Поки угорські політики від владної партії Угорщини Fidesz сперечалися, чи підривала Україна газопровід у Сербії, кандидати від опозиційної сили Tisza агітували по-своєму: директор зоопарку знімав відео з вівцею, оперна співачка складала з людей символ миру, а колишній віцепрезидент Shell пояснював, чому Угорщині потрібна Європа. Так виглядав останній тиждень виборчої кампанії в цій країні. Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував обидві політичні «бульбашки» — і дописи політиків, і коментарі їхніх прихильників напередодні виборів 12 квітня.

Парламентські вибори в Угорщині заплановані на цю неділю, 12 квітня. Різні опитування початку квітня, які наводить Reuters, фіксують перевагу партії Tisza («Тиса») — а отже, вперше за 16 років «Фідес» Віктора Орбана може не отримати більшості. Передвиборча кампанія чинного прем’єр-міністра будується на антиукраїнській риториці та спробах представити лідера опозиції Петера Мадяра проукраїнським кандидатом.

Уперше з 2010 року зміна влади в Угорщині виглядає справді можливою: згідно з опитуванням Інституту Publicus (27—30 березня 2026 року), «Тиса» випереджає «Фідес» на 19% серед виборців, які вже визначилися. Якщо ці прогнози справдяться, опозиція здобуде стабільну більшість. Зі 199 депутатів у парламенті 106 обирають у одномандатних округах за мажоритарною системою, ще 93 місця розподіляють за партійними списками пропорційно до результату — із 5-відсотковим прохідним бар’єром.

За оцінкою незалежної соціологічної фірми Median, яку наводить Reuters, «Тиса» може отримати навіть конституційну більшість у дві третини парламентських місць — що відкрило б можливість повністю переформатувати владу після півтора десятиліття домінування Орбана.

П’ятий поспіль термін Орбана ще більше закріпив би те, що політичний аналітик Ерік Моріс характеризує як «гібридний режим виборчої автократії» в серці Європи, й посилив би здатність Будапешта блокувати спільні позиції ЄС — зокрема у питаннях безпеки та підтримки України. Натомість поразка Орбана означала б не лише зміну уряду, а й потенційну переорієнтацію Угорщини у ставленні до Росії, до допомоги Україні та до відносин із Брюсселем. Лідер «Тиси» пообіцяв боротися з корупцією та розблокувати заморожені кошти ЄС, які досі не надходять Угорщині.

У інтерв'ю AP від 3 квітня Петер Мадяр сказав, що в разі перемоги його уряд проводитиме прагматичну політику щодо Росії — і водночас розкритикував курс Орбана на зближення з Москвою. Передвиборча стратегія Орбана будується на двох ключових елементах: дискредитації опозиції як «проукраїнської» та залякуванні виборців загрозою війни. Кампанію «Фідес» зведено до звинувачень на адресу Мадяра в тому, що той збирається втягнути Угорщину у збройний конфлікт.

Ці наративи поширюють усіма доступними інструментами — включно зі згенерованим штучним інтелектом контентом. За повідомленням BBC, у лютому 2026 року на сторінках «Фідес» у соціальних мережах з’явився ролик, у якому маленька дівчинка чекає батька з війни, а потім на екрані — його страта. Автори відкрито вказали, що відео створено за допомогою ШІ, але посил був недвозначним: голосування за Мадяра, мовляв, дорівнює відправці угорців на смерть.

Антиукраїнська риторика «Фідес» отримала нове підживлення 5 квітня, коли сербські силовики виявили вибухові пристрої поблизу газопроводу TurkStream на кордоні з Угорщиною. Ще до завершення будь-якого розслідування угорські політики почали тиражувати версію про «український слід». Міністр закордонних справ Петер Сіярто прямо пов’язав знахідку в Сербії з діями України — не спираючись на жодні докази.

Те, що сербські спецслужби спростували ці твердження, дезінформації не зупинило: вона розійшлася угорськими і проросійськими медіапросторами. Інцидент — реальний чи сконструйований — став інструментом для підкріплення антиукраїнського наративу Орбана в останній тиждень перед голосуванням.

7 квітня до Будапешта прилетів віцепрезидент США Джей Ді Венс — і його присутність стала недвозначним символічним сигналом. Венс публічно підтримав Орбана, а на запитання про «погрози» Зеленського на адресу угорського прем’єра заявив, що жоден іноземний лідер не має права погрожувати главі уряду союзної країни. Того ж дня він звинуватив українські спецслужби у спробах втручання в американські й угорські вибори, назвавши це «частиною ціни» співпраці з Києвом.

Саме в цьому — надзвичайно поляризованому й інформаційно перевантаженому — контексті добігають кінця останні дні угорської виборчої кампанії.

Методологія

Ми дослідили, як суспільний розкол відображається у публічному просторі: у дописах і коментарях під публікаціями провідних кандидатів від обох партій і в наративах, які ці кандидати формують у соціальних мережах.

Дослідження охоплює три рівні аналізу. На першому — відібрано фейсбук-сторінки п’яти провідних кандидатів від кожної партії відповідно до місця у виборчих списках «Фідес» і «Тиса». На другому — проаналізовано по п’ять публічних дописів кожного з десяти кандидатів, опублікованих із 1 по 7 квітня 2026 року; загалом 50 публікацій. На третьому — під кожним дописом відібрано десять найрелевантніших коментарів за фільтром фейсбуку. Класифікація коментарів за типом емоцій, ідентичнісним ресурсом і наявністю мобілізаційного заклику здійснювалася за єдиною кодувальною схемою в рамках вибірки. Коментарі, що містили лише емодзі, одне чи два слова, зображення або посилання, до вибірки не включали. Загальна вибірка — 500 коментарів за період із 1 по 7 квітня 2026 року.

Такий триступеневий дизайн дозволив простежити не лише партійні наративи, але і як вони відображаються або трансформуються в емоційних реакціях і висловлюваннях їхніх аудиторій, та чи справді ці дві політичні «бульбашки» такі різні.

Хто всі ці люди

Партійний список «Фідес» очолює Віктор Орбан — прем’єр-міністр і лідер партії, що утримує владу з 2010 року.

Другий номер — Жолт Шем’єн, віцепрем’єр і багаторічний союзник Орбана, очільник ХДНП (Християнсько-демократичної народної партії). Третій — Ґал Кінга, депутатка Європейського парламенту та партійна функціонерка.

Наступна у списку, пʼята — Александра Сенткіраї, колишня речниця уряду й уповноважена з питань комунікації та бренду країни, нині очільниця будапештської структури «Фідес».

Замість чинного спікера парламенту Ласло Кевера, який не має офіційної сторінки у фейсбуці, до вибірки включено шостого номера списку — Габора Кубатова, депутата від «Фідес» з 2006 року та президента футбольного клубу «Ференцварош» з 2011 року.

Перші номери партійного списку «Фідес». Інфографіка «Детектора медіа»

Список «Тиси» очолює Петер Мадяр — юрист і колишній член «Фідес», який у березні 2024 року заснував опозиційний рух і відтоді став незаперечним обличчям партії.

Друга — Андреа Рост, оперна співачка зі світовим ім’ям, що уособлює «нові обличчя» в угорській політиці.

Третій — Ласло Гайдош, директор-засновник зоопарку Sóstó Zoo біля Ньїредьгази, який балотується одночасно в одномандатному окрузі міста та за партійним списком.

Четверта — Аґнеш Форштоффер, власниця мережі готелів і віцепрезидентка партії з жовтня 2025 року.

П’ятий — Іштван Капітань, президент Асоціації менеджерів, до 2024 року — глобальний віцепрезидент Shell із 37-річним досвідом у корпорації, нині очолює економічний і енергетичний напрям партії.

Саме ці кандидати — найупізнаваніші або найбільш офіційно уповноважені представники своїх партій — формують партійні наративи в соціальних мережах і визначають характер реакцій аудиторії.

«Фідес»: старі сенси на новий лад або Зеленський замість Сороса

Дописи кандидатів від «Фідес» концентруються навколо кількох наскрізних тем. Це енергетична безпека Угорщини, залякування виборців зростанням цін на пальне та комунальні послуги, загроза «перетікання грошей від угорців до України» і критика «Тиси»— партії, з приходом якої до влади кандидати від «Фідес» пов’язують реалізацію всіх цих сценаріїв. Паралельно ведеться стандартна агітація: зустрічі з виборцями, заклики голосувати за «Фідес», великодні привітання. Окремим сюжетом став візит віцепрезидента США Джей Ді Венса.

Сторінка Орбана очікувано найактивніша — до десятка дописів щодня. Домінує енергетична тема: «Фідес» позиціює себе як партію, що захищає угорців через утримання цін на пальне, газ та електроенергію, тоді як «Тису» звинувачують у намірі їх підвищити — що, за підрахунками авторів дописів, коштуватиме родині з чотирьох осіб «один мільйон форинтів на рік».

У тій самій логіці звинувачують європейських чиновників і великий бізнес, які, за твердженням Орбана, пов’язані з «Тисою». «Партія “Тиса” в Брюсселі лобіює скасування захищеної ціни на пальне. Вони просять брюссельців атакувати угорський уряд за те, що він продає бензин угорцям за нижчою, захищеною ціною», — йдеться в одному з дописів на офіційній фейсбук-сторінці Віктора Орбана.

До цієї ж теми прив’язані звинувачення України у «блокуванні» поставок російських енергоресурсів через «відмову» ремонтувати нафтопровід «Дружба». Антиукраїнська риторика присутня і поза енергетичним контекстом: «12 квітня ми маємо вирішити, чи відправимо гроші угорців у Донецьк для українців, чи залишимо їх удома — для угорських сімей», — ідеться в дописі від 1 квітня.

Окремий сюжет — підтримка з боку адміністрації Трампа: візиту Венса на сторінці Орбана присвячено 16 дописів, опублікованих із 6 по 8 квітня.

Повідомлення зі сторінки Віктора Орбана, присвячене візиту Джей Ді Венса

Сторінки інших кандидатів від «Фідес» відтворюють ті самі наративи. Александра Сенткіраї зосереджується на енергетиці й критикує «Тису» й Україну за підрив безпеки Угорщини. «Енергетичний план “Тиси” — про який відкрито говорив Іштван Капітань із Shell — не лише скасував би регульовані ціни на пальне та зниження комунальних тарифів, а й запровадив би новий енергетичний податок для угорців!» — ідеться в її дописі від 4 квітня.

Паралельно з’являються повідомлення про загрозу війни та міграції, від яких Угорщину «може захистити лише “Фідес”». Окремою лінією проходять звинувачення України у прямому фінансуванні опозиції: в одному з дописів Сенткіраї, посилаючись на «колишнього українського співробітника спецслужб», стверджує, що Україна нібито надсилає готівку на підтримку кампанії «Тиси».

«Позиція угорського уряду чітка і незмінна: ми не надсилаємо ні грошей, ні зброї, ні наших синів в Україну! Так само ми не хочемо вступу України до ЄС, адже разом із цим війна також увійшла б до Союзу», — йдеться в тому ж дописі.

Скриншот допису Александри Сенткіраї, присвяченого цінам на пальне та російській нафті

Євродепутатка від «Фідес» Кінга Гал просуває ще одну партійну тезу — зняття санкцій із російських енергоносіїв. Вона й інші представники партії, включно з Орбаном, стверджують, що Європа рухається до енергетичної кризи, вихід із якої — у відновленні постачання російської нафти та газу.

«У той час як Європа стрімко рухається до серйозної енергетичної кризи, Брюссель і надалі не бажає скасовувати санкції та знову купувати доступну російську енергію. Це суперечить європейським і угорським інтересам. Наша позиція чітка: у цій ситуації потрібно припинити санкції проти російської енергії!» — йдеться в одному з її дописів.

Окрім того, Гал звинувачує «Тису» в намірі не лише підвищити ціни на енергоносії, а й скасувати соціальні здобутки, «які запровадив “Фідес”» — зокрема звільнення матерів від податку на прибуток і 14-ту пенсію.

Скриншот допису Кінги Гал, присвяченого «нафтовій блокаді» Угорщини з боку України

Сторінка Габора Кубатова відтворює ключові тези кампанії «Фідес», проте в останні дні кампанії він помітно зміщується у бік критики «Тиси». Логіка його аргументів проти опозиції зводиться до трьох тез: «Тиса» не репрезентує угорців; «Тиса» обмежить пільги; прихильники «Фідес» мають прийти на вибори, бо прихильники «Тиси» — прийдуть. Другий за частотою тип публікацій — цитати Орбана.

Якщо порівняти дописи представників перших п’ятірок обох партій, відмінність у стратегії очевидна. Кандидати від «Фідес» більше критикують опонентів і більше апелюють до загроз. За тоном і змістом їхні публікації похмуріші й войовничіші — і в них більше партії, ніж самих кандидатів. Натомість провідні кандидати «Тиси» транслюють наріжні тези кампанії кожен по-своєму: через особисті пріоритети, власну експертизу та різні формати комунікації з виборцями — онлайн і офлайн. Їхні повідомлення орієнтовані на майбутнє та не містять регулярних нагадувань про загрози, які може подолати лише одна політична сила.

«Тиса»: кролики, вівці, кошенята і всі-всі-всі

Кандидати від «Тиси» у своїх дописах майже не вдаються до персоналізованої критики опонентів, їхньої політики чи залякування виборців — на відміну від кандидатів «Фідес», які регулярно апелюють до загрози, що несе перемога опозиції.

Єдиним із першої п’ятірки «Тиси», хто дозволяв собі персональні випади, був Петер Мадяр: 6 квітня він висміяв передвиборчий постер Орбана, додавши напис російською — «Товариші, кінець!».

Текстівка до відеоролика Петера Мадяра, опублікованого 6 квітня

Мадяр також єдиний із першої п’ятірки, хто оперативно реагує на гарячі новини — зокрема на сконструйований «Фідес» наратив про нібито українську спробу підриву газопроводу в Сербії. Як правило, він записує відеозвернення, які далі розходяться соціальними мережами й медіа.

В останній тиждень кампанії сторінка Мадяра фіксує його постійну присутність на агітаційних заходах і зустрічах із виборцями в рамках «найважливішого туру країною».

Приклад публікації від 8 квітня на фейсбук-сторінці Петера Мадяра про агітаційний тур та агітаційний фільм «Весняний вітер»

Усі п’ять кандидатів поширили повідомлення про його вихід у широкий прокат після кінотеатральних показів, апелюючи до масовості стрічки, у головних ролях якої виступили самі ж політики: «3 мільйони 300 тисяч унікальних переглядів, а така велика кількість означає, що робота має досягнути 5—6 мільйонів людей».

Приклад повідомлення від 6 квітня із рекламою фільму «Весняний вітер» на фейсбук-сторінці Петера Мадяра

Андреа Рост бере участь в агітаційних заходах не рідше за Мадяра, судячи з її сторінки у фейсбуці. Проте, на відміну від лідера партії, її частіше показують у спілкуванні з невеликими групами людей, на флешмобах або заходах активного відпочинку — як-от велопробіги. За аналізований період Рост єдина з першої п’ятірки «Тиси» дякувала волонтерам виборчої кампанії за витрачений час і зусилля.

Відео флешмобу зі складання з 35 людей і однієї собаки символа ядерного роззброєння з Андреа Рос у центрі. Опубліковано на фейсбук-сторінці кандидатки 3 квітня

З решти кандидатів провідної п’ятірки «Тиси» Іштвана Капітаня найточніше можна схарактеризувати як «господарника». Він говорить про економічне зростання, транслює пошану до традицій і потребу примирення між угорцями — і, на відміну від більшості колег, вітає зі Святом не лише жінок.

Повідомлення Іштвана Капітаня про вихід у люди з великодніми дарунками

Порівняно з рештою першої п’ятірки «Тиси», Капітань частіше таврує корупцію як одну з ключових проблем Угорщини та несправедливість в оплаті праці. На відміну від риторики «Фідес», у його дописах «європейське» є ознакою якості, до якої Угорщині варто прагнути — і саме заради цього майбутнього він закликає прийти на вибори 12 квітня. Заклики голосувати супроводжують більшість дописів Капітаня й інших кандидатів п’ятірки «Тиси» — але у Капітаня вони, як правило, вбудовані в економічний контекст як його ключову сферу компетенції.

Повідомлення від 4 квітня зі сторінки Ласла Гайдоша на фейсбуці

На сторінці Ласла Гайдоша регулярно з’являються зворотні відліки до дня виборів. Порівняно з рештою п’ятірки «Тиси», він частіше з’являється у кадрі з дитячим візочком або тваринами — кроликом, вівцею, собакою, куркою, кошенятком — або готує їжу. Проте кожна така публікація прив’язана до кампанії: у них розповідають про програму «Тиси» щодо захисту тварин і закликають прийти на вибори 12 квітня, а наприкінці відео — пекшоти з партійним брендуванням.

Повідомлення зі сторінки Ласла Гайдоша у фейсбуці від 3 квітня

Судячи з дописів на сторінці Аґнеш Форштоффер, її сфера відповідальності в кампанії — охорона здоров’я, соціальна справедливість і дотримання єдиних процедур в управлінні. Вона публікує інформацію про участь у заходах і агітаційних турах на підтримку інших кандидатів від «Тиси» — і, як правило, з’являється на фото на невеликих заходах, де можна спілкуватися без мікрофона.

Повідомлення про участь у агітаційному заході 1 квітня зі сторінки Агнеш Форштофер у фейсбуці

«Бульбашки» під мікроскопом

Коментарі у «бульбашці» «Тиси» переважно транслюють надію й ентузіазм (31,3%), підкріплені гордістю та відданістю (17,9%). Емоційна архітектура цієї аудиторії орієнтована вперед — на очікувану зміну. Негативні емоції також присутні: зневага (14,2%), гнів (5,7%) — але виконують функцію протиставлення «ворогу» і не домінують.

«Бульбашка» «Фідес» виглядає інакше. Тут переважає демонстрація відданості та гордості (30,5%). Друга за частотою емоція — зневага і глузування (19%). Подекуди фіксується розчарування й апатія (13,2%). Страх у «бульбашці» «Фідес» трапляється вдвічі частіше, ніж у «Тиси», хоча й залишається на невисокому рівні (5,7% проти 2,4%). Прихильники «Фідес» виражають відданість уже досягнутому — і водночас відчувають загрозу перед майбутнім або перед потенційною втратою. Натомість «бульбашка» «Тиси» продукує здебільшого афект мобілізаційного очікування.

Зневага і глузування трапляються в обох «бульбашках» із порівняно однаковою частотою — близько 19% у кожній. Проте спрямовані вони по-різному: під дописами політиків від «Тиси» зневага адресована передусім лідеру «Фідес» і чинному прем’єру Віктору Орбану, тоді як у «бульбашці» «Фідес» об’єктом висміювання стають і самі фідесівські політики.

«Ви випадково не знаєте, чи очікується надзвичайний стан або воєнний стан у найближчі 7 днів? Бо я планую робити покупки. ????» — коментар під дописом Szentkirályi Alexandra (Fidesz).

Найяскравіший приклад — коментарі під дописами євродепутатки від провладної партії Ґал Кінги: майже половина з них транслює зневагу до неї самої (41,7%).

«Кожен щур вилазить, коли корабель тоне» — коментар під дописом Gál Kinga (Fidesz).

Зневага всередині «своєї» аудиторії проти «свого» політика може бути індикатором як внутрішнього напруження в середовищі, так і «вторгнення» ззовні.

Несподіваним відкриттям стало те, що апеляції до національної ідентичності більше притаманні «бульбашці» «Тиси». Найвища концентрація таких настроїв — під дописами лідера «Тиси» Петера Мадяра (26%). Хоча прихильники «Фідес» також транслюють націоналістичний підйом, поле «угорськості» є символічною територією змагання між двома партіями — і прихильники «Тиси» не поступаються в ньому «Фідес». Водночас коментатори «Фідес» транслюють одночасно і партійну, і національну ідентичності, що може свідчити про ефект популістської стратегії партії — намагання прирівняти себе до країни.

Інфографіка: Центр досліджень «Детектор медіа». Дані: аналіз коментарів у фейсбуці, 1—7 квітня 2026 року. Візуалізація підготовлена за допомогою моделі ШІ Claude (Anthropic)

Обидві «бульбашки» є монолітними угорськомовними просторами з майже повною відсутністю проєвропейської ідентичнісної рамки. Один із центральних наративів «Тиси» — «повернення до Європи» — не конвертується у явну загальноєвропейську ідентичність у коментарях. Прихильники «Тиси» підтримують «Європу» як абстрактний маяк, але ідентифікують себе через «угорськість» або партійну приналежність. Євроідентичність залишається риторичним гаслом, а не реальним ідентичнісним ресурсом жодної з аудиторій.

Мобілізаційний заклик присутній в обох «бульбашках» — у «Фідес» (42%) та «Тиси» (50%), що є очікуваною симетрією протиборчих сторін в останні дні кампанії. Проте структура цієї мобілізації різна. Прихильники «Тиси» порівняно частіше демонструють свою дотичність до групи та членство в ній — що свідчить про незавершений процес консолідації навколо головної опозиційної партії. Натомість коментатори «бульбашки» «Фідес» частіше послуговуються прийомом «захисту меж» — проведенням чіткої лінії між «ми» і «вони».

Коментарі під дописами лідерів обох партій — очікувано найгарячіші й найінтенсивніші. Під дописами Мадяра концентруються як однодумці, так і гнівні опоненти.

«Дешевий театр, дорогі наслідки. 6 днів» — коментар під дописом Петера Мадяра («Тиса»).

«Бульбашка» під дописами Орбана нагадує закритий клуб однодумців, що поділяють гордість і відданість. Висока частота лексичної повторюваності окремих коментарів («Вперед, Фідес!», «Вперед, Орбан!») може свідчити про скоординовану імітацію органічного спілкування під дописами.

«Вони не святкують, вони просто натиснули кнопку проплачених оплесків», — коментар під дописом Віктора Орбана («Фідес»).

Після скролу

Кампанії «Фідес» і «Тиси» демонструють не просто дві різні стратегії — а два різні уявлення про те, як функціонує політична комунікація. «Фідес» веде кампанію, в якій кожний допис добудовує стіну між «нами» і «ними». «Тиса» натомість робить ставку на різноманіття голосів і посил про те, що після 16 років щось може змінитися. Така асиметрія відображається і в коментарях: аудиторія «Тиси» мобілізується від надії, аудиторія «Фідес» — від тривоги перед втратою.

Разом із тим аналіз зафіксував стійкий парадокс: центральний наратив партії «Тиса» про «повернення до Європи» не конвертується для аудиторії у реальний символічний ресурс. Обидві «бульбашки» змагаються за «угорськість» — і в цьому відчувається спадок 16 років Орбана і «Фідес» при владі: боротьба з партією, яка роками ототожнювала себе з державою, неможлива без відвойовування цього символічного поля. Й це є симптоматичним підсумком влади однієї партії впродовж 16 років, незалежно від того, що покажуть результати виборів 12 квітня.