягом тижня 51 сумнівний матеріал, що на 21 менше, ніж минулого тижня. Найбільше стандарти порушував канал «Україна» — 19 сюжетів із порушеннями, на «Інтері» їх було дванадцять, на «1+1» — вісім, на ICTV — сім, на «UA: Першому» та СТБ — по два, на 5-му каналі — один і на «112» жодного.

Детальніше про це читайте в публікації «Блокадні війни як ширма для уряду. Моніторинг теленовин за 13–18 березня 2017 року».