In English

В інформаційному просторі з’являються новини на тему Придністров’я та Гагаузії: в Молдові починається передвиборчий сезон і цієї осені у країні відбудуться президентські вибори. Росія намагається встановити свій вплив на Молдову через «проблемні» регіони — Гагаузію та Придністров’я. Зокрема для дестабілізації ситуації в Молдові використовує місцевих проросійських діячів. Чинна президентка Молдови Мая Санду дотримується євроінтеграційного курсу та публічно підтримує Україну, що йде проти намірів Кремля. Тож ми проаналізували матеріали в шістнадцятьох анонімних телеграм-каналах, опубліковані в березні 2024 року. До вибірки належать:

1. «Приднестровец» — 73,2 тисячі підписників.
2. «Гагаузская Республика» — 36,2 тисячі підписників.
3. «Sputnik Молдова» — 26,9 тисячі підписників.
4. «KP.MD» — 19,7 тисячі підписників.
5. «Блокнот Молдова» — 11,6 тисячі підписників.
6. «Мамалыга и Токана» — 10,4 тисячі підписників.
7. «WTF Moldova?» — 8 тисяч підписників.
8. «Молдавский Vагон» — 7,6 тисячі підписників.
9. «Молдавский пистон» — 7,3 тисячі підписників.
10. «Гений Карпат» — 6,8 тисячі підписників.
11. «Аргументы и факты в Молдове» — 6,2 тисячі підписників.
12. «Молдавская политика» — 6 тисяч підписників.
13. «Выбор Молдовы» — 3,6 тисячі підписників.
14. «Смуглянка» — 3,3 тисячі підписників.
15. «eNewsmd.online» — 3,1 тисячі підписників.

Вибірка зумовлена тим, що ці канали взаємно віднесли себе до однієї теки каналів у телеграмі, яку взаємно й піарили. Також саме ці канали найактивніше вдаються до кроспостингу, тобто републікації своїх же постів на різних каналах. Аналітики «Детектора медіа» проаналізували головні політичні тенденції в країні та головні інструменти, за допомогою яких російські пропагандисти поширюють низку дезінформаційних повідомлень через ці телеграм-канали.

«Сліпа зона»: теперішня ситуація у Придністровʼї та Гагаузії

Щоб розуміти, чому російська пропаганда є активною в Молдові та орієнтованою здебільшого на ці два регіони, треба глибше зануритись у їхній сучасний політичний контекст. Ситуація з Придністровʼям є більш-менш зрозумілою — після гарячої фази збройного конфлікту, що тривав із 1990 по 1992 роки, в країні залишився російський військовий контингент, через що його (конфлікт) досі називають «замороженим». Повномасштабне вторгнення Росії на територію України оживило дискусію навколо Придністровʼя, оскільки російська армія, розташована там, є безпековим ризиком як для України, так і для самої Молдови. Придністровʼя та його не визнана світом «влада» виступають проти євроінтеграційного курсу Молдови та поступово зближують своє законодавство з російським. Російський прапор з 2017 року став другим офіційним для використання у Придністровʼї. Нещодавно «влада» Придністровʼя попросила Росію допомогти у розв’язанні проблеми «транспортної та економічної блокади з боку Молдови», звертаючись до ОБСЄ щодо «нових методів розв’язання конфлікту».

У порівнянні з Придністров’ям Гагаузія (гагаузи — тюркомовний народ, який походить із Балкан і живе на півдні Молдови та в Одеській області. — «ДМ») є автономією у складі Молдови, у якій на нещодавніх місцевих виборах перемогли симпатії до Росії. Зокрема, новим башканом (головою регіону) Гагаузії стала Євгенія Гуцул. За свою каденцію вона відзначилася низкою рішень, наприклад, поїздкою на Всесвітній фестиваль молоді до Росії, особистою зустріччю там із Путіним і підписанням угод про співпрацю з низкою суб’єктів Росії, зокрема з Краснодарським краєм. Так само як «голови» Придністров’я, Гуцул теж попросила в Москви допомоги в питанні «блокади». Обидва регіони називають блокадою нещодавню імплементацію нової версії Митного кодексу Молдови, згідно з якою як Придністров’я, так і Гагаузія повинні самостійно відшкодовувати підприємцям податки. Раніше це робила центральна влада в Кишиневі. Башкан Гагаузії відповіла на це штампом російської пропаганди — сказала, що це «утиски прав гагаузів».

Гуцул є особою з пулу проросійського молдовського олігарха Ілана Шора, якого заочно засуджено на 15 років ув’язнення за банківські махінації. З башканом не контактують ані Мая Санду, ані дипломати західних країн. Посадовців із команди Гуцул можна знайти в санкційних списках ЄС. Росіяни у своїй пропаганді підживлюють цей конфлікт за допомогою анонімних телеграм-каналів, поширюючи дописи в рамках кількох повідомлень, локалізованих під молдовський контекст та подекуди співзвучних із російською пропагандою в інших частинах світу.

Вищезгадані телеграм-канали публікують загалом контент, компліментарний до риторики Кремля. Поширювані тези часто резонують із ворожою пропагандою, нижче покажемо, як саме.

«Не забувайте, що Росія тут — головна»

Ці телеграм-канали вписують внутрішньоросійську та взагалі довколаросійську тематику у свій інфопотік. Автори цих телеграм-каналів застосовують техніку фреймінгу, вибірково публікуючи те, що вигідно і коли їм вигідно. У цьому випадку основною метою є відбілювання іміджу Росії, особливо в контексті внутрішньополітичної боротьби в Молдові між прихильниками євроінтеграційного курсу країни, об’єднання з Румунією та зближення з Росією.

Автори цих телеграм-каналів репостять заяви російських посадовців і пропагандистів, у деяких випадках додаючи свої проросійські коментарі. Особливо це стало помітно, коли на каналах молдовського сегмента почали висвітлювати нещодавній теракт у «Крокус сіті холі». Адміністратори телеграм-каналів зі списку надавали регулярні апдейти ситуації, що складалися з репостів російських пропагандистських каналів.

Причому такий підхід стосувався не лише ситуації з терактом. Ось канал «eNewsmd.online» публікує відео з цитатою Путіна щодо смерті Навального. А одразу після виборів цей же канал репостить інтерв’ю італійського сенатора італійському проросійському виданню «L’Antidiplomatico», де він вихваляє російський виборчий процес.

«Sputnik Moldova», який є одним з елементів російського іномовлення, розповідає, як один російський політик каже, що «не заздрить мразотам», які влаштували теракт у «Крокусі», та прикріпляє відео з Путіним із його висловом «мочити терористів у сортирі», називаючи це «реакцією здорової людини». А ось і уривок з інтерв’ю голови проросійського руху «Гайдуки Молдови» Адріана Доментюка для «Sputnik», який стверджує, що «Росія ніколи не проявляла агресію до Молдови» та що «відтоді як російські миротворці присутні у Придністров’ї, там панують мир та спокій».

«Блокнот Молдова» висловлює здивування тим, що більше ніхто з молдовських політиків не привітав Путіна з перемогою на «виборах», окрім уже згаданого Ілана Шора. А ось той же канал публікує цитату соратника Шора Ігоря Додона, який заявив про свої наміри взяти участь у Петербурзькому міжнародному економічному форумі, назвавши його «хорошим майданчиком для пошуку рішень».

«Гагаузская Республика» тим часом опублікувала допис про те, як «успішно» Росія наступає на Запорізьку область, разом із низкою тез про ідеї Путіна щодо «СВО». А ось і цитування міністра закордонних справ Росії Лаврова на тому ж каналі про те, як Росія «звикла довіряти всім до останнього, однак тепер не довіряє нікому з західних політиків».

На каналі «WTF Moldova?» насміхаються з повідомлень видання «Il Messagero» про те, що за умов падіння Одеси російська армія нібито може дійти до Бухареста за 24 години, коментуючи, мовляв, незрозуміло, навіщо Росії Бухарест. Повертаючись до теми теракту, цей же канал засудив і висміяв заяви політика Драгоша Галбура через його слова, що «Путін сам вбиває своїх же громадян у Москві». І це — лише частина прикладів із частини каналів зі списку.

Усе це — щоб нав’язати аудиторії думку, що Росія є головною країною в Молдові та у світі. На основі цього пропагандисти в молдовському телеграмі повчають і Україну.

«Україна — токсична країна для Молдови та Румунії»

Пропагандисти в телеграм-каналах зі списку намагаються показати, що рішення молдовського уряду підтримати Україну через російське повномасштабне вторгнення є помилкою і може спровокувати гірше майбутнє в буквальному і переносному сенсах не лише для Молдови, але і для Румунії. Крім того, росіяни стверджують, що саме Україна є провокаторкою і хоче домогтися ескалації у Придністров’ї та Гагаузії.

Автори каналу «Молдавская политика» звертають увагу, що в складі інтернаціонального легіону ЗСУ воюють громадяни Молдови. При цьому наголошують, що Санду обіцяла кримінальну відповідальність за участь у війні, оскільки «наймання військових є злочином» у країні, однак вони зручно випускають із поля зору аудиторії те, що президентка мала на увазі саме участь у війні на боці російських військ. На цьому ж каналі можна знайти репост матеріалу одного з пропагандистів зі шматком інтерв’ю «історика, засновника Російського руху України та лідера партії “Русский блок”» Олександра Свистунова, де той каже, нібито Україна претендує на Придністров’я та хоче цей шмат землі собі.

Пропагандисти намагалися й вивернути нещодавню ситуацію з падінням дрона у Придністров’ї проти України. За тодішнім повідомленням державних російських медіа, на військову частину на території невизнаного Придністров’я, за попередніми даними, напав дрон-камікадзе, що призвело до знищення військового вертольота типу МІ-8. Інформацію оприлюднило так зване міністерство держбезпеки невизнаного Придністров’я. «KP.MD» цитував російське МЗС, якому «смішно» від заяв молдовської влади щодо непричетності України до інциденту, та поширював версію росіян, мовляв, це Україна вдалася до такого кроку, щоб «перебити в медійному полі негативний ефект від регулярного знищування українських гелікоптерів».

Канал «WTF Moldova?» публікує уривок одного інтерв’ю зі словами, що молдовський уряд нібито використовує війну в Україні, щоб наганяти страх на жителів країни. Цей же канал критикує Маю Санду за заклик надавати більше зброї Україні, додаючи власний коментар: «А може, краще закликати до миру та перемовин? Щоб люди припинили гинути. Але ж ні, за таке Майка могла б і отримати від господарів».

Канал «Гений Карпат» містить приклад одного з повідомлень у рамках цього погляду. Згідно з ним, до складу «РДК», який здійснив рейд на Бєлгородську область, входили «румунські найманці», один із яких загинув під час операції. А ось в іншому дописі з цитатою молдовського політика, якого там називають «вилощеним провладним владолюбом», цей же канал критикує нібито його слова про те, що до «сепаратизму в бік Румунії треба ставитись інакше, ніж до сепаратизму в бік Росії, бо Румунія не починала війну проти України». Автори допису констатують: Молдова нібито існує винятково заради України.

Канал «Выбор Молдовы» поширює антиукраїнські тези про українських біженців, заявляючи, що вони нібито розповсюджують кір, призводячи до епідемії в країні. Канал «Мамалыга и Токана» взагалі стверджує, цитуючи лідерку опозиційної до Санду партії «Відродження», що через те, що вона пообіцяла надати Україні гуманітарну допомогу, люди «у своїй країні почуваються чужими». Подібний відтінок пропагандисти надають і повідомленням, пов’язаним зі зближенням Молдови з Румунією.

«Юніоністи знищують Молдову»

Юніоністами російські пропагандисти називають тих, хто підтримує ідею поглинання Молдови Румунією. На думку прихильників цього підходу, це природний історичний процес, оскільки Молдовську РСР створили у Кремлі під забаганки Росії. Один із пікових моментів істерії російської пропаганди припав на рішення визнати державною мовою Молдови румунську, не враховуючи того, що молдовська мова за максимально натягнутого сценарію — це румунська, яка пишеться кирилицею, про що ми раніше вже писали.

Канал «WTF Moldova?» був присутнім на нещодавньому мітингу з нагоди святкування укладення унії Румунії та Молдови 1859 року та публікував ексклюзивні відео зі своєю позначкою з мітингу та власним уїдливим коментарем. Крім того, у відповідь на цей мітинг уже згадувані «Гайдуки Молдови» організували власну демонстрацію на тому ж місці. Автори проросійських каналів усіляко насміхалися з учасників демонстрації юніоністів і відбілювали наміри «Гайдуків», навіть використавши техніку «хороших людей» — мовляв, те, що демонстрацію «Гайдуків» підтримала бабуся, яка роздавала яблука, показує, що в Молдові «хороший і добрий народ», а ось Санду підтримують лише «скажені бабки» нібито «на замовлення».

Допис каналу «Смуглянка» вносить більше ясності в те, як саме росіяни бачать різницю між румунами та молдованами й маніпулюють нею. Під час передвиборчої кампанії в Румунії один із кандидатів Марчел Чораку назвав молдован румунами, що викликало обурення серед пропагандистів. Мовляв, він «загрався у геополітичні ігри», суспільство «не підтримує» таких висловлювань, а все з однієї причини — румуни «підтримували нацистів», а молдовани — ні. У ще одному дописі автори каналу звинувачують Румунію в «переписуванні історії» через те, що євродепутати попросили в новій резолюції повернути Румунії багатства, які та залишила на зберігання в Молдові на початку ХХ століття. Пропагандистів це обурило настільки, що вони називали це «нахабством» і почали кидатися звинуваченнями в бік Румунії в «окупації Бессарабії», яку «успішно зупинила Росія».

«Геній Карпат» критикує висловлювання «уніоніста і прислужника Плахотнюка» (примітка — це один із молдовських олігархів) Олександра Тенасе, де той говорить про молдован, які досі попри все чекають на Росію. Мовляв, він здійснив «інцест над Конституцією» своєю заявою про те, що об’єднання з Румунією є прагматичним рішенням для Молдови, через що і є «шматком уніоністського лайна» та «безсовісним мулем» (муль — це образлива назва румун і молдован з боку російськомовних, а також ще означення жителя глибинки. — «ДМ»). А ось нещодавнє опитування молдован щодо схвалення перебування румунів при владі в Молдові автори цього ж каналу коментують як «бесарабським румунам при молдовській владі треба було б замислитись…Було би чим…».

«Гагаузская Республика» йде ще далі. Автори критикують ідею молдовського політика Оазу Нантоя щодо викладання «Історії румун» у Придністров’ї, порівнюючи це з «Нюрнберзькими расовими законами» для «розв’язання питання євреїв у нацистській Німеччині». А ось «Блокнот Молдови» натякнув, що Молдову на «Євробаченні» цьогоріч представить виконавиця, яка вийшла заміж за румунського олігарха та фактично живе в Румунії, підіграючи своїм іншим антирумунським публікаціям. Загалом для російських пропагандистів будь-яке зближення Молдови та Румунії — це трагедія. А винною в усьому є лише одна особа.

«Мая Санду — головне зло Молдови»

Російська пропаганда поширює мову ненависті щодо президентки Молдови та намагається дискредитувати її як особисто, так і її соратників. Для цього вона використовує зневажливі нікнейми, такі як «Майка», або підбирає для публікацій про неї одні й ті ж невдалі фото. Це відбувається як у контексті майбутніх президентських виборів, так і в ширшому значенні, адже Санду є прихильницею євроінтеграційного курсу Молдови та зближення з Румунією, а також підтримує Україну під час російської агресії. Крім того, своїми рішеннями політикиня часто йде наперекір проросійським силам, що викликає у згаданій сітці каналів сплески негативних публікацій.

Особливе обурення у пропагандистів викликало нещодавнє рішення уряду про закриття тринадцяти проросійських телеканалів і кількох радіостанцій «у зв’язку з підозрами, що бенефіціари цих компаній є причетними до діяльності, яка підриває національну безпеку». Канал «Смуглянка» та всі інші з мережі справжньою причиною називають те, що журналістка одного з цих каналів нібито поставила Санду незручне питання, через що в рамках цього питання адміни згаданих телеграм-каналів атакують президентку особисто. «WTF Moldova?» зробив власний висновок щодо заплутаності цієї ситуації, описуючи молдовську владу так: «Вони *бануті та не приховують цього».

Канал «WTF Moldova?» репостить цитати головного політичного суперника Санду — проросійського експрезидента Ігоря Додона, який стверджує, що Санду «знищує країну» та «вирішила сфальсифікувати» результати майбутніх президентських виборів. Або ось цитата ще одного з політиків Рената Усатого, який лякає тим, що Санду нібито хоче «заблокувати в Молдові тікток і телеграм» та чекає на підписання відповідних документів, які «лежать у неї на столі». Автор допису навіть іронізує, мовляв, у Росії та України нічого не виходить із блокуванням цих соцмереж, а «тут маре Санду приходить — і Дуров усе блокує».

«Sputnik Moldova» коментує інцидент із нібито американським винищувачем, що перетнув повітряні межі Молдови, у такий спосіб: «При Маї Санду повітряний простір Молдови — це як дівчина, яка стверджує, що вона цнотлива, і гнівно відштовхує посягання одних, але водночас широко, так би мовити, відкрита для інших…». А ось автори того ж каналу критикують Санду за те, що вона «недостатньо швидко» відреагувала на нещодавній теракт у Москві. «Молдавский Vагон» взагалі назвав її за це «су…ю румунською».

«Приднестровец» у відповідь на заяви Санду про те, що Путін повинен вивести свої війська з України, порадив їй «заткнутись і зайнятися внутрішніми проблемами… інакше внутрішніми проблемами Молдови буде змушений зайнятися Путін». «Молдавская политика» цитує політичного «хрещеного батька» (за їхніми словами) Маї Санду Володимира Філата, який сказав, що не варто голосувати за Санду, бо «неможливо керувати країною, якщо не любиш людей». «Молдавский пистон» констатує, що «Санду не любить Молдову та не любить молдован». Адміни цього каналу пишуть, цитуючи журналіста Дмитра Чубашенка: «Санду, як зомбі, в якого вклали програмний скрипт, із маніакальною завзятістю повторює один і той самий набір фраз: “Європейська Молдова... Чесні люди... Злочинні угруповання... Реформа юстиції... Прислужники Кремля... Боротьба з корупцією... Слава Україні... Молдова — це Європа…” На тлі цих заклинань, нібито генерованих штучним інтелектом, десятки й сотні тисяч живих людей залишають цю територію, а ті, хто тут іще лишається, живуть дедалі гірше та побоюються, що ця снігова королева Молдови ще й затягне їх у війну за наказом таких самих божевільних єесівців, як вона, — усіх цих урсул, мішелів і боррелів». Пропагандисти вже вималювали Санду «кращу альтернативу», яку просувають.

«Євгенія Гуцул — набагато кращий варіант у ролі президентки Молдови, бо дружить із Росією»

Російські медіа, а особливо анонімні телеграм-канали в Молдові презентують башкана Гагаузії як людину, яка бореться з «диктатурою Санду». Мовляв, чинна влада боїться її, тому й не визнає її в ролі башкана, і зовсім не через поїздки до Росії. Канал «Приднестровье» написав про неї: «Євгенія Гуцул стала головною конкуренткою Маї Санду буквально за один день». Якщо про чинну президентку публікації на цих каналах суто негативні, то про Гуцул — лише позитивні.

«Sputnik Moldova» цитує рішення башкана зупинити роботу міждепутатської групи зі співпраці між Молдовою та Гагаузією, бо її створили «для відводу очей, обману представників автономії та європейських партнерів». На думку Гуцул, автономія «не розв’язує проблеми», а «підлаштовує під себе всі інституції» та не вводить в уряд башкана, тобто її саму (в третій особі). В інтерв’ю ресурсу член політбюро партії «Відродження» Юрій Вітнянський стверджує, що «гагаузи згуртувалися навколо Гуцул» і що вона стає «вже не локальним політичним лідером, а виходить на національний рівень», прогнозуючи кримінальні провадження проти башкана як помсту за нібито вищі рейтинги.

«Приднестровец» навіть намагався створити Гуцул образ героїні. Мовляв, у день її повернення з Росії Санду наказала молдовським спецпризначенцям затримати башкана Гагаузії, тому їх і було видно в Кишиневі. Однак потім цей же канал написав, що Гуцул «без перешкод вийшла з аеропорту», а в поліції повідомили, що спецпризначенці в аеропорту не мають жодного стосунку до прильоту політикині.

«Блокнот Молдова» репостить публікації партії Гуцул і матеріали з її офіційного каналу. Зокрема, навіть на зустріч із третім президентом Молдови Володимиром Вороніним башкан прийшла вся в чорному, оскільки поминання жертв теракту в Москві теж стало політичним інструментом у її руках. На цьому контрасті грали й інші канали — мовляв, ось Санду бездушна і їй начхати, натомість Гуцул навіть на офіційних зустрічах поминає та називає в медіакоментарях ситуацію «трагедією для всього світу».

Багато каналів зі списку репостили російськомовний допис самої Євгенії Гуцул про те, як вона позивалася проти Маї Санду. Як говорила політикиня, «безпідставні образи та необґрунтовані звинувачення у бік перших осіб Гагаузії вже стали невіддільним елементом публічних виступів Маї Санду». Гуцул вимагає у президентки вибачень і спростувань тверджень про шкідливість своїх зв’язків із Росією. Мовляв, Кишинів робить усе це, щоб «забрати в Гагаузії як автономії право самостійно обирати своїх лідерів», маючи на увазі, що Санду досі не підписала наказу про визнання Гуцул башканом Гагаузії. Президентка на нещодавній пресконференції сказала, що і далі не має намірів цього робити, оскільки Гуцул працює «на злочинне угруповання, а не на людей Молдови, людей автономії».

Однак щодо Гуцул серед пропагандистів з’являються і критичні голоси. «Гений Карпат» розуміє ситуацію в аеропорту по-своєму — пише, що для повернення башкана «нагнали масовки», а якщо її справді хотіли заарештувати, то точно «не за зв’язки з Росією», оскільки «провладна партія не розраховує на проросійський електорат». Ба більше, на думку адміністратора каналу, у Євгенії Гуцул є певний «єврейський покровитель». Та попри все навіть це повідомлення виглядає дещо проросійським — наприкінці автор радить башкану «найняти охорону», а весь текст виглядає так, ніби Росія ще не до кінця визнала Гуцул «своєю». Однак пропагандисти не полишають спроб знайти все більше причин, щоб розкритикувати Санду.

«Голосування поштою на майбутніх президентських виборах — фальсифікація, яку проводить команда Санду»

Чи пам’ятаєте ви, коли Дональд Трамп та його прибічники у 2020 році почали говорити про фальсифікацію президентських виборів у США, зокрема і через голосування поштою? Дуже схожий меседж можна знайти зараз у Молдові. Нещодавно Мая Санду та її адміністрація оголосили про впровадження голосування поштою для представників молдовської діаспори, що мешкають у США та Канаді, вже на наступних президентських виборах. Пропагандисти вбачають у цьому спробу фальсифікації, оскільки діаспора нібито найбільше підтримує Санду.

«KP.MD» з цього приводу репостить у себе заяву речниці російського МЗС Марії Захарової, яку, попри «спроби фальсифікації», обурює те, що Кишинів не збирається вводити подібне голосування для молдован у Росії. Захарова сказала, що це — «не перший випадок, коли молдовська влада дискримінує своїх громадян у Росії», говорячи про те, що національне свято Мерцішор молдовани Росії теж святкували без підтримки Мінкульту Молдови. Той же канал репостить і публікацію своїх колег зі Sputnik Moldova, які процитували слова молдовського депутата Василя Боня про те, що голосування у США та Канаді нібито стануть «важелем для фальсифікацій» у руках провладної партії PAS, оскільки «коли у Молдові вже будуть закриті дільниці та у них буде підбито підсумки, у США та Канаді вибори триватимуть іще 10–12 годин».

«Sputnik Moldova» не поцурався драматичної заяви й іншого політика — депутата Олександра Нестеровського. Той сказав, що «ці вибори будуть найважчими» для Молдови, тому що «у країні буде введено повну диктатуру». Під час зустрічі з російськими можновладцями з Ради Федерації Нестеровський розповів, що його партія («Відродження») виступає проти євроінтеграції Молдови та підтримує зближення з проросійським Євразійським економічним союзом. Ба більше, депутат ще й бідкався, що Кишинів підтримав антиросійські санкції, та назвав їх «санкціями проти власного народу». В інтерв’ю згаданого вище Юрія Вітнянського для саме цього ресурсу теж є заяви на тему голосування поштою — він стверджує, що в такий спосіб Кишинів «вестиме сегрегацію» жителів Молдови від жителів Гагаузії та Придністров’я. Крім того, на його думку, чесність голосування поштою «ніхто і ніколи не зможе проконтролювати».

«Гагаузская Республика» репостить коментар депутата молдовського парламенту Констянтина Стариша для іншого пропагандистського ресурсу, не пов’язаного безпосередньо з Молдовою, щодо цієї теми. Стариш стверджує: молдовська влада нібито умовно ділить діаспору на «гарну» і «погану». Мовляв, для агітації у західному просторі умови є, а от агітувати в Росії, на жаль (для депутата), майже неможливо. Політик стверджує і про нібито підкуп виборців, і їхнє «підвезення» на минулих президентських виборах.

«Блокнот Молдова» посилається на слова депутата партії Маї Санду Віталія Жакота щодо того, що кожен голос представника діаспори у США та Канаді обійдеться «мінімум у двадцять доларів США». Автори цього каналу, як і тих, що опублікували дописи на цю ж тему, констатують — ці гроші нібито витрачатимуть із державного бюджету Молдови.

«Гений Карпат», «WTF Moldova?» та їх інші пропагандистські колеги перепостили й слова експрем’єра Молдови та лідера «Партії розвитку» Йона Кіку про те, що він не визнаватиме результати президентських виборів, якщо голосування поштою буде дозволено лише громадянам Молдови у США та Канаді. Мовляв, відповідний законопроєкт «створено дурнями». Кіку повторив й інше твердження на цю тему — чесність голосування поштою нібито ніхто не може перевірити. «eNewsmd.online» узагалі припускає, що заявлений автор законопроєкту — депутат від провладної партії PAS і заодно піаніст Віталій Гаврук — нібито насправді його не писав.

«Референдум щодо вступу до ЄС — шахрайство, як не крути»

Президентка Молдови Мая Санду нещодавно заявила, що на осінь також заплановане проведення референдуму щодо вступу країни до Європейського Союзу. Якщо результат буде схвальним, то євроінтеграційний курс буде закріплено в Конституції Молдови. Пропагандистів обурило й це рішення.

«Sputnik Moldova» цитує вже згадуваного експрезидента Володимира Вороніна, який встиг назвати ідею референдуму «антиконституційною та передчасною». Мовляв, сам по собі референдум є «нікчемним», а американський посол «втручається у внутрішні справи» Молдови, але жодним чином не реагує на цю ідею. На думку Вороніна, такий референдум повинні проводити лише після консультацій зі всіма країнами-членкинями ЄС. Утім, ось влада «в остраху» нібито вирішила «об’єднати» це голосування з виборами президента, навіть попри те, що він «скоріш за все провалиться». Пропагандисти навмисно замовчують те, що Санду під час оголошення цієї ідеї сказала, що рішення про дату прийматиме Конституційний суд держави та парламент, сумніваючись у тому, що одночасне проведення референдуму з президентськими виборами можливе.

«Смуглянка» презентує думку опозиції щодо невизнання результатів референдуму як «новий шлях» і «незайняту нішу». Мовляв, через те, що «не враховано всі політичні позиції» в рамках цього питання, зокрема прихильників «євразійської інтеграції». Автори каналу пишуть: ЄС дискредитував себе, а ось ЄЕС навпаки нібито зростає у своїй могутності. А ось тут цей же канал пише про те, що Євросоюз нібито шокований рішеннями молдовської влади, включно з ідеєю референдуму. Мовляв, у такий спосіб Кишинів лише хоче заробити додаткових грантових грошей.

«Молдавский пистон» цитує лідера партії PLDM Влада Філата, який повторює тезу про «ділення діаспори на погану й хорошу». Мовляв, саме Філат почав євроінтеграційні процеси в країні — і навіть йому не до вподоби ідея з референдумом, бо «Європа — це не диктатура та цензура». WTF Moldova? лякає тим, що Санду нібито замовчує те, що інтеграція до ЄС означатиме більші податки. Мовляв, у всіх країнах-членкинях ЄС податок на доходи зараз скрізь більший, ніж у Молдові, за винятком Болгарії.

«Гагаузская Республика» цитує радника Євгенії Гуцул Михайла Влаха, що цей референдум вирішить, «бути чи не бути молдовській державності». Мовляв, якщо Санду не переоберуть, то «всі плани її західних кураторів просто припинять існувати на території РМ». Gagauznews натомість лякає заявою вже згадуваного депутата Гаврука про те, що якщо референдум провалиться, то «можна буде розглянути опцію приєднання до складу Румунії як автономії». Мовляв, ця заява і викриває те, що уряд навіть сам не вірить у свою ж ідею та «вкидає» в інфопростір «План Б».

Кроспостинг та інші методи пропагандистів

У поширенні всіх згаданих тверджень використовують кроспостинг, тобто републікують дописи один одного, завдяки чому канали й утворюють мережу. Також доволі часто вони хвалять ці дописи або безпосередньо рекламують один одного. Слід звернути увагу й на ще два методи, які застосовує канал «WTF Moldova?». Зокрема, він майже завжди присутній на місці подій, коли йдеться або про активність уже згаданих «Гайдуків Молдови», або російського посольства у Молдові в цілому. Завдяки цьому вони знімають ексклюзивний контент, який потім репостять інші канали. Крім того, саме на цьому каналі можна також знайти уїдливі особисті неформальні коментарі, закріплені фразою, яка повторюється щоразу на їхньому початку — WTF? Тактика повторення має на меті змусити повірити в наміри автора контенту, в цьому випадку — пропагандистів, навіть якщо на початку до них виникає певний скепсис. Як наслідок, цю абревіатуру можна знайти у майже кожному дописі на цьому каналі.

Ілюстрація: Наталія Лобач