Після 24 лютого 2022 року приїзд громадянина Росії до України — це велика рідкість і звісно привертає увагу. Не виняток і приїзд до України жительки російського Красноярська Ірини Криніної, про який стало відомо у вересні. Вона називає себе цивільною дружиною російського військовополоненого, приїхала сюди в межах проєкту Головного управління розвідки Міноборони України (ГУР МО) «Хочу жить» і попросила політичного притулку. «Детектор медіа» спробував з’ясувати, чим тут займатиметься росіянка, для чого ця операція потрібна Україні та якого результату від неї очікують.

Інформація як зброя

ГУР МО намагається протистояти інформаційній війні, яку ведуть проти України російські спецслужби. Для цього в українській розвідці придумали проєкт «Хочу жить». Він націлений на російських військових і покликаний спонукати їх добровільно здаватися до українського полону, щоби зберегти собі життя та не вбивати українців. За добровільну здачу в полон росіянам може загрожувати вдома до десяти років тюрми. Але все ж більшість хоче йти на обмін, каже представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко в коментарі «Детектору медіа». Зі свого боку, українська сторона в документах на обмін вказує, що військового взяли в полон у бою — попри реальну причину потрапляння в полон. В межах цього проєкту діє спеціальна гаряча лінія і чатботи в телеграмі, щоб російські військові, які мають бажання здатися, змогли отримати відповідні інструкції.

Це допомагає наповнювати обмінний фонд, що є, як каже Петро Яценко, дуже важливим для України, бо це шанс повернути з російського полону українських військових. За час повномасштабного вторгнення, за його словами, Україні таким чином вдалося визволити 2598 українців. Таку ж цифру раніше публічно озвучував Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Але зараз, продовжив Петро Яценко, Росія заблокувала обміни й намагається переконати й росіян, і українців, що їх заблокувала Україна.

«Нам немає сенсу їх (російських полонених. — «ДМ») тут утримувати, і нам треба якнайшвидше їх поміняти. Ми виконуємо наші зобов’язання згідно з Міжнародним гуманітарним правом, тобто ми їх годуємо, тримаємо в теплі й лікуємо. В Росії інша тактика — вони хочуть розхитати українське суспільство. Збирають інформацію про рідних українських полонених через телеграм-канали, через тікток, працюють із ними різними методами. Найпростіший — дзвонять рідним і кажуть: “Ми готові звільнити вашого родича, але Україна нічого не робить, тож думайте, робіть щось”. І це постійна спланована інформаційна кампанія, яка триває вже понад рік», — пояснює Петро Яценко в розмові з «Детектором медіа».

Щоби протистояти кампанії та протидіяти російським операціям впливу, каже Петро Яценко, Україні треба використовувати всі можливі канали зв’язку. Полонені та їхні родичі в Росії — один із таких каналів. Саме тому в межах проєкту «Хочу жить» передбачені різні заходи: від дзвінків російських полонених родичам, які викладають на ютуб-каналі блогера Володимира Золкіна та на каналі самого проєкту, до можливості цим родичам приїхати до України, щоб на власні очі побачити, що війна зовсім не така, як її показують у Росії.

Але на початку вторгнення були й інші спроби достукатися до росіян, які вигадували в Координаційному штабі. Від деяких із них уже відмовилися.

«Зараз нам смішно з цього, а тоді в нас було багато проєктів, щоб донести інформацію до простих росіян, обходячи їхню державну пропаганду. Була, наприклад, кампанія дзвінків росіянам, — розповів Петро Яценко в коментарі "ДМ". — Вони брали слухавку та чули запис голосу президента Зеленського, який російською мовою пояснював українську позицію. Багато таких спроб було, бо нам потрібно було вплинути на російське суспільство. Але в результаті цих зусиль стало зрозуміло, що вони неефективні, що російське суспільство загалом хоче цієї війни, воно в неї залучено та бере в ній безпосередню участь».

Дзвінки росіянам виявилися неефективними, а за півтора року великої війни ніхто з рідних російських полонених так і не приїхав. Аж раптом у вересні стало відомо про приїзд Ірини Криніної.

Хто така Ірина Криніна та чому вона приїхала

Про приїзд Криніної до України стало відомо невдовзі після новини про іншу операцію ГУР під назвою «Синиця». Тоді російський пілот Максим Кузьмінов утік до України на гвинтокрилі Мі-8. А за кілька тижнів стало відомо, що Кузьмінов отримає від України виплату в розмірі $500 тисяч за гелікоптер і можливість почати нове життя в Україні разом зі своїми батьками, яких уже перевезли в країну. І саме в момент, коли операцію «Синиця» обговорювали в українському інформаційному просторі, на каналі Володимира Золкіна з’явилося відео про приїзд Криніної, цивільний чоловік якої, 34-річний мобілізований Євген Ковтков, перебуває в українському полоні.

За словами Криніної, вона — жителька російського Красноярська, працювала бухгалтеркою. До своєї появи в Україні не була відомою в Росії та не фігурувала у російських медіа. З її ж слів, була забезпечена житлом у рідному місті, автівкою та доволі непогано за російськими мірками заробляла. Але коли дізналася, що Ковтков, із яким вона перебуває у цивільному шлюбі, потрапив у полон, почала домагатися його якнайшвидшого звільнення.

Криніна, як вона сама говорила, намагалася достукатися до командування військової частини чоловіка, до місцевої влади й навіть організувала родичів інших військовополонених із Красноярська, аби разом написати звернення до російського диктатора Володимира Путіна. Коли все це не дало результату, вона, за її словами, дізналася про проєкт «Хочу жить» і вирішила через нього приїхати до України до свого чоловіка. Проте російські адвокати начебто порадили їй їхати в один кінець, мовляв, до Росії після такої подорожі повертатися небезпечно. Попередньо домовившись із ГУР, вона вдала, ніби летить із дітьми на відпочинок у Туреччину, звідти полетіла до Молдови, де її зустрів і автівкою привіз в Україну ще один блогер, який співпрацює з проєктом «Хочу жить» та Володимиром Золкіним, — Дмитро Карпенко.

Уся ця історія є в майже півторагодинному відео на каналі Золкіна. Згодом було опубліковане ще одне відео, де Ірина вже зустрілася зі своїм цивільним чоловіком.

З відео незрозуміло, для чого молода, доволі симпатична й успішна жінка з двома дітьми покинула в Росії все та всіх, щоби приїхати до полоненого, який називає її своєю «дєвушкой». Ковтков не тільки не є її офіційним чоловіком, а ще й не є батьком її дітей. Його реакцію на її появу не назвеш радісною, однак він може приховувати емоції або перебувати в шоковому стані. І ще одна деталь: Ірина залишається в Україні, бо попросила тут політичного притулку. А він виявив бажання бути обміняним і повернутися до Росії за першої нагоди.

У користувачів українських соцмереж виникли запитання до цієї історії. Наприклад, для чого саме в розпал війни привозити в Україну громадянку країни-агресорки й давати їй тут притулок? Та чи варті зусилля й витрати на цю операцію користі, яку отримає Україна від такої операції?

Деякі дописувачі позитивно оцінили цю дію ГУР МО. Наприклад, блогерка та військовослужбовиця Олена Білозерська відео про приїзд Ірини називає «геніальним твором у жанрі документалістики» та якісною пропагандою.

«Тим, хто раптом ще не бачив, рекомендую абсолютно геніальний, без перебільшень, твір у жанрі документалістики. Це двосерійне інтерв'ю на каналі Золкіна. Перша серія — з росіянкою, яка приїхала до України, щоб врятувати свого цивільного чоловіка, який потрапив до нас у полон. Друга мета її приїзду — про це у відео кажуть майже неприховано — вона братиме участь в українській пропаганді, розрахованій на росіян, — написала Олена Білозерська у своєму фейсбуці. — Звичайно, ці відео, як і всі інші ролики на каналі Золкіна — пропаганда. Але цього разу пропаганда вийшла безмежно високої якості — настільки, що її можна сміливо назвати високим мистецтвом».

А дехто, навпаки, обурювався. Блогер Олексій Пархоменко у своєму відео сказав: «Обживатися вона тут хоче. Просто уявляю ситуацію: її Женя, як я зрозумів, був артилеристом, але не суть, він фігачить з арти по будинку, помирають діти, вони вже ніколи не підуть у дитячий садок. Зате вона приїздить сюди і її діти підуть. На яких умовах?»

Особливо багатьох людей обурило те, що вона отримала в Україні житло. Про це Ірина сказала своїй роботодавиці, коли телефонувала повідомити, що назавжди виїхала з Росії та на роботу більше не повернеться. «Нам предоставили квартиру трехкомнатную, очень хорошую», — каже вона в телефонній розмові, зафіксованій у тому ж таки відео на каналі Золкіна.

Користувачів, які писали обурливі коментарі з цього приводу, блокували в чаті телеграм-каналу Володимира Золкіна. У коментарі «ДМ» сам Володимир Золкін сказав, що є лише співавтором каналу та не знає деталей про всі відео в ньому.

«Гадки не маю, хто там за що кого банить. Я вам можу від себе просто сказати, що у чаті дуже багато є людей, які просто розводять базар і приходять посваритися — жодного конструктиву. Ніхто в чаті просто так українців, які мають патріотичну позицію, не банить. Але конкретно до проєкту, в межах якого приїхала Ірина Криніна, я стосунку не маю. Це проєкт мого напарника Дмитра Карпенка», — сказав Володимир Золкін.

Колега Золкіна Дмитро Карпенко в коментарі «ДМ» каже, що блокують лише тих, хто не розібрався та «розганяє зраду». «Якщо хтось каже, що їй купили та подарували шикарну квартиру — то це вигадка. За таке в чаті я особисто блокую. А коли людина просто хоче розібратися і ставить запитання — звісно, ні», — сказав Дмитро Карпенко.

В коментарі «ДМ» він говорить, що її приїзд до України фінансували не за бюджетні гроші, а коштом спонсорів, які підтримують подібні проєкти ГУР МО. І, за його словами, йдеться лише про оплату авіаквитків, гроші на харчування й оренду квартири, а не купівлю. На думку Карпенка, загалом це невеликі гроші, а користі від участі росіянки в операціях ГУР значно більше.

Те, що операцію профінансували спонсорським коштом, підтвердив «ДМ» і керівник пресслужби Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.

ГУР привіз «інфлюенсерку»

Петро Яценко говорить, що відповідні структури мають чітке бачення мети цієї операції — Ірина має допомогти Україні в інформаційній війні. Зараз вона буде жити тут, оскільки отримала політичний притулок. Згодом, через певну кількість років, навіть зможе розпочати процедуру набуття українського громадянства.

«Ми не можемо зараз розголошувати всі подробиці саме цього випадку, але звісно, що вона буде працювати, вона буде певною інфлюенсеркою та матиме свою авдиторію. Є політичний притулок, а є громадянство, і між цими речами часом дуже довга відстань, це питання дуже тривалої перспективи», — сказав Петро Яценко.

Наразі, за словами Яценка, вона проходить усі необхідні процедури та перевірки, аби їй можна було довіряти. Зокрема, Ірина вже двічі пройшла перевірку на «детекторі брехні», яка підтвердила, що вона не є російською агенткою та справді має намір переконувати росіян, що Росія — агресорка й війну треба припиняти. Відео, як вона проходила перевірку на поліграфі, також можна подивитися на ютуб-каналі Володимира Золкіна.

Ірина почала вести свій канал на ютубі, який був створений ще у 2012 році. Чи належав він Криніній, наразі невідомо — але в описі каналу про Криніну пишуть в третій особі: «Она не поддерживает войну, хочет остановить ее и донести гражданам РФ, что они живут во лжи». Зараз у каналу майже 50 тисяч підписників і на ньому 15 відео — всі вони зняті вже під час її перебування в Україні та мають від 76 до 505 тисяч переглядів. В одному з відео вона показала, як поїхала з дитиною за покупками в київський супермаркет і сказала, що «никаних нацистов не встретила». В іншому — відповідала на десять найпопулярніших запитань до неї в соцмережах. Одне з них було про те, чим саме вона буде займатися в Україні. «Хочу вступить в должность консультанта в проекте “Хочу жить”, буду развивать свой канал и также очень жду встречу с Женей», — відповіла Ірина. Також у цьому відео вона говорила, що планує відвідати Бучу, Ірпінь, Бородянку, Чернігів та інші міста, які постраждали від російської армії, аби поспілкуватися з людьми.

Уже під час підготовки цього матеріалу на ютюб-каналі Криніної з’явилося відео за участі Віталія Матвієнка, спікера проєкту «Хочу жить», де він офіційно оголосив, що Ірина пройшла всі необхідні перевірки і тепер таки стала консультанткою проєкту. Вона допомагатиме комунікувати з родичами російських військових, що опинилися у полоні, аби ті мали більше інформації та могли ефективніше тиснути на російську владу з вимогою відновити обміни.

Крім того, вона опублікувала адресу чатбота для зв’язку з нею. «ДМ» написав їй із проханням про коментар, але вона відповіла, що зараз коментарів не дає.

На запитання про те, що очікує ГУР від роботи Ірини, Петро Яценко відповів так: «Корисний ефект. Ви не можете виграти приз, не купивши лотерейний квиток. Так само і тут: ми пішли на певні витрати для цієї операції, але завдяки цьому в нас, скажімо, відбудеться обмін».

Як саме росіянка може вплинути на аудиторію з Росії, якщо росіяни знатимуть про її співпрацю з ГУР, Яценко чітко не пояснив. Але сказав: її перевага в тому, що вона — звичайна жителька Росії, яка усвідомила жах цієї війни та ступінь цинізму російської влади лише тоді, коли сама безпосередньо з цим зіткнулася, тобто вона така сама, як інші росіяни, обмануті своєю владою. Саме тому, говорить він, їй повірять родичі російських військових, адже вона пройшла через те, через що проходять вони.

Петро Яценко також сказав: «У жодному разі ми не будемо сюди запрошувати десятки чи сотні росіян для того, щоб їм подарувати громадянство. Ми прекрасно це розуміємо, і не треба думати, що це буде якийсь масовий потік — в жодному разі».

Невдовзі Криніна має дати пресконференцію, можливо, так люди отримають відповіді на свої запитання та дізнаються більше про цю операцію.