Згадали і про карикатурне зображення Мустафи Найема в нашумілих мультфільмах наприкінці минулого року - адже розмова точилася між журналістів. Погано, що не відреагували на це потужною заявою чи сатирою у відповідь - принаймні так я зрозумів висловлювання одного зі співрозмовників.

Напевно, погано. Але, пригадуючи ті мультфільми, знову думаю про те, що Мустафа, якого, на мою думку, так і не спромоглися образити абсурдним порівнянням, мав змогу, якби хотів, висловитися з цього приводу. Як і майже всі інші, кого зобразили як персонажів тих мультфільмів.

Інша справа - людина, яка на час виходу мультфільмів була в ув'язненні і залишається там і тепер. Людина, виведена у мультсеріалі під прозорим прізвиськом "Юлія Прєхітрая" (та й на вигляд цей персонаж набагато більш схожий на прототипа).

Я не обговорюю тут справедливість вироку Юлії Тимошенко, ані всіх обставин, які йому передували і ним спричинені. Але відчуваю, що саме в її карикатурному зображенні, у жартах з її тодішнього становища і стану є те, чим мультсеріал кидає найбільший виклик суспільній моралі. І гадаю, що й тим, хто вважає, що Юлію Тимошенко карають справедливо, варто пам'ятати про принцип Non bis in idem, що означає, що за одне двічі не карають. І навіть не тому, що навряд чи хто погодиться на власне подвійне покарання.

А просто тому, що сміятися із скрутного становища - немилосердно. І руйнівно для суспільства і людини.