In English

1 червня 2023 року в Молдові відбувся Другий саміт Європейської політичної спільноти (ЄПС). На час саміту Молдова фактично стала центром Європи: за 40 кілометрів від Кишинева, у приватному виноробному замку Castel Mimi, зібралося майже п’ятдесят делегацій лідерів держав Євросоюзу та не тільки (були також представники Азербайджану й Вірменії, Косово та Сербії, Норвегії та Швейцарії тощо).

Делегати обговорювали питання безпеки, миру, а також практичні кроки для вступу Молдови та України до Євросоюзу. Зокрема, вдалося погодити початок тренування українських пілотів на винищувачах F-16 та літаках інших типів, а також домовитися продовжити співпрацю щодо «Небесного щита України» на наступній зустрічі у форматі «Рамштайн». Окрім цього, високий представник ЄС із питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель запевнив, що Молдова може бути прийнята до ЄС, навіть якщо на той момент не буде вирішено проблему з окупованим Придністров’ям.

Для України саміт ЄПС — це своєрідний ауфтакт у переддень саміту щодо української «формули миру» та саміту НАТО у Вільнюсі. А для Молдови — одна з найбільших політичних подій декількох останніх десятиліть, а також певного роду «ініціація» напередодні вступу до ЄС. Тож для російської пропаганди вкрай важливо було спробувати зіпсувати цю подію, знецінюючи її суть та наслідки.

Як працює тактика знецінення? Агітпроп навмисно применшує важливість чи успішність певних подій, рішень, процесів. Мовляв, це «безглуздо», тож немає сенсу продовжувати це робити. Для знецінення пропагандисти навішують принизливі означення та негативні ярлики, які викликають сильні негативні емоції чи асоціації; вдаються до висміювання та іронії, щоби підірвати авторитет та довіру до «жертви». Знецінення також включає маргіналізацію особи чи події, щоби показати її малозначущість. Розгляньмо, як це працює на практиці.

 «Всі заяви ЄПС декларативні»

Одна з найпопулярніших тез проросійських телеграм-каналів щодо ЄПС — буцімто на саміті лише озвучили низку декларативних заяв, зробили спільні фото й почастувалися на помпезному бенкеті. Але жодних політичних наслідків для учасників саміту, в тому числі України та Молдови, це не матиме. «Євросаміт у виноробні — не більше ніж примарний серпанок нездійсненних надій», — так підсумував подію один із анонімних телеграм-каналів, тоді як в іншому її охрестили «дружньою альтанкою для зустрічей». Мовляв, всі озвучені тези про спільне європейське майбутнє та допомогу Києву та Кишиневу — старі та заїжджені, а ледь не єдиним практичним досягненням за підсумками саміту є підписання меморандуму про зниження роумінгових тарифів для Молдови.

Варто розуміти, що ще під час Першого саміту в жовтні 2022 року у Празі учасники постановили, що ЄПС буде «неформальною платформою», тобто «не... замінить політику ЄС, зокрема розширення». Місія саміту — «сприяти політичному діалогу та співпраці для вирішення питань, що становлять спільний інтерес» і «зміцнити безпеку, стабільність і процвітання європейського континенту».

Наприклад, практичне значення першого саміту — Вірменія та Азербайджан посилили діалог щодо врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху. Через деякий час у Вірменії заявили про можливість мирної угоди з Азербайджаном до кінця 2023 року.

Саміт Європейської політичної спільноти — формат співпраці ЄС з іншими державами задля вирішення загальноконтинентальних проблем, які виходять за межі мандата ЄС. Порядок денний другого саміту відповідав політичним зобов’язанням Євросоюзу щодо України та Молдови, а учасники домовлялися про оптимізацію євроінтеграції Києва та Кишинева.

Результат цієї взаємодії між майже п’ятьма десятками делегацій різних держав ми не побачимо наступного дня після закінченню саміту, як це закликає очікувати російська пропаганда. Складні геополітичні процеси потребують часу. Проте, як показує, зокрема, ситуація з Вірменією та Азербайджаном, саміт дає неабиякий поштовх до вирішення проблемних питань.

«ЄПС — це з’їзд "антиросійської коаліції"»

Російські медіа поширювали інформацію, що «саміт Європейської політичної спільноти стане новою спробою Брюсселя сформувати антиросійську коаліцію та вмовити інші країни приєднатися до санкцій проти РФ». В анонімних телеграм-каналах вторили, що «новий європейський клуб об’єднався лише проти Росії та Володимира Путіна. Але таких антипутінських самітів було вже чимало».

Заяви про те, що якась подія чи організація «антиросійська» — чергова спроба зробити видимість, ніби всі геополітичні процеси обертаються довкола Росії та її інтересів. На саміті були присутні делегації — відверті друзі Кремля (як-от Сербія та Угорщина), тож називати їх учасниками «антиросійської коаліції», м’яко кажучи, непослідовно.

Хоча саміт носить назву «політичний», однією з центральних тем була безпека —говорили і про НАТО, і про «коаліцію винищувачів» та системи протиракетної оборони для України, і про окуповане Придністров’я. Йшлося також про захист цифрового простору Молдови та інших країн, які зараз зазнають атак із боку Росії. Обговорювали й енергетичну стійкість та боротьбу зі зміною клімату. Іншими словами, делегати зібралися, щоб вирішити нагальні загальноконтинентальні питання, а не заснувати «антиросійську змову».

«Молдова надасть Україні свою територію для проведення воєнних операцій»

Теза про те, що Україна нібито втягує Молдову у війну, — не нова. За версією  телеграм-каналів, які транслюють прокремлівську риторику, очільниця Молдови під час зустрічі з Президентом України нібито підтвердила готовність надати територію своєї країни для ведення військових дій, щоб «розібратися» з окупованим Придністров’ям. Тобто самопроголошеною республікою на території Молдови, де з початку 1990-х перебуває російський військовий контингент.

У відомстві президентки спростували цю інформацію та назвали її фейковою, а сама Санду під час розмови з журналістами наголосила, що відносини України й Молдови ґрунтуються передовсім на взаємоповазі до суверенітету, незалежності й територіальної цілісності. Президент Зеленський запевнив, що запиту від Кишенева щодо відправлення військ не було, а також додав, що Україна не претендує на територію невизнаного Придністров’я.

Російська пропаганда намагається приписати Україні загарбницькі амбіції, зображує її агресоркою, а в Молдови, мовляв, немає іншого вибору, як скоритися цьому сценарію. Для чого це Кремлю? По-перше, щоб тримати в напрузі пересічних молдован, мовляв, от-от полум’я війни перекинеться на Молдову. По-друге, щоби підірвати довіру до України — буцімто вона готова на віроломне вторгнення. По-третє, щоб учергове виправдати підтримку невизнаного Придністров’я та власної військової присутності в регіоні.

«Альтернативний саміт» проросійської партії

Ще одна з ознак тактики знецінення — переведення уваги на інші, менш значущі події. Так пропагандистські телеграм канал, переключилися на висвітлення «альтернативного саміту»  партії Шор — політсили олігарха-втікача (із 2019 року перебуває в Ізраїлі) Ілана Шора, який не приховує контактів із представниками російської влади, а самі російські пропагандисти позиціонують політика як «лідера молдовської опозиції».

Один із найпопулярніших меседжів критикував дату саміту, мовляв, через ЄПС довелося перенести День захисту дітей, який традиційно відзначають 1 червня. Щоби врятувати молдовських дітей, у яких «украли свято», Ілан Шор дистанційно організував «альтернативний саміт» у парку розваг OrheiLand в місті Оргіїві, де колись був мером. Телеграм-канали наввипередки постили фото натовпів дітей впереміш із відеозакликами олігарха-втікача, який звертався до гостей з Ізраїлю. «Ми не ховаємось у замках, захищених літаками, снайперами та сотнями озброєних солдатів. Ми вийшли на вулиці, озброївшись лише усмішками та гарним настроєм, щоб розважитись разом із нашими дітьми», — дорікав Шор, апелюючи до того, що через саміт рух у багатьох частинах столиці та в районі проведення саміту був суттєві обмежений.

Справді, столиця мала обмеження руху, а єдиний у державі аеропорт упродовж доби приймав лише борти офіційних делегацій (регулярні рейси були скасовані). Але це зумовлено об’єктивними безпековими вимогами — в Молдову прибула вся верхівка держав Європи й не тільки Європи. 

Що ж до Ілана Шора — це такий собі «Медведчук молдовського розливу», чоловік російської співачки Жасмин, проросійський олігарх, якого у 2017 році Кишинівський суд засудив до 7,5 років у в’язниці за «крадіжку мільярда» з молдавських банків. У 2019 році, доки справу розглядали в апеляційній інстанції, Шор зміг втекти в Ізраїль. У квітні 2023 року Кишинівський суд заочно засудив втікача до 15 років позбавлення волі, а у травні цього ж року Євросоюз наклав на нього санкції за спробу «дестабілізувати ситуацію» в Молдові. У відповідь Шор організував серію протестів проти уряду країни та намагався очорнити президентку Санду. Медійна увага до «дня відкритих дверей» у парку розваг — очевидний інформаційний шум задля затьмарення ключової події.