11-го лютого ВО «Батьківщина» заявила, що сайт УНІАН розмістив сфальсифіковані заяви народних депутатів Олександри Кужель і Сергія Власенка.  Недостовірними названо інформацію від імені Сергія Власенка про спроби його, на отруєння та стеження за ним осіб «у костюмах мультиплікаційних ведмедів». Також 11 лютого народний депутат Олександра Кужель заявила, що новину УНІАН «Кужель: "Мене можуть посадити на 10 років"» частково сфальсифіковано й додано декілька неправдивих абзаців. Новини вийшли лише на сайті, а в стрічці новин інформаційної агенції, які отримують інші медіа за передплатою, її не було.

Як повідомляла «Телекритика», шість редакторів сайту УНІАН зробили спільну заяву, що впевнені: сфальшовані коментарі – це джинса, і відповідальність за це мають нести гендиректор агентства і шеф-редактор. Генеральний директор УНІАН Вадим Осадчий відмовився коментувати «Телекритиці» цю заяву.

На офіційному сайті «Батьківщини» з’явилась інформація, що  12-го лютого було зламано поштову скриньку прес-секретаря заступника голови партії «Батьківщина», голови Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Григорія Немирі - Наталії Лисової. Партія «Батьківщина» наголошує, що «володіє інформацією, що УНІАН сфальшував інтерв'ю Власенка за вказівкою Банкової».

Також Незалежна медіа-профспілка України у зв’язку з цими подіями заявила, що призначене кілька місяців тому керівництво інформаційного агентства УНІАН, має піти у відставку.

Колектив УНІАН у свою чергу оприлюднив звернення до основного акціонера Ігоря Коломойського, голови Національної спілки журналістів України Олега Наливайка та керівника групи «1+1» Олександра Ткаченка, у якому також закликає з метою зберегти репутацію УНІАН відкликати призначений на початку 2012 року менеджмент.

MediaSapiens раніше публікував репліку Андрія Куликова з цього приводу.

Як нинішня ситуація може вплинути на медіапростір,   MediaSapiens поцікавився у медіаекпертів та політологів, поставивши такі питання:

1. Як ви оцінюєте той факт, що у маніпуляціях з новинами  - засобами створення фейкових, неправдивих заяв політиків - задіяні вже й інформагентства? До нині посилання на новини інформагенцій без  їхньої перевірки вважалося нормальною практикою, бо довіра до агенцій була високою. Як нинішня ситуація вплине на український інформаційний простір?

2. Хто, на вашу думку, стоїть за такими маніпуляціями? Чи не є це спробою з боку влади повністю дисредитувати опозицію, перетворивши її інформаційну активність у фарс?

3.Якими, на ваш погляд, мають бути дії журналістської спільноти в цьому випадку? Оппозиції? 

Оксана Романюк, український представник міжнародної правозахисної організації «Репортери без кордонів».

1.Дуже шкода, що це сталось в УНІАНі, яке колись вважалось авторитетним агенством. Наскільки я знаю, у них на 10 сторінок  розроблена політика, як правильно публікувати новини, як перевіряти джерела… І те, що агентство залучається до явних інформаційних спецоперацій – це є дуже важливим сигналом для суспільства. Я думаю, що ми стали свідками спроб запуску нової інформаційної політики, зокрема в Україні запроваджуються маніпуляції новинами про опозицію.

Щодо впливу на інформаційний простір, це буде залежати від того, наскільки така інформаційна політика отримає відпір. Це тестування -  наскільки далеко у таких маніпуляціях можна зайти, де є межа, за якою починається серозна реакція. І я думаю, що протягом року будемо бачити і далі подібні інформаційні спецоперації і дуже хотілось би, щоб колеги журналісти згадували про журналістську етику і завжди намагались хоча б на індивідуальному рівні протистояти таким операціям.

2. Кому вигідно маніпулювати новинами про опозицію? Очевидно, опонентам опозиції –владі. Неправдиві новини про Сергія Власенка і Олександру Кужель - це частина інформаційної політики,   метою якої, очевидно, є створення смішного, недолугого образу опозиції, яка все перебільшує, не знає, як собі набити ціну і привернути увагу. А результатом є зниження накалу виступів опозиції і в результаті  її заяви виглядатимуть як перебільшення.  Йдеться напевне про підготовку до виборів 2015 року, таким чином така інформаційна політика закладає підвалини для зниження довіри потенційного виборця до опонентів нинішньої влади.

Поки що жодних коментарів ми не отримали від керівництва УНІАНу чи від влади. Раніше у нас були заяви від УНІАНу про те, що їм заборонялось ставити критику про президента, разом з випадком про фейкові новини це все складається в одну картину.

3. Я вважаю, що представники опозиції  на цьому етапі мають     максимально відреагувати, робити заяви, щоб зберегти збалансований інформаційний простір.

Журналістська спільнота має перш за все закликати перевіряти джерела всіх журналістів. Через відсутність журналістської саморегуляції в Україні, я не думаю, що у нас це питання можна буде вирішити на рівні медійної спільноти. Звичайно, потрібно висловити осуд таким діям, можливо, аж до залучення Комісії з журналістської етики. Тут два рівні – індивідуальний - про відповідальність за свою роботу  і публічний,  і можливо, офіційні кроки з боку опозиції – вимагати спростування, розмістити на сайті повідомлення про неправдиву інформацію.

Отар Довженко, журналіст, медіааналітик, викладач Школи журналістики УКУ.

1. Так звані інформаційні агентства, окрім «Інтерфаксу», можна назвати інформагентствами досить умовно. Деякі з них – наприклад, «УНН» (раніше «ІнтерМедіаКонсалинг») – від початку є ресурсами відмивання стрьомної інформації при піар-агентствах. Інші, наприклад, «Укрінформ», не раз були впіймані на поширенні сумнівної інформації, яка дуже скидається на цілеспрямовану пропаганду чи маніпуляції. УНІАН раніше до таких не належав, але тепер, очевидно, рухається в цей бік. Після скандальної історії, що розгорнулась під час виборчої кампанії, і тієї кількості джинси, яку публікував сайт при інформагенції УНІАН, я абсолютно не здивований. Інше питання, що, знаючи ціну  теперішньому УНІАНу та іншим йому подібним ресурсам (йдеться і про якість інформації, і про джинсування, і про можливість впливу власника та менеджерів холдингу на редакційну політику), ЗМІ все одно не перевіряють їхні повідомлення. Це вже питання до редакцій цих ЗМІ. Хоча, зізнаюся, у ведмедиків я сам повірив. Аж занадто симпатичною була ця новина, щоб піддати її сумніву.

2.Напевно ж, хтось це ініціював і хтось заплатив за оприлюднення новин, які, без сумніву, мала нашкодити репутації ресурсу після її спростування. Судячи з того, що Власенко і Кужель зараз активно задіяні у справі Тимошенко, це був хтось із протилежного боку барикад. Що ж до самого змісту новин, то це почерк найманих «приколістів» - прізвища називати не буду, але щось мені запахло людиною-абрикосом. Можливо, це придумали не ті самі люди, але хтось подібний. Дискредитувати опозицію ще більше, ніж вона вже дискредитована, неможливо, тож, очевидно, це удар особисто по Власенку і Кужель. Спрямований, треба думати, на те, щоб їхні заяви у справі Тимошенко сприймалися менш серйозно. В разі чого, завжди можна буде сказати у відповідь «а ведмедики вам не ввижалися»? 

3.Спільнота вже намагалася впливати на менеджмент УНІАН і мало чого досягла. Не думаю, що керівництво цього комерційного медіапідприємства дуже прислухається до думки журналістського активу. Якби я був співробітником УНІАН, звільнився б, щоб подібні дії навіть опосередковано не асоіювалися зі мною. Журналісти й редактори тих видань, які підхопили фейк, повинні зашарітися, опустити погляд додолу й наступного разу, побачивши щось подібне, телефонувати героєві чи його прес-секретарю, а не копіпейстити. Опозиції нічого робити не треба, а Власенко і Кужель можуть подати до суду на УНІАН і матимуть непогані перспективи виграти суд.

Олег Наливайко,  Голова Національної спілки журналістів

1. Це дуже небезпечна тенденція, тому що інформаційне агентство є першоджерелом інформації. Подібні кроки взагалі можуть підірвати довіру до такого відомого агентства, зламати структуру проходження інформації. Зараз іде службове розслідування, є дві версії:  одна версія - що це журналістська помилка і порушення професійних стандартів, другу висловила група випускових редакторів сайту, що це джинса – тоді вже питання, від кого це замовлення.

Я десять років пропрацював в агентстві, що продає інформацію, якій мають довіряти інші засоби масової інформації. Я абсолютно переконаний, що після цього кожен з редакторів газет чи керівників телеканалів замислиться, чи правдива ця інформація. А найголовніше для інформагентства – це репутація.

2. Це або дуже складна спецоперація, або абсолютно невдала, тому що має бути якийсь зміст, а я як такого зараз не бачу, тому кому це може бути вигідно, не готовий сказати.

3. На мій погляд, треба провести службове розслідування - дуже важливим є виконати домовленість між робочою групою «Відкрита розмова» і адміністрацією УНІАНу. Після минулого конфлікту планувалось створити редакційну колегію, в яку увійшли б представники колективу, адміністрації, можливо, навіть громадські структури. Я думаю, що у питаннях етики, порушення професійних стандартів саме колегія мала б оперативно проводити «роботу над помилками».  Потрібно з’ясувати чи це помилка, чи хтось взяв гроші, чи якийсь третій варіант – потрібно спочатку поставити діагноз, а тоді призначити лікування.

Володимир Фесенко,  політолог

1. На жаль, некоректні цитування часто трапляються у ЗМІ, це традиційна проблема, з якою я сам неодноразово стикався. Навіть були конфліктні ситуації з УНІАН,  правда, ми їх достатньо швидко владнали. Були ситуації, коли не зовсім коректно передавали мої слова з прес-конференції чи телефонного коментаря – коли частину публікують, а частину ні – і це змінює зміст, оцінку. Часто це пов’язано з непрофесійністю працівників, але іноді виникали підозри, що це свідомі маніпуляції. У даному випадку теж могли бути елементи маніпуляції, свідомої або випадкової.

2. Треба з’ясувати, хто розміщував інформацію – це принципово, тоді можна робити припущення з якою метою. Очевидно, вся ця ситуація виникла в рамках інформаційної війни, яка зараз відбувається навколо Юлії Тимошенко, в останні місяці вона посилилась – на сайтах викладають інформації з електронної пошти Немирі, Євгенії Тимошенко, про Сергія Власенка з’явились відеоматеріали сумнівного походження.

Розміщення таких матеріалів від імені Власенка спотворює інформаційне поле навколо цієї людини. Загалом підривається довіра до будь-яких повідомлень, що будуть поширюватися від його  імені, а кумедний, іронічний контекст породжує підозри щодо адекватності  головного інформатора.

Тут йдеться не про дискредитацію опозиції як такої, а про дискредитацію ключових осіб у команді Юлії Тимошенко, зокрема, особи, яка здійснює комунікацію між Тимошенко і зовнішнім світом. Тобто йдеться, на мій погляд, про цілеспрямовану акцію – саме проти Власенка. На мою думку, тут працюють  професійні політтехнологи, фахівці з чорного піару, вони діють  в інтересах опонентів Тимошенко  (не хочу казати влади, бо «влада» це широке і абстрактне поняття). Вони свідомо поширюють таку інформацію, при чому в контекстному вигляді,  коли  не відразу можна з’ясувати, що щось не так. Це може бути нова тактика дій проти Тимошенко, яка дискредитує не стільки Тимошенко, скільки ключових осіб, які забезпечують комунікацію з нею.

3. Тут мають бути дії з боку Власенка – я думаю, він знає, як діяти краще за мене. Не виключаю, що він як досвідчений юрист може й подати  в суд, адже  фактично йдеться про посягання на його честь, гідність,  репутацію. А інформаційно треба спростовувати, за власним досвідом знаю - якщо з’являється неправдива інформація, яка може викликати серйозні негативні наслідки, треба швидко її спростовувати, що й зробив Власенко та «Батьківщина».

Щодо журналістської спільноти – тут непроста ситуація, потрібно розібратись, що сталось, я так розумію, є внутрішній конфлікт в УНІАН, якщо ж агенцію використовують, це звісно недобре. Такі речі руйнують репутацію дуже поважної інформаційної агенції, я розумію, що там можливо заплатили, хтось взяв гроші, розмістив…Якщо керівники агенції розуміють, що йдеться про інформацію, яка викликає сумнів щодо достовірності,  потрібно зробити перевірку. Медійному середовищу також треба реагувати, йдеться про реагування в рамках журналістської етики, стандартів – розібратися і покарати тих, хто припустився, я сподіваюсь, помилок. Але  я поки не поспішав би із звинуваченнями, спочатку потрібно розібратися, потім робити висновки.

Лаврентій Малазонія, телепродюсер

1. Як я розумію, на інфопростір цей інцидент аж ніяк не вплине. Ніяк не вплине і на «політичний гектар» ... Взагалі-то варто звернути увагу на те, що тільки на третій день чомусь з'явилася інфа про те, що поштову скриньку працівника прес-служби ВО «Батьківщина» Наталії Лисової було зламано і з неї розіслано фальшиве повідомлення щодо заяви депутата Сергія Власенка.

[Насправді у заяві ВО «Батьківщина» йшлося про нову спробу фальсифікації новин. Зокрема про те, що з поштової скриньки Наталії Лисової  «у ніч з вівторка на середу засобам масової інформації розсилалися повідомлення про переслідування захисника Юлії Тимошенко Сергія Власенка. Наголошуємо, що ці повідомлення не відповідають дійсності і є черговою провокацією влади. У цьому "повідомленні" нібито від імені Наталії Лисової спростовується заява прес-служби партії "Батьківщина" стосовно сфальшованого інтерв'ю Сергія Власенка, яке оприлюднила агенція УНІАН», - MS]

Тобто вже провини інформагентства ніякої немає? Заявлять, що їх влада хакнула? Тоді, чому три дні мовчали? І чому ця інфа пішла від наближеної до Немирі людини? Або скажуть, що і ця заява із ще раз хакнутої, перезахакнутої скрині:) Хто кого хакає і навіщо, в кінці кінців, а?:)

2. Давно не є секретом, що в БЮТ, не в опозиції цілому, а саме в БЮТ, йдуть внутрішні розбірки. Давно не є секретом, що в БЮТ підставляють, зливають і стукають один на одного, а потім піаряться як «льзя», і як «нельзя» теж. Спитайте себе, навіщо владі дискредитувати опозицію, коли там є такі, як Забзалюк, наприклад? :) Або інший приклад - Кожем'якін. Пам'ятаєте історію, як він, бютівський Чечетов, не подав знак на блокування трибуни ВР коли приймався «мовний закон»? Він кілька днів ховався і не коментував, а потім вистрибнув і сказав, що це все  зрадник в їхніх колах, і він знайде його, і виведе на чисту воду! Знайшов? Ні. Пізніше він, Кожем'якін, заявив, що зрадника шукати не збирається, йому ніколи і взагалі він... Таких прикладів купа! Владі робити нічого не треба - за них все роблять забзалюки, власенки, кужелі, пашинські ... За всім цим спостерігають Яценюк, Турчинов, Немиря ... і журналісти :) Кому тут потрібна маніпуляція? Суспільство усе бачить і розуміє саме, тому на захист Павлюченків і Макар вийшли тисячі, а за опозицію тільки проплачені.

3. Журналістам сміятися і спостерігати. А опозиції визнати, що вона є суттєвою частиною цієї «злочиної влади» :) Смішно плекати надію, що опозиція сама себе «зачистить», а  влада не «зачистить» точно - навіщо це їй!