Зміцнення демократичної стійкості: чотири погляди на FIMI

Зміцнення демократичної стійкості: чотири погляди на FIMI

12:47,
17 Листопада 2026
250

Зміцнення демократичної стійкості: чотири погляди на FIMI

12:47,
17 Листопада 2026
250
Зміцнення демократичної стійкості: чотири погляди на FIMI
Зміцнення демократичної стійкості: чотири погляди на FIMI
Найнадійніший захист від FIMI не змінився: це демократичні інституції — вільні медіа, незалежні дослідження й активне громадянське суспільство.

За визначенням Європейської служби зовнішніх справ (EEAS), FIMI, або іноземне маніпулювання інформацією та втручання — це маніпулятивний вплив, що загрожує демократичним процедурам і цінностям або має потенціал негативно на них впливати, є навмисним та цілеспрямованим, і містить пропаганду, дезінформацію й придушення інформації.

5 листопада 2026 року в Брюсселі дослідники, посадовці та представники громадянського суспільства зібралися на конференцію Strengthening Democratic Resilience Against FIMI: Research Insights, Policy Outputs & Future Directions («Зміцнення демократичної стійкості до FIMI: дослідження, політичні рекомендації та напрями на майбутнє»). Це була спільна підсумкова конференція чотирьох європейських дослідницьких проєктів, які вивчають іноземне маніпулювання інформацією та втручання (FIMI): DE-CONSPIRATOR, ADAC.io, RESONANT і ARM. Усі чотири входять до ширшого об’єднання FIMI Research Cluster, яке, за інформацією організаторів, гуртує 37 установ із 18 країн.

Співорганізатором конференції виступила організація Alliance4Europe, партнер консорціуму ADAC.io. Вона ж відповідала за комунікацію з медіа та громадянським суспільством. 

За три роки роботи фокус кластера вийшов далеко за межі самого виявлення дезінформаційних кампаній. Тепер головні питання інші: як «картографувати» кампанію, встановити, хто за нею стоїть, досить швидко поділитися доказами, щоб встигнути відреагувати, і помічати не лише те, що поширюють дезінформатори, а й те, що вони замовчують. Спільним орієнтиром у дискусіях раз у раз ставали онлайн фреймворки — зокрема DISARM, який каталогізує тактики іноземних операцій впливу.

У цьому огляді докладно розповідаємо про публічну частину, відкриття конференції, а також коротко передаємо основні теми інших обговорень.

Чотири проєкти — чотири погляди на FIMI

На панелі у форматі коротких презентацій (fire-pitching): координатори проєктів підсумували три роки роботи й окреслили рекомендації для політиків, які готують їхні консорціуми. Три з чотирьох проєктів триватимуть до початку 2027 року, тому дехто з доповідачів наголошував, що рекомендації ще допрацьовуватимуть.

DE-CONSPIRATOR: внутрішній вимір іноземних маніпуляцій

Д-р Акин Юнвер (Akın Ünver), координатор проєкту DE-CONSPIRATOR, доцент Університету Озєґін (Özyeğin University)

Команда DE-CONSPIRATOR поставила собі за мету зібрати якомога ширшу доказову базу щодо FIMI. Дослідники поєднали архівну роботу з російськими та китайськими воєнними й стратегічними доктринами, аналіз великих даних, опитування та психометричні дослідження. Один із перших висновків дали самі доктрини: Європа здебільшого сприймає FIMI як конкуренцію в інформаційному просторі, тоді як Москва й Пекін розглядають кампанії з інформаційного втручання як «війну іншими засобами».

Головний висновок проєкту стосується внутрішнього підсилення іноземних впливів. За словами д-ра Юнвера, приблизно в 93% інцидентів, які команда віднесла до «успішних», місцеві актори — політичні партії чи групи інтересів — підхоплювали іноземні наративи й підлаштовували їх під національний політичний і суспільний контекст. Без такого внутрішнього «ретранслятора» іноземне втручання рідко завдавало відчутної шкоди. Тож FIMI частково переходить у сферу внутрішнього маніпулювання інформацією (DIMI — Domestic Information Manipulation and Interference).

Д-р Юнвер також застеріг: якщо оцінювати контент лише за критерієм «правда чи фейк», значна частина проблеми лишається поза увагою. Китайські операції, наприклад, часто спираються на правдиву, але вкрай однобічну інформацію. Інформаційні кампанії самі по собі не зупиняють поширення: люди часто поширюють маніпулятивний контент навіть тоді, коли розпізнають його. На індивідуальному рівні вразливість до маніпуляцій корелювала з гострішим відчуттям загрози, темами зради й покинутості, а також із захопленням іноземними державами.

У межах проєкту DE-CONSPIRATOR створено відкритий набір даних FIMI Attribution Event Dataset. У ньому 3 029 інцидентів, які 97 європейських інституцій атрибували в 534 опублікованих документах. Дані показують, що атрибуцією займається невелике коло інституцій. За словами д-ра Юнвера, достатньо впевнена атрибуція (встановлення джерела впливу і зацікавлених акторів) зазвичай займає близько року — тому він скептично ставиться до обіцянок раннього попередження за допомогою ШІ. Насамкінець він поставив спільноті два відкриті питання. Як адаптувати до нових тактик із боку маніпуляторів такі вже наявні інструменти, як DISARM, OpenCTI (відкрита платформа для роботи з даними про загрози) та STIX (відкритий стандарт обміну інформацією про кіберзагрози). І як добитися реального доступу до даних цифрових платформ (соцмереж) у межах DSA (Акта про цифрові послуги ЄС).

ADAC.io: сумісність важливіша за нові інструменти

Рікард Андерссон (Rickard Andersson), координатор проєкту ADAC.io, старший викладач Лундського університету (Lund University)

Проєкт ADAC.io (Attribution, Data, Analysis, Countermeasures, Interoperability — атрибуція, дані, аналіз, контрзаходи, сумісність) охоплює весь цикл протидії FIMI — від атрибуції до контрзаходів. Координує його Лундський університет, а до консорціуму входять Alliance4Europe, Debunk.org, Технічний університет Дортмунда, Університет SWPS, Лейденський і Кардіффський університети. За три роки команда долучилася до розвитку фреймворку DISARM та інших стандартів, проаналізувала 159 інцидентів FIMI та провела інші дослідження окремих інцидентів. Вони стосувалися маніпуляцій довкола кліматичної політики, гендерного виміру FIMI, фінансового шахрайства та кросплатформних операцій. Відкритий університетський курс проєкту пройшли учасники більш ніж із 18 країн.

У своєму виступі Рікард Андерссон назвав атрибуцію «найслабшою ланкою»: виявити маніпуляцію часто відносно легко, а от установити, хто за нею стоїть і навіщо, — складно. Головний висновок проєкту: сумісність інструментів важливіша за створення нових. Галузі потрібна спільна мова й інтеграція вже наявних фреймворків. Опитування, яке провів ADAC.io, спростувало поширене уявлення: старші респонденти розпізнавали FIMI краще, ніж молодші.

Попередні рекомендації ADAC.io згруповані довкола трьох пріоритетів. Перший — сильніша, доказова атрибуція зі шкалами впевненості та міжсекторальною співпрацею. Другий — спільна інфраструктура: єдині стандарти, кращий доступ до даних і довгострокове фінансування замість кризового. Третій — оцінка тих інструментів протидії FIMI, що справді працюють. Як підсумував Андерссон, Європі не стільки потрібні нові інструменти протидії FIMI, скільки краща атрибуція, сумісність, стала інфраструктура й більше доказів. Виступ він завершив нагадуванням: найнадійнішим захистом залишаються самі демократичні інституції — вільна преса, незалежні дослідження й активне громадянське суспільство.

RESONANT: вимірювати шкоду, а не лише охоплення

Сусанна Фонтана (Susanna Fontana), координаторка проєкту RESONANT, старша менеджерка проєктів Fondazione FORMIT

Проєкт RESONANT досліджує придушення інформації (information suppression) — цензуру, цькування й інші форми тиску — і те, як воно впливає на діаспори в Європі. Команда працювала з експертами з окремих країн і партнерами з правоохоронних органів і вивчала шість діаспор: російську, китайську, турецьку, нікарагуанську, венесуельську й іранську.

Сусанна Фонтана пояснила, чому проєкт змістив фокус із технологій на наслідки придушення інформації. Засоби технічного виявлення швидко змінюються і не вловлюють усього важливого. За допомогою інтерв’ю з представниками діаспор, проведених із суворим дотриманням вимог безпеки й етики, команда простежила шкоду на трьох рівнях: індивідуальному, громадському та суспільному. Ключовий урок: невелике охоплення не означає невелику шкоду від маніпуляцій і дезінформації. Дезінформаційна кампанія може бути спрямована на одну-єдину людину і все одно завдати серйозної шкоди. А для такого аналізу потрібне знання контексту, яке неможливо здобути без контакту із конкретною спільнотою.

Головний результат проєкту — посібник із придушення інформації та FIMI (Handbook on Information Suppression and FIMI) для аналітиків і активних громадян. Він побудований як послідовність кроків: як спостерігати, перевіряти, оцінювати шкідливі кампанії та безпечно ділитися інформацією. Окремо посібник попереджає про ризики повідомлень: викриття кампанії може її підсилити або наразити людей на небезпеку. Реагувати пропонують пропорційно — залежно від якості доказів і тяжкості наслідків: від подальшого моніторингу до звернення до компетентних органів. Докладніше про доказову базу проєкту можна дізнатися у статті про транснаціональне придушення інформації (TIS), спрямоване проти діаспор і на сторінці матеріалів проєкту.

ARM: зворотний бік дезінформації

Лувісе Олен (Lovise Aalen), координаторка проєкту ARM, професорка-дослідниця Інституту Крістіана Міккельсена (Chr. Michelsen Institute)

Проєкт ARM (The Long Arms of Authoritarian States — «Довгі руки авторитарних держав») також розглядає придушення інформації як форму FIMI — заглушення голосів чи наративів за межами держави. Його команда експертів-країнознавців вивчала Росію та Китай, а також Ефіопію й Руанду — менших авторитарних акторів, чиї діаспори в Європі досить численні.

Професорка Олен описала три механізми, для кожного з яких проєкт склав каталог тактик:

страх серед тих, хто створює інформацію, — журналістів і науковців, — через залякування, цькування та судовий тиск (lawfare);

перешкоджання, яке заважає поширенню інформації: від блокування сайтів і відімкнення інтернету до використання модерації платформ у власних цілях;

керування помітністю — контроль над тим, що аудиторія бачить.

У третьому випадку придушення й дезінформація переплітаються: критичні голоси тонуть у потоці альтернативного контенту. Як зауважила професорка Олен, на прикладі Ефіопії та Руанди, які поступово переходять від блокувань альтернативних точок зору до такого «затоплення» простору соцмереж альтернативним або викривленим контентом, дедалі частіше згенерованим за допомогою ШІ.

За висновками роботи проєкту ARM, діаспори бувають і мішенню, і подекуди учасниками придушення інформації. Професорка Олен застерегла від підходів, орієнтованих виключно на посилення заходів безпеки, які розглядають громади та діаспори з інших держав у межах держав ЄС як «підозрюваних», а не як громадян із рівними правами. Вона також наголосила, що чинні інструменти ЄС, зокрема DSA (Акт ЄС про цифрові послуги) та Європейський щит демократії (стратегічна ініціатива Європейської комісії, представлена в листопаді 2025 року для захисту демократичних процесів у ЄС від гібридних загроз, іноземного втручання та маніпуляцій), досі значно більше уваги приділяють дезінформації, ніж придушенню інформації.

За зачиненими дверима: три теми паралельних сесій

Решта сесій конференції відбувалася за правилами Chatham House, тож нижче описуються загальні ідеї, що звучали під час конференції.

Придушення / приховування інформації (information suppression) стало ключовим терміном дня. Учасники наголошували: досі робота з FIMI зосереджувалася на тому, що поширюють, а тепер так само пильно треба дивитися на те, що замовчують. Одна з презентацій спиралася на базу з 91 інциденту, створену разом із шістьма діаспорами в Європі. Вона фіксує екстериторіальне застосування репресивних законів, скуповування діаспорних медіа та тиск на родичів тих людей, які емігрували, вдома. Дедалі більше держав не блокують інформацію, а «ховають» її: заповнюють онлайн-простір правдивим, але однобічним контентом, дедалі частіше з залученням ШІ. Наявні інструменти протидії FIMI поки що враховують це недостатньо.

Межа між іноземним і внутрішнім розмивається. Моніторинг парламентських виборів у Латвії в жовтні 2026 року показав, що більшість кремлівських наративів з’являлася у коментарях — передусім під дописами латвійських політиків, партій і медіа. Менше ніж 10% таких коментарів залишили акаунти з ознаками неавтентичної поведінки. Оскільки ці наративи не вигадують події, а по-своєму тлумачать реальні, класичний дебанкінг має обмежений ефект.

Менше нових фреймворків — більше оцінки ефективності. У дискусіях раз у раз поверталися до розриву: фреймворків щодо FIMI багато, а от методів, які дають змогу оцінити, що спрацьовує з протидії, бракує. Деякі контрзаходи можуть дати зворотний ефект: наприклад, після блокування з’являються акаунти-дублікати, а викриття операції лише підсилює її. Переважала думка, що галузі слід поєднувати й адаптувати наявні фреймворки, як-от DISARM, а не створювати нові. У заключній дискусії учасники критично подивилися й на саму модель фінансування досліджень. Проєкти, від яких очікують неодмінно чогось оригінального, можуть заважати консолідації. А паралельні проєкти потребують можливості об’єднувати свої результати.

Чому це важливо для України

Багато чого з представленого на конференції в Брюсселі збігається з тим, що Центр досліджень «Детектора медіа» фіксував у своїх дослідженнях, статтях і моніторингах.

Внутрішні підсилювачі та телеграм. Висновок DE-CONSPIRATOR про те, що іноземні наративи завдають найбільшої шкоди, коли їх підхоплюють місцеві голоси, добре знайомий з українського телеграму. Ще у 2022 році ми дослідили мережу анонімних російських телеграм-каналів, створених для окупованих територій, а також відстежували, як пропаганду про війну адаптують українські, польські та молдовські проросійські канали. Сила цих наративів у тому, що вони підлаштовані під місцевий контекст.

Прогалина в атрибуції. Те, що атрибуцією займається невелике коло інституцій і що до впевненого висновку щодо акторів кампаній з FIMI минає близько року, — цілком практична проблема для дослідників, які працюють в умовах війни. Анонімні канали важко атрибувати без доказів на рівні держави. Наприклад, наш аналіз анонімних телеграм-каналів, які СБУ пов’язала з російською воєнною розвідкою, спирався на атрибуцію, яку громадянське суспільство самотужки встановити не могло. Спільні відкриті набори даних, як у DE-CONSPIRATOR, — крок до того, щоб цю прогалину закрити.

Діаспори й біженці як мішень. Увага RESONANT і ARM до діаспор прямо стосується мільйонів українців, які через війну опинилися за кордоном. Ми досліджували, як російська дезінформація в соцмережах дискредитує українських біженців і як українські соцмережі пишуть про внутрішньо переміщених осіб і біженців.

Doppelgänger і «ціна» допомоги Україні. Звіт Alliance4Europe EU Unrest Report показує: за кілька тижнів до протестів 17 жовтня у Франції російська мережа Doppelgänger опублікувала 639 скоординованих повідомлень, спрямовуючи реальне невдоволення проти підтримки України. «Детектор медіа» раніше долучався до міжнародних досліджень цієї операції: наші аналітики опрацювали україномовний масив даних для звіту Counter Disinformation Network «Операція «Doppelganger»: два роки антиукраїнської пропаганди», а також долучилися до звіту Alliance4Europe про те, як операція працює зсередини.

Ресурси

FIMI Attribution Event Dataset (DE-CONSPIRATOR) — відкриті дані про 3 029 публічно атрибуйованих інцидентів FIMI (англ.)

Transnational information suppression targeting diaspora communities: evidence from the RESONANT project (англ.)

Матеріали та звіти RESONANT (англ.)

EU Unrest Report: How France's October 2026 protests were manipulated, then retold abroad (англ.)

Фреймворк DISARM (англ.)

Сайти проєктів: DE-CONSPIRATOR, ADAC.io, RESONANT, ARM  

Фото для ілюстрації згенероване Claude

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
2019 — 2026 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду