Іn English

Наприкінці січня опозиційні політики в Угорщині та Румунії зробили заяви, які можна вважати зазіханням на територіальну цілісність України. Лідер угорської партії «Рух Наша Батьківщина» Ласло Тороцкаї під час партійного з’їзду 27 січня сказав: «Якщо державність України припинить своє існування в результаті війни, “Наша Батьківщина” претендуватиме на Закарпаття як єдина парламентська партія».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба на спільній пресконференції після переговорів з угорським колегою Петером Сійярто в Ужгороді 29 січня так прокоментував цю заяву: «Ми розуміємо, що не всім хочеться, щоб між Україною та Угорщиною були гарні відносини, тому вчора пролунали заяви на цю тему, якісь погрози. Я вам хочу сказати, що якщо Путін обламав свої зуби об Україну, то окремі угорські політики, які висловлюють подібну заяву, обламають їх тим більше».

Лідер фракції партії «Альянс за союз румунів» у Сенаті Румунії Клаудіу Тарзіу під час своєї промови в Яссах 24 січня сказав, що «Північну Буковину не можна забувати, Південну Бессарабію не можна забувати, край Герца, Закарпаття, все, що було і є в румунського народу, має повернутися в межі держави».

Політик також говорив про можливість відновити діалог між Румунією та Росією: «Я вважаю, що є необхідність розморозити відносини між Румунією та Росією, я визнаю необхідність хорошої співпраці між Румунією та Росією, я готовий це підтримати, але лише після того, як Росія доведе, що вона також хоче всього цього».

Пояснюємо, чому антиукраїнські вислови угорських і румунських політиків є не тільки наслідком впливу російської пропаганди, а й відображенням внутрішньополітичної ситуації в цих країнах.

Країни Центральної Європи — це безпосередні сусіди, з якими Україна розбудовує партнерські відносини, зокрема у форматі малих альянсів (Люблінський трикутник, Україна — Румунія — Республіка Молдова). У вузькому розумінні Центральна Європа — це чотири держави, які ще називають Вишеградською четвіркою — Польща, Чехія, Словаччина й Угорщина. У ширшому аспекті Центральна Європа може включати ще Республіку Молдова, Румунію, Німеччину, Австрію та Словенію.

Російська Федерація поширює свою пропаганду в Центральній Європі за допомогою соцмереж і місцевих політиків. За даними дослідження Німецького фонду Маршалла, особливу увагу Росія приділяє руйнуванню єдності в НАТО та підміні ліберальних цінностей популістичними гаслами.

• Читайте також: Фейк: Румунія претендує на частину України

Згідно з дослідженням Центральноєвропейської цифрової медіалабораторії за IV квартал 2023 року про дезінформацію в Польщі, Чехії та Словаччині, основні тези пропаганди стосувалися внутрішньої політики, а російсько-українська війна була на четвертому місці. Тенденція була пов’язана з виборами у Словаччині (вересень) і Польщі (жовтень).  

Досить поширеним у Центральній Європі був фейк про те, що президент України Володимир Зеленський нібито отримав у вересні 2023 року громадянство США. Чеське видання Demagog оприлюднило розвінчання цього фейку.

• Читайте також: Пропагандистські маніпуляції геополітичними темами у Східній Європі

Є також загальне твердження російської пропаганди, що західні сусіди України (Польща, Угорщина, Румунія) начебто прагнуть «поділити українські території» після її можливої поразки у війні з Росією. Таке можна побачити не тільки в проросійських телеграм-каналах, але й в інформаційному просторі Центральної Європи.

Угорська головоломка пропаганди

Аби зрозуміти, чому Ласло Тороцкаї сказав про претензії на Закарпаття, потрібно трохи  угорського суспільно-політичного та медійного контексту.

Прем’єр-міністром Угорщини з 2010 року є Віктор Орбан. Він очолює консервативну партію «Фідес» і був прем’єром раніше, у 1998–2002 роках. Політик за минулі два десятиліття розбудував власну медіаімперію, де транслюються провладні погляди.

• Читайте також: Антиукраїнське суголосся Фіцо й Орбана: як деякі заяви сусідів України підігрують російській пропаганді

Угорський аналітичний центр «Інститут політичного капіталу», який очолює Петер Креко, за участі українського медіа «Варош» підготував дослідження про вплив провладних угорських медіа на угорців за кордоном. У дослідженні вказано, що у 2018 році було створено Центральноєвропейську фундацію медіа та преси, яка отримала контроль над 500 регіональними та національними медіа Угорщини. Одними з ключових медіа фундації є телеканал HirTV, онлайн-медіа Origo, газета Magyar Nemzet, онлайн-бізнес-видання Világgazdaság, журнал Mandiner.

В Угорщині немає прямої присутності російських медіа. Угорськомовний «Голос Росії» закрили у 2014 році, перетворивши на Sputnik. Але згодом і від Sputnik відмовилися. На думку Петера Креко, це було пов’язано з тим, що Віктор Орбан створив власну медіаімперію. Відтак не було потреби відкривати ще одне медіа, якщо вже є мережа.

Як інформує директор Центру євроатлантичної інтеграції та демократії Даніель Барта в дослідженні про стійкість до дезінформації в Центральній і Східній Європі, в Угорщині саме телебаченню довіряють найбільше. Це відрізняє угорське медіасередовище від ситуації в Польщі, Чехії та Словаччині, де таку роль відіграє радіо.

• Читайте також: «Зробімо Угорщину великою знову». Чому за Орбана сусідня держава стала такою токсичною і чи справді вона виправляється

Трохи історії, щоби зрозуміти, чому Будапешт приділяє достатньо уваги у своїй комунікації та інформаційній політиці угорцям у сусідніх державах, зокрема в Україні.

Після Першої світової війни відбувся розпад Австро-Угорщини, а ті території, де до початку XX ст. жили угорці (Закарпаття, Трансільванія, Воєводина) стали частинами інших держав. Мирний договір, який закріплює територіальний розподіл земель, що були частиною Угорщини, був підписаний в одному з палаців Версалю, у Франції, і його назва — Тріанон — закріпилася як назва цього договору.

Угорські політики маніпулюють історичною травмою щодо Тріанону (нагадаємо, Угорщина за ним втратила 71% територій і більш ніж половину населення). І владна партія в цьому єдина, скажімо так, з опозицією. Наприклад, партія Fidesz послідовно роз’ятрювала цю тему, просувала ревізіоністські ідеї. Після приходу до влади Віктора Орбана у травні 2010 року угорський парламент затвердив день підписання Тріанонського мирного договору (4 червня) як День національної єдності угорців, який просуває ідею «єдиної Угорщини попри кордони».

• Читайте також: Угорська журналістка: Уряд не ухвалює диктаторські закони, а просто скуповує засоби масової інформації

Не дивно, що й опозиція використовує історію, зокрема Тріанонський договір, у своїх політичних цілях. І це відбивається у висловлюваннях на зразок тих, що робить ультраправий Тороцкаї. Їх миттєво цитують в угорській і світовій пресі, а також у російському агітпропі.

Зокрема, слова Тороцкаї щодо зазіхань партії на українські землі оприлюднило угорське видання Index. Але не тільки: аналогічний текст (де переказуються цитати Ласло Тороцкаї) до Index було опубліковано в провладній Magyar Nemzet. Тільки там цитувалися ще й інші політики, які виступали на з’їзді Руху «Наша Батьківщина» зокрема президент партії «Форум за демократію» (Нідерланди) Т’єррі Боде, лідер списку в Європейському парламенті руху «Болгарського відродження» Станіслав Стоянов, президент партії «Альтернатива для Швеції» Густав Кассельстранд.

Оглядач Mandiner Петер Бакоді у своєму тексті засудив висловлювання Ласло Тороцкаї: «Вищезгадана заява є страшенно шкідливою для угорської дипломатії загалом і для просування угорських інтересів на міжнародній арені, а зокрема для угорсько-українського зближення, яке тільки починається».

Ліберальне угорське видання HVG провело паралелі щодо висловлювання Ласло Тороцкаї та тез російської пропаганди: «Заява опозиційного Тороцкаї ідеально вписується в російську дезінформаційну операцію, яка намагається створити враження, що сусіди України претендують на певні території охопленої війною країни (у випадку Польщі, наприклад, північно-західні території з центром у Львові)».

Після виступу на партійному з’їзді, 29 січня Тороцкаї дав інтерв’ю телеканалу ATV, який вважається опозиційним медіа в Угорщині. Там політик уточнив свою позицію щодо Закарпаття. Ведучий ATV Дьордь Шоллезі запитав Тороцкаї, на яких підставах його партія прагне отримати Закарпаття, якщо лише 6–10% населення регіону є угорцями, частина з яких виїхала звідти після 24 лютого.

«Виходячи з думки жителів Закарпаття, і, як я сказав, це може статися тільки мирним шляхом. На час референдуму 1991 року на Закарпатті (він відбувся одночасно з референдумом на підтвердження Акту проголошення Незалежності України 1 грудня того року. — "ДМ") угорської більшості теж не було. Попри це, 80% населення Закарпаття — абсолютна більшість — проголосували за самовизначення з утворенням у його складі угорської територіальної автономії», — відповів Ласло Тороцкаї. Забувши при цьому згадати, що референдум не мав законної сили чи наслідків, відбувався на вимогу антиукраїнських сил, був місцевим, а не загальнонаціональним, а його результати суттєво різнилися від району до району.

«Основна проблема не стільки у висловлюваннях Ласло Тороцкаї, а в часі, коли їх було сказано, бо Тороцкаї сказав про Закарпаття 27 січня, а 31 січня відбулася зустріч Сійярто та Кулеби. І багатьма це сприймалося як неприємний момент», — пояснив у коментарі «Детектору медіа» директор Інституту економічних досліджень Oeconomus Антон Бендаржевський.

29 січня в Ужгороді відбулася зустріч міністра зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петера Сійярто та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби й керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Перемовини на найвищому політичному рівні мали на меті узгодити суперечливі питання між Україною та Угорщиною, які здебільшого стосуються мови освіти угорської меншини на Закарпатті. Суперечка триває з 2017 року.

Дмитро Кулеба в інтерв’ю угорському медіа Telex після зустрічі сказав, що «радикальні заяви» — це питання внутрішньополітичної ситуації, а Віктор Орбан є проугорським, а не проросійським політиком: «Якби це (проросійські заяви Орбана. — "ДМ") підтвердилося, це означало б великі проблеми як для ЄС, так і для Угорщини. Але я думаю, що вони проугорські. Якби вони були проросійськими, то Петер Сійярто б на нинішній зустрічі не заявив, що поважає територіальну цілісність і суверенітет України».

Румунські вибори популізму

Поширення російської пропаганди в Румунії відбувається за допомогою мережі альтернативних медіа, в яких можна побачити євроскептичні й антизахідні наративи. У коментарі для дослідження стійкості до дезінформації в Центральній і Східній Європі 2018 року програмна директорка Центру аналізу європейської політики (США) Коріна Ребега розповіла про особливості російської дезінформації в Румунії.

«Кремлівський арсенал дезінформації в Румунії — і по всій Південно-Східній Європі — включає наративи, які тісно пов’язані з наявним місцевим націоналістичним дискурсом. І це стирає межі між різними акторами (проросійськими тролями чи румунськими правими) та їхніми цілями, що зрештою забезпечує ідеальний камуфляж для російської пропаганди», — пояснила Коріна Ребега.

• Читайте також: Що кажуть сусіди: Україна на шпальтах румунських медіа

Дослідження про дезінформацію та медіасередовище Румунії від EUDisinfoLab показало, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну посилило систему поглядів, де події 24 лютого 2022 року називаються «частиною великого перезавантаження порядку денного глобалістів». Румунські проросійські політики (Клаудіу Тарзіу, Діана Шошокаре) поширюють кремлівський порядок денний, оголошуючи саме НАТО агресором, а не Росію. Територіальні претензії до України є головною частиною їхньої риторики, спрямованої на отримання електоральної підтримки.

Клаудіу Тарзіу прагне, щоб його партія отримала більше голосів на парламентських виборах, які мають відбутися в Румунії наприкінці 2024 року. Політична сила «Альянс за союз румунів», яку він очолює, посіла четверте місце на виборах у грудні 2020 року, отримавши 9% підтримки виборців.

Росія використовує те, що говорять представники партії «Альянс за союз румунів», щоби поглибити розкол у румунському суспільстві. Румунські медіа та фактчекери оприлюднили факти цитування висловлювань Тарзіу 24 січня на виступі в Яссах російськими медіа. Так, видання PressHub написало, що заяви Тарзіу згадує «Правда», телеканал «Царьград», який належить російському олігарху Костянтину Малофєєву, а також державна «Російська газета».

Разом із тим, те, що говорить Тарзіу про Україну та Республіку Молдова, не є новиною, як і те, що він продовжує риторику сенаторки Діани Шошоаке. У березні 2023 року Шошоаке подала законопроєкт із пропозицією приєднання частини півдня України до Румунії. В МЗС України тоді заявили про накладення санкцій на політикиню через зазіхання на територіальну цілісність України та загрозу національній безпеці.

Теза про те, що румунів «зрадили» в Україні й треба «повернути» українські й молдовські території до Румунії, поширювалася в медіа ще до 24 лютого 2022 року. У 2016 році на порталі NapocaNews було опубліковано текст, де написано, що нібито «Буковина та Буджак перебувають під окупацією Києва». Інший приклад — текст 2017 року в Active news, де була розповідь про те, як МЗС Румунії відхилило запити двох організацій щодо повернення Північної Буковини, Південної Бессарабії та Молдови під владу Бухареста.

• Читайте також: «Чекали поляків, але румуни випередили». Хто із сусідів України, за версією пропагандистських телеграм-каналів, найагресивніший?

Медіа Dcnews вийшло з текстом, де цитували твіт колишнього директора Служби зовнішньої розвідки Румунії Едуарда Хельвіга. Хельвіг пов’язав висловлювання Тарзіу та Тороцкаї в єдиний наратив, який підіграє російській пропаганді: «Його (Тарзіу. — "ДМ") вибір звернутися до таких потенційно запальних тем є навмисним, враховуючи, що це теми, які також використовують ультраправі політики в Угорщині та які подобаються Володимиру Путіну».

На сайті Antena 3 CNN вийшов текст зі словами про неприпустимість втілення ідей Тарзіу в життя. «Заяви Клаудіу Тарзіу становлять велику небезпеку для статусу Румунії як члена НАТО, а також як члена Європейського Союзу, враховуючи наслідки таких дій. Анексія частини України означала б порушення кількох міжнародних договорів і принципів, а це супроводжується міжнародними санкціями, дипломатичною ізоляцією та, швидше за все, війною з Україною», — йдеться в тексті.

Речник МЗС України Олег Ніколенко в коментарі «Детектору медіа» розповів, що треба звертати увагу не на слова окремих політиків, а на офіційну позицію влади цих країн: «Міністр Дмитро Кулеба вже відповідав на таке запитання в Ужгороді. Ми спокійно ставимося до заяв окремих політичних сил. Не дочекаються. Як Румунія, так і Угорщина, і це підтвердив угорський міністр Петер Сійярто в Ужгороді, на офіційному рівні поважають і підтримують територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах».

Висловлювання окремих румунських та угорських політиків мають на меті тільки посилити розбрат між Україною та сусідами. Це вигідно винятково Росії, яка шляхом пропаганди в Центральній Європі продовжує поширювати антиукраїнські тези в розрізі ймовірного наближення поразки України у війні. Через рішення ЄС заблокувати мовлення російських пропагандистських каналів у березні 2022 року російських медіа в Угорщині та Румунії немає, але є політики, які намагаються сформувати потрібний Москві інформаційний порядок денний, роблячи подібні заяви. Для України ж важливо говорити, що наша держава є серцем Центральної Європи та наш єдиний інтерес — це співробітництво із сусідами задля спільного майбутнього.

Обкладинка, інфографіка Наталія Лобач