In English

Проросійські телеграм-канали використовують теми комунальних послуг в Україні й економічних проблем у світі для підняття духу проросійських читачів. «Детектор медіа» проаналізував майже 12,2 тисячі повідомлень у проросійських телеграм-каналах від 24 лютого 2022 по 31 травня 2023-го й викриває методи пропаганди, якими Росія маніпулює на темах економіки, тарифів і вартості енергоносіїв.

Суперечки про ціни комунальних послуг чи Міжнародний валютний фонд, який буцімто змушує Україну продавати родючі ґрунти, були чи не обов'язковим елементом токшоу до повномасштабного вторгнення росіян. Проте після 24 лютого 2022 року й до початку березня 2023-го тема «зубожіння» українців практично зникла з українських медіа. А частина політиків та коментаторів, які розказували, що намагаються змінити життя українців на краще, втекли до Росії.

У проросійських медіа та соцмережах пропагандисти продовжили закликати українців здатися Росії, щоб не потрапити в економічну прірву. Від 24 лютого 2022 до 31 травня 2023 року пошук за словами в інструменті компанії «TeleZip / Mantis Analytics» видав 12,2 тисячі постів у 253 із 311 пропагандистських телеграм-каналів, про які ми писали в дослідженні «“Кремлівська гідра”: 300 телеграм-каналів, які отруюють український інфопростір». Тобто, в середньому, проросійська телеграм-мережа випускає 26 постів про комунальні послуги на день. Наш пошуковий запит складався із похідних від українських і російських слів: електроенергія, вода, тепло, газ, світло, сміття, комунальні разом зі словами, які свідчили про потребу оплати за ці послуги: тариф, ціна, вартість, кошт, розцінка. 

Стан економіки України й комунальні послуги

До повномасштабного російського вторгнення близько половини товарів, які виготовлялися і продавалися за кордон з України, були не готовими продуктами, а їхніми складниками, які треба було переробити: рудою, зерном тощо. Після повномасштабного вторгнення росіян, блокування морських портів України, знищення нафтопереробних заводів, бомбардування електростанцій і ліній передач, вимушеної міграції українців, у 2022 році економіка України скоротилась на 29,1%. Про це свідчать дані зміни валового внутрішнього продукту України від Державної служби статистики.

Якщо порівнювати ціни 2022 року з цінами 2021 року, то, за інформацією Держстату, вони виросли на 26,6%. Тоді як із 2016 року інфляція за рік не перевищувала 15%.

За оцінками Національного банку України, наведеними в «Інфляційному звіті» за квітень 2023 року, реальна заробітна плата в Україні за минулий рік в середньому, зменшилась на 11,4%. Що свідчить про зменшення рівня заможності українців у минулому році.

Як свідчать дані Держстату, за 2022 рік найбільше виросли ціни на транспорт — 42,9%, їжу — 34,4%, а також на предмети побутового вжитку й техніку — 26,5%. Комунальні послуги за цей час стали дорожчими лише на 6%, а вартість електроенергії, газу й гарячої води майже не змінилась. У серпні 2022 року парламент і уряд заборонили підвищувати ціни на розподіл газу, теплову енергію, їхнє постачання й зобов’язалися компенсувати з державного бюджету різницю в тарифах виробникам.

Здорожчання інших послуг і товарів призвело до того, що вартість оренди житла, його ремонту, постачання води, каналізації виросли за минулий рік на 12–24%. Утім, ціни оренди житла встановлюють ті, хто ним володіє, а води, її відведення і прибирання сміття — місцеві органи влади чи ті підприємства, які надають ці послуги мешканцям багатоквартирних будинків з об’єднанням співвласників. Звинувачувати державу в їх зростанні — некоректно.

Інша справа — вартість газу й електроенергії, тарифи на які встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) та Кабінет Міністрів України. Від жовтня 2021 року домогосподарства, які споживають до 250 кВт-год. на місяць, сплачували за електроенергію 1,44 грн за кіловат. При більшому споживанні тариф за кіловат становив 1,68 грн.

Наприкінці квітня 2023 року голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський сказав, що для повноцінного постачання електроенергії й відходу від аварійних схем подачі електрики потрібно підвищити тарифи на цю послугу. За його словами, «економічно обґрунтована ціна на електричну енергію для споживачів (у тому числі — побутових) є значно вищою за фіксовані ціни для побутових споживачів і на сьогодні становить понад 6 грн/кВт•год (із врахуванням податку на додану вартість)». 31 травня Кабінет Міністрів постановив, що від 1 червня 2024 року вартість електроенергії для населення буде становити 2,64 грн/кВт∙год.

На той момент уже відбувалося зростання тарифів на електроенергію для непобутових споживачів. Між 1 січня і 1 липня 2023 року її вартість для промисловості мала б вирости більш ніж на чверть: із 3,80 грн/КВт∙год до 4,85 грн/КВт∙год. Експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук обґрунтував потребу підвищити вартість електроенергії тим, що підприємства, традиційні спонсори дешевої електроенергії для населення, не можуть покривати такі тарифи. Адже через воєнні дії відбулося падіння промислового виробництва і прибутків виробників електроенергії — державних підприємств «Енергоатом» та «Укргідроенерго», а частина теплових електростанцій або зруйновані, або потребують ремонту.

За даними Світового банку, у 2022 році ціни у світі загалом виросли на 8,3%. Це був найбільший показник інфляції з 2008 року, коли сталася світова економічна криза. Як пояснив економіст із Міжнародного валютного фонду Філіп Баррет, на зростання цін у світі найбільше повпливало збільшення вартості їжі, транспорту й енергетики. Росія є одним із найбільших експортерів газу й нафти, а Україна — продовольства. Санкції проти Росії точно впливають на світову економіку, як і блокування росіянами українських портів — на ціну харчових продуктів. Проте російські пропагандисти перебільшують вплив Росії на світову економіку.

Що пропагандистські телеграм-канали пишуть про комунальні послуги й чому?

Пропагандистські телеграм-канали намагаються створити враження, що в Україні і світі все набагато гірше, ніж є насправді, через російську агресію й пандемію COVID-19. Для цього автори постів засипають своїх читачів повідомленнями, які «доводять», що без російського газу, нафти, поступок росіянам на полі бою і зняття санкцій із російських бізнесменів світова економіка розвалиться.

Таке використання пропагандистської тактики «фальшива дилема» добре працює на ізольованих від інших джерел інформації проросійських споживачів. Повторення підкріплює стереотипи. У тих, хто не підтримує Росію й живе в місцях, про які розповідають пропагандисти, такі новини можуть викликати страх. Пропагандисти намагаються перетворити його на незадоволення владою, яка начебто не дбає про «простих людей».

Як свідчить 2022 рік, економіки України і світу виявилися гнучкішими, ніж запевняли автори проросійських телеграм-каналів. Але й російська економіка пристосувалася до санкцій завдяки узаконенню контрабанди («паралельний імпорт»), продажу російської продукції в «недружні країни» за допомогою підприємств із «дружніх» чи використання дір у санкціях.

На противагу до загрозливої ситуації у світі, життя в Росії й на окупованих нею територіях подається пропагандистами як «шматочок раю», де ціни якщо і ростуть, то «плавно протягом 10 років» або «на 1 рубль». Також пропагандисти стверджують, що після окупації комунальні послуги стали дешевшими, кредити українським фінансовим установам можна не повертати, хворі з Нової Каховки двічі на день безкоштовно їздять у безпечне місце для надання медичної допомоги й так далі. Такі повідомлення є прикладами пропагандистської тактики «бомбардування любов’ю». Вони покликані створити враження, ніби Росія діє виключно з людяних мотивів. Довіра до таких новин неможлива без прийняття за правду «великої брехні» про «українських нацистів». Звичайного виправдання, чому Росія знову порушила міжнародне право і знову окупувала територію іншої країни.

У пропагандистських телеграм-каналах, із дописами яких ми працювали, пости про комунальні послуги й економіку почали виникати аж на початку березня 2022, коли гасло про «Київ за три дні» спростував опір Сил оборони України. Тоді росіянам довелося пояснювати затягування бойових дій і реагувати на санкції, які регулярно накладали на їхні підприємства і громадян. А також комунікувати переваги окупаційного режиму для жителів громад, які вони захопили. Серед двадцятки організацій, територій і осіб, яких найчастіше згадували у проросійських телеграм-каналах, є три окуповані Росією топоніми України: Донбас, Донецьк, Маріуполь, а також вигадані росіянами «ДНР» і «ЛНР». На прикладі тимчасово окупованих територій через багаторазове повторення пропагандисти намагаються закріпити враження, що Росію підтримувати вигідно, адже з нею нібито приходить порядок і падають ціни.

Коли у пропагандистських телеграм-каналах пишуть про території, які росіянам не вдалося окупувати, то публікують залякування і бомбардують версіями про те, які біди чекають на Україну. Ось таке повідомлення в липні 2022-го опублікував проросійський новинний телеграм-канал: «Фінансові проблеми в Україні вказують, що восени економіка піде у круте піке та дефолтує».

Схожі повідомлення пропагандистські телеграм-канали публікували і про інші держави,  з метою показати місцеву владу корумпованою, непослідовною, такою, що не дбає про людей. Наприклад, наприкінці літа й восени 2022 року про Молдову писали, що там почались мітинги і «протестувальники у Кишиневі принесли купу кізяків до президентського палацу. Як розповіли учасники акції, ними опалюють будинки у селах Молдови. Присутні скандують "Майю Санду — на кізяк"». Такими повідомленнями пропагандисти дезінформували, що лише дружба з Росією і російський газ можуть гарантувати спокій у Молдові. Також вони просували «фальшиву дилему», що статус кандидата на вступ до Євросоюзу і введення санкцій проти Росії є помилкою — адже тепер ціна газу для Молдови стане ринковою. У таких випадках пропагандисти також апелювали до простих людей, чиї зарплати не європейські, а «залишилися молдавськими».

Схожі повідомлення про те, що накладати санкції на Росію через вторгнення в Україну невигідно, пропагандисти ілюстрували протестами в інших державах: Італії, Португалії, Франції, Південній Африці, Лівії, Шрі-Ланці тощо. Найбільше їх було щодо країн Європейського Союзу.

Під кінець 2022 року пропагандисти розповідали читачам про заходи економії у зв’язку зі здорожчанням енергоносіїв у європейських країнах. Інколи вони використовували для цього коментаторів, які говорили про вигоди від співпраці з Росією. У березні 2022 року таким був, наприклад, сербський президент Олександр Вучич, який «шкодує, що йому доводиться відмовитися від газового контракту з Росією за ціною $400 за 1000 куб. м.» Це схоже на пропагандистську тактику «третя особа», коли позицію пропагандистів озвучує нібито не пов’язане з ними джерело. Поза тим, більшість постів про зростання комунальних послуг були створені в дусі бомбардування версіями: «незабаром газ буде по $4000, а нафта по $200» або більш розмитими формулюваннями, що «найближчими днями з ціною на газ у Європі буде дуже цікаво».

У випадках, коли йшлося про накладання подальших обмежень на російську економіку, пропагандисти використовували менш дипломатичну лексику та більш очевидні залякування. Наприклад, у 2022 році, коли обговорювалася верхня межа цін на російські нафту й газ, заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв повідомив, що прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда «брякнув, що верхня межа ціни на російську нафту буде становити половину від її нинішньої ціни». У грудні 2022 року Медведєв називав обмеження цін на російські енергоресурси «зоологічною ненавистю до Росії».

Росіяни вдаються до прирівнювання економічних засобів тиску на них із намаганням знищити російський народ, про що аналітики й аналітикині «Детектора медіа» розповіли в дослідженні «Етноцид угорців та єврейська змова. Російська дезінформація щодо національних спільнот у соціальних мережах», яке вийшло наприкінці травня 2023 року. Такими формулюваннями пропагандисти намагаються виставити росіян жертвами й відвести увагу від факту збройної агресії та воєнних злочинів Росії.

Для проросійських читачів росіяни просувають гасла, що «на енергетичних ринках Путін виграє війну. Енергетична криза в Європі перевірить рішучість західних урядів приборкати свою залежність від російської нафти та газу».

Зима 2022-2023 року закінчилася. Пропагандисти, які в червні 2022-го запевняли, що «європейці ризикують замерзнути», а «Росія — невразлива до санкцій», виявились неправими. Російська редакція Forbes повідомила, що через санкції за перші п’ять місяців 2023 року російський бюджет втратив половину надходжень від експорту газу порівняно з першими п’ятьма місяцями 2022-го.